Сергій Васильович Андрєєв (нар. 16 травня 1956, Ворошиловград, Українська РСР) — радянський футболіст українського походження. Колишній нападник луганської «Зорі», ростовських СКА, «Ростсільмаша» та збірної СРСР. Учасник Чемпіонату світу з футболу 1982 та олімпійських ігор 1980. Майстер спорту СРСР — з 1974 року. Майстер спорту СРСР міжнародного класу — отримав звання у 1980 році. На Олімпіаді 1980 став найкращим бомбардиром турніру забивши 5 м'ячів.
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Сергій Васильович Андрєєв | |
| Народження | 16 травня 1956 (67 років) | |
| Ворошиловград, Українська РСР, СРСР | ||
| Зріст | 173 см | |
| Вага | 72 кг | |
| Громадянство | СРСР і Росія | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1973–1977 1978–1985 1986–1988 1989–1990 1991–1993 1993–1995 | «Зоря» СКА Р/Д «Ростсільