| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Гардангер-фіорд — один із фіордів у південно-західній частині Норвегії. Він є третім за довжиною у світі і другим у країні. Навколо фіорду з усіх боків розміщені скелясті гори висотою до 1,5 км, із яких спадає безліч прекрасних водоспадів, прикладом цього можуть бути водоспади Ворінгфоссен висотою 145 м і Шеггедалс (Skjeggedals). Гардангер-фіорд ділиться на кілька набагато менших фіордів, у тому числі Квіннгерад, Гранвін, Сер, Ейд та Оса.
| no/Hardangerfjorden | |
|---|---|
| | |
| 60°10′ пн. ш. 6°00′ сх. д. / 60.167° пн. ш. 6.000° сх. д.Координати: 60°10′ пн. ш. 6°00′ сх. д. / 60.167° пн. ш. 6.000° сх. д. | |
| Частина від | Північне море |
| складники | Bømlafjordend, Halsnøyfjordend, Husnesfjordend, Kvinnheradsfjordend, Øynefjordend, Q3440508?, Hissfjordend, Samlafjordend, Granvinsfjordend, Utnefjordend, Sørfjordend і Eidfjordend |
| Прибережні країни | Норвегія |
| Регіон | Вестланн |
| Довжина | 179 км км |
| Ширина | 10 км км |
| Максимальна глибина | 891 м |
| Середня глибина | 893 м |
| Вливаються | |
| Міста та поселення | Одда ,Лейрвік |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 3153873 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑10155543 ·R (Вестланн) |
| Гардангер-фіорд Гардангер-фіорд (Норвегія) | |
| Гардангер-фіорд у Вікісховищі |
Гардангер-фіорд заглиблюється в берег Скандинавського півострова на 113 км (за даними БСЕ розміри такі 172 на 7 км). Починається на південь від Бергену, біля острова Стур у Північному морі і тягнеться до плато Гардангер.
Максимальна глибина 891 м., на вході — 253 м. Припливи напівстічні, висотою близько 1 м.
Економіка і цікаві місця ред.
Фіорд омиває береги 13 муніципалітетів району Гардангер фюльке Гордаланн: Бемлу, Ейдфіорд, Етне, Гранвін (Granvin), Юндал, Квам, Квіннгерад, Одда, Сунн, Свейо, Тіснес, Улленсванг та Улвік. Вздовж узбережжя фіорду тягнуться рибні господарства, електромеханічні фабрики, порти, меблеві та інші підприємства. У фіорді розводиться лосось і веселкова форель.
Гардангер-фіорд є популярним туристичним об'єктом серед мандрівників, на його берегах побудовані для цього готелі, яких є достатньо багато. Фіорд відомий теж своїми прибережними фруктовими садами, які цвітуть весною. Від Сер-фіорду (Sørfjorden) можемо побачити захоплюючий дух вигляд на льодовик Фолгефонна (третій за розмірами льодовик у країні, площа 220 км², висота до 1674 м), який у 2005 році був доданий до національних парків Норвегії. Поруч із початком фіорду в Русендал в 1660-65 рр. барон Людвиг Розенкранц побудував Русендалський палац, відомий сьогодні як «самий маленький замок Скандинавії».
На дні фіорду лежить потоплений 20 квітня 1940 року німецьким кораблем міноносець типу «Трюгг» «KNM Stegg».
Історія ред.
Близько 8000 р. до.н.е. Скандинавська земна маса почала підійматися, через те що величезний льодовик який покривав усю місцевість впродовж льодовикового періоду почав танути. Нижня частина даної долини була затоплена, і таким чином утворилось те, що ми сьогодні знаємо як Гардангер-фіорд. Долина не тільки утворилась через льодовикову ерозію, але вода високого тиску, яка протікала під льодом допомогла у творенні місцевості.
Історія фіорду та заселення його околиць простежується набагато раніше часів Вікінгів, до часу мисливців які полювали на навколишніх горах, а пізніше, осіли та почали займатися землеробством на цій плодовитій землі, яка сьогодні вважається "фруктовим садом Норвегії" .
Пізніше фіорд був і місцем великого припливу туризму до Норвегії, а в 1875 році. Томас Кук почав щотижневі круїзні виїзди з Лондону до Гардангер-фіорду. Завдяки своїй дивовижній природі, льодовикам та великим водоспадам фіорд здобув безліч прихильників у світі. Незабаром після цього великі водоспади, яких тут повно, стали джерелом енергії для ведення промисловості у фіордних поселеннях, таких як місто Одда.
Географія ред.
Гардангер-фіорд починається близько до Атлантичного океану приблизно за 80 кілометрів (50 миль) на південь від міста Берген. Тут фіорд розташований в північно-східному напрямку між островом Бемло і материком. Він проходить великими островами Сторд, Тиснешою та Варальдси на північ / заході та півострова Фолгефонна на південному / східному боці. Зі сторони материка він починає відгалужуватися в менші фіорди, які йдуть всередину до великого гірського плато Гардангервидда. Найдовша гілка Гардангер-фіорду - це Сорфіорден, який скорочує південь на відстані 50 кілометрів від головного фіорду. Максимальна його глибина складає понад 860 метрів (2820 футів), недалеко від села Норгеймсун в середині фіорду. Третій за величиною льодовик Норвегії знаходиться на півострові Фолгефонна уздовж Гардангер-фіорду. З його трьома частинами льодовик Фолгефонна займає площу у 220 км² (85 кв. км), а у 2005 році він став захищеним як Національний парк Фолгефонна. Площа фіорду поділяється на 13 муніципалітетів у графстві Гордаланн: Бемоло, Ейдфіорд, Етне, Гранвін, Юндал, Квам, Квіннегард, Одда, Стур, Свіо, Тисне, Ульенсванг і Ульвік. Загальна кількість мешканців, що проживають у всіх цих муніципалітетах уздовж фіорду, становить лише трохи понад 70 000 на загальну площу 8 471 км² (3271 кв. миль).
Сьогодні Гардангер-фіорд переживає свої найкращі часи у плані туризму, а нова інфраструктура для мандрівників знову стала галуззю для доходів місцевих громад по фіорду.
Фіорд має хороші умови для розведення риби, ловлі, господарювання. Рибні господарства щорічно виробляють понад 40 тис. тонн лососевих і веселкової форелі (2002 р.) І перетворюють Гардангнрфіорд в одне з чотирьох основних регіонів рибного вирощування у світі.
Тала вода Hardangerfjord також є відомим світовим продуктом фірми Isklar, який продають у всіх куточках світу.
Картини, на яких зображений Гардангер-фіорд ред.
Примітки ред.
- Baroniet Rosendal [ 1 лютого 2007 у Wayback Machine.] (норв.)(англ.)(нім.)
- . VisitNorway.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 30 червня 2014.
- . VisitNorway.com. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 30 червня 2014.
Посилання ред.
- Офіційний сайт [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] (норв.)(нім.)(англ.)
- . Офіційний туристичний портал на тему Норвегії — visitnorway.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 8 січня 2010.