www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герберт Ярдлі англ Herbert Osborne Yardley 13 квітня 1889 Вортінгтон 7 серпня 1958 Вашингтон американський криптограф На

Герберт Ярдлі

Герберт Ярдлі (англ. Herbert Osborne Yardley; 13 квітня 1889, Вортінгтон — 7 серпня 1958, Вашингтон) — американський криптограф.

Життєпис ред.

Народився в Вортингтоні, Індіана, в сім'ї залізничного телеграфіста. Мати його померла, коли Герберту було 13 років. У школі Ярдлі виділявся серед однолітків своєю активністю: він був старостою класу, редактором шкільної газети й капітаном футбольної команди. Бувши посереднім учнем, Ярдлі мав явну схильність до математичних дисциплін. Починаючи з 16-річного віку його можна було часто зустріти в місцевих гральних салонах біля покерних столиків за вивченням картярської гри, яка пізніше стала головною пристрастю в житті Ярдлі. Після закінчення середньої школи, в 1907 році, Герберт вступив до Чиказького університету, але кинув навчання через рік і повернувся у Вортінгтон, де працював телеграфістом на залізниці. 1912 року склав іспит і отримав посаду клерка державної служби шифрувального відділу в Державному департаменті США. Під час Першої світової війни служив офіцером-шифрувальником в Американських експедиційних силах у Франції.

Від своїх колег він чув фантастичні розповіді про криптоаналітиків, які могли проникати в найпотаємніші державні таємниці. І коли одного разу ввечері президентові Вільсону було передано повідомлення з 500 слів від його радника Гауза, Ярдлі, з притаманною йому зухвалістю, вирішив спробувати розкрити код листування. Повідомлення було розшифроване за кілька годин.

Досягнутий успіх ще більше підвищив інтерес Ярдлі до криптоаналізу, і він написав 100-сторінкову записку з приводу відкриття американських дипломатичних кодів. Глибоко поглинений проблемою можливого розкриття чергового шифру, він першим поставив діагноз явищу, яке відтоді відоме серед американських криптоаналітиків як «симптом Ярдлі»: «Прокидаючись, я відразу починаю про це думати. Засинаючи, я все одно продовжую думати про це».

Ярдлі звернув увагу на слабкість шифрів, які використовує американський уряд. Він був вражений, дізнавшись, що президент Вудро Вільсон користується кодом, який використовується упродовж понад десяти років. Участь у війні дала Ярдлі можливість переконати «батька американської військової розвідки» майора Ральфа ван Демана[en] у необхідності створити підрозділ для злому шифрів інших країн.

Мі-8 ред.

У червні 1917 року Ярдлі Герберт у званні другого лейтенанта очолив спеціально створений Восьмий відділ військової розвідки США (МІ-8). Одним з перших досягнень Восьмого відділу було викриття німецького шпигуна Лотара Вітцке[en] після того, як він був заарештований на кордоні з Мексикою в 1918 році з шифрованою депешею, зашитою в одязі. За час війни Ярдлі зарекомендував себе як досвідчений адміністратор і після війни керівництво міністерства оборони та Державний департамент вирішили спільно фінансувати Мі-8, а Ярдлі й далі був головою «Шифрувального бюро», штаб-квартира якого містилася в Нью-Йорку.

Ярдлі і його співробітникам вдалося зламати код, яким користувалися японські дипломати, що дозволило розшифровувати японське дипломатичне листування під час Вашингтонській конференції 1921—1922 років. Інформація Шифрувального бюро дозволила американській делегації добитися абсолютного мінімуму допустимого розміру японського військового флоту (японська сторона погодилася на співвідношення розмірів американського та японського флотів 5:3 замість запропонованого ними співвідношення 10:7). Це дозволило Японії мати замість 21 тільки 18 лінкорів проти 30 у США і 30 у Великій Британії. Це був пік кар'єри Ярдлі.

У 1920-ті роки, оскільки Ярдлі проводив більшу частину часу в Нью-Йорку, він не міг активно взаємодіяти з урядом США, розташованим у Вашингтоні. Крім того, вибухнув скандал, коли Генрі Стімсон, держсекретар при президенті Р.Гувера, дізнавшись про Шифрувальне бюро, прийшов в лють і припинив його фінансування, заявивши: «Джентльмени не читають листування один одного».

