www.wikidata.uk-ua.nina.az

Георг Дроздовський У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дроздовський Гео рг Дроздо вський нім Georg Drozdow

Георг Дроздовський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дроздовський.

Гео́рг Дроздо́вський (нім. Georg Drozdowski; * 21 квітня 1899, Чернівці — † 24 жовтня 1987, Клагенфурт, Австрія) — німецькомовний поет польського походження, прозаїк, драматург, журналіст, перекладач, актор буковинського походження.

Георг Дроздовський

Біографія Редагувати

Георг Дроздовський належить до числа тих, кого люб'язно звали «старими австрійцями»: він і насправді був таким — австрійцем старого гарту, з усіма характерними прикметами біографії, виховання, манер, психології, ментальності.

Народився в Чернівцях у сім'ї австрійського офіцера: його батько мав польське коріння, а мати — французьке.

Батько рано помер. Вихованням Георга займалися мати, тітка й бабуся. У Маринів (маминих родичів) в Калинештах (Південна Буковина) був невеликий замок у неоготичному стилі, де Георг із охотою проводив літні канікули.

Навчався Георг у Чернівцях у католицькій школі св. Марі, пансіоні учительського інституту та ц. к. II державній гімназії, яка вважалася, за його словами, «найстрогішою». Гімназію закінчив вже в період Першої світової війни в Відні (екстерном).

Герб Чернівців
Герб Клагенфурта
Прапор Чернівців
Гімназія у Відні, яку закінчив Г.Дроздовський

В останні роки Першої свытової війни служив прапорщиком в австрійській армії. Після закінчення війни і розпаду Австро-Угорської імперії Георг повернувся в Чернівці, де не зміг втілити у існуючих тоді умовах свою мрію здобути медичну освіту, а тому мусив працювати кіоскером, представником соєвої фірми і цукрового заводу, банківським службовцем. В цей період Чернівці вже входили до складу королівської Румунії. Дроздовський в цей час бере активну участь в театральному житті міста, виступає одним з організаторів любительської театральної трупи «Czernowitzer Kammerspiele» (Чернівецькі камерні вистави), яка з успіхом виступала на різних сценах міста з п'єсами німецької класики, а також п'єс сучасних німецьких і австрійських драматургів. Дроздовський немало сприяв цьому як один із провідних акторів трупи та її репертуарний директор. Водночас він активно займається журналістикою — як культурний оглядач німецькомовних чернівецьких газет «Algemeine Zeitung» і «Deutsche Tagespost». На цей час припадає також публікація в пресі віршів і прозових творів. В 1934 році виходить в світ перший ліричний збірник Дроздовського — «Gedichte»(Поезії).

Загальний вид міста Клагенфурт
Центральна частина міста Клагенфурт

Драматичним зламом у біографії письменника, як і у житті багатьох буковинців німецької національності, стало примусове переселення «додому — у райх», проведене улітку 1940 року згіднго із пактом Ріббентропа-Молотова. Дроздовський в мемуарах згадував, що тоді СС «оцінили його расу та походження, оцінили на трійку». Після прибуття у Німеччину, після недовгого перебування у таборі для переміщених осіб, Дроздовський був мобілізований у німецьку армію і у ранзі оберфельдфебеля служив у ВПС у Загребі. Після Другої світової війни Дроздовський оселився у австрійському місті Клагенфурт (земля Каринтія), яке чимось нагадувало йому Чернівці, оскільки воно також лежало біля підніжжя гір і було багатонаціональним пограниччям. Тут він достатньо швидко заявив про себе як письменник, театральний критик, перекладач; тривалий час працював редактором культурного відділу газети «Volkszeitung», провідним театральним критиком (йому належить також цікаве дослідження про буковинський театр), співробітничав на радіо.

Площа «Турецька криниця» в Чернівцях

Клагенфуртський період виявився найпліднішим у творчості Дроздовського — друкує багато статей, збірників, книг. Він видає поетичні книги «Каменярський сад», «Із запечатаним наказом», «Плин піску в пісковім годиннику», «Ефета: Поезії.- Справа Ноя», «Закарбовано на стіні», «Оглядаючи свої окуляри», «Сліди Твоїх кроків» та інші. У цих ліричних збірках поет поступово відходить від романтичних тем та образів, характерних для його ранньої (першої) книги «Поезії», виданої в Чернівцях. Мотиви часу, втраченої вітчизни, тлінності та смерті, ремінісценції дитинства, символіка зашифрованого світу, загадка буття в його філософському та релігійному сенсі — ось далеко не повний перелік тематичних домінант його лірики.

