Еммануїл Савелійович Геллер (справжнє прізвище — Хавкін; нар. 8 серпня 1898, Катеринослав, Російська імперія — пом. 6 травня 1990, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1974).
| Геллер Еммануїл Савелійович | |
|---|---|
| Эммануил Савельевич Хавкин | |
| Дата народження | 8 серпня 1898 |
| Місце народження | Катеринослав, Російська імперія |
| Дата смерті | 6 травня 1990 (91 рік) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Новий донський цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія/республіка → РРФСР РСФСР → СРСР |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1925) |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1925—1990 |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0312374 |
Біографія Редагувати
До 1920 року служив у Червоній Армії. Після демобілізації поїхав до Москви. У 1925 році закінчив Державний театральний технікум ім. А. В. Луначарського (клас Вахтанга Мчеделова), і вступив до трупи агіттеатра «Синя блуза». Потім грав у московських театрах (Театр мініатюр, Театр оглядів, з 1927 Театр Сатири, Мюзик-хол).
Вперше знявся у кіно — 1930 року. Частіше за інших актор грав піратів, швейцарів, пенсіонерів та «осіб кавказької національності». Навіть безсловесна поява актора на екрані викликала у глядачів посмішку. Найбільші ролі Геллера — неприємний, підступний і корисливий лихвар Джафар у «Насреддіні в Бухарі» і, навпаки, милий, нескінченно добрий старий капельмейстер у поетичній картині Валерія Рубінчика «Вінок сонетів» (остання роль визнавалася найкращою кінороллю 1977 року Біларусьфільмі).
У комедії Григорія Александрова «Веселі хлопці» (1934) його герой вимовляє лише одну фразу — захоплюється дружиною, яка плаче на концерті симфонічної музики (насправді ж їй муляли туфлі). У фільмах «Волга, Волга» (1938) та «Перша рукавичка» (1947) він грав метушливих фотокореспондентів, у яких вся гама почуттів відбивається лише на обличчях. А в кінострічці " Серця чотирьох " (1941) він з'явився за кілька секунд до фіналу і наздоганяв потяг, а також грав роль людини в черзі до телефонної будки. Ці кадри стали справжньою класикою, зразками школи кіноепізоду, за якою згодом осягали ази багато талановитих коміки.
З 1950-х років — в штаті Театру-студії кіноактора.
Актор працював до останніх днів. Він знімався у багатьох відомих режисерів, причому по кілька разів. Він був частим гостем сатиричного кіножурналу «Фітіль». Його творчості присвячено буклет із серії «Актори радянського кіно».
У 1974 році йому було присвоєно звання «Заслужений артист Російської РФСР».
Помер 6 травня 1990 року в Москві. Похований на Новому Донському кладовищі.
Творчість Редагувати
Фільмографія Редагувати
- 1932 — Витончене життя — капітан, (немає в титрах)
- 1934 — Веселі хлоп'ята — глядач на концерті, (немає в титрах)
- 1935 — Джульбарс — горець, (немає в титрах)
- 1936 — Цирк — диригент, (немає в титрах)
- 1936 — Гобсек — кельнер
- 1936 — Зорі Парижа — стрілок, (немає в титрах)
- 1938 — Волга-Волга — фотокореспондент, (немає в титрах)
- 1938 — Лікар Айболить — пірат
- 1939 — Моряки — капітан, (немає в титрах)
- 1941 — Танкер «Дербент» — моторист Жора
- 1941 — Дочка моряка — матрос, (немає в титрах)
- 1941 — Серця чотирьох — пасажир / людина в черзі в телефон-автомат
- 1941 — Старий двір — мешканець
- 1941 — Боксери — тренер, асистент Ланса
