Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генрик Людвік Любомирський (пол. Henryk Ludwik Lubomirski; 15 вересня 1777 — 20 жовтня 1850) — польський шляхтич, князь, літературний куратор, меценат мистецтв, засновник у Львові і , мальтійський командор з 1800 року.
| Генрик Любомирський | |
|---|---|
| пол. Henryk Lubomirski | |
 | |
| Народився | 15 вересня 1777[1][2][…] Рівне[4] |
| Помер | 20 жовтня 1850[1][2][…] (73 роки) Дрезден, Німецький союз[4] |
| Країна |  Річ Посполита |
| Діяльність | колекціонер мистецтва, меценат, посадова особа, землевласник, політик, видавець |
| Галузь | політична діяльність[5], меценатство[5], музеєзнавство[5] і видавнича справа[5] |
| Знання мов | польська[5] |
| Членство | d[4] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][5][5][…] |
| Рід | Любомирські |
| Батько | Юзеф Любомирський |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d, d, d і d |
 | |
| |
Біографія
Народився 1777 року у Рівному. Значний вплив на його виховання мала його далека тітка Ізабела Любомирська, уроджена Чарторийська (1736—1816). Вона мала лише дочок, тому оточувала прийомного сина надмірною турботою. З 1783 року (у віці семи років) він супроводжував її у мандрівках Європою, де прославився своєю винятковою красою. Його портрети створювали видатні художники епохи (Антоніо Канова, Елізабет Віже-Лебрен, ). Перебуваючи в Парижі з 1785 по 1789 роки, навчався у . Потім у Ланьцуті та Відні його опікунами в 1791—1796 роках були та .
Завдяки впливу тітки Ізабели він здобув міцне становище при дворі Габсбургів у Відні. З 1796 — Мальтійський лицар, з 1795 — камергер. У 1809 р. після вступу війська Варшавського Герцогства у Галичину призначений Юзефом Понятовським головою адміністративного управління Краківського округу. У 1810—1813 роках був префектом Краківського департаменту. У той час він фінансував одну піхотну роту армії Герцогства. У 1813 році він став членом масонської ложі «» .
Після 1815 року назавжди повернувся до Галичини. У 1817 році увійшов до Галицького сейму. Ще за його життя став одним із центрів громадсько-культурного життя тогочасної Галичини .
Успадкувавши у 1818 році, після смерті Ізабели Любомирської, її палац у Відні з цінною бібліотекою та колекцією творів мистецтва, а також частину мистецьких колекцій з Ланьцута, він перевіз ці колекції до Пшеворська. Ці колекції завдяки закупівлям значно розширилися, створивши тут важливий музейний центр. Серед інших він колекціонував зброю, медалі, нумізматичні та історичні пам'ятні речі, а також цінні гравюри та рукописи. Разом з Юзефом Максиміліаном Оссолінським він став співзасновником Національного інституту імені Оссолінських. У 1823 році вони уклали угоду, за якою він погодився включити свої колекції до фонду Оссолінських за умови надання його родині спадкового літературного опікунства над Департаментом і відокремлення колекцій у формі . У 1826 році угода була схвалена Галицьким сеймом. У 1829 році він розпочав перебудову будинку бібліотеки у Львові для потреб музею.
З початком Листопадового повстання фінансово та дипломатично підтримував . Підтримуючи зв'язок з Адамом Чарторийським і використовуючи свої значні зв'язки, шукав підтримки для повстання в Австрії, а також фінансував Вісланський легіон. Після поразки повстання він опинився під наглядом поліції, але зумів запобігти неминучій конфіскації музейних колекцій. Після тривалого розслідування в 1837 році імператор Фердинанд звільнив його від відповідальності за розповсюдження повстанських друків. У 1847 році він передав право на інститут Оссолінського синові .
З 1834 року він докладав зусиль для створення Пшеворського маєтку, спочатку майорату, а потім ординації, який остаточно завершив після його смерті його син Єжи Генрик у 1869 році
Сім'я
Народився в польській поміщицькій родині, він був сином Юзефа Олександра (1749—1817) і , уродженої Сосновської (1751—1836). Його братом був (1779—1848). З 1807 чоловік (1785—1868). У них були діти: Дорота (1807—1832), (1808—1890) дружина Владислава Сангушка (1803—1870), Ядвіга Юлія (1815—1895) дружина князя Ежена Шарля де Ліньє (1802—1880) та перший пшеворський ординат князь (1817—1872).
