Бободжан Гафуров (тадж. Бобоҷон Ғафуров; повне ім'я: Бободжан Гафурович Гафуров; *31 грудня 1908, кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії — 12 липня 1977, Душанбе, Таджицька РСР) — радянський таджицький державний і партійний діяч і науковець. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го, 7-го скликань.
| Бободжан Гафуров Бобоҷон Ғафуров | |
| |
|---|---|
| Попередник: | Дмитро Захарович Протопопов |
| Наступник: | Турсунбай Ульджабаєвич Ульджабаєв |
| Народження: | 31 грудня 1908 кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії |
| Смерть: | 12 липня 1977 (68 років) Душанбе, Таджицька РСР |
| Поховання: | Парк Лучобd |
| Країна: | Російська імперія, Російська СФРР і СРСР |
| Ступінь: | доктор історичних наук (1949) |
| Партія: | КПРС |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки Редагувати
Бободжан Гафурович Гафуров народився в кишлаку Іспісар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії. Його мати — поетеса Розія Озод (1893 року народження). Освіту здобув у Всесоюзному комуністичному інституті журналістики (1935).
Політична діяльність Редагувати
Бободжан Гафуров — член КПРС від 1932 року. Вів педагогічну роботу у вузах Таджикистану і займався журналістикою.
Від 1936 року — заступник головного редактора газети «Кзыл Таджикистан». Одночасно, від жовтня того ж (1936) року на керівній роботі в секторі друку Відділу пропаганди і агітації ЦК КПТ. Від листопада 1937 року — завідувач відділом друку і видавництв ЦК Компартії Таджикистану. Працював головним редактором газети «Бехудоёни Тоҷикистон / Безбожник Таджикистану».
У період від 1941 по 1944 роки Б. Г. Гафуров — секретар ЦК КП (б) Таджикистану з пропаганди, від 1944 по 1946 — другий секретар, від 1946 по 1956 — перший секретар ЦК КП Таджикистану. Одночасно від 1948 року по квітень 1951 року був першим секретарем Сталінабадського обкому КП(б)Т. На 19-му (1952) і 20-му (1956) з'їздах партії обирався членом ЦК КПРС.
Академічна діяльність Редагувати
Гафуров Бободжан Гафурович є автором робіт з історії народів Середньої Азії та історії ісламу. Від 1950 року — Академік АН Таджицької РСР. Від 1956 року — директор Інституту сходознавства АН СРСР.
Б. Г. Гафуров — член-кореспондент АН СРСР по Відділенню історичних наук (історія СРСР, археологія) від 20 червня 1958 року, академік АН СРСР по відділенню історії (всесвітня історія) від 26 листопада 1968 року.
Вшанування пам'яті Редагувати
Помер Бободжан Гафуров 12 липня 1977 року і похований у Душанбе.
Його ім'ям у 1978 році було назване смт у Ленінабадській області Таджикистану, що спершу носило назву Совєтабад; також ім'я Б. Гафурова носить Худжандський державний університет.
Нагороди Редагувати
Бободжан Гафуров нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Він — один з 6 носіїв звання «Кахрамоні Тоджикістон» («Герой Таджикистану»).
Джерела та посилання Редагувати
- (рос.)
- Iraj Bashiri Prominent Tajik Figures of the Twentieth Century [ 19 січня 2010 у Wayback Machine.], International Borbad Foundation, Academy of Sciences of Tajikistan, Dushanbe, 2003 (англ.)