Памя'тник засновнику міста Клагенфурт

Г. Дроздовському належить також декілька книг гумористично-пародійних пісень і віршів у стилі так званого «бенкельзангу» («Великий Божий звіринець», «Хитромудрощі»). Це балади, байки, притчі, «жорстокі» романси, «морітати», віршовані анекдоти тощо. В такому ж веселому й дотепному дусі — нерідко з елементами удаваного жаху, награних романтично-готичних ефектів або щемкої туги, настояної на спогадах далекого дитинства, — витримано й деякі його прозові твори — «Блоха у вусі — колючка в серці: Серйозні та смішні історії», «Військова музика: історії в мажорі та в мінорі», «Сезам відкрийся! Історії в сутінках», «Читати, коли заголосить сова». Водночас письменник працює і в драматичних жанрах. Свої перші одноактні п'єси він створив ще в Чернівцях. У повоенний час була написана низка драм і радіоп'єс, які ставились на кону Клагенфуртського театру і транслювались австрійським радіо («Привид і гра», «Одісея. Пісня ХХХ», «Танок мертвих», «Лист звідкілясь», «Парафраза про трьох волхвів», «Легенда про Мартина» тощо.

Ратуша на центральній площі Чернівців, яку спроектував родич Дроздовського Адольф Марин

Неабиякий хист продемонстрував Г.Дроздовський також і в області художнього перекладу. Будучи з дитинства поліглотом, чому значно сприяла поліетнічна атмосфера міжвоєнних Чернівців, він активно популяризував у німецькомовному світі польську і особливо румунську літературу.

Фонтан «Дракон» в Клагенфурті
Нова ратуша Клагенфурта

Переклади поезій М.Емінеску, Г. Кошбука, Т. Аргезі, В. Войкулеску, І. Пілата принесли йому славу одного з найкращих знавців та незрівнянних інтерпретаторів румунського красного письменства. Окремими виданнями в його перекладах виходили поетична збірка Лучіана Благи «Пори року душі» та роман Вінтіли «Там навіть сяють зорі».

1984 року побачила світ книга Г.Дроздовського під назвою «Тоді в Чернівцях і довкола. Спогади старого австрійця» (вийшла українською мовою в перекладі Петра Рихла в 2001 році у видавництві «Молодий буковинець»(Чернівці)).

Пам'ятник кайзеру Францу-Йосифу в Чернівцях

Як видно вже із самої назви, це твір про Буковину, про те, якою вона запам'яталася письменнику очима серця. Автор намагається в ній «уберегти від забуття те, що через декілька років уже майже нікого не цікавитиме, стерте з пам'яті і поглинуте часом». У передмові він зазначає, що

...тут йдеться не про точні дати, не про кількість населення і площу обжитої території. Значно важливіше для мене показати співжиття, здруженість, в якій нам жилось, аж поки хвиля європейського варварства не накрила і цей маленький простір, що звався Буковиною. Тут розповідається про те, як проживали пліч-о-пліч шість національностей, як вони порались зі своїми щоденними турботами, намагаючись бути Заходом на Сході, себто стояти під знаком культури, що була європейською.

Про що тільки не мовиться в цій книзі — про місто і околиці, про людей і тварин, про рідних і знайомих, про державні і громадські установи, систему освіти, про військових і лікарів, педагогів і священиків, про городян і селян, про можновладців, диваків і жебраків, про тогочасну моду, театр, торгівлю, про стиль життя, звички, особливості говірок кожної національності, про гостинність буковинців і їхній локальний патріотизм — всього не перелічити. І за кожним рядком відчувається непідробна любов до Буковини, щире синівське замилування нею.

Театральна площа в Чернівцях

Книга стала відкриттям міста Чернівці для декількох поколінь європейців. Творчість Георга Дроздовського розгорнулась на повну силу вже у зрілі літа письменника. До останніх днів не випускав він перо зі своїх невтомних рук — помер 24 жовтня 1987 року на 89-му році життя в Клагенфурті (земля Каринтія, Австрія).

У Клагенфурті існує «Товариство Георга Дроздовського», його іменем названо вулицю, встановлено на будинку, де він жив, меморіальну дошку.

У Чернівцях у колишньому Німецькому народному домі (вул. О.Кобилянської, 53) у квітні 1999 року, після масштабної реконструкції за активного сприяння уряду Каринтії у співпраці з м. Чернівці, було відкрито Зал-музей Георга Дроздовського, а у 2004 році на вул. Т. Шевченка, 42 на будинку, де мешкав письменник, встановлено меморіальну дошку, текст якої збігається з текстом меморіальної дошки на його будинку в Клагенфурті.