MI-8 був закритий 31 жовтня 1929 року, через два дні після біржового краху.

Публікації Герберта Ярдлі ред.

Герберт Ярдлі, щоб підтримати свою сім'ю, випустив свої мемуари — «The American Black Chamber» («Американський „Чорний кабінет“»), опубліковані видавництвом Bobbs-Merrill в 1931 році. У книзі викладена історія американської радіотехнічної розвідки й діяльності МІ-8 під час Першої світової війни і американського «Чорного кабінету» в 1920-х та проілюстровано основні принципи радіорозвідки. Ця книга одразу ж стала популярною. Критики дійшли висновку, що це був «найсенсаційніший внесок у таємну історію війни, а також повоєнного періоду, який досі не написаний американцем». У США відразу ж було продано 17 931 екземпляр книги, 5480 — у Великій Британії, вона була перекладена на французьку, шведську, японську і китайську мови. Японське видання вийшло безпрецедентним тиражем 33 119 примірників.

Ця книга була неприємним сюрпризом для уряду США і скомпрометувала ряд джерел, використаних Ярдлі. Завдяки цій роботі, за оцінками, 19 країн були попереджені, що їх коди були зламані. «Батько американської криптографії» У. Фрідман, прочитавши книгу, прийшов в лють, оскільки вважав, що Ярдлі розкрив джерела й методи роботи шифрувальників та непомірно прикрасив свої заслуги. Ярдлі, можливо, вважав, що публікація цієї книги змусить уряд відновити програми радіорозвідки, але домігся прямо протилежного ефекту. Уряд США намагався розпочати судове переслідування Ярдлі, але він формально не порушив чинне законодавство стосовно захисту урядових документів. 1933 року були внесені поправки в Закон про шпигунство 1917[en], згідно з якими було заборонено розкриття іноземних шифрів і шифрованих повідомлень. Друга книга Ярдлі, «Японські дипломатичні коди, 1921—1922», була заарештована і ніколи не публікувалася. Рукопис був розсекречений в 1979 році.

У 1935 році кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer випустила «Rendezvous», фантастичний фільм режисера Вільяма Говарда «за мотивами книги Герберта О. Ярдлі», в головних ролях знялися Вільям Павелл і Розалінд Рассел. Сюжет фільму розповідає про викрадення німецькими шпигунами шифрів уряду США під час Першої світової війни, а також злому німецьких кодів армією США.

Ярдлі деякий час працював криптографом в Канаді (але після тиску з боку США на уряд Канади ця робота була згорнута) і в Китаї під час Другої світової війни, де допоміг гоміньданівцям у зломі японських кодів, але ніколи більше не працював на уряд США через втрату довіри до нього.

У повоєнні роки Ярдлі опублікував три шпигунських детективи (The Blonde Countess, Red Sun of Nippon, and Crows Are Black Everywhere), а також був технічним консультантом декількох фільмів, у тому числі «Rendezvous». Його книга 1957 «Навчання гравця в покер» (Education of a Poker Player), користувалася великою популярністю. Ще одна його книга мемуарів — «Китайський „Чорний кабінет“» (The Chinese Black Chamber) була розсекречена і опублікована лише в 1983.

Останні роки життя ред.

У 1938 році після невдалої спроби зайнятися торгівлею нерухомістю, Ярдлі поступив на службу до китайського диктатора Чан Кайші з окладом приблизно 10 тисяч доларів в рік, щоб займатися дешифруванням японських криптограм. 1940 року Ярдлі повернувся з Китаю, щоб вирушити до Канади. Там він організував дешифрувальне бюро. З Канади Ярдлі невдовзі вислали назад в США, де в 1958 року він помер від серцевого нападу.

У некрологах Ярдлі присвоїли титул «батька американського криптоаналізу», що зайвий раз продемонструвало те глибоке враження, яке книга Ярдлі справила на свідомість його співгромадян. Попри всі її недоліки, вона міцно заволоділа уявою широкої публіки і пробудила інтерес до дешифрування в багатьох талановитих людей. Їхні свіжі ідеї збагатили американський криптоаналіз, і безсумнівна заслуга в цьому належить саме Ярдлі.

