www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гелла Вуолійокі Ukrcenter Примітки Hella WuolijokiІм я при народженні Ella Maria MurrikПсевдонім Юхані Тервапяя Фелікс Т

Гелла Вуолійокі

Гелла Вуолійокі
Hella Wuolijoki
Ім'я при народженні Ella Maria Murrik
Псевдонім Юхані Тервапяя,
Фелікс Тулі
Народилася 20 січня 1896(1896-01-20)
Хельме, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Померла 2 лютого 1954(1954-02-02) (58 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Поховання Гієтаніємі
Громадянство

Російська імперія →

 Фінляндія
Національність естонка
Місце проживання Vuolijokid
Валга
Eira[d]
Iittid
Ohkolad
Діяльність прозаїк, драматург, підприємиця
Alma mater Гельсінський університет
Мова творів шведська, фінська
Роки активності 1912—1961
Напрямок модернізм, естетизм
Жанр оповідання, роман, вірш
Партія Фінська народно-демократична лігаd
Брати, сестри Salme Duttd і Niina Murrik-Polonskyd
У шлюбі з Sulo Wuolijokid
Діти Ваппу Туоміояd
Нагороди
 Гелла Вуолійокі у Вікісховищі

Ге́лла Марі́я Ву́олійокі (фін. Hella Maria Wuolijoki; до 1908 року — Е́лла Марі́я Му́ррік / ест. Ella Maria Murrik; псевдоніми Юхані Тервапяя (Juhani Tervapää) і Фелікс Тулі (Felix Tuli); * 22 червня 1886(18860622), Хельме, Ліфляндська губернія, Російська імперія — † 2 лютого 1954, Гельсінкі, Фінляндія) — фінська письменниця естонського походження.

Біографія Редагувати

Елла Марі Муррік народилася в Хельме. У її батьків, правника Ернста Мурріка і Катаріни Кокамяґі, було ще четверо дітей — син Альберт Леонгард (1891—1962) і дочки Аннетте (1888—1964), Емма Амалія (1893—1983) та Нііна (1897—1947).

Згодом родина переїхала до Валги, де Елла у 1897 році пішла до школи. 1904 року закінчила гімназію в Тарту й вступила до Гельсінського університету, де студіювала фольклористику, історію і російську мову та літературу. У 1905-му, з вибухом революції в Росії, Елла стала на позиції соціалістичного світогляду й вступила до Соціал-демократичної студентської спілки. У той час познайомилася з юристом Суло Вуолійокі (Vuolijoki), членом Соціал-демократичної партії Фінляндії, що приятелював із Володимиром Леніним та Отто Вілле Куусіненом. Здобувши вищу освіту в 1908-му, Елла Муррік того ж року вийшла заміж за Суло Вуолійокі. Згодом вона знову вступила до того ж таки університету — на юридичний факультет, але в 1914-му довелося перервати навчання через те, що почалася Перша світова війна. У 1923 році Гелла Вуолійокі розлучилася з чоловіком і відтоді писала своє прізвище з букви W.

Вуолійокі була марксистка, але ніколи не належала до членів комуністичної партії й не мала зв'язків із комуністичним підпіллям у Фінляндії.

Історик Юкка Сеппінен пояснив це тим, що Геллі Вуолійокі було легше провадити шпигунську діяльність і домагатися кращих результатів, будучи не в підпіллі, а на видноті, «в салоні». Натомість Ерккі Туоміоя, внук Гелли Вуолійокі, фінський державний і політичний діяч, ствердив, що ліві погляди його бабусі суто абстрактні й мають в основі гуманізм та почасти романтизм.

У 1920-1930-х роках Вуолійокі містила «політичний салон» лівого толку. У квітні 1940 року, завдяки своїм добрим відносинам з далеко не лівим прем'єр-міністром Рісто Рюті, домоглася надання посвідки на проживання у Фінляндії для Бертольта Брехта і його сім'ї. На основі її начерків Брехт в тому ж році написав п'єсу «Пан Пунтила і його слуга Матті»; в 1946 році п'єсу поставив робітничий театр у Фінляндії під назвою «Господар маєтку Ісо-Хейкілле і його слуга Каллі», при цьому як учасник була вказана Вуолійокі.

Фінська поліція підозрювала Вуолійокі в шпигунстві на користь СРСР, проте доказів того не було аж до 1943 року, коли вона була заарештована за приховування радянського парашутиста і засуджена до довічного ув'язнення. У 1944 році, після закінчення радянсько-фінської війни, була випущена на свободу.

Хелла Вуолійокі була членом фінського парламенту і в 1946—1947 роках очолювала фракцію Демократичного союзу народу Фінляндії (SKDL). З 1945 по 1949 роки працювала директором фінського радіо.

Найбільш відомі твори — цикл Ніскавуорі: «Жінки Ніскавуорі», «Хліб Ніскавуорі», «Молода господиня Ніскавуорі» та ін. У 1952 році була нагороджена вищою державною нагородою Фінляндії для діячів мистецтв — медаллю «Pro Finlandia».

Її сестра Сальме була з 1922 року заміжня за Раджані Палмом Даттом. Її дочка Ваппу була одружена фінським політиком і дипломатом Сакарі Туоміоя; її онук — фінський політик Ерккі Туоміоя.

Література Редагувати

  • Erkki Tuomioja. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9513136930.
  • Эркки Туомиоя. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-7777-0586-0.

Власні твори Редагувати

  • Talulapsed (1912, ест.) — «Сільські діти», п'єса
  • Udutagused (1914) — «Ті, що за туманом», роман
  • Koidula (1932) — «Койдула»
  • Ministeri ja kommunisti (1932) — «Міністр і комуніст»
  • Laki ja järjestys (1933) — «Закон і порядок»
  • Kultuurivalssi (1935) — «… вальс»
  • Niskavuoren naiset (1936) — «Жінки з Ніскавуорі»
  • Justiina (1937) — «Юстина»
  • Juurakon Hulda (1937) — «…Гульда»
  • Niskavuoren leipä (1939) — «Хліб Ніскавуорі»
  • Niskavuoren nuori emäntä (1940) — «Молода господиня Ніскавуорі»
  • Enkä ollut vanki (1944) — «Я не була ув'язнена»
  • Koulutyttönä Tartossa (1945) — «Школярка в Тарту»
  • Yliopistovuodet Helsingissä (1945) — «Університетські роки в Гельсінкі»
  • Kuningas hovanarrina (1945) — «Королівський блазень»
  • Kuningas ja hovanarri (1946) — «Король і блазень»
  • Kummitukset ja kajavia (1947) — «Привиди і…»
  • Työmiehen perhe (1949/50) — «Робітнича сім'я»
  • Salaperäinen sulhanen (1950) — «Загадковий наречений»
  • Niskavuoren Heta (1950) — «Гета з Ніскавуорі»
  • Entäs nyt, Niskavuori? (1953) — «Що тепер буде з Ніскавуорі?»
  • Minusta tuli liikenainen (1953) — «Я стала діловою жінкою»

Prosa: Udutagused (1914); Enkä ollut vanki. Tuokiokuvia vankilasta (1944; Fånge var jag aldrig, 1945); Koulutyttönä Tartossa vuosina 1901−1904. Juhani Tervapään yksinpuheluja aikojen draamassa I (1945; En skolflicka i Dorpat. Åren 1901−1904. Min monolog i tidens drama I, 1946); Ylioppilasvuodet Helsingissä 1904−1908. Juhani Tervapään yksinpuheluja aikojen draamassa II (1945); Kummituksia ja kajavia. Muistelmia Eino Leinosta ja Gustaf Mattsonista (1947); Minusta tuli liikenainen eli ”valkoinen varis”. Juhani Tervapään yksinpuheluja aikojen draamassa III (1908−1918); Työmiehen perhe. Työmies Rantasen perheen kronikka vuosilta 1895−1945 (1970). Diktverk: Sõja laul (1915; Sången om kriget 2007). Teaterpjäser och hörspel: Talulapsed (1912; Talonlapset, 1914); Ministeri ja kommunisti (1931, ”Ministern och kommunisten”); Koidula (1932); Laki ja järjestys (1933); Kulkurivalssi (1935); Niskavuoren naiset (1936; ”Kvinnorna på Niskavuori”, 1978); Palava maa (1936); Vastamyrkky (1936); Justiina (1937); Juurakon Hulda (1937); Naiset ja naamarit (1937, en av tre pjäser övers. ”Primavera – eller apotekerskans lyckodröm”, 1948); Vihreä kulta (1938); Vastamyrkky (1939; Motgift, 1946); Niskavuoren leipä (1938; Niskavuoris bröd, 1978); Niskavuoren nuori emäntä (1940, ”Unga värdinnan på Niskavuori”, 1941); Parlamentin tytär (1941); Häijynpuoleisia pikkunäytelmiä (1945); Kuningas hovinarrina (1945); Tuntematon tuomari (1945); Iso-Heikkilän isäntä ja hänen renkinsä Kalle (tills. med Bertolt Brecht 1946; Husbonden på Iso-Heikkilä och hans dräng, 1961); Hetamuorin pitkä reissu (1948); Oppinut kissa kultaisessa ketjussa (1949); Työmiehen perhe (1949−1950); Ei se ollut rakkautta (1950); Omalla ajalla (1950); Salaperäinen sulhanen (1950; Den hemliga fästmannen, 1952); Niskavuoren Heta (1950; ”Heta från Niskavuori”, 1977); Kallen kalossit eli korvapuusti (1951); Kuunsilta (1951); Entäs nyt, Niskavuori (1953; ”Hur skall det gå med Niskavuori?”, 1978); Sahanpuruprinsessa (1965).

Переклади Редагувати

Критика Редагувати

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 29 січня 2016. 
  2. ↑ Erkki Tuomioja: Hella Wuolijoki oli omalla tavallaan vilpittömästi Suomen asialla. Helsingin Sanomat, 3.7.1994
  3. Jukka Seppinen: «Vallankumouksesta sotien loppuun», Neuvostotiedustelu Suomessa 1917—1991, s. 65-123. Jyväskylä: Gummerus, 2006. ISBN 951-20-6548-7
  4. Шумахер Е. Життя Брехта = Leben Brechts. — М. : Веселка, одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім. — С. 145. — ISBN 5-05-002298-3.
  5. Еткінд Е. Пан Пунтила і його слуга Матті // Бертольт Брехт. Театр. П'єси. Статті. Висловлювання. У п'яти томах.. — М. : Искусство, 1 964. з джерела 4 серпня 2016. Процитовано 2016-01-29.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Gella VuolijokiHella WuolijokiIm ya pri narodzhenni Ella Maria MurrikPsevdonim Yuhani Tervapyaya Feliks TuliNarodilasya 20 sichnya 1896 1896 01 20 Helme Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 2 lyutogo 1954 1954 02 02 58 rokiv Gelsinki FinlyandiyaPohovannya GiyetaniyemiGromadyanstvo Rosijska imperiya FinlyandiyaNacionalnist estonkaMisce prozhivannya Vuolijokid Valga Eira d Iittid OhkoladDiyalnist prozayik dramaturg pidpriyemicyaAlma mater Gelsinskij universitetMova tvoriv shvedska finskaRoki aktivnosti 1912 1961Napryamok modernizm estetizmZhanr opovidannya roman virshPartiya Finska narodno demokratichna ligadBrati sestri Salme Duttd i Niina Murrik PolonskydU shlyubi z Sulo WuolijokidDiti Vappu TuomioyadNagorodi Gella Vuolijoki u VikishovishiGe lla Mari ya Vu olijoki fin Hella Maria Wuolijoki do 1908 roku E lla Mari ya Mu rrik est Ella Maria Murrik psevdonimi Yuhani Tervapyaya Juhani Tervapaa i Feliks Tuli Felix Tuli 22 chervnya 1886 18860622 Helme Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 2 lyutogo 1954 Gelsinki Finlyandiya finska pismennicya estonskogo pohodzhennya Zmist 1 Biografiya 2 Literatura 3 Vlasni tvori 4 Perekladi 5 Kritika 6 Dzherela 7 PrimitkiBiografiya RedaguvatiElla Mari Murrik narodilasya v Helme U yiyi batkiv pravnika Ernsta Murrika i Katarini Kokamyagi bulo she chetvero ditej sin Albert Leongard 1891 1962 i dochki Annette 1888 1964 Emma Amaliya 1893 1983 ta Niina 1897 1947 Zgodom rodina pereyihala do Valgi de Ella u 1897 roci pishla do shkoli 1904 roku zakinchila gimnaziyu v Tartu j vstupila do Gelsinskogo universitetu de studiyuvala folkloristiku istoriyu i rosijsku movu ta literaturu U 1905 mu z vibuhom revolyuciyi v Rosiyi Ella stala na poziciyi socialistichnogo svitoglyadu j vstupila do Social demokratichnoyi studentskoyi spilki U toj chas poznajomilasya z yuristom Sulo Vuolijoki Vuolijoki chlenom Social demokratichnoyi partiyi Finlyandiyi sho priyatelyuvav iz Volodimirom Leninim ta Otto Ville Kuusinenom Zdobuvshi vishu osvitu v 1908 mu Ella Murrik togo zh roku vijshla zamizh za Sulo Vuolijoki 1 Zgodom vona znovu vstupila do togo zh taki universitetu na yuridichnij fakultet ale v 1914 mu dovelosya perervati navchannya cherez te sho pochalasya