Олекса́ндр Сергі́йович Гво́здик (15 квітня 1987, Харків, Українська РСР) — український професійний боксер у напівважкій вазі (до 79,4 кг), чемпіон світу за версією WBC (2018 — 2019). Бронзовий призер Олімпійських ігор (2012), чемпіон літньої Універсіади (2013), чемпіон світу серед студентів (2008), переможець Кубка Європи (2010), багаторазовий чемпіон України. Заслужений майстер спорту України.
| Олександр Гвоздик | |
|---|---|
| Гвоздик у Кременчуці (жовтень 2012) | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Гвоздик Олександр Сергійович |
| Прізвисько | The Nail (цвях) |
| Громадянство | Україна |
| Народився | 15 квітня 1987 (36 років) Харків, УРСР |
| Проживання | Харків, Україна |
| Вагова категорія | Напівважка вага (до 79,4 кг) |
| Зріст | 188 см |
| Розмах рук | 192 см |
| Промоутер | Top Rank |
| Тренер | Тедді Атлас |
| Нагороди | |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 12 квітня 2014 |
| Останній бій | 11 лютого 2023 |
| Пояс | WBC |
| Боїв | 19 |
| Перемог | 18 |
| Перемог нокаутом | 14 |
| Поразок | 1 |
| Нічиїх | 0 |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Представник Україна | ||
| Бокс | ||
| Літні Олімпійські ігри | ||
| Бронза | 2012 Лондон | до 81 кг |
| Кубок Європи | ||
| Золото | 2010 Харків | До 81 кг |
| Універсіади | ||
| Золото | 2013 Казань | До 81 кг |
Життєпис Редагувати
Боксером став завдяки батькові, який з дитинства переконував Олександра, що бокс — найкращий у світі вид спорту. Однак тренування хлопець розпочав з кікбоксингу — позаймався пів року і покинув. У 10-річному віці почав відвідувати заняття з боксу у спортивному клубі «Металіст», де його першим тренером став Олександр Володченко.
Окрім занять боксом, Олександр Гвоздик серйозно займається питаннями власної освіти — після закінчення Харківського педагогічного університету він вступив до Юридичної академії України ім Я. Мудрого.
Аматорська кар'єра Редагувати
Перший значний успіх прийшов до Олександра Гвоздика у 2008 році, коли він став чемпіоном світу серед студентів. Починаючи з 2009 року він був незаперечним лідером серед українських боксерів у своїй ваговій категорії, що дало змогу з року в рік отримувати золоті нагороди національного чемпіонату. У 2010 році Гвоздик посів перше місце на Кубку Європи з боксу.
На чемпіонатах світу Олександр не досягав таких успіхів. У 2009 році в Мілані він поступився німцю Рене Краузе лише за кількістю ударів (маючи рівну кількість очок), а у 2011 році в Баку програв росіянину Єгору Мехонцеву, що, втім, не завадило Гвоздику здобути олімпійську ліцензію, залишившись без медалі чемпіонату світу.
Олімпійські ігри 2012 Редагувати
На Олімпійських іграх 2012 у Лондоні український боксер, почавши виступи зі стадії 1/16 фіналу, по черзі здолав Михайла Довголевця з Білорусі, представника Нікарагуа Осмара Браво Амадора та алжирця Абдельхафіда Бенчаблу. У півфінальному поєдинку Гвоздик зійшовся з боксером із Казахстану Адільбеком Ніязимбетовим, якому поступився за рішенням суддів, набравши однакову із суперником кількість очок. Унаслідок цього українець був змушений задовольнитися лише бронзовою нагородою Олімпіади.
Універсіада 2013 Редагувати
На літній Універсіаді, яка проходила з 6 по 17 липня у Казані, Олександр представляв Україну в боксі у ваговій категорії до 81 кг та завоював золоту медаль.
В одній шістнадцятій українець здолав естонця Айнара Карлсона 3:0. У чвертьфіналі поборов корейця Кіма Хйонгкью з рахунком 2:1. У півфіналі спортсмен зустрівся з білорусом Михайлом Даугалявцем, якого переміг із рахунком 3:0. Золоту нагороду спортсмен отримав без бою — через травму росіянина Дмитра Бівола, матч не відбувся.
Світова серія боксу Редагувати
Протягом другого сезону WSB (2011—2012) виступав як легіонер російської команди «Динамо Москва» (української на той час ще не було). Провів 4 поєдинки, в усіх здобувши перемогу. Після Олімпіади 2012 року підписав контракт із новоутвореною командою «Українські отамани». Протягом третього сезону (2012—2013) провів 5 переможних боїв. Загалом у Світовій серії боксу провів 9 боїв, у всіх переміг (у 3-х — достроково).
Результати поєдинків 2 сезону WSB Редагувати
| Результат | Команда | Суперник | Спосіб | Дата | Місце | Примітки | Відео |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | «Astana Arlans» | Даніяр Устембаєв | TKO | 9 грудня 2011 | Астана | Бій зупинено у 3 раунді через розсічення | [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=ynWZ1jXUWc4 [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]]] |
| Перемога | «D&G Italia Thunder» | Людовік Грогуа | WP (2:1) | 17 лютого 2012 | Москва | [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=H6OPYPG7tzk [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.]]] | |
| Перемога | «Astana Arlans» | Абдельхафід Бенчабла | WP (3:0) | 30 березня 2012 | Москва | Півфінал | [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=eMpGIdJ38oQ [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]]] |
| Перемога | «D&G Italia Thunder» | Імре Зело | WP (3:0) | 2 травня 2012 | Лондон | Фінал | [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=cWCM8FIcIXI [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]]] |
Результати поєдинків 3 сезону WSB Редагувати
| Результат | Команда | Суперник | Спосіб | Дата | Місце | Примітки | Відео |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | «British Lionhearts» | Бабакар Камара | WP (3:0) | 11 січня 2013 | Київ | ||
| Перемога | «D&G Italia Thunder» | Віталіус Субачіус | WP (3:0) | 8 лютого 2013 | Бровари | [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=ukq1HJoFfu4 [ 21 липня 2014 у Wayback Machine.]]] | |
| Перемога | «Azerbaijan Baku Fires» | Владімір Челес | KO | 22 березня 2013 | Київ | Чвертьфінал. Нокаутував суперника у останньому 5 раунді. | [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=5gsXsodFio8 [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]]] |
| Перемога | «D&G Italia Thunder» | Абдельхафід Бенчабла | WP (2:1) | 19 квітня 2013 | Київ | Півфінал | |
| Перемога | «Astana Arlans» | Ехсан Рузбахані | TKO | 11 травня 2013 | Астана | Фінал. Нокаутував суперника у 3 раунді. | [[Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|40px|link=https://www.youtube.com/watch?v=MIc5523PWOI [ 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]]] |
Професійна кар'єра Редагувати
Після успіху на Олімпіаді та вдалого сезону у WSB Олександром зацікавилися вітчизняні та закордонні промоутерські компанії, серед яких K2 Promotions та Top Rank. 14 лютого 2014 року Олександр Гвоздик підписав контракт з американською компанією Top Rank, з якою за рік до цього почав працювати Василь Ломаченко.
Дебютний бій як боксер-професіонал Гвоздик провів 12 квітня 2014 року у Лас-Вегасі, штат Невада у андеркарті бою Пак'яо — Бредлі.
Чемпіонський бій зі Стівенсоном Редагувати
1 грудня 2018 року Олександр Гвоздик здобув титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі, відправивши в нокаут в 11-му раунді важкого 12-раундового поєдинку канадця гаїтянського походження Адоніса Стівенсона, який утримував цей титул протягом п'яти років. Бій проходив у рідних стінах Стівенсона у Квебеку. Для Стівенсона це був десятий захист титулу. У десятому раунді Гвоздик пропустив важкий удар, упавши на канати, після чого змушений був клінчувати, щоб утриматись на ногах. На момент дострокової зупинки поєдинку згідно із суддівськими записками перемогу мав здобути Стівенсон. 2 грудня промоутер канадця Івон Мішель повідомив у себе в Twitter, що Адоніс Стівенсон перебуває в реанімації після поразки нокаутом від українця Олександра Гвоздика. Майже через три тижні канадець вийшов із коми, але в нього була паралізована права частина тіла. Наприкінці січня Стівенсон почав ходити. Йому замінили частину щелепи, яка була видалена під час початкової операції в грудні .
1-й захист титулу Редагувати
1-й захист титулу чемпіона світу провів 30 березня 2019 року у Філадельфії (за місцевим часом) проти фрацузького боксера Дуду Нгумбу. На першій хвилині п'ятого раунду Дуду раптово схопився за праву ногу, демонструючи, що отримав травму. Через декілька хвилин рефері зупинив бій. Гвоздик переміг технічним нокаутом і зберіг титул чемпіона WBC.
Об'єднавчий бій з Бетербієвим Редагувати
У серпні 2019 року була укладена угода про об'єднавчий поєдинок між чемпіоном WBC Олександром Гвоздиком і чемпіоном IBF росіянином Артуром Бетербієвим. Бій пройшов 18 жовтня 2019 року (за американським часом) у Філадельфії. Гвоздик втратив свій пояс, програвши Бетербієву технічним нокаутом. На момент зупинки бою українець лідирував на суддівських карточках, але від потужних ударів Бетербієва Олександр знесилів ще у 9 раунді, а у 10-му раунді тричі побував у нокдауні, через що рефері змушений був припинити бій.