Картини із зображенням Генрика Любомирського в дитинстві
-
![image]()
Генрик Любомирський, малюнок Марії Косвей 1787 р -
![image]()
Генрик Любомирський у ролі Амура - олійна картина Анжеліки Кауфманн, 1786 р. -
![image]()
Генрік Любомирський як геній слави - картина Жака Турона 1789 р. -
![image]()
Генріх Любомирський як геній Олександра I - картина , 1814
Родовід
| Александер Міхал Любомирський | ||||||||||||||||
| Єжи Александер Любомирський (1666-1735) | ||||||||||||||||
| Катажина Анна Сапєга | ||||||||||||||||
| Станіслав Любомирський (1704-1793) | ||||||||||||||||
| Кшиштоф Штарцгаузен | ||||||||||||||||
| Йоанна Кароліна Старцгаузен | ||||||||||||||||
| ? | ||||||||||||||||
| Юзеф Любомирський (1751-1817) | ||||||||||||||||
| Казимир Олександр Потій | ||||||||||||||||
| Антоній Потій (????-1749) | ||||||||||||||||
| Анна Тереза Леттов | ||||||||||||||||
| Людвіка Гонората Поцеївна (1726-1786) | ||||||||||||||||
| Стефан Загоровський | ||||||||||||||||
| Розалія Загоровська | ||||||||||||||||
| Ядвіга Сачко | ||||||||||||||||
| Генрик Людвік Любомирський (1777-1850) | ||||||||||||||||
| Октавіан Сосновський | ||||||||||||||||
| Марцин Сосновський | ||||||||||||||||
| Катажина Замєховська | ||||||||||||||||
| Юзеф Сильвестр Сосновський (1729-1783) | ||||||||||||||||
| ? | ||||||||||||||||
| Теофіла Крушинська | ||||||||||||||||
| ? | ||||||||||||||||
| (1751-1836) | ||||||||||||||||
| ? | ||||||||||||||||
| Януш Деспот-Зенович | ||||||||||||||||
| ? | ||||||||||||||||
| Текля Деспот-Зенович (1731-????) | ||||||||||||||||
| ? | ||||||||||||||||
| Катажина Александрович | ||||||||||||||||
| ? | ||||||||||||||||
Примітки
- RKDartists
- Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Dr. Constant v. Wurzbach Lubomirski, Heinrich Fürst // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 16. — S. 118.
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/lubomirski-henryk/
- Czech National Authority Database
- Jerzy Baranowski, Marcin Libicki, Andrzej Rottermund, Maria Starnawska, Zakon Maltański w Polsce, Warszawa 2000, s. 213.
- , Lubomirski Henryk (1777—1850), Polski Słownik Biograficzny, t. 18, s. 9–11.
- Ciąg dalszy Kalendarzyka narodowego i obcego na rok … 1792, czyli II część, z konstytycyami od roku 1788 dnia 6 października do roku 1791 dnia 23 grudnia przez daty oznaczonemi, s. 428.
- Tomasz Knopp, Prefekci Księstwa Warszawskiego: przyczynek do portretu zbiorowego, w: Studia Historyczne, Tom 55, Numer 3-4 (2012) s. 362.
- Stanisław Małachowski-Łempicki, Wykaz polskich lóż wolnomularskich oraz ich członków w latach 1738—1821, w: Archiwum Komisji Historycznej, t. XIV, Kraków 1930, s. 248.
- Małgorzata Wołoszyn, Historia Ordynacji Przeworskiej Książąt Lubomirskich, Katalog wystawy, Rzeszów 2017, s. 19.
- , Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich, Warszawa-Lwów 1908, s. 58.