- 1941 — Морський яструб — полонений капітан, (немає в титрах)
- 1942 — Олександр Пархоменко — матрос-анархіст, (немає в титрах)
- 1942 — Бойова кінозбірка № 11 — денщик Тряску («Кар'єра лейтенанта Гоппе»)
- 1943 — Два бійці — матрос, (немає в титрах)
- 1943 — Насреддін в Бухарі — Джафар
- 1944 — Кощій Безсмертний — стражник
- 1945 — Поєдинок — швейцар, (немає в титрах)
- 1946 — Біле Ікло — золотошукач Дік
- 1946 — Адмірал Нахімов
- 1946 — Перша рукавичка — фотокореспондент, (немає в титрах)
- 1947 — Миклухо-Маклай — Кафа
- 1947 — Дорога без сну — доктор Хачатуров
- 1947 — Поїзд йде на схід — офіціант вагона-ресторану, (немає в титрах)
- 1948 — Сталінградська битва
- 1949 — Щасливий рейс — фокусник, (немає в титрах)
- 1950 — Сміливі люди — завідувач тиром / старий на прийомі у Кожина, (немає в титрах)
- 1950 — Вогні Баку — офіціант, (немає в титрах)
- 1951 — Пржевальський
- 1952 — Максимко — помічник капітана «Бетсі»
- 1952 — Садко — візир (немає в тирах)
- 1953 — Сеанс гіпнозу (короткометражний) — асистент
- 1953 — Адмірал Ушаков — турецький адмірал Джезаірлі Газі Хасан-паша, (немає в титрах)
- 1953 — Вихори ворожі — анархіст, (немає в титрах)
- 1953 — Кораблі штурмують бастіони — кавалер Мішеру, посол неаполітанського короля
- 1954 — Школа мужності — осавул Ібрагім
- 1955 — Овід — шпик, (немає в титрах)
- 1955 — Крах емірату — афганський офіцер
- 1956 — Дорогоцінний подарунок — завідувач аптекою
- 1956 — Господиня готелю — слуга кавалера
- 1956 — Челкаш (короткометражний) — грецький капітан
- 1956 — Поет — культпрацівник, художник і акомпаніатор
- 1956 — Партизанська іскра — румунський капрал
- 1957 — Зоряний хлопчик — 1-й стражник
- 1957 — Мета його життя — провідний інженер, (немає в титрах)
- 1958 — Ідіот — гусар з почту Рогожина
- 1958 — Життя пройшло повз — продавець
- 1958 — Біля тихої пристані — продавець канцтоварів
- 1959 — Чорноморочка — ударник в оркестрі
- 1959 — У нашому місті (короткометражний) — сусід
- 1959 — Втрачена фотографія (СРСР, Чехословаччина) — одесит
- 1959 — Твір мистецтва (короткометражний) — перукар
- 1960 — Російський сувенір — шахрай продавець женьшеню
- 1960 — Кьорогли — шейх-воєначальник
- 1961 — Пурпурові вітрила — музикант Циммер
- 1961 — Музика Верді (короткометражний) — Бузунар
- 1961 — Дуель — Мустафа
- 1961 — Відрядження — продавець взуття
- 1962 — Сім няньок — приймальник прокату
- 1962 — Чорна чайка — директор бродячого цирку
- 1962 — Капронові сіті — пастух
- 1963 — Без страху і докору — ляльковод
- 1963 — Увага! У місті чарівник! — астроном
- 1963 — Штрафний удар — фотокореспондент, (немає в титрах)
- 1963 — Слуха-ай!.. — швець з Вільно
- 1964 — Де ти тепер, Максим? — чоловік випрошує цвяхи у Григоровичу
- 1964 — До побачення, хлопчики — продавець солодощів
- 1964 — Москва — Генуя — перукар
- 1964 — Зелений вогник — спізнюється в аеропорт дідусь Шурика і Юрика
- 1964 — Фитиль — сусід (Де ж справедливість? № 23)
- 1965 — Альошкіне полювання — працівник тиру
- 1965 — Буває й так — тренер
- 1965 — Фитиль — лікар, (Терміново! 03 !. Петрику № 34)
- 1965 — Іду на грозу — Гатенян
- 1965 — Операція «И» та інші пригоди Шурика — пасажир з парасолькою
- 1965 — Сплячий лев — Ніконов, співробітник банку, член місцевкому
- 1965 — Надзвичайне доручення — банкір, (немає в титрах)
- 1966 — Чарівна лампа Аладдіна — наймудріший
