Геосинкліналь (рос. геосинклиналь, англ. geosyncline, нім. Geosynklinale f) — лінійно витягнута ділянка земної кори, в межах якої інтенсивно проявляються вертикальні й горизонтальні рухи, магматизм і сейсмічність.
Геосинкліналі розвиваються протягом десятків і сотень мільйонів років і проходять кілька стадій — від прогину, найчастіше зайнятого морем, до формування на місці гірської складчастої споруди.
Для геосинкліналі характерні такі типові формації:
- зеленокам’яна;
- вулканогенна кремениста;
- глинисто-сланцева;
- флішева;
- моласова;
- з інтрузивних утворень — гранітоїдні інтрузії.
Особливо характерна для геосинкліналей так звана офіолітова асоціація.
Геосинкліналь — синонім геосинклінального поясу.
У розвитку геосинкліналі розрізняють дві стадії: перша – геосинкліналь являє собою переважно морський басейн з інтенсивно прогнутим дном, на якому накопичуються потужні товщі осадових порід і вулканічних лав; друга – геосинкліналь внаслідок інтенсивного підняття земної кори перетворюється в складчасту систему, а потім і в гори (наприклад, Карпати, Крим). Геосинкліналі існують і розвиваються і в наш час. Як приклад геосинкліналі, що розвивається,частина Тихого океану з пасмами Курильських островів.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання Редагувати
- Геосинкліналь // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.