Persha svitova vijna U 1923 roci Gella Vuolijoki rozluchilasya z cholovikom i vidtodi pisala svoye prizvishe z bukvi W Vuolijoki bula marksistka ale nikoli ne nalezhala do chleniv komunistichnoyi partiyi j ne mala zv yazkiv iz komunistichnim pidpillyam u Finlyandiyi 2 Istorik Yukka Seppinen poyasniv ce tim sho Gelli Vuolijoki bulo legshe provaditi shpigunsku diyalnist i domagatisya krashih rezultativ buduchi ne v pidpilli a na vidnoti v saloni 3 Natomist Erkki Tuomioya vnuk Gelli Vuolijoki finskij derzhavnij i politichnij diyach stverdiv sho livi poglyadi jogo babusi suto abstraktni j mayut v osnovi gumanizm ta pochasti romantizm 2 U 1920 1930 h rokah Vuolijoki mistila politichnij salon livogo tolku U kvitni 1940 roku zavdyaki svoyim dobrim vidnosinam z daleko ne livim prem yer ministrom Risto Ryuti domoglasya nadannya posvidki na prozhivannya u Finlyandiyi dlya Bertolta Brehta i jogo sim yi 4 Na osnovi yiyi nacherkiv Breht v tomu zh roci napisav p yesu Pan Puntila i jogo sluga Matti v 1946 roci p yesu postaviv robitnichij teatr u Finlyandiyi pid nazvoyu Gospodar mayetku Iso Hejkille i jogo sluga Kalli pri comu yak uchasnik bula vkazana Vuolijoki 5 Finska policiya pidozryuvala Vuolijoki v shpigunstvi na korist SRSR prote dokaziv togo ne bulo azh do 1943 roku koli vona bula zaareshtovana za prihovuvannya radyanskogo parashutista i zasudzhena do dovichnogo uv yaznennya U 1944 roci pislya zakinchennya radyansko finskoyi vijni bula vipushena na svobodu Hella Vuolijoki bula chlenom finskogo parlamentu i v 1946 1947 rokah ocholyuvala frakciyu Demokratichnogo soyuzu narodu Finlyandiyi SKDL Z 1945 po 1949 roki pracyuvala direktorom finskogo radio Najbilsh vidomi tvori cikl Niskavuori Zhinki Niskavuori Hlib Niskavuori Moloda gospodinya Niskavuori ta in U 1952 roci bula nagorodzhena vishoyu derzhavnoyu nagorodoyu Finlyandiyi dlya diyachiv mistectv medallyu Pro Finlandia Yiyi sestra Salme bula z 1922 roku zamizhnya za Radzhani Palmom Dattom Yiyi dochka Vappu bula odruzhena finskim politikom i diplomatom Sakari Tuomioya yiyi onuk finskij politik Erkki Tuomioya Literatura RedaguvatiErkki Tuomioja Zagolovok ISBN 9513136930 Erkki Tuomioya Zagolovok ISBN 978 5 7777 0586 0 Vlasni tvori RedaguvatiTalulapsed 1912 est Silski diti p yesa Udutagused 1914 Ti sho za tumanom roman Koidula 1932 Kojdula Ministeri ja kommunisti 1932 Ministr i komunist Laki ja jarjestys 1933 Zakon i poryadok Kultuurivalssi 1935 vals Niskavuoren naiset 1936 Zhinki z Niskavuori Justiina 1937 Yustina Juurakon Hulda 1937 Gulda Niskavuoren leipa 1939 Hlib Niskavuori Niskavuoren nuori emanta 1940 Moloda gospodinya Niskavuori Enka ollut vanki 1944 Ya ne bula uv yaznena Koulutyttona Tartossa 1945 Shkolyarka v Tartu Yliopistovuodet Helsingissa 1945 Universitetski roki v Gelsinki Kuningas hovanarrina 1945 Korolivskij blazen Kuningas ja hovanarri 1946 Korol i blazen Kummitukset ja kajavia 1947 Prividi i Tyomiehen perhe 1949 50 Robitnicha sim ya Salaperainen sulhanen 1950 Zagadkovij narechenij Niskavuoren