Після бою Гвоздика відправили до лікарні на обстеження у якості запобіжного заходу.
Таблиця боїв Редагувати
| 19 Перемог (15 нокаутом, 4 за рішенням суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішенням суддів) | ||||||||||
| Результат | Рекорд | Суперник | П-П-Н | Останні 6 боїв | Спосіб | Раунд | Час | Дата | Місце проведення | Примітки |
| Перемога | 19-1 | Річардс Болотнікс | 19-6-1 | TKO | 6 (10) | 1:56 | 6 травня 2023 | Estadio Akron, Сапопан, Мексика | ||
| Перемога | 18-1 | Жозуе Обандо | 20-34-2 | UD | 6 | 11 лютого 2023 | Помона, Каліфорнія, США | Бій у проміжній вазі. | ||
| Поразка | 17-1 | Артур Бетербієв | 14-0-0 | TKO | 10 (12) | 2:49 | 18 жовтня 2019 | Liacouras Center, Філадельфія, Пенсільванія | Захист титулу чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (2-й захист Гвоздика). Бій за титул чемпіона світу за версією IBF в напівважкій вазі (3-ій захист Бетербієва). | |
| Перемога | 17-0 | Дуду Нгумбу | 38-8-0 | TKO | 5 (12) | 0:58 | 30 березня 2019 | 2300 Arena, Філадельфія, Пенсільванія, США | Захистив титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (1-й захист Гвоздика). | |
| Перемога | 16-0 | Адоніс Стівенсон | 29-1-1 | KO | 11 | 2:49 | 1 грудня 2018 | Videotron Centre, Квебек, Канада | Виграв титул чемпіона світу за версією WBC в напівважкій вазі (10-й захист Стівенсона). | |
| Перемога | 15-0 | Мехді Амар | 34-5-2 | UD | 12 | 17 березня 2018 | Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США | Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона WBC в напівважкій вазі. | ||
| Перемога | 14-0 | Крейг Бейкер | 17-1-0 | TKO | 6 (10) | 2:04 | 19 серпня 2017 | Pinnacle Bank Arena, Лінкольн, Небраска, США | Захистив титули чемпіона NABF (4-ий захист) та WBO–NABO (1-ий захист) в напівважкій вазі. | |
| Перемога | 13-0 | Юніескі Гонсалес[en] | 18-2-0 | TKO | (10) | 2:55 | 8 квітня 2017 | MGM National Harbor, Оксон Хілл Меріленд | Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (3-ій захист). Виграв вакантний титул чемпіона WBO–NABO у напівважкій вазі. | |
| Перемога | 12-0 | Айзек Чілемба | 26-5-1 | RTD | 8 (10) | 3:00 | 19 листопада 2016 | Т-Мобайл Арена, Лас-Вегас, Невада | Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (2-ий захист). | |
| Перемога | 11-0 | Томмі Карпенсі | 26-5-1 | TKO | 6 (10) | 2:21 | 23 липня 2016 | MGM Grand, Лас-Вегас, Невада | Захистив титул чемпіона NABF у напівважкій вазі (1-ий захист). | |
| Перемога | 10-0 | Наджиб Мохаммеді | 37-4-0 | КО | 2 (10) | 2:06 | 9 квітня 2016 | MGM Grand, Лас-Вегас, Невада | Виграв вакантний титул чемпіона NABF у напівважкій вазі. | |
| Перемога | 9-0 | Майк Снайдер | 9-2-3 | КО | 1 (8) | 2:58 | 13 лютого 2016 | Sportsmans Lodge, Студіо-Сіті, Каліфорнія | ||
| Перемога | 8-0 | Клейтон Консейсао | 22-7-2 | ТКО | 3 (8) | 0:50 | 20 листопада 2015 | The Cosmopolitan of Las Vegas, Chelsea Ballroom, Лас-Вегас, Невада | ||
| Перемога | 7-0 | Франсиско Сієрра | 27-8-1 | RTD | 5 (8) | 19 вересня 2015 | Sportsmans Lodge, Студіо-Сіті, Каліфорнія | |||
| Перемога | 6-0 | Майкл Гбенга | 20-20-0 | UD | 6 | 13 червня 2015 | Florentine Gardens, Голлівуд, Каліфорнія | |||
| Перемога | 5-0 | Корі Каммінгс | 18-7-1 | ТКО | 2 (8) | 1:10 | 24 січня 2015 | 1stBank Center, Брумфілд, Колорадо | ||
| Перемога | 4-0 | Отіс Гріффін | 24-17-2 | ТКО | 6 (8) | 1:51 | 15 листопада 2014 | Alamodome, Сан-Антоніо | ||
| Перемога | 3-0 | Ламонт Вільямс | 5-5-1 | КО | 5 (6) | 1:38 | 20 вересня 2014 | Celebrity Theater, Фінікс | ||
| Перемога | 2-0 | Майкл Гбенга | 19-12-0 | UD | 6 | 17 травня 2014 | Selland Arena, Фресно, Каліфорнія | |||
| Перемога | 1-0 | Майк Монтойя | 5-2-1 | КО | 1 (6) | 2:55 | 12 квітня 2014 | MGM Grand, Лас-Вегас, Невада | Дебютний поєдинок на професійному ринзі. |
Завершення боксерської кар'єри Редагувати
Після першої поразки 19 жовтня 2019 року та втрати поясу WBC боксер заявляв, що хоче знову стати чемпіоном світу, але 9 червня 2020 заявив про завершення кар'єри. Гвоздик не прокоментував причини такого рішення. За словами його менеджера, Егіса Клімаса, боксер присвятить себе бізнесу.
