Гельсінський метрополітен (фін. Helsingin metro, швед. Helsingfors metro) — це система метро в Гельсінкі, Фінляндія. Це найпівнічніше метро у світі і досі єдине у Фінляндії. Метро було відкрито для пасажирів 2 серпня 1982 після 27 років планування. Контроль над ним здійснюється організацією Helsinki City Transport (HKL) — філією Helsinki Regional Transport Authority (HSL). Гельсінський метрополітен перевозить 50 мільйонів пасажирів щороку.
| Гельсінський метрополітен | ||
|---|---|---|
| фін. Helsingin metro | ||
| Опис | ||
| Країна | Фінляндія | |
| Місто | Гельсінкі, Еспоо | |
| Дата відкриття | 2 серпня 1982 | |
| Річний пасажиропотік | 67 500 000 ± 50 000 і 67 500 000 | |
| Сайт | hel.fi/www/hkl/en/by-metro/ | |
| Оператор | Helsinki City Transportd | |
| Маршрутна мережа | ||
| Кількість ліній | 1 | |
| Кількість станцій | 30 | |
| Довжина мережі | 43 км | |
| Ширина колії | 1524 mm track gauged | |
| ||
| Гельсінський метрополітен у Вікісховищі |
| Гельсінський метрополітен |
|---|
Легенда |
Система складається з однієї роздвоєної лінії метро (загальною довжиною 35 кілометрів) та розміщених на ній 25 станціях. Переважно вона обслуговує тісно побудовані передмістя східної частини Гельсінкі, проте також використовується в центрі міста. Розширення «Ленсіметро» (Länsimetro) продовжує лінію до західної частини Гельсінкі та до південної частини міста-супутника Еспоо. Місцева залізнична мережа, що надає послуги в північному та північно-західному напрямках не перетинається з системою метро, але пасажири можуть пересісти з потяга на потяг на Гельсінкі-Центральний (станція метро Раутатіенторі).
Історія Редагувати
Ідея будівництва метрополітену в Гельсінкі з'явилася у вересні 1955 року. З цією метою й був створений спеціальний будівельний комітет. Перший проект був готовий у березні 1963 року, який включав в себе систему загальною довжиною в 86,5 км і налічував 108 станцій. У результаті було вирішено побудувати тільки одну лінію між станціями Камппі і ПУОТ.
Масштабне будівництво метрополітену почалося 7 травня 1969. До 1971 року завершилося будівництво перегону Роіхупелто-Херттоніемі, а вже в 1977 році заплановане до того моменту будівництво метрополітену було завершено. Однак, через певні обставини перший потяг пройшов тільки в 1982 році. Незважаючи на те, що в метро вільний доступ був відкритий 1 червня, офіційне відкриття відбулося тільки 2 серпня.
Спочатку метро налічувало лише шість станцій ділянки Раутатіенторі — Ітякескус. Пізніше були побудовані ще 12 станцій.
Розширення метрополітену Редагувати
- 1971: «Херттоніемі» — депо «Роіхупелто» (тестова колія)
- 1 червня 1982: «Раутатіенторі» — «Ітякескус» (без станцій «Кайсаніемі», «Серняйнен» і «Каласатама»)
- 2 серпня 1982: офіційна церемонія відкриття
- 1 березня 1983: «Камппі» — «Раутатіенторі»
- 1 вересня 1984: відкрита станція «Серняйнен»
- 21 жовтня 1986: «Ітякескус» — «Контула»
- 1 вересня 1989: «Контула» — «Меллунмякі»
- 16 серпня 1993: «Руохолахті» — «Камппі»
- 1 березня 1995: відкрита станція «Кайсаніемі»
- 31 серпня 1998: «Ітякескус» — «Вуосаарі»
- 1 січня 2007: відкрита станція «Каласатама»
- 18 листопада 2017: «Руохолахті»—«Матінкюля» (8 стацій)
Цікаві факти Редагувати
- У підземному тунелі довжиною всього лише близько 1 км в центральній частині міста зосереджено відразу три станції метро — Кампі, Раутатіенторі і Гаканіемі.
- Станції Kamppi, Rautatientori, Itäkeskus і Vuosaari безпосередньо пов'язані з торговими центрами. На Кампі це однойменний молл, об'єднаний з автовокзалом. На Rautatientori — це Asematunneli — багаторівневий підземний комплекс, об'єднаний підземними тунелями з Центральним залізничним вокзалом і торговим центром Forum, а також універмагами Sokos і Stockmann. На станції Itäkeskus — найбільший у Скандинавії і Фінляндії молл Itis. На станції Vuosaari — торговий комплекс Columbus.
Галерея Редагувати
Мапа Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт HKL [ 14 травня 2006 у Wayback Machine.] (фін.)
- Офіційний сайт HKL [ 9 лютого 2005 у Wayback Machine.] (швед.)
- Гельсінський метрополітен [ 12 листопада 2018 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net