Геворг Емін (справжнє ім'я — Карлен Григорович Мурадян, вірм. Կարլեն Գրիգորիի Մուրադյան; 30 жовтня 1919, Аштарак, Вірменія — 11 червня 1998, Єреван, Вірменія) — вірменський радянський поет.
Геворг Емін | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Գևորգ Էմին | ||||
Ім'я при народженні | вірм. Կառլեն Մուրադյան | |||
Народився | 30 вересня 1919[1][2][…] Аштарак, d, Демократична Республіка Вірменія[3][4] | |||
Помер | 11 червня 1998[1][2] (78 років) Єреван, Вірменія | |||
Поховання | d | |||
Країна | СРСР Вірменія | |||
Національність | вірмени[3][5] | |||
Місце проживання | Єреван | |||
Діяльність | поет, письменник, прозаїк, перекладач | |||
Alma mater | Вірменський державний інженерний університет (1940)[3] і Вищі літературні курси Літературного інституту імені О. М. Горького[d] (1950)[3] | |||
Заклад | Матенадаран, Літературна газета[3], Q16671606?[3] і d[3] | |||
Мова творів | вірменська | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС[3] | |||
Брати, сестри | d | |||
Діти | d | |||
Автограф | ||||
Учасник | німецько-радянська війна[3] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Геворг Емін у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 30 жовтня 1919 року в селі Аштарак Республіки Вірменії в сім'ї службовця. 1935 року закінчив школу. Протягом 1936—1940 років навчався в Єреванському політехнічному інституті. Отримав диплом інженера з гідротехнічних споруд. У 1941—1942 роках працював помічником виконроба і виконробом на будівництві ГЕС. У 1942—1944 роках служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Член КПРС з 1953 року.
Помер 11 червня 1998 року. Похований у Кармраворі.
Творчість
Літературною діяльністю займався з 1938 року. 1956 року закінчив Московські вищі літературні курси при Спілці письменників СРСР. У 1969—1972 роках — головний редактор журналу «Літературна Вірменія».
Опублікував кілька збірок віршів: «Нахашавіг» («Передстежжя») (1940), «Нова дорога» (1949), «Пошуки» (1955), «Донині» (1959), «В цьому віці» (1968), «Двадцяте століття» (1970), «Сім пісень про Вірменію» (1974), «Століття. Земля. Любов» (1974), «З щоденника солдата» (1985), а також есе «Подорожній вічності» (1985), «Ластівка з Аштарака» (1988). Поезію Еміна перекладали російською мовоюД. С. Самойлов, Ю. Д. Левітанський, Б. А. Слуцький, , Л. А. Озеров, , М. Н. Рижков.
У своїй творчості поет звертається до трагічного минулого Вірменії, долі світу й мистецтва; пише про вірменських біженців, розруху, голод, геноцид вірменського народу в дореволюційні роки. Критик відзначала, що «в поезії Р. Еміна звучить і характерне для його земляків гостре відчуття історії: кожен відчуває свою причетність до всього тисячолітнього шляху народу, у кожного в крові — пам'ять про набіги Семіраміди, перських орд, арабів і сельджуків… У віршах Еміна є розмах, масштабність. Але вона не ворожа сердечності».
З листа Євгена Євтушенка: «Третій вірменський поет, з яким я познайомився приблизно в той самий час, — Геворг Емін, людина, абсолютно не схожа ні на Севака, ні на Шираза ні за людським характером, ні за віршами і цим теж по-своєму дорогоцінний, як і вони. Він, може бути, більш раціоналістичний у погляді на життя, більш широко терпимий до людей, хоча й зберігає істинно поетичну мудрість благородної нерозумності. Геворг чудово знає російську та закордонну поезію, і йому властива глобальність мислення, не виключає, а, навпаки, збагачує національну традицію. Він невтомно цікавий, але його цікавість ніколи не переходить у негідну метушливість, а його толерантність надає йому можливість сприймати світ не лише під якимсь одним, обмеженим кутом зору».
Переклав з російської вірменською мовою твори В. В. Маяковського, М. І. Цвєтаєвої, С. О. Єсеніна, Б. Л. Пастернака, Є. О. Євтушенка, А. А. Вознесенського, Р. Г. Гамзатова, Арагона, а також роман Е. М. Ремарка «Час жити і час помирати» (1963).
Пам'ять
- У 2000 році випущено поштову марку Вірменії, присвячену Еміну.
Нагороди та премії
- Сталінська премія третього ступеня (1951 — за збірку віршів «Нова дорога», 1949).
- Державна премія СРСР (1976 — за збірку віршів «Століття. Земля. Любов», 1974).
- Орден Жовтневої Революції (16.11.1984)
- Орден Дружби народів (28.09.1979)
- Два ордени «Знак Пошани» (27.06.1956, 10.10.1969)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #127261788 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1.
- Э. Кузьмина. Голос Армении [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.] // «Новый мир», 1976, № 1, с. 287.
Посилання
- Емін Геворг // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія на сайті Енциклопедії фонду «Хайазг» [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Хто є хто у вірменському світі — Емін Геворг (1919—1998) [ 16 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Эмин, Геворг // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — Москва: Советская энциклопедия, 1962—1978. (рос.)