Буковинські вчені продовжують досліджувати і пропагувати творчість знаменитого земляка. Георг Дроздовський — приклад особистостей, які здружують народи і території: Чернівецька область і земля Каринтія стали порідненими регіонами.

Творчість Редагувати

  • Gedichte. — Czernowitz, 1934 (Вірші. — Чернівці, 1934)
  • Der Steinmetzgarten. Gedichte. — Wien, 1957 (Каменярський сад. Поеми. — Відень, 1957)
  • Odyssee. XXX. Gesang. — Salzburg / Klosterneuburg Stifterbibliothek, 1958 (Одіссея. XXX. Спів. — Зальцбург / Клостернойбург Аббі бібліотека, 1958)
  • Gottes Tiergarten ist groß. Lyrischer Unfug. — Carinthia, Klagenfurt, 1959 (Великий Божий звіринець. Лірична нісенітниця. — Каринтія: Клагенфурт, 1959)
  • Mit versiegelter Order. Gedichte. — Österr. Verlagsanstalt: Wien, 1963 (Із запечатаним наказом. Поеми. — Österr. Verlagsanstalt: Відень, 1963)
  • Floh im Ohr, Dorn im Herzen. Ernste und heitere Geschichten. — Pustet: Regensburg, 1965 (Блоха у вусі, Скалка в серці. Серйозні і забавні історії. — Pustet: Регенсбург, 1965)
Книга спогадів Г.Дроздовського про землю в якій він народився і прожив половину свого життя
  • Sand im Getriebe der Sanduhr. Gedichte. — Carinthia: Klagenfurt, 1965 (Плин піску в пісковому годиннику. Поеми. Каринтія: Клагенфурт, 1965)
  • Militärmusik. Geschichten in Moll und Dur. — Carinthia: Klagenfurt, 1967 (Військова музика. Історії в мінорі і мажорі. — Каринтія: Клагенфурт, 1967)
  • Epheta. Gedichte. Die Sache mit Noah. — Carinthia: Klagenfurt, 1969 (Ефета: Поезії. — Справа Ноя. — Каринтія: Клагенфурт, 1969)
  • Iro-Niersteiner Spätlese. Bedachtsame und bedenkliche Verse. — Carinthia: Klagenfurt,1975 (Пізній врожай Іро-Niersteiner. Обережні і серйозні вірші. — Каринтія: Клагенфурт, 1975)
  • An die Wand gemalt. Gedichte. — Carinthia: Klagenfurt, 1972 (Закарбовано на стіні. Поеми. — Каринтія, Клагенфурт, 1972)
  • Spitzfindigkeiten. Ein Friwohl- und Moritatenbuch. — Carinthia: Klagenfurt, 1976 (Хитромудрощі. Фривольнонастановочна книга. — Каринтія: Клагенфурт, 1976)
  • Bei Durchsicht meiner Brille. Gedichte 1977/1978. — Heyn: Klagenfurt, 1979 (Оглядаючи свої окуляри. Вірші 1977/1978. — Гайн: Клагенфурт, 1979)
  • Die Spur deiner Schritte. Gedichte. — Heyn: Klagenfurt, 1981 (Сліди Твоїх кроків. Поеми. — Гайн, Клагенфурт, 1981)
  • Seltsam öffne dich! Geschichten im Halbdunkel. — Heyn: Klagenfurt, 1983 (Сезам відкрийся! Історії в сутінках. — Гайн: Клагенфурт, 1983)
  • Damals in Czernowitz und rundum. Erinnerungen eines Altösterreichers. // Kleine Zeitung (Klagenfurt), 1984 (Назад в Чернівці, і все довкола. Спогади старого австрійця. Kleine Zeitung (Клагенфурт), 1984)
  • Zu lesen wenn das Käutzchen ruft. Erzählungen. — Heyn, Klagenfurt, 1985 (Читати, коли заголосить сова. Оповідання. — Гайн: Клагенфурт, 1985)
  • Damals in Czernowitz und rundum. Erinnerungen eines Altösterreichers. — Neuauflage: Georg-Drozdowski-Gesellschaft und Carinthia, Klagenfurt, 2003 (Назад в Чернівці, і все довкола. Спогади старого австрійця. — Передрук: Т-во Георга Дроздовського і Каринтія, Клагенфурт, 2003)
  • Mit versiegelter Order. Ausgewählte Gedichte. — Aachen: Rimbaud, 2009 (З запечатаних наказів. Вибрані вірші. — Аахен: Rimbaud, 2009)