Спортивні досягнення Редагувати
Професіональні Редагувати
- 2018 — 2019 чемпіон світу за версією WBC в напівважкій вазі (до 79,4 кг).
Професіональні регіональні Редагувати
- 2017 чемпіон WBO–NABO в напівважкій вазі (до 79,4 кг).
- 2016 чемпіон Північноамериканської боксерської федерації (NABF) у напівважкій вазі (до 79,4 кг).
Напівпрофесіональні Редагувати
- 2013 — Срібний кубок команди Українські отамани сезону WSB 2012—2013 року
Міжнародні аматорські Редагувати
- 2013 — Чемпіон XXVII Всесвітньої літньої Універсіади у напівважкій вазі (до 81 кг)
- 2012 — Бронзовий призер XXX Олімпійських Ігор у напівважкій вазі (до 81 кг)
- 2010 — Переможець Кубка Європи у напівважкій вазі (до 81 кг)
- 2008 — Чемпіон Європи серед студентів у напівважкій вазі (до 81 кг)
Регіональні аматорські Редагувати
- 2011 — Чемпіон України у напівважкій вазі (до 81 кг)
- 2010 — Чемпіон України у напівважкій вазі (до 81 кг)
- 2009 — Чемпіон України у напівважкій вазі (до 81 кг)
Громадська діяльність Редагувати
У квітні 2019 року Олександра Гвоздика призначено першим Послом доброї волі Товариства Червоного Хреста України. Також він має намір створити власний благодійний фонд, до якого долучаться інші спортсмени та звичайні люди-гуманісти. .
Державні нагороди Редагувати
- Орден «За заслуги» II ст. (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
- Орден «За заслуги» III ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.
- Звання «Почесний громадянин міста Харкова» (19 червня 2019) - з метою відзнаки особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток міста Харкова, піднесення його статусу у світі, на знак великої поваги до їх громадської діяльності.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
- Український студент виграв «золото» чемпіонату світу з боксу[недоступне посилання]
- Гвоздик побив Карлсона та достроково став переможцем Кубка Європи
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 28 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2013. Процитовано 28 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 11 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 11 серпня 2012.
- Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013 [ 15 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
- . Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
- Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з липня 2019]
- . 24 канал. 02.12.2018. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 02.12.2018.
- . Обозреватель. 02.12.2018. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 02.12.2018.
- . РБК-Україна. 02.12.2018. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 02.12.2018.
- . Укрінформ. 18.12.2018. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31.03.2018.
- . Depo.ua. 05.02.2019. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31.03.2018.
- . Корреспондент. 31.03.2019. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 31.03.2019.
- Перемог-Поразок-Нічиїх
- Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Oleksandr Gvozdyk [ 16 червня 2015 у Wayback Machine.], BoxRec.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- . ESPN.com (англ.). 9 червня 2020. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- . Харків Times. 26 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
- . Укрінформ. 26 квітня 2019. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
- Указ Президента України від 25 липня 2013 року № 392/2013 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гвоздик Олександр Сергійович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Oleksandr Hvozdyk |
- Олександр Гвоздик на сайті Boxrec.com [ 11 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
- Досьє членів олімпійської збірної України на літніх Олімпійських іграх 2012 в Лондоні на сайті НОК України [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Профайл боксера зразка 2009 року на сайті ФБУ[недоступне посилання з липня 2019]
- О.Гвоздик: «Стати олімпійським чемпіоном мріяв з дитинства»[недоступне посилання з липня 2019], 26.07.2012
- , 07.05.2013