Гамула Ігор Васильович

І́гор Васи́льович Гаму́ла (17 лютого 1960, Ворошиловськ, сучасний Алчевськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР — 8 грудня 2021, Російська Федерація) — радянський та український футболіст, півзахисник, пізніше — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1981).

Ігор Гамула
Ігор Гамула
Особисті дані
Повне ім'я	Ігор Васильович Гамула
Народження	17 лютого 1960(1960-02-17)
	Ворошиловськ, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	8 грудня 2021(2021-12-08) (61 рік)
	Російська Федерація
Зріст	171 см
Громадянство	СРСР,  Україна і  Росія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	Ігри (голи)
1978−1979 1980−1981 1982−1984 1985−1988 1989 1990−1991 1992	«Зоря» (Ворошиловград) СКА (Ростов-на-Дону) «Зоря» (Ворошиловград) «Ростсільмаш» (Ростов-на-Дону) «Атоммаш» (Волгодонськ) «Кристал» (Херсон) «Кристал» (Херсон)	17 (1) 46 (8) 82 (7) 31 (0) 11 (2) 65 (18) 2 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1992 2001−2006 2007−2008 2009 2009−2011 2011−2014 2014 2014−2017 2018−2020 2021	«Кристал» (Херсон) «Чорноморець» (Новоросійськ) «Даугава» (Даугавпілс) «Дінабург» (Даугавпілс) «Закарпаття» (Ужгород) «Ростов»-м (Ростов-на-Дону) «Ростов» (Ростов-на-Дону) (в.о.) «Ростов»-м (Ростов-на-Дону) «Ростов» (Ростов-на-Дону) (сел.) «Геракліон» (Москва)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Ігор Гамула у Вікісховищі

Кар'єра гравця

Після «вильоту» луганської «Зорі» з вищої ліги СРСР був призваний на дійсну військову службу до лав Радянської армії, яку за звичаєм відомі спортсмени проходили в армійських спортивних клубах. Для лівого хавбека Гамули цим клубом став сусідній з Луганськом Ростов-на-Дону. У 1981 році у складі ростовського СКА здобув Кубок СРСР. В ті часи поруч із Гамулою в складі СКА виступали його земляки: Сергій Андрєєв, Олександр Заваров та Віктор Кузнецов. На погляд фахівців, не відзначався дисципліною — часто дозволяв собі порушувати спортивний режим (разом з Олександром Заваровим), був норовливий.

Тренерська кар'єра

Свою тренерську кар'єру почав у 1992 році з херсонським «Кристалом».

У 2001—2004 роках працював тренером російського «Чорноморця». Кілька разів був головним тренером команди: як головний тренер — з 7 травня до 26 липня 2003 року, як виконувач обов'язків головного тренера — з 17 листопада до 15 грудня 2002 року, з 24 грудня 2002 року до 13 лютого 2003 року, з 5 березня по 7 травня 2003 року, з 21 жовтня 2003 року по 29 січня 2004 року. Гамулі довелося по черзі змінювати Володимира Шевчука (15-23 грудня 2002 року), Валерія Четверика (13 лютого — 5 березня 2003 роки) і Сергія Павлова (26 липня — 21 жовтня 2003 року).

З червня до листопада 2007 року був головним тренером латвійської «Даугави» з Даугавпілса. Головною причиною відставки було непотрапляння команди в єврокубки. У міжсезоння 2007/08 Гамула займав пост генерального директора іншого клубу з Даугавпілса — «Дінабург». У серпні 2008 року, в середині чемпіонату Латвії, був призначений головним тренером «Даугави». «Дінабург» і «Даугави» об'єдналися в єдину команду «Дінабург» для заявки на чемпіонат Латвії 2009 року. Гамула став головним тренером об'єднаної команди. У березні 2009 року був звільнений з цієї посади. З квітня до червня 2009 року був головним тренером «Даугави», яка виступала в Першій лізі.

У 2009—2011 роках очолював «Закарпаття», з яким вилетів з елітного українського дивізіону. В цей період тренерської кар'єри здобув популярність завдяки своїм виступам на післяматчевих прес-конференціях команди. З 10 січня до 12 грудня 2010 року пройшов 240-годинне навчання на тренерських курсах у Москві, де отримав ліцензію категорії «Pro».

