Проєкти герба Російської держави, проголошеної 23 вересня 1918 року актом Державної наради в Уфі «про утворення всеросійської верховної влади», розроблялися в січні-квітні 1919 року за конкурсом, оголошеним Товариством художників і любителів витончених мистецтв Степового краю. Доопрацювання і модифікація тривали і після закінчення конкурсу. Офіційно затвердженого статусу жоден варіант не отримав, але деякі були використані на нових випусках грошових банкнот.
| Проєкт герба Російської держави Гліба Ільїна | |
|---|---|
| | |
| Версії | |
| Деталі | |
| Носій | Російська держава (1918—1920) |
| Нашоломник | хрест |
| Щит | Герб Москви |
| Щитотримачі | Двоголовий орел |
| Девіз | «Симъ побѣдиши» |
| Ордени | Орден Андрія Первозванного |
| Інші елементи | держава і меч у лапах орла |
| Використання | боністика |
Історія ред.
23 вересня 1918 року Уфімською державною нарадою було створено Тимчасовий Всеросійський уряд («Уфімська директорія») і встановлено, що він буде «аж до скликання Всеросійських Установчих Зборів … єдиним носієм верховної влади на всьому просторі держави Російської». 4 листопада був сформований виконавчий орган Директорії — Всеросійська рада міністрів. 18 листопада 1918 року Рада міністрів оголосила про прийняття на себе всієї повноти верховної влади і потім ухвалила рішення передати її Верховному правителю, яким був обраний адмірал Олександр Колчак. Було утворено новий уряд, який увійшов до історії як Омський, або уряд Колчака, який проіснував до 4 січня 1920 року.
Розробка основних державних символів ред.
На початку 1919 року в Омську був проведений конкурс із розробки нового російського герба, що проходив одночасно з конкурсом на новий державний гімн і ордени. Ініціювало конкурс Товариство художників і аматорів мистецтв Степового Краю. Відповідно до умов конкурсу, від його учасників вимагалося збереження зображення двоголового орла, замінивши «емблеми царської епохи» (корону, скіпетр і державу) на емблеми, «характерні для нової відродженої державності». Державний герб необхідно було скомпонувати «в більш художніх формах, в основах давньоруського стилю», і він повинен був «відповідати сучасному розумінню декоративності».
На конкурсі було представлено 97 проектів. На деяких з них двоголовий орел мав на грудях рівнокінцевий хрест, герб Сибіру, був осінений променями «всевидющого ока», оточений гербами Оренбурга, Уфи, Челябінська, Омська, Єкатеринбурга і Пермі. На деяких варіантах державу замінювали серцем з хрестом, але незмінним залишався меч як символ «воєнної звитяги» і «збройної боротьби». Основним претендентом на перемогу вважався герб, створений казанським художником Глібом Ільїним, який залишив державу і ланцюг ордена Андрія Первозванного, замінивши корону і скіпетр на хрест і меч. Герб вінчав напис «Симъ побѣдиши» на андріївській стрічці.
Герб не було остаточно затверджено, оскільки це передбачалося зробити через Національні збори, які планувалося скликати після закінчення Громадянської війни. Він існував в кількох варіантах і вживався на деяких документах і грошових знаках Російського уряду .
Використання ред.
Цей проєкт російського герба можна бачити на казначейських знаках Сибірського тимчасового уряду вартістю 3 і 300 рублів. Купюри номіналом 1, 5 і 10 рублів (також називалися казначейськими знаками Сибірського тимчасового уряду) перебували в обороті з часу Уфимської Директорії і при Колчаку не замінювалися; на них був зображений орел без монархічних регалій. Планувався, але не було здійснено, випуск 1000-рублевої купюри, причому зображення св. Георгія Змієборця на проєкті купюри було прибрано зі щита на грудях орла і дано окремо від герба.
Герб російського уряду зображений на колекційній срібній монеті 2012 року, присвяченій адміралу Колчаку.
Інші варіанти ред.
Інші білогвардійські уряду, що також претендували на спадкоємність Російської республіки 1917 року, використовували інші варіанти двоголового орла, найчастіше з розправленими крилами або на зразок герба Тимчасового уряду.
Див. також ред.
Посилання ред.
Література ред.
- Цвєтков В. Ж. Біле справа в Росії. 1919 р Формування та еволюція політичних структур Білого руху в Росії. М., Посів, 2009 ISBN 978-5-85824-184-3 .
- Кручинін А. С. Адмірал Колчак: життя, подвиг, пам'ять / Андрій Кручинін. — М .: АСТ: Астрель: Полиграфиздат, 2010. — 538, [6] с .: іл. ISBN 978-5-17-063753-9 (АСТ), ISBN 978-5-271-26057-5 (Астрель), ISBN 978-5-4215-0191-6 (Полиграфиздат)