Нагороди Редагувати

Меморіальна дошка Георгу Дроздовському на будинку в Чернівцях, де він народився і жив
  • 1957 Nikolaus-Lenau-Preis (Ніколауса Ленау, літературна премія Австрії)
  • 1962 Förderungspreis der Theodor-Körner-Stiftung (Теодора Кьорнера, літературна премія Австрії)
  • 1965 Verleihung des Titels Professor durch den Bundespräsidenten der Republik Österreich (Федеральним президентом Австрії присвоєно почесне звання професора)
  • 1977 Würdigungspreis des Landes Kärnten (erstmals verliehen) (Нагороджений премією за заслуги федеральної землі Каринтія (нагороджений першим)
  • 1982 Ehrengabe des Andreas-Gryphius-Preises 1982, verliehen von der Künstlergilde Esslingen in Düsseldorf (Вшанований премією Андреса Гріпфіуса 1982 року, присудженою Артгільдією Esslingen в Дюссельдорфі)
  • 1984 Ehrpfennig der Landeshauptstadt Klagenfurt (Почесна премія столиці землі Клагенфурт)
  • 1987 Kulturpreis des Klubs der Kärntner ÖVP-Abgeordneten (Премія в області культури депутатського клубу ÖVP Каринтії)
Експозиція, присв'ячена Г.Дроздовському, і кафе «Каринтія» в чернівецькому Німецькому домі

Книги українською мовою Редагувати

  • Дроздовський Ґ. Тоді в Чернівцях і довкола: спогади старого австрійця / пер. з нім., передм. і примітки Петра Рихла. — Чернівці: Молодий буковинець, 2001. — 256 с.

Джерела Редагувати

  • Петро Рихло. «Я все ще вірю, що Орфей співає»: [до 100-річчя від дня народж. Ґеорґа Дроздовського] // Буковинський журнал.– 1999.– Ч. 1/2.– С.130-136.
  • Петро Рихло. «Я все ще вірю, що Орфей співає» (вступна стаття) // Георг Дроздовський. Тоді в Чернівцях і довкола. Спогади старого австрійця". — Чернівці: Молодий буковинець, 2001. — 256 с.

Література Редагувати

Клагенфурт — столиця землі Каринтія. На фото: Земельний Дім
  • Загублена арфа. Антологія німецькомовної поезії Буковини. — Чернівці: Золоті литаври, 2002.
  • Кайндль Р. Ф. Історія Чернівців. — Чернівці: Місто, 2003.
  • Реццорі, Грегорі фон. Магрібінські історії // Молодий буковинець (Чернівці), 1997.
  • Сайко М. М. Приєднання Буковини до Австрії і його вплив на соціально-політичний устрій краю. — Чернівці, 1995.
  • Чеховський І.Г. Чернівці — ковчег під вітрилами толерантності. — Чернівці: Рута, 2004.
  • Prokopowitsch E. Das Ende der österreichischen Herrschaft in der Bukowina. Ukrainische übersetzt von O.Matyjchuk und N.Pantschuk. — Tscherniwzi, 2003, 80 S.
  • Das architektonische Erbe der österreichischen Ära Tscherniwzis. Materialien der internationalen wissenschaftlichen Konferenz (Tscherniwzi, 1.-4. Oktober 2001). — Tscherniwzi. 2003, 172 S.
  • Марія Томак. Поетичний меридіан Чернівців // День, 16.09.2010, № 166. [ 15 липня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки Редагувати

