Геологічна будова Італії.
За геологічною будовою і рельєфом Італію можна розділити на чотири головних регіони: Альпи і басейн По на півночі, Апеннінський півострів з Сицилією і Сардинія.
Структури Альпійської складчастої геосинклінальної області представлені Альпами, Апеннінами і Калабрійсько-Сицилійською системою. Півн. Альпи належать до Альпійсько-Карпатської гілки Альпійської обл. Півд. Альпи – самостійний елемент; на сх. переходять в систему Динарид. Півд. і Півн. Альпи розділені Періадріатичною (Інсубрійською) зоною розломів, вздовж якої розміщені масиви кайнозойських ґранодіоритів і тоналітів. Півн. Альпи характеризуються покривною структурою яка сформувалася до початку олігоцену і частково була ускладнена під час піздньокайнозойського горотворення. Складаються з доальпійської основи і альпійських комплексів. Альпійська основа складена метаморфічними породами, мігматитами і гранітами докембрію та палеозою, а також осадовими породами карбону і пермі. Альпійські комплекси (чохол) представлені в осн. осадовими породами мезозою-кайнозою. Півд. Альпи також складаються з доальпійської основи і альпійських комплексів. Тектонічна структура порівняно проста. Апенніни складаються з внутрішніх (інтерніди) і зовнішніх (екстерніди) зон. Внутр. зона складена в осн. мезозойсько-третинними породами. Калабрійсько-Сицилійська система має форму опуклої дуги. Вона складається з тектонічних покривал і лусок, насунених одна на одну.
Високі гори в Західних Альпах складені стійкими кристалічними породами, наприклад гранітами, що залягають в ядрах хребтів. Багато вершин там мають форму крутих загострених пірамід. Це характерна особливість гір, складених дуже міцними породами, що зазнали льодовикової обробки. Східніше за Лаго-Маджоре міцні породи перекриті вапняками, які руйнуються швидше, ніж кристалічні породи, тому гори там не так високі, а долини не так глибокі, як на заході. У Доломітових Альпах в області Трентіно-Альто-Адідже, де вапняки заміщені міцнішими породами – доломітом, характерні зубчаті гребені гір, створені під впливом ерозії.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.