Гендерна ідентичність

Гендерна ідентичність — усвідомлення особистістю себе як представника чи представниці статі, гендеру, відчуття свого жіночого, чоловічого або андрогінного тіла, усвідомлення своєї приналежності до чоловічої, жіночої або якоїсь іншої статі у соціальному контексті. Гендерна ідентичність не є автоматичною надбудовою над біологічною статтю, вона поетапно формується в особистості у ході виховання та соціалізації,.

Одним із основоположників теорії гендерної ідентичності був сексолог Джон Вільям Мані, який здобув популярність своєю поведінкою по відношенню до вразливих пацієнтів. Мані ввів терміни «гендерна ідентичність», «гендерна роль» і «сексуальна орієнтація» та поширив термін «парафілія».

Потрібно розрізняти ідентичність гендерну та статеву. Людина може володіти чітко визначеною статевою ідентичністю та водночас мати труднощі із гендерною ідентичністю, переживати невідповідність ідеалам, стандартам, нормам «чоловічої» чи «жіночої» поведінки. Гендерна ідентичність залежить здебільшого від соціальних чинників, а не від біологічної природи людини. Для зрілої особистості гендер стає заміною статі.

Гендерна ідентичність — поняття ширше, ніж статеворольова ідентичність, оскільки гендер включає в себе не тільки рольовий аспект, а й, наприклад, образ людини в цілому (зачіску, одяг, охайність і т. д.). Поняття «гендерна ідентичність» не рівноцінне й поняттю «сексуальна ідентичність». Сексуальна ідентичність стосується особливостей самосприйняття і уявлень людини про себе в контексті сексуальної поведінки.

Вік формування

Існує кілька теорій про те, як і коли формується гендерна ідентичність. Однак, вивчення цього процесу є складним, оскільки діти не можуть виражати себе через мову, тому дослідники роблять припущення з непрямих доказів. Джон Грін припустив, що діти мають свідомість. Він вважає доречним визнавати певну важливість статі від 18 місяців до двох років; Лоуренс Кольберг стверджує, що гендерна ідентичність не формується до трьох років. Загальновизнано, що основа гендерної ідентичності формується у віці трьох років. На цьому етапі діти можуть твердо заявити про свою стать і, як правило, вибирають заняття та іграшки, які вважаються доцільними для їхньої статі (наприклад, ляльки та живопис для дівчат, чи інструменти для хлопчиків), хоча діти ще не повністю розуміють наслідки статі. Після трирічного віку основу гендерної ідентичності надзвичайно важко змінити, і спроби перепризначення її можуть призвести до гендерної дисфорії. Уточнення гендерної ідентичності триває від 4 до 6 років, і продовжується у молодому віці.

Мартін і Рубль осмислюють цей процес розвитку в три етапи: (1) як діти і дошкільнята, діти дізнаються про певні характеристики, які є соціалізованими аспектами гендеру; (2) у віці 5-7 років, ідентичність консолідується і стає жорсткою; (3) після цього «піку жорсткості», повертається плинність і дещо розслабляються соціально визначені гендерні ролі. Барбара Ньюманн розбиває процес на чотири частини: (1) розуміння поняття гендеру; (2) вивчення гендерних стандартів та стереотипів; (3) визначення батьків; (4) формування гендерних переваг.

За даними агентств ООН, дискусії щодо всеосяжної сексуальної освіти підвищують обізнаність щодо таких тем, як гендер та гендерна ідентичність.

Структура гендерної ідентичності

У структурі гендерної ідентичності можна виділити три компоненти:

• когнітивний (пізнавальний) — усвідомлення приналежності до певної статі і опис себе за допомогою категорій мужності-жіночності. Це Я-образ чоловіка або жінки, усвідомлення ступеня типовості-нетиповості своїх якостей як представника (представниці) гендерної групи;
• афективний (оцінковий) — що припускає оцінку рис особистості та особливостей рольової поведінки шляхом співвіднесення їх з еталонними моделями маскулінності-фемінності (поняття «позитивна і негативна ідентичність» стосуються саме оцінкового компонента);
• конативний (поведінковий) — самопрезентація себе як представника\представниці гендерної групи, а також вирішення криз ідентичності шляхом вибору поведінки відповідно до особистісно значущих цілей і цінностей.

Див. також

• Портал «ЛГБТ»

• Гендерні стереотипи
• Сексуальне розмаїття
• Сексуальна орієнтація

Примітки

1. Архів оригіналу за 23 березня 2011. Процитовано 23 листопада 2010. 
2. Шабурова О. В. Гендер // Социальная философия: Словарь. — М., 2003. — С. 67-71.
3. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2015. 
4. Ehrhardt, Anke A. (August 2007). «John Money, PhD». The Journal of Sex Research. 44 (3): 223—224. doi: 10.1080/00224490701580741. JSTOR 20620298. PMID 3050136. S2CID 147344556.
5. Tosh, Jemma (25 July 2014). Perverse Psychology: The pathologization of sexual violence and transgenderism. Routledge. ISBN 9781317635444.
6. Горностай П. П. Гендерна соціалізація та становлення гендерної ідентичності // Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. — К.: «К. І. С.», 2004. — С.132-155.
7. Boles, 2013. Pages 101—102.
8. Boles, 2013. Pages 101—102.
9. Pamela J. Kalbfleisch; Michael J. Cody (1995). Gender, power, and communication in human relationships. Psychology Press. с. 366 pages. ISBN 978-0805814040. Процитовано 3 червня 2011. 
10. Ann M. Gallagher; James C. Kaufman (2005). Gender differences in mathematics: An integrative psychological approach. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-82605-1. 
11. Boles, 2013. Pages 101—102.
12. A few authorities say it forms between ages 3-4 rather than precisely at age 3, e.g. George J. Bryjak and Michael P. Soraka, Sociology: Cultural Diversity in a Changing World (ed. Karen Hanson), Allyn & Bacon, 1997; 209—245
13. Newmann, Barbara (20 грудня 2012). . Cengage Learning. с. 243. ISBN 9781111344665. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 5 грудня 2018. 
14. Christopher Bates Doob, Social Inequality and Social Stratification in US Society
15. J. A. Kleeman, The establishment of core gender identity in normal girls. I.(a) Introduction;(b) Development of the ego capacity to differentiate, in the Archives of Sexual Behavior, 1971: «Though gender identity formation continues into young adulthood and core gender identity establishment extends into the fourth year and possibly longer, core gender identity is fairly firmly formed by age 3[.]»
16. Stein MT, Zucker KJ, Dixon SD. December, 1997. «Gender Identity», The Nurse Practitioner. Vo. 22, No. 12, P. 104
17. Martin, C.; Ruble, D. (2004). Children's Search for Gender Cues Cognitive Perspectives on Gender Development. Current Directions in Psychological Science 13 (2): 67–70. doi:10.1111/j.0963-7214.2004.00276.x. 
18. . Paris: UNESCO. 2018. с. 18. ISBN 978-92-3-100259-5. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 5 грудня 2018. 

Посилання