19 липня 2011 року приступив до роботи в спортивному відділі клубу «Ростов» на посаді тренера-селекціонера. 3 серпня 2011 очолив молодіжний склад «Ростова».

З 14 березня 2012 року на телеканалі «Футбол» виходила програма «Один на один з Гамулою», в якій Гамула вів бесіду з запрошеними гостями.

25 вересня 2014 року, після відставки Міодрага Божовіча, Гамула був призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Ростова», де раніше обіймав посаду наставника молодіжної команди. 29 вересня його затвердили на пост головного тренера ростовського клубу. В кінці жовтня, відповідаючи на питання журналіста про можливу появу в команді Бенуа Ангбва, Гамула заявив, що в його команді вже є шість чорних. Після цього один з південноафриканських футболістів клубу Сіянда Ксулу відмовився тренуватися через расистські висловлювання головного тренера. У свою чергу віце-президент клубу Олександр Шикунов заявив, що конфлікт між тренером і футболістом вичерпано. Попри це агент південноафриканського захисника підтвердив інформацію про можливий відхід Ксулу. Ряд британських видань розтиражував висловлювання тренера, серед яких і його жарт про вірус Ебола. Проте Гамула вибачився перед своїми темношкірими футболістами. 12 листопада контрольно-дисциплінарний комітет дискваліфікував головного тренера «Ростова» на п'ять матчів. У середині грудня Гамула покинув пост головного тренера клубу, але продовжив працювати в ролі старшого тренера молодіжного складу «Ростова».

Блогерство

25 грудня 2017 року запустив власний канал на YouTube.

Титули та досягнення

• Володар Кубка СРСР: 1981
• Переможець другої ліги першості СРСР: 1985

Примітки

1. . sport.nv.ua. 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. 
2. Герман ЗОНИН: «КУРБАН, ГДЕ ТВОЯ ШЕВЕЛЮРА?» [ 8 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
3. Человек без сберкнижки [ 23 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
4. «Футбол в Украине» Юрия Ландера [ 16 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
5. . rus.DELFI.lv. 5 листопада 2007. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018. 
6. . rus.DELFI.lv. 7 січня 2008. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018. 
7. . rus.DELFI.lv. 18 серпня 2008. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018. 
8. . rus.DELFI.lv. 8 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018. 
9. . rus.DELFI.lv. 24 березня 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018. 
10. Гамула уволен с поста главного тренера «Динабурга». [ 3 липня 2016 у Wayback Machine.] // championat.com (25 марта 2009 года)
11. Nauris Mackevičs (3 квітня 2009). Gamula trenēs «Daugavu» (латис.). SportaCentrs.com. Процитовано 10 червня 2018. 
12. Miķelis Osis (13 червня 2009). Gamula pamet Daugavpili (латис.). SportaCentrs.com. Процитовано 10 червня 2018. 
13. . Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 19 лютого 2016. 
14. В тренерском штабе «Ростова» пополнение. [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] Пресс-служба ФК «Ростов» // fc-rostov.ru (19 июля 2011 года)
15. Гамула возглавил молодёжку «Ростова». [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] // sports.ru (3 августа 2011 года)
16. Гамула вестиме ток-шоу на «Футболі»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
17. Александр Митрофанов, газета «Спорт-Экспресс». Божович покинул «Ростов», и. о. главного тренера назначен Гамула. [ 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] // sports.ru (25 сентября 2014 года)
18. «Ростов» утвердил Гамулу в качестве главного тренера [ 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] Новость на сайте sports.ru от 29 сентября 2014 года
19. championat.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3.11.2014. 
20. (англ.). The Independent. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3.11.2014. 
21. championat.com. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 3.11.2014. 
22. championat.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3.11.2014. 
23. championat.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 3.11.2014. 
24. fc-rostov.ru. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 3.11.2014. 
25. rfs.ru. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 12.11.2014. 
26. championat.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 12.11.2014. 
27. fc-rostov.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 18.12.2014. 
28. . Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 листопада 2018. 

Посилання

• Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Статистика в єврокубках на сайті КЛІСФ [ 11 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на порталі Sports.ru (рос.)
• (рос.)
• Ігор Гамула: «Про футбол не забуваю» [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• (рос.)
• Как Заваров в молодости мог загубить карьеру, но вовремя спохватился [ 10 грудня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)