Посилання
- Pasaż Wiedzy — Muzeum Wilanowskie — Biogram Henryka Lubomirskiego
- Encyklopedia Krakowa — Biogram Henryka Lubomirskiego
- Henryk Lubomirski — dokumenty w bibliotece Polona
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrik Lyudvik Lyubomirskij pol Henryk Ludwik Lubomirski 15 veresnya 1777 20 zhovtnya 1850 polskij shlyahtich knyaz literaturnij kurator mecenat mistectv zasnovnik u Lvovi i maltijskij komandor z 1800 roku Genrik Lyubomirskijpol Henryk LubomirskiNarodivsya15 veresnya 1777 1777 09 15 1 2 Rivne 4 Pomer20 zhovtnya 1850 1850 10 20 1 2 73 roki Drezden Nimeckij soyuz 4 Krayina Rich PospolitaDiyalnistkolekcioner mistectva mecenat posadova osoba zemlevlasnik politik vidavecGaluzpolitichna diyalnist 5 mecenatstvo 5 muzeyeznavstvo 5 i vidavnicha sprava 5 Znannya movpolska 5 Chlenstvod 4 Suspilnij stanshlyahtich d 5 5 RidLyubomirskiBatkoYuzef LyubomirskijMatidBrati sestrid i dU shlyubi zdDitid d d i d Mediafajli u Vikishovishi Genrik Lyubomirskij olijna kartina Yakuba Procinskogo 1839 rikBiografiyaNarodivsya 1777 roku u Rivnomu Znachnij vpliv na jogo vihovannya mala jogo daleka titka Izabela Lyubomirska urodzhena Chartorijska 1736 1816 Vona mala lishe dochok tomu otochuvala prijomnogo sina nadmirnoyu turbotoyu Z 1783 roku u vici semi rokiv vin suprovodzhuvav yiyi u mandrivkah Yevropoyu de proslavivsya svoyeyu vinyatkovoyu krasoyu Jogo portreti stvoryuvali vidatni hudozhniki epohi Antonio Kanova Elizabet Vizhe Lebren Perebuvayuchi v Parizhi z 1785 po 1789 roki navchavsya u Potim u Lancuti ta Vidni jogo opikunami v 1791 1796 rokah buli ta Zavdyaki vplivu titki Izabeli vin zdobuv micne stanovishe pri dvori Gabsburgiv u Vidni Z 1796 Maltijskij licar z 1795 kamerger U 1809 r pislya vstupu vijska Varshavskogo Gercogstva u Galichinu priznachenij Yuzefom Ponyatovskim golovoyu administrativnogo upravlinnya Krakivskogo okrugu U 1810 1813 rokah buv prefektom Krakivskogo departamentu U toj chas vin finansuvav odnu pihotnu rotu armiyi Gercogstva U 1813 roci vin stav chlenom masonskoyi lozhi Pislya 1815 roku nazavzhdi povernuvsya do Galichini U 1817 roci uvijshov do Galickogo sejmu She za jogo zhittya stav odnim iz centriv gromadsko kulturnogo zhittya togochasnoyi Galichini Uspadkuvavshi u 1818 roci pislya smerti Izabeli Lyubomirskoyi yiyi palac u Vidni z cinnoyu bibliotekoyu ta kolekciyeyu tvoriv mistectva a takozh chastinu misteckih kolekcij z Lancuta vin pereviz ci kolekciyi do Pshevorska Ci kolekciyi zavdyaki zakupivlyam znachno rozshirilisya stvorivshi tut vazhlivij muzejnij centr Sered inshih vin kolekcionuvav zbroyu medali numizmatichni ta istorichni pam yatni rechi a takozh cinni gravyuri ta rukopisi Razom z Yuzefom Maksimilianom Ossolinskim vin stav spivzasnovnikom Nacionalnogo institutu imeni Ossolinskih U 1823 roci voni uklali ugodu za yakoyu vin pogodivsya vklyuchiti svoyi kolekciyi do fondu Ossolinskih za umovi nadannya jogo rodini spadkovogo literaturnogo opikunstva nad Departamentom i vidokremlennya kolekcij u formi U 1826 roci ugoda bula shvalena Galickim sejmom U 1829 roci vin rozpochav perebudovu budinku biblioteki u Lvovi dlya potreb muzeyu Z pochatkom Listopadovogo povstannya finansovo ta diplomatichno pidtrimuvav Pidtrimuyuchi zv yazok z Adamom