Heta 1950 Geta z Niskavuori Entas nyt Niskavuori 1953 Sho teper bude z Niskavuori Minusta tuli liikenainen 1953 Ya stala dilovoyu zhinkoyu Prosa Udutagused 1914 Enka ollut vanki Tuokiokuvia vankilasta 1944 Fange var jag aldrig 1945 Koulutyttona Tartossa vuosina 1901 1904 Juhani Tervapaan yksinpuheluja aikojen draamassa I 1945 En skolflicka i Dorpat Aren 1901 1904 Min monolog i tidens drama I 1946 Ylioppilasvuodet Helsingissa 1904 1908 Juhani Tervapaan yksinpuheluja aikojen draamassa II 1945 Kummituksia ja kajavia Muistelmia Eino Leinosta ja Gustaf Mattsonista 1947 Minusta tuli liikenainen eli valkoinen varis Juhani Tervapaan yksinpuheluja aikojen draamassa III 1908 1918 Tyomiehen perhe Tyomies Rantasen perheen kronikka vuosilta 1895 1945 1970 Diktverk Soja laul 1915 Sangen om kriget 2007 Teaterpjaser och horspel Talulapsed 1912 Talonlapset 1914 Ministeri ja kommunisti 1931 Ministern och kommunisten Koidula 1932 Laki ja jarjestys 1933 Kulkurivalssi 1935 Niskavuoren naiset 1936 Kvinnorna pa Niskavuori 1978 Palava maa 1936 Vastamyrkky 1936 Justiina 1937 Juurakon Hulda 1937 Naiset ja naamarit 1937 en av tre pjaser overs Primavera eller apotekerskans lyckodrom 1948 Vihrea kulta 1938 Vastamyrkky 1939 Motgift 1946 Niskavuoren leipa 1938 Niskavuoris brod 1978 Niskavuoren nuori emanta 1940 Unga vardinnan pa Niskavuori 1941 Parlamentin tytar 1941 Haijynpuoleisia pikkunaytelmia 1945 Kuningas hovinarrina 1945 Tuntematon tuomari 1945 Iso Heikkilan isanta ja hanen renkinsa Kalle tills med Bertolt Brecht 1946 Husbonden pa Iso Heikkila och hans drang 1961 Hetamuorin pitka reissu 1948 Oppinut kissa kultaisessa ketjussa 1949 Tyomiehen perhe 1949 1950 Ei se ollut rakkautta 1950 Omalla ajalla 1950 Salaperainen sulhanen 1950 Den hemliga fastmannen 1952 Niskavuoren Heta 1950 Heta fran Niskavuori 1977 Kallen kalossit eli korvapuusti 1951 Kuunsilta 1951 Entas nyt Niskavuori 1953 Hur skall det ga med Niskavuori 1978 Sahanpuruprinsessa 1965 Perekladi RedaguvatiKritika RedaguvatiDzherela Redaguvati Hella Maria Wuolijoki 1886 1954 Books and Writers nedostupne posilannya z lipnya 2019 Wuolijoki Hella 1886 1954 Biografiskt lexikon for Finland Arhivovano 25 lyutogo 2016 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Hella Wuolijoki Naytelmat fi 2014 Suomen Naytelmakirjailijaliitto Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 29 sichnya 2016 a b Erkki Tuomioja Hella Wuolijoki oli omalla tavallaan vilpittomasti Suomen asialla Helsingin Sanomat 3 7 1994 Jukka Seppinen Vallankumouksesta sotien loppuun Neuvostotiedustelu Suomessa 1917 1991 s 65 123 Jyvaskyla Gummerus 2006 ISBN 951 20 6548 7 Shumaher E Zhittya Brehta Leben Brechts M Veselka odna tisyacha dev yatsot visimdesyat visim S 145 ISBN 5 05 002298 3 Etkind E Pan Puntila i jogo sluga Matti Bertolt Breht Teatr P yesi Statti Vislovlyuvannya U p yati tomah M Iskusstvo 1 964 Arhivovano z dzherela 4 serpnya 2016 Procitovano 2016 01 29 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gella Vuolijoki amp oldid 39122596