Його ім'я увічнено в Залі слави військової розвідки США і Залі Слави Агентства національної безпеки. В бібліотеці Національного музею криптографії зберігається 16 ящиків особистих документів Ярдлі.

Література ред.

  • David Kahn, The Reader of gentlemen's Mail: Herbert O. Yardley and the Birth of American Codebreaking, Yale University Press, 2004. ISBN 0-300-09846-4.

Примітки ред.

  1. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ Indiana Authors and their Books, 1917-1966 / D. E. Thompson — Wabash College, 1974.
    d:Track:Q7958639d:Track:Q54639697d:Track:Q117272481
  4. https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  6. . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gerbert Yardli angl Herbert Osborne Yardley 13 kvitnya 1889 Vortington 7 serpnya 1958 Vashington amerikanskij kriptograf Gerbert YardliNarodivsya 13 kvitnya 1889 1889 04 13 1 2 abo 1889 3 Vortington Grin Indiana SShAPomer 7 serpnya 1958 1958 08 07 1 2 abo 1958 3 Vashington SShAPohovannya Arlingtonskij Nacionalnij Cvintar 4 Krayina SShADiyalnist kriptograf matematik prozayik romanist pismennikAlma mater Chikazkij universitetZnannya mov anglijska 5 IMDb ID 0946416 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Mi 8 2 Publikaciyi Gerberta Yardli 3 Ostanni roki zhittya 4 Literatura 5 PrimitkiZhittyepis red Narodivsya v Vortingtoni Indiana v sim yi zaliznichnogo telegrafista Mati jogo pomerla koli Gerbertu bulo 13 rokiv U shkoli Yardli vidilyavsya sered odnolitkiv svoyeyu aktivnistyu vin buv starostoyu klasu redaktorom shkilnoyi gazeti j kapitanom futbolnoyi komandi Buvshi poserednim uchnem Yardli mav yavnu shilnist do matematichnih disciplin Pochinayuchi z 16 richnogo viku jogo mozhna bulo chasto zustriti v miscevih gralnih salonah bilya pokernih stolikiv za vivchennyam kartyarskoyi gri yaka piznishe stala golovnoyu pristrastyu v zhitti Yardli Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v 1907 roci Gerbert vstupiv do Chikazkogo universitetu ale kinuv navchannya cherez rik i povernuvsya u Vortington de pracyuvav telegrafistom na zaliznici 1912 roku sklav ispit i otrimav posadu klerka derzhavnoyi sluzhbi shifruvalnogo viddilu v Derzhavnomu departamenti SShA Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv oficerom shifruvalnikom v Amerikanskih ekspedicijnih silah u Franciyi Vid svoyih koleg vin chuv fantastichni rozpovidi pro kriptoanalitikiv yaki mogli pronikati v najpotayemnishi derzhavni tayemnici I koli odnogo razu vvecheri prezidentovi Vilsonu bulo peredano povidomlennya z 500 sliv vid jogo radnika Gauza Yardli z pritamannoyu jomu zuhvalistyu virishiv sprobuvati rozkriti kod listuvannya Povidomlennya bulo rozshifrovane za kilka godin Dosyagnutij uspih she bilshe pidvishiv interes Yardli do kriptoanalizu i vin napisav 100 storinkovu zapisku z privodu vidkrittya amerikanskih diplomatichnih kodiv Gliboko poglinenij problemoyu mozhlivogo rozkrittya chergovogo shifru vin pershim postaviv diagnoz yavishu yake vidtodi vidome sered amerikanskih kriptoanalitikiv yak simptom Yardli Prokidayuchis ya vidrazu pochinayu pro ce dumati Zasinayuchi ya vse odno prodovzhuyu dumati pro ce Yardli zvernuv uvagu na slabkist shifriv yaki vikoristovuye amerikanskij uryad Vin buv vrazhenij diznavshis sho prezident Vudro Vilson koristuyetsya kodom yakij