  1. Переклад назв книг з німецької мови на українську зроблено автором цієї статті — Веренко Я. Г.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Drozdovskij Geo rg Drozdo vskij nim Georg Drozdowski 21 kvitnya 1899 Chernivci 24 zhovtnya 1987 Klagenfurt Avstriya nimeckomovnij poet polskogo pohodzhennya prozayik dramaturg zhurnalist perekladach aktor bukovinskogo pohodzhennya Georg DrozdovskijZmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 1 3 Nagorodi 4 Knigi ukrayinskoyu movoyu 5 Dzherela 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiGeorg Drozdovskij nalezhit do chisla tih kogo lyub yazno zvali starimi avstrijcyami vin i naspravdi buv takim avstrijcem starogo gartu z usima harakternimi prikmetami biografiyi vihovannya maner psihologiyi mentalnosti Narodivsya v Chernivcyah u sim yi avstrijskogo oficera jogo batko mav polske korinnya a mati francuzke Batko rano pomer Vihovannyam Georga zajmalisya mati titka j babusya U Mariniv maminih rodichiv v Kalineshtah Pivdenna Bukovina buv nevelikij zamok u neogotichnomu stili de Georg iz ohotoyu provodiv litni kanikuli Navchavsya Georg u Chernivcyah u katolickij shkoli sv Mari pansioni uchitelskogo institutu ta c k II derzhavnij gimnaziyi yaka vvazhalasya za jogo slovami najstrogishoyu Gimnaziyu zakinchiv vzhe v period Pershoyi svitovoyi vijni v Vidni eksternom nbsp Gerb Chernivciv nbsp Gerb Klagenfurta nbsp Prapor Chernivciv nbsp Gimnaziya u Vidni yaku zakinchiv G DrozdovskijV ostanni roki Pershoyi svytovoyi vijni sluzhiv praporshikom v avstrijskij armiyi Pislya zakinchennya vijni i rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Georg povernuvsya v Chernivci de ne zmig vtiliti u isnuyuchih todi umovah svoyu mriyu zdobuti medichnu osvitu a tomu musiv pracyuvati kioskerom predstavnikom soyevoyi firmi i cukrovogo zavodu bankivskim sluzhbovcem V cej period Chernivci vzhe vhodili do skladu korolivskoyi Rumuniyi Drozdovskij v cej chas bere aktivnu uchast v teatralnomu zhitti mista vistupaye odnim z organizatoriv lyubitelskoyi teatralnoyi trupi Czernowitzer Kammerspiele Chernivecki kamerni vistavi yaka z uspihom vistupala na riznih scenah mista z p yesami nimeckoyi klasiki a takozh p yes suchasnih nimeckih i avstrijskih dramaturgiv Drozdovskij nemalo spriyav comu yak odin iz providnih aktoriv trupi ta yiyi repertuarnij direktor Vodnochas vin aktivno zajmayetsya zhurnalistikoyu yak kulturnij oglyadach nimeckomovnih cherniveckih gazet Algemeine Zeitung i Deutsche Tagespost Na cej chas pripadaye takozh publikaciya v presi virshiv i prozovih tvoriv V 1934 roci vihodit v svit pershij lirichnij zbirnik Drozdovskogo Gedichte Poeziyi nbsp Zagalnij vid mista Klagenfurt nbsp Centralna chastina mista KlagenfurtDramatichnim zlamom u biografiyi pismennika yak i u zhitti bagatoh bukovinciv nimeckoyi nacionalnosti stalo primusove pereselennya dodomu u rajh provedene ulitku 1940 roku zgidngo iz paktom Ribbentropa Molotova Drozdovskij v memuarah zgaduvav sho todi SS ocinili jogo rasu ta pohodzhennya ocinili na trijku Pislya pributtya u Nimechchinu pislya nedovgogo perebuvannya u tabori dlya peremishenih osib Drozdovskij buv mobilizovanij u nimecku armiyu i u ranzi oberfeldfebelya sluzhiv u VPS u Zagrebi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Drozdovskij oselivsya u avstrijskomu misti Klagenfurt zemlya Karintiya yake chimos nagaduvalo jomu Chernivci oskilki vono takozh lezhalo bilya pidnizhzhya gir i bulo bagatonacionalnim pogranichchyam Tut vin dostatno shvidko zayaviv pro sebe yak pismennik teatralnij kritik perekladach trivalij chas pracyuvav redaktorom kulturnogo viddilu gazeti Volkszeitung providnim teatralnim kritikom jomu nalezhit takozh cikave doslidzhennya pro bukovinskij teatr