- Емін Геворг, біографія [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gevorg Emin spravzhnye im ya Karlen Grigorovich Muradyan virm Կարլեն Գրիգորիի Մուրադյան 30 zhovtnya 1919 Ashtarak Virmeniya 11 chervnya 1998 Yerevan Virmeniya virmenskij radyanskij poet Gevorg Eminvirm Գևորգ ԷմինIm ya pri narodzhennivirm Կառլեն ՄուրադյանNarodivsya30 veresnya 1919 1919 09 30 1 2 Ashtarak d Demokratichna Respublika Virmeniya 3 4 Pomer11 chervnya 1998 1998 06 11 1 2 78 rokiv Yerevan VirmeniyaPohovannyadKrayina SRSR VirmeniyaNacionalnistvirmeni 3 5 Misce prozhivannyaYerevanDiyalnistpoet pismennik prozayik perekladachAlma materVirmenskij derzhavnij inzhenernij universitet 1940 3 i Vishi literaturni kursi Literaturnogo institutu imeni O M Gorkogo d 1950 3 ZakladMatenadaran Literaturna gazeta 3 Q16671606 3 i d 3 Mova tvorivvirmenskaChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRS 3 Brati sestridDitidAvtografUchasniknimecko radyanska vijna 3 Nagorodi Gevorg Emin u Vikishovishi Adonc Abegyan Tumanyan Acharyan Emin Sevak Saroyan Memorialna doshka v YerevaniBiografiyaNarodivsya 30 zhovtnya 1919 roku v seli Ashtarak Respubliki Virmeniyi v sim yi sluzhbovcya 1935 roku zakinchiv shkolu Protyagom 1936 1940 rokiv navchavsya v Yerevanskomu politehnichnomu instituti Otrimav diplom inzhenera z gidrotehnichnih sporud U 1941 1942 rokah pracyuvav pomichnikom vikonroba i vikonrobom na budivnictvi GES U 1942 1944 rokah sluzhiv u Chervonij armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Chlen KPRS z 1953 roku Pomer 11 chervnya 1998 roku Pohovanij u Karmravori TvorchistLiteraturnoyu diyalnistyu zajmavsya z 1938 roku 1956 roku zakinchiv Moskovski vishi literaturni kursi pri Spilci pismennikiv SRSR U 1969 1972 rokah golovnij redaktor zhurnalu Literaturna Virmeniya Opublikuvav kilka zbirok virshiv Nahashavig Peredstezhzhya 1940 Nova doroga 1949 Poshuki 1955 Donini 1959 V comu vici 1968 Dvadcyate stolittya 1970 Sim pisen pro Virmeniyu 1974 Stolittya Zemlya Lyubov 1974 Z shodennika soldata 1985 a takozh ese Podorozhnij vichnosti 1985 Lastivka z Ashtaraka 1988 Poeziyu Emina perekladali rosijskoyu movoyuD S Samojlov Yu D Levitanskij B A Sluckij L A Ozerov M N Rizhkov U svoyij tvorchosti poet zvertayetsya do tragichnogo minulogo Virmeniyi doli svitu j mistectva pishe pro virmenskih bizhenciv rozruhu golod genocid virmenskogo narodu v dorevolyucijni roki Kritik vidznachala sho v poeziyi R Emina zvuchit i harakterne dlya jogo zemlyakiv gostre vidchuttya istoriyi kozhen vidchuvaye svoyu prichetnist do vsogo tisyacholitnogo shlyahu narodu u kozhnogo v krovi pam yat pro nabigi Semiramidi perskih ord arabiv i seldzhukiv U virshah Emina ye rozmah masshtabnist Ale vona ne vorozha serdechnosti Z lista Yevgena Yevtushenka Tretij virmenskij poet z yakim ya poznajomivsya priblizno v toj samij chas Gevorg Emin lyudina absolyutno ne shozha ni na Sevaka ni na Shiraza ni za lyudskim harakterom ni za virshami i cim tezh po svoyemu dorogocinnij yak i voni Vin mozhe buti bilsh racionalistichnij u poglyadi na zhittya bilsh shiroko terpimij do lyudej hocha j zberigaye istinno poetichnu mudrist blagorodnoyi nerozumnosti Gevorg chudovo znaye rosijsku ta zakordonnu poeziyu i jomu vlastiva globalnist mislennya ne viklyuchaye a navpaki zbagachuye nacionalnu tradiciyu Vin nevtomno cikavij ale jogo cikavist nikoli ne perehodit u negidnu metushlivist a jogo tolerantnist nadaye jomu mozhlivist sprijmati svit ne lishe pid yakims odnim obmezhenim kutom zoru Pereklav z rosijskoyi virmenskoyu movoyu tvori V V Mayakovskogo M I Cvyetayevoyi S O Yesenina B L Pasternaka Ye O Yevtushenka A A Voznesenskogo R G Gamzatova Aragona a takozh roman E M Remarka Chas zhiti i chas pomirati 1963 Pam yatU 2000 roci vipusheno poshtovu marku Virmeniyi prisvyachenu Eminu Nagorodi ta premiyiStalinska premiya tretogo stupenya 1951 za zbirku virshiv Nova doroga 1949 Derzhavna premiya SRSR 1976 za zbirku virshiv Stolittya Zemlya Lyubov 1974 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 16 11 1984 Orden Druzhbi narodiv 28 09 1979 Dva ordeni Znak Poshani 27 06 1956 10 10 1969 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 127261788 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1990 T 2 d Track Q124405912d Track Q13053618 Ով ով է հայեր za red Հ Այվազյան Երևան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 2005 T 1 d Track Q13053761d Track Q124405912d Track Q1953d Track Q28722393 E Kuzmina Golos Armenii 28 sichnya 2020 u Wayback Machine Novyj mir 1976 1 s 287 PosilannyaEmin Gevorg Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biografiya na sajti Enciklopediyi fondu Hajazg 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Hto ye hto u virmenskomu sviti Emin Gevorg 1919 1998 16 chervnya 2010 u Wayback Machine Emin Gevorg Kratkaya literaturnaya enciklopediya Gl red A A Surkov Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 1978 ros Emin Gevorg biografiya 31 travnya 2020 u Wayback Machine