Chartorijskim i vikoristovuyuchi svoyi znachni zv yazki shukav pidtrimki dlya povstannya v Avstriyi a takozh finansuvav Vislanskij legion Pislya porazki povstannya vin opinivsya pid naglyadom policiyi ale zumiv zapobigti neminuchij konfiskaciyi muzejnih kolekcij Pislya trivalogo rozsliduvannya v 1837 roci imperator Ferdinand zvilniv jogo vid vidpovidalnosti za rozpovsyudzhennya povstanskih drukiv U 1847 roci vin peredav pravo na institut Ossolinskogo sinovi Z 1834 roku vin dokladav zusil dlya stvorennya Pshevorskogo mayetku spochatku majoratu a potim ordinaciyi yakij ostatochno zavershiv pislya jogo smerti jogo sin Yezhi Genrik u 1869 rociSim yaNarodivsya v polskij pomishickij rodini vin buv sinom Yuzefa Oleksandra 1749 1817 i urodzhenoyi Sosnovskoyi 1751 1836 Jogo bratom buv 1779 1848 Z 1807 cholovik 1785 1868 U nih buli diti Dorota 1807 1832 1808 1890 druzhina Vladislava Sangushka 1803 1870 Yadviga Yuliya 1815 1895 druzhina knyazya Ezhena Sharlya de Linye 1802 1880 ta pershij pshevorskij ordinat knyaz 1817 1872 Kartini iz zobrazhennyam Genrika Lyubomirskogo v ditinstviGenrik Lyubomirskij malyunok Mariyi Kosvej 1787 r Genrik Lyubomirskij u roli Amura olijna kartina Anzheliki Kaufmann 1786 r Genrik Lyubomirskij yak genij slavi kartina Zhaka Turona 1789 r Genrih Lyubomirskij yak genij Oleksandra I kartina 1814Rodovid Aleksander Mihal Lyubomirskij Yezhi Aleksander Lyubomirskij 1666 1735 Katazhina Anna Sapyega Stanislav Lyubomirskij 1704 1793 Kshishtof Shtarcgauzen Joanna Karolina Starcgauzen Yuzef Lyubomirskij 1751 1817 Kazimir Oleksandr Potij Antonij Potij 1749 Anna Tereza Lettov Lyudvika Gonorata Poceyivna 1726 1786 Stefan Zagorovskij Rozaliya Zagorovska Yadviga Sachko Genrik Lyudvik Lyubomirskij 1777 1850 Oktavian Sosnovskij Marcin Sosnovskij Katazhina Zamyehovska Yuzef Silvestr Sosnovskij 1729 1783 Teofila Krushinska 1751 1836 Yanush Despot Zenovich Teklya Despot Zenovich 1731 Katazhina Aleksandrovich PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Dr Constant v Wurzbach Lubomirski Heinrich Furst Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 16 S 118 d Track Q88898176d Track Q665807 http tnk krakow pl czlonkowie lubomirski henryk Czech National Authority Database d Track Q13550863 Jerzy Baranowski Marcin Libicki Andrzej Rottermund Maria Starnawska Zakon Maltanski w Polsce Warszawa 2000 s 213 Lubomirski Henryk 1777 1850 Polski Slownik Biograficzny t 18 s 9 11 Ciag dalszy Kalendarzyka narodowego i obcego na rok 1792 czyli II czesc z konstytycyami od roku 1788 dnia 6 pazdziernika do roku 1791 dnia 23 grudnia przez daty oznaczonemi s 428 Tomasz Knopp Prefekci Ksiestwa Warszawskiego przyczynek do portretu zbiorowego w Studia Historyczne Tom 55 Numer 3 4 2012 s 362 Stanislaw Malachowski Lempicki Wykaz polskich loz wolnomularskich oraz ich czlonkow w latach 1738 1821 w Archiwum Komisji Historycznej t XIV Krakow 1930 s 248 Malgorzata Woloszyn Historia Ordynacji Przeworskiej Ksiazat Lubomirskich Katalog wystawy Rzeszow 2017 s 19 Almanach blekitny genealogia zyjacych rodow polskich Warszawa Lwow 1908 s 58 PosilannyaPasaz Wiedzy Muzeum Wilanowskie Biogram Henryka Lubomirskiego Encyklopedia Krakowa Biogram Henryka Lubomirskiego Henryk Lubomirski dokumenty w bibliotece Polona