spivrobitnichav na radio nbsp Plosha Turecka krinicya v ChernivcyahKlagenfurtskij period viyavivsya najplidnishim u tvorchosti Drozdovskogo drukuye bagato statej zbirnikiv knig Vin vidaye poetichni knigi Kamenyarskij sad Iz zapechatanim nakazom Plin pisku v piskovim godinniku Efeta Poeziyi Sprava Noya Zakarbovano na stini Oglyadayuchi svoyi okulyari Slidi Tvoyih krokiv ta inshi U cih lirichnih zbirkah poet postupovo vidhodit vid romantichnih tem ta obraziv harakternih dlya jogo rannoyi pershoyi knigi Poeziyi vidanoyi v Chernivcyah Motivi chasu vtrachenoyi vitchizni tlinnosti ta smerti reminiscenciyi ditinstva simvolika zashifrovanogo svitu zagadka buttya v jogo filosofskomu ta religijnomu sensi os daleko ne povnij perelik tematichnih dominant jogo liriki nbsp Pamya tnik zasnovniku mista KlagenfurtG Drozdovskomu nalezhit takozh dekilka knig gumoristichno parodijnih pisen i virshiv u stili tak zvanogo benkelzangu Velikij Bozhij zvirinec Hitromudroshi Ce baladi bajki pritchi zhorstoki romansi moritati virshovani anekdoti tosho V takomu zh veselomu j dotepnomu dusi neridko z elementami udavanogo zhahu nagranih romantichno gotichnih efektiv abo shemkoyi tugi nastoyanoyi na spogadah dalekogo ditinstva vitrimano j deyaki jogo prozovi tvori Bloha u vusi kolyuchka v serci Serjozni ta smishni istoriyi Vijskova muzika istoriyi v mazhori ta v minori Sezam vidkrijsya Istoriyi v sutinkah Chitati koli zagolosit sova Vodnochas pismennik pracyuye i v dramatichnih zhanrah Svoyi pershi odnoaktni p yesi vin stvoriv she v Chernivcyah U povoennij chas bula napisana nizka dram i radiop yes yaki stavilis na konu Klagenfurtskogo teatru i translyuvalis avstrijskim radio Privid i gra Odiseya Pisnya HHH Tanok mertvih List zvidkilyas Parafraza pro troh volhviv Legenda pro Martina tosho nbsp Ratusha na centralnij ploshi Chernivciv yaku sproektuvav rodich Drozdovskogo Adolf MarinNeabiyakij hist prodemonstruvav G Drozdovskij takozh i v oblasti hudozhnogo perekladu Buduchi z ditinstva poliglotom chomu znachno spriyala polietnichna atmosfera mizhvoyennih Chernivciv vin aktivno populyarizuvav u nimeckomovnomu sviti polsku i osoblivo rumunsku literaturu nbsp Fontan Drakon v Klagenfurti nbsp Nova ratusha KlagenfurtaPerekladi poezij M Eminesku G Koshbuka T Argezi V Vojkulesku I Pilata prinesli jomu slavu odnogo z najkrashih znavciv ta nezrivnyannih interpretatoriv rumunskogo krasnogo pismenstva Okremimi vidannyami v jogo perekladah vihodili poetichna zbirka Luchiana Blagi Pori roku dushi ta roman Vintili Tam navit syayut zori 1984 roku pobachila svit kniga G Drozdovskogo pid nazvoyu Todi v Chernivcyah i dovkola Spogadi starogo avstrijcya vijshla ukrayinskoyu movoyu v perekladi Petra Rihla v 2001 roci u vidavnictvi Molodij bukovinec Chernivci nbsp Pam yatnik kajzeru Francu Josifu v ChernivcyahYak vidno vzhe iz samoyi nazvi ce tvir pro Bukovinu pro te yakoyu vona zapam yatalasya pismenniku ochima sercya Avtor namagayetsya v nij uberegti vid zabuttya te sho cherez dekilka rokiv uzhe majzhe nikogo ne cikavitime sterte z pam yati i poglinute chasom U peredmovi vin zaznachaye sho tut jdetsya ne pro tochni dati ne pro kilkist naselennya i ploshu obzhitoyi teritoriyi Znachno vazhlivishe dlya mene pokazati spivzhittya zdruzhenist v yakij nam zhilos azh poki hvilya yevropejskogo varvarstva ne nakrila i cej malenkij prostir sho zvavsya Bukovinoyu Tut rozpovidayetsya pro te yak prozhivali plich o plich shist nacionalnostej yak voni poralis zi svoyimi shodennimi turbotami namagayuchis buti Zahodom na Shodi sebto stoyati pid znakom kulturi sho bula yevropejskoyu Pro sho tilki ne movitsya v cij knizi pro misto i okolici pro lyudej i tvarin pro ridnih i znajomih pro derzhavni i gromadski ustanovi sistemu