- 1966 — Саша-Сашенька — людина з партитурою
- 1966 — Прощавай — грек
- 1967 — Тиха Одеса — аптекар
- 1967 — Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика — шашличник
- 1967 — Кам'яний гість — господар таверни
- 1968 — Втікач з «Бурштинового»
- 1968 — Часи року — чистильник взуття
- 1968 — Нові пригоди невловимих — грек-човняр
- 1968 — Помилка Оноре де Бальзака — Рабу, літератор
- 1969 — Старий знайомий — бухгалтер
- 1968 — Посміхнись сусіду — Мамуля, прийшов з обміну квартири
- 1969 — Вибух після півночі — купець
- 1970 — Чортова дюжина — пірат Чао
- 1970 — Один з нас — букиніст
- 1970 — Опікун — пасажир, що спізнюється на вокзал
- 1970 — Пригоди жовтої валізки — адміністратор цирку
- 1970 — Зірки не гаснуть — представник Афганістану
- 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — пасажир трамвая в папасі
- 1971 — Ні дня без пригод — чистильник
- 1971 — Алло, Варшаво! — конкурсант-кулінар
- 1973 — Невиправний брехун — Рахтан, головний слуга принца Бурухтаніі
- 1974 — Північна рапсодія — диригент Христофор Ібрагімович
- 1975 — Ау-у! (фільм) (Що наше життя?!, Або Що наше життя?!) — диригент
- 1975 — Під дахами Монмартра — Сценаріус, помреж
- 1976 — Вінок сонетів — капельмейстер
- 1976 — 12 стільців — кавказець в шашличної / лахмітник, що купив речі у батька Федора
- 1976 — Повість про невідомого актора — актор (немає в титрах)
- 1976 — Ти — мені, я — тобі — Єгорович, швейцар в лазні
- 1976 — «Сто грам» для хоробрості... — алкоголік в черзі
- 1978 — Здається квартира з дитиною — кіоскер
- 1978 — Поки божеволіє мрія — банкір, (немає в титрах)
- 1978 — 31 червня — чарівник Марлограм, учень Великого Мерліна і дядько Мальгріміі
- 1978 — Баламут — професор Володимир Михайлович, викладач вищої математики
- 1979 — Ах, водевіль, водевіль... — скрипаль з оркестру
- 1979 — Єралаш (випуск № 19, епізод «Тато, мама, я — дружна сім'я») — дідусь Васі
- 1980 — Інакше не можна — фотограф
- 1981 — Проданий сміх — діловий партнер Треч
- 1982 — Принцеса цирку — диригент
- 1982 — Покровські ворота — Савельїч, дідусь Яші (озвучував Георгій Віцин)
- 1983 — До своїх!..
- 1983 — Таємниця вілли «Грета» — доглядач кубла
- 1984 — Людина-невидимка — господар будинку, де жив Гріффін (озвучив І. Ясулович)
- 1986 — Сім криків в океані — старий, пасажир 3 класу (озвучив І.Ясуловіч)
- 1989 — Приватний детектив, або Операція «Кооперація» — старий-пасажир
- 1990 — Мій чоловік — іншопланетянин — посильний з трояндами
Телеспектакль Редагувати
- 1985 — Золота рибка (використана теленовела «Ау-у!») — диригент
- 1956 — Господиня готелю — слуга кавалера
Озвучування Редагувати
- 1984 — Другий раз в Криму (Кіностудія ім. Горького (Ялтинська філія)) — (немає в титрах)
- 1970 — Чортова дюжина (Одеська кіностудія) — пірат
- 1963 — Де Ахмед? (Азербайджанфільм) — Мамед (роль Мустафи Марданова)
- 1963 — Приборкувачі велосипедів (Талліннфільм) — контролер у поїзді
- 1961 — Розповідь жебрака (Грузія-фільм) — Шакро (роль А. Кванталіані)
- 1961 — Квітень (Польща)
- 1958 — Сьома подорож Сіндбада (США)
- 1956 — Сила мундира (ФРН)
- 1955 — Гаспарон (Австрія)
Бібліографія Редагувати
- Сулькин М. Эммануил Геллер. — М.: БПСК, 1980.
Посилання Редагувати
- Еммануїл Геллер в Авторському проєкті Олексія Тремасова [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.]