Ге́нрі А́льфред Кі́ссінджер (нім. Heinz Alfred Kissinger, англ. Henry Alfred Kissinger; нар. 27 травня 1923, Фюрт, Баварія, Німеччина) — американський політик, дипломат та політолог німецько-єврейського походження, який був державним секретарем Сполучених Штатів і радником з національної безпеки. Один із найвпливовіших зовнішньополітичних стратегів США 1970-х років. «Архітектор» короткочасного пом'якшення військово-політичного протистояння Радянського Союзу з країнами Заходу, що тоді одержав назву «розрядка». Лауреат Нобелівської премії миру у 1973 році («На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі»).
Генрі Альфред Кіссінджер | |
---|---|
англ. Henry Alfred Kissinger | |
Генрі Кіссінджер, 2009 | |
56-й Державний секретар США | |
22 вересня 1973 — 20 січня, 1977 | |
Президент | Річард Ніксон, Джеральд Форд |
Попередник | Вільям Пірс Роджерс |
Наступник | Сайрус Венс |
8-й Радник президента США з національної безпеки | |
2 грудня 1968 — 3 листопада 1975 | |
Президент | Річард Ніксон, Джеральд Форд |
Попередник | Волт Ростоу |
Наступник | Брент Скоукрофт |
Народився | 27 травня 1923 (100 років) Фюрт, Баварія, Німеччина |
Відомий як | політик, політолог, дипломат, письменник, підприємець, педагог, автобіограф, учасник міжнародних форумів, бізнесмен |
Місце роботи | Гарвардський університет, Джорджтаунський університет і Kissinger Associatesd |
Громадянство | Німеччина→ США |
Національність | ашкеназі |
Alma mater | Гарвардський університет, Сіті Коледж, Гарвардський коледж і George Washington Educational Campusd |
Політична партія | Республіканська партія США |
Батько | Louis Kissingerd |
Мати | Paula Sternd |
У шлюбі з | Ann Fleisher 1949–1964 Nancy Maginnes 1974- |
Релігія | Юдаїзм |
Нагороди | Нобелівська премія миру (1973) |
Підпис | |
henryakissinger.com | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народився в Німеччині в єврейській сім'ї, по народженні одержав ім'я Гайнц Альфред. Його батько, Луїс Кіссінджер, був викладачем історії і географії в жіночому ліцеї. Сам Гайнц Альфред з дитинства дуже захоплювався футболом.
У 1938 році за наполяганням матері сім'я емігрувала від нацистської диктатури до США. Тринадцять родичів Кіссінджерів, що залишилися в Третьому рейху, загинули від рук нацистів під час Голокосту.
У 1943 одержав громадянство США і того ж року вступив до лав Армії США.
У 1945 він повернувся до Німеччини вже у ранзі службовця американської військової контррозвідки (Counter Intelligence Corps[en]).
Наукова і політична кар'єра Редагувати
Після війни вчився в Гарвардському університеті. У 1954 захистив докторську дисертацію (PhD) з історії політики (Тема: англ. «A World Restored: Metternich, Castlereagh and the Problems of Peace 1812–1822»).
Після видатної академічної кар'єри в Гарвардському університеті був призначений радником з національної безпеки при президенті Ніксоні в 1969, був державним секретарем у 1973–1977. Його місії в СРСР і Китаї поліпшили відносини США з обома країнами. При його безпосередній активній участі ядерно-політичне протистояння з СРСР («Холодна війна») набуло пом'якшення і отримало назву «Розрядка» (англ. Détente).
Вузловими пунктами цієї «Розрядки» були Договори США з СРСР про обмеження стратегічних наступальних ядерних озброєнь та обмеження Стратегічних протиракетних систем (1972).
Він брав участь у перемовинах про вивід американських військ з В'єтнаму в 1973, в результаті чого демократичний Південний В'єтнам був швидко окупований військами комуністичного В'єтнаму Північного за активної тоталітарних урядів Радянського Союзу та КНР, а опір був придушений у найскорші терміни. Так само брав участь в арабо-ізраїльських мирних перемовинах у 1973-1975, результатом яких стало народження багаторічного тліючого конфлікту та високий рівень постійної терористичної загрози для Держави Ізраїль з одного боку та неможливість створення повноцінної Палестинської держави з іншого. За ці здобутки став лауреатом Нобелівської премії миру за 1973-й рік.
Ставлення до України Редагувати
У 2008 році Генрі Кіссінджер виступав проти прийняття України в НАТО та за те, щоб Україна залишалась в сфері, «яку росіяни вважають простором власної самосвідомості». Після початку відкритої війни Росії з Україною критикував санкції щодо Росії, виправдовував окупацію Криму.
26 травня 2022 року під час російського вторгнення в Україну (2022) на економічному форумі в Давосі Кіссінджер порадив Україні віддати свої території Росії, чим викликав хвилю критики на свою адресу від президента України Володимира Зеленського, низки українських чиновників та громадськості.
25 липня 2022 року в інтерв'ю виданню німецькому каналу ZDF, Кіссінджер заявив, що Україна не має поступатись територіями:
Хай там як, перемовини однозначно доведеться базувати на необхідності запобігти жертвам. І якщо відповідальні на Заході вирішать це перед перемовинами, то це правильно. Вони повинні спочатку встановити межі того, чим вони за жодних обставин не поступляться. І відмова від української території не має бути однією з умов, які ми можемо прийняти | ||
— Генрі Кіссінджер, ZDF |
13 серпня 2022 року він заявив, що визнає свої помилки і що до України слід ставитись як до країни НАТО. Пізніше Кісінджер ще раз підтримав членство України в НАТО.
У кіно Редагувати
1995 року Олівер Стоун створив фільм «Ніксон», у головній ролі знявся Ентоні Гопкінс, Генрі Кіссінджера зіграв Пол Сорвіно.
Бібліографія Редагувати
- Кіссінджер, Генрі Світовий порядок. Роздуми про характери націй в історичному контексті / пер. з англ. Надія Коваль. — К.: Наш Формат, 2017. — 320 с. — ISBN 978-617-7388-77-6
- Kissinger, Henry. Diplomacy. New York: Simon & Schuster, 1994. ISBN 0671510991
Примітки Редагувати
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Кіссінджер Генрі. LB.ua. Процитовано 26 квітня 2023.
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
- Кіссінджер пропонує Україні віддати частину території Росії. Суспільне.
- Зеленський розкритикував Кіссінджера за заклик поступитися Росії. Суспільне.
- Подоляк про пропозицію Кіссинджера по Україні. Факти.
- . web.archive.org. 28 липня 2022. Архів оригіналу за 28 липня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
- Генрі Кіссінджер стурбований "порушенням рівноваги" та вважає, що тепер до України треба ставитися як до члена НАТО - The Wall Street Journal. ipress.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- Кіссінджер визнав, що членство України в НАТО було б доречним. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
Посилання Редагувати
- «Politico»: Kissinger, a longtime Putin confidant, sidles up to Trump [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.].(англ.)
Література Редагувати
- В. І. Головченко. Кіссінджер Генрі Альфред // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- М. Рижков. Кіссінджер Генрі Альфред // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.330 ISBN 978-966-611-818-2
- Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
- Holger Klitzing: The Nemesis of Stability. Henry A. Kissinger's Ambivalent Relationship with Germany. WVT, Trier 2007, ISBN 978-3-88476-942-3.
- Robert D. Schulzinger: Henry Kissinger. Doctor of diplomacy. Columbia Univ. Pr., New York 1989, ISBN 0-231-06952-9.