osviti pro vijskovih i likariv pedagogiv i svyashenikiv pro gorodyan i selyan pro mozhnovladciv divakiv i zhebrakiv pro togochasnu modu teatr torgivlyu pro stil zhittya zvichki osoblivosti govirok kozhnoyi nacionalnosti pro gostinnist bukovinciv i yihnij lokalnij patriotizm vsogo ne perelichiti I za kozhnim ryadkom vidchuvayetsya nepidrobna lyubov do Bukovini shire sinivske zamiluvannya neyu nbsp Teatralna plosha v ChernivcyahKniga stala vidkrittyam mista Chernivci dlya dekilkoh pokolin yevropejciv Tvorchist Georga Drozdovskogo rozgornulas na povnu silu vzhe u zrili lita pismennika Do ostannih dniv ne vipuskav vin pero zi svoyih nevtomnih ruk pomer 24 zhovtnya 1987 roku na 89 mu roci zhittya v Klagenfurti zemlya Karintiya Avstriya U Klagenfurti isnuye Tovaristvo Georga Drozdovskogo jogo imenem nazvano vulicyu vstanovleno na budinku de vin zhiv memorialnu doshku U Chernivcyah u kolishnomu Nimeckomu narodnomu domi vul O Kobilyanskoyi 53 u kvitni 1999 roku pislya masshtabnoyi rekonstrukciyi za aktivnogo spriyannya uryadu Karintiyi u spivpraci z m Chernivci bulo vidkrito Zal muzej Georga Drozdovskogo a u 2004 roci na vul T Shevchenka 42 na budinku de meshkav pismennik vstanovleno memorialnu doshku tekst yakoyi zbigayetsya z tekstom memorialnoyi doshki na jogo budinku v Klagenfurti Bukovinski vcheni prodovzhuyut doslidzhuvati i propaguvati tvorchist znamenitogo zemlyaka Georg Drozdovskij priklad osobistostej yaki zdruzhuyut narodi i teritoriyi Chernivecka oblast i zemlya Karintiya stali poridnenimi regionami Tvorchist 1 RedaguvatiGedichte Czernowitz 1934 Virshi Chernivci 1934 Der Steinmetzgarten Gedichte Wien 1957 Kamenyarskij sad Poemi Viden 1957 Odyssee XXX Gesang Salzburg Klosterneuburg Stifterbibliothek 1958 Odisseya XXX Spiv Zalcburg Klosternojburg Abbi biblioteka 1958 Gottes Tiergarten ist gross Lyrischer Unfug Carinthia Klagenfurt 1959 Velikij Bozhij zvirinec Lirichna nisenitnicya Karintiya Klagenfurt 1959 Mit versiegelter Order Gedichte Osterr Verlagsanstalt Wien 1963 Iz zapechatanim nakazom Poemi Osterr Verlagsanstalt Viden 1963 Floh im Ohr Dorn im Herzen Ernste und heitere Geschichten Pustet Regensburg 1965 Bloha u vusi Skalka v serci Serjozni i zabavni istoriyi Pustet Regensburg 1965 nbsp Kniga spogadiv G Drozdovskogo pro zemlyu v yakij vin narodivsya i prozhiv polovinu svogo zhittyaSand im Getriebe der Sanduhr Gedichte Carinthia Klagenfurt 1965 Plin pisku v piskovomu godinniku Poemi Karintiya Klagenfurt 1965 Militarmusik Geschichten in Moll und Dur Carinthia Klagenfurt 1967 Vijskova muzika Istoriyi v minori i mazhori Karintiya Klagenfurt 1967 Epheta Gedichte Die Sache mit Noah Carinthia Klagenfurt 1969 Efeta Poeziyi Sprava Noya Karintiya Klagenfurt 1969 Iro Niersteiner Spatlese Bedachtsame und bedenkliche Verse Carinthia Klagenfurt 1975 Piznij vrozhaj Iro Niersteiner Oberezhni i serjozni virshi Karintiya Klagenfurt 1975 An die Wand gemalt Gedichte Carinthia Klagenfurt 1972 Zakarbovano na stini Poemi Karintiya Klagenfurt 1972 Spitzfindigkeiten Ein Friwohl und Moritatenbuch Carinthia Klagenfurt 1976 Hitromudroshi Frivolnonastanovochna kniga Karintiya Klagenfurt 1976 Bei Durchsicht meiner Brille Gedichte 1977 1978 Heyn Klagenfurt 1979 Oglyadayuchi svoyi okulyari Virshi 1977 1978 Gajn Klagenfurt 1979 Die Spur deiner Schritte Gedichte Heyn Klagenfurt 1981 Slidi Tvoyih krokiv Poemi Gajn Klagenfurt 1981 Seltsam offne dich Geschichten im Halbdunkel Heyn Klagenfurt 1983 Sezam vidkrijsya Istoriyi v sutinkah Gajn Klagenfurt 1983 Damals in Czernowitz und rundum Erinnerungen eines Altosterreichers Kleine Zeitung Klagenfurt 1984 Nazad v Chernivci i vse dovkola Spogadi starogo avstrijcya Kleine Zeitung Klagenfurt 1984 Zu lesen wenn das Kautzchen ruft Erzahlungen