vikoristovuyetsya uprodovzh ponad desyati rokiv Uchast u vijni dala Yardli mozhlivist perekonati batka amerikanskoyi vijskovoyi rozvidki majora Ralfa van Demana en u neobhidnosti stvoriti pidrozdil dlya zlomu shifriv inshih krayin Mi 8 red U chervni 1917 roku Yardli Gerbert u zvanni drugogo lejtenanta ocholiv specialno stvorenij Vosmij viddil vijskovoyi rozvidki SShA MI 8 Odnim z pershih dosyagnen Vosmogo viddilu bulo vikrittya nimeckogo shpiguna Lotara Vitcke en pislya togo yak vin buv zaareshtovanij na kordoni z Meksikoyu v 1918 roci z shifrovanoyu depesheyu zashitoyu v odyazi Za chas vijni Yardli zarekomenduvav sebe yak dosvidchenij administrator i pislya vijni kerivnictvo ministerstva oboroni ta Derzhavnij departament virishili spilno finansuvati Mi 8 a Yardli j dali buv golovoyu Shifruvalnogo byuro shtab kvartira yakogo mistilasya v Nyu Jorku Yardli i jogo spivrobitnikam vdalosya zlamati kod yakim koristuvalisya yaponski diplomati sho dozvolilo rozshifrovuvati yaponske diplomatichne listuvannya pid chas Vashingtonskij konferenciyi 1921 1922 rokiv Informaciya Shifruvalnogo byuro dozvolila amerikanskij delegaciyi dobitisya absolyutnogo minimumu dopustimogo rozmiru yaponskogo vijskovogo flotu yaponska storona pogodilasya na spivvidnoshennya rozmiriv amerikanskogo ta yaponskogo flotiv 5 3 zamist zaproponovanogo nimi spivvidnoshennya 10 7 Ce dozvolilo Yaponiyi mati zamist 21 tilki 18 linkoriv proti 30 u SShA i 30 u Velikij Britaniyi Ce buv pik kar yeri Yardli U 1920 ti roki oskilki Yardli provodiv bilshu chastinu chasu v Nyu Jorku vin ne mig aktivno vzayemodiyati z uryadom SShA roztashovanim u Vashingtoni Krim togo vibuhnuv skandal koli Genri Stimson derzhsekretar pri prezidenti R Guvera diznavshis pro Shifruvalne byuro prijshov v lyut i pripiniv jogo finansuvannya zayavivshi Dzhentlmeni ne chitayut listuvannya odin odnogo MI 8 buv zakritij 31 zhovtnya 1929 roku cherez dva dni pislya birzhovogo krahu Publikaciyi Gerberta Yardli red Gerbert Yardli shob pidtrimati svoyu sim yu vipustiv svoyi memuari The American Black Chamber Amerikanskij Chornij kabinet opublikovani vidavnictvom Bobbs Merrill v 1931 roci U knizi vikladena istoriya amerikanskoyi radiotehnichnoyi rozvidki j diyalnosti MI 8 pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i amerikanskogo Chornogo kabinetu v 1920 h ta proilyustrovano osnovni principi radiorozvidki Cya kniga odrazu zh stala populyarnoyu Kritiki dijshli visnovku sho ce buv najsensacijnishij vnesok u tayemnu istoriyu vijni a takozh povoyennogo periodu yakij dosi ne napisanij amerikancem U SShA vidrazu zh bulo prodano 17 931 ekzemplyar knigi 5480 u Velikij Britaniyi vona bula perekladena na francuzku shvedsku yaponsku i kitajsku movi Yaponske vidannya vijshlo bezprecedentnim tirazhem 33 119 primirnikiv Cya kniga bula nepriyemnim syurprizom dlya uryadu SShA i skomprometuvala ryad dzherel vikoristanih Yardli Zavdyaki cij roboti za ocinkami 19 krayin buli poperedzheni sho yih kodi buli zlamani Batko amerikanskoyi kriptografiyi U Fridman prochitavshi knigu prijshov v lyut oskilki vvazhav sho Yardli rozkriv dzherela j metodi roboti shifruvalnikiv ta nepomirno prikrasiv svoyi zaslugi Yardli mozhlivo vvazhav sho publikaciya ciyeyi knigi zmusit uryad vidnoviti programi radiorozvidki ale domigsya pryamo protilezhnogo efektu Uryad