Heyn Klagenfurt 1985 Chitati koli zagolosit sova Opovidannya Gajn Klagenfurt 1985 Damals in Czernowitz und rundum Erinnerungen eines Altosterreichers Neuauflage Georg Drozdowski Gesellschaft und Carinthia Klagenfurt 2003 Nazad v Chernivci i vse dovkola Spogadi starogo avstrijcya Peredruk T vo Georga Drozdovskogo i Karintiya Klagenfurt 2003 Mit versiegelter Order Ausgewahlte Gedichte Aachen Rimbaud 2009 Z zapechatanih nakaziv Vibrani virshi Aahen Rimbaud 2009 Nagorodi Redaguvati nbsp Memorialna doshka Georgu Drozdovskomu na budinku v Chernivcyah de vin narodivsya i zhiv1957 Nikolaus Lenau Preis Nikolausa Lenau literaturna premiya Avstriyi 1962 Forderungspreis der Theodor Korner Stiftung Teodora Kornera literaturna premiya Avstriyi 1965 Verleihung des Titels Professor durch den Bundesprasidenten der Republik Osterreich Federalnim prezidentom Avstriyi prisvoyeno pochesne zvannya profesora 1977 Wurdigungspreis des Landes Karnten erstmals verliehen Nagorodzhenij premiyeyu za zaslugi federalnoyi zemli Karintiya nagorodzhenij pershim 1982 Ehrengabe des Andreas Gryphius Preises 1982 verliehen von der Kunstlergilde Esslingen in Dusseldorf Vshanovanij premiyeyu Andresa Gripfiusa 1982 roku prisudzhenoyu Artgildiyeyu Esslingen v Dyusseldorfi 1984 Ehrpfennig der Landeshauptstadt Klagenfurt Pochesna premiya stolici zemli Klagenfurt 1987 Kulturpreis des Klubs der Karntner OVP Abgeordneten Premiya v oblasti kulturi deputatskogo klubu OVP Karintiyi nbsp Ekspoziciya prisv yachena G Drozdovskomu i kafe Karintiya v cherniveckomu Nimeckomu domiKnigi ukrayinskoyu movoyu RedaguvatiDrozdovskij G Todi v Chernivcyah i dovkola spogadi starogo avstrijcya per z nim peredm i primitki Petra Rihla Chernivci Molodij bukovinec 2001 256 s Dzherela RedaguvatiPetro Rihlo Ya vse she viryu sho Orfej spivaye do 100 richchya vid dnya narodzh Georga Drozdovskogo Bukovinskij zhurnal 1999 Ch 1 2 S 130 136 Petro Rihlo Ya vse she viryu sho Orfej spivaye vstupna stattya Georg Drozdovskij Todi v Chernivcyah i dovkola Spogadi starogo avstrijcya Chernivci Molodij bukovinec 2001 256 s Literatura Redaguvati nbsp Klagenfurt stolicya zemli Karintiya Na foto Zemelnij DimZagublena arfa Antologiya nimeckomovnoyi poeziyi Bukovini Chernivci Zoloti litavri 2002 Kajndl R F Istoriya Chernivciv Chernivci Misto 2003 Reccori Gregori fon Magribinski istoriyi Molodij bukovinec Chernivci 1997 Sajko M M Priyednannya Bukovini do Avstriyi i jogo vpliv na socialno politichnij ustrij krayu Chernivci 1995 Chehovskij I G Chernivci kovcheg pid vitrilami tolerantnosti Chernivci Ruta 2004 Prokopowitsch E Das Ende der osterreichischen Herrschaft in der Bukowina Ukrainische ubersetzt von O Matyjchuk und N Pantschuk Tscherniwzi 2003 80 S Das architektonische Erbe der osterreichischen Ara Tscherniwzis Materialien der internationalen wissenschaftlichen Konferenz Tscherniwzi 1 4 Oktober 2001 Tscherniwzi 2003 172 S Mariya Tomak Poetichnij meridian Chernivciv Den 16 09 2010 166 Arhivovano 15 lipnya 2021 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Pereklad nazv knig z nimeckoyi movi na ukrayinsku zrobleno avtorom ciyeyi statti Verenko Ya G Posilannya RedaguvatiGeorg Drozdovskij Centr Bukovinoznavstva Ulybayushijsya prestupnik na peresechenii kultur nedostupne posilannya z lipnya 2019 V avstrijskom Klagenfurte poyavilas ulica chernovickogo patriota Georga Drozdovskogo GFS nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Konferenc zal G Drozdovskogo v Nimeckomu domi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Einweihung der Georg Drozdowski Gasse 06 11 2009 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sajt m Klagenfurt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Georg Drozdovskij amp oldid 39635757