SShA namagavsya rozpochati sudove peresliduvannya Yardli ale vin formalno ne porushiv chinne zakonodavstvo stosovno zahistu uryadovih dokumentiv 1933 roku buli vneseni popravki v Zakon pro shpigunstvo 1917 en zgidno z yakimi bulo zaboroneno rozkrittya inozemnih shifriv i shifrovanih povidomlen Druga kniga Yardli Yaponski diplomatichni kodi 1921 1922 bula zaareshtovana i nikoli ne publikuvalasya Rukopis buv rozsekrechenij v 1979 roci U 1935 roci kinokompaniya Metro Goldwyn Mayer vipustila Rendezvous fantastichnij film rezhisera Vilyama Govarda za motivami knigi Gerberta O Yardli v golovnih rolyah znyalisya Vilyam Pavell i Rozalind Rassel Syuzhet filmu rozpovidaye pro vikradennya nimeckimi shpigunami shifriv uryadu SShA pid chas Pershoyi svitovoyi vijni a takozh zlomu nimeckih kodiv armiyeyu SShA Yardli deyakij chas pracyuvav kriptografom v Kanadi ale pislya tisku z boku SShA na uryad Kanadi cya robota bula zgornuta i v Kitayi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni de dopomig gomindanivcyam u zlomi yaponskih kodiv ale nikoli bilshe ne pracyuvav na uryad SShA cherez vtratu doviri do nogo U povoyenni roki Yardli opublikuvav tri shpigunskih detektivi The Blonde Countess Red Sun of Nippon and Crows Are Black Everywhere a takozh buv tehnichnim konsultantom dekilkoh filmiv u tomu chisli Rendezvous Jogo kniga 1957 Navchannya gravcya v poker Education of a Poker Player koristuvalasya velikoyu populyarnistyu She odna jogo kniga memuariv Kitajskij Chornij kabinet The Chinese Black Chamber bula rozsekrechena i opublikovana lishe v 1983 Ostanni roki zhittya red U 1938 roci pislya nevdaloyi sprobi zajnyatisya torgivleyu neruhomistyu Yardli postupiv na sluzhbu do kitajskogo diktatora Chan Kajshi z okladom priblizno 10 tisyach dolariv v rik shob zajmatisya deshifruvannyam yaponskih kriptogram 1940 roku Yardli povernuvsya z Kitayu shob virushiti do Kanadi Tam vin organizuvav deshifruvalne byuro Z Kanadi Yardli nevdovzi vislali nazad v SShA de v 1958 roku vin pomer vid sercevogo napadu U nekrologah Yardli prisvoyili titul batka amerikanskogo kriptoanalizu sho zajvij raz prodemonstruvalo te gliboke vrazhennya yake kniga Yardli spravila na svidomist jogo spivgromadyan Popri vsi yiyi nedoliki vona micno zavolodila uyavoyu shirokoyi publiki i probudila interes do deshifruvannya v bagatoh talanovitih lyudej Yihni svizhi ideyi zbagatili amerikanskij kriptoanaliz i bezsumnivna zasluga v comu nalezhit same Yardli Jogo im ya uvichneno v Zali slavi vijskovoyi rozvidki SShA i Zali Slavi Agentstva nacionalnoyi bezpeki 6 V biblioteci Nacionalnogo muzeyu kriptografiyi zberigayetsya 16 yashikiv osobistih dokumentiv Yardli Literatura red David Kahn The Reader of gentlemen s Mail Herbert O Yardley and the Birth of American Codebreaking Yale University Press 2004 ISBN 0 300 09846 4 Primitki red a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Indiana Authors and their Books 1917 1966 D E Thompson Wabash College 1974 d Track Q7958639d Track Q54639697d Track Q117272481 https ancexplorer army mil publicwmv index html arlington national Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Gerbert Yardli v galeree slavy ANB Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 19 kvitnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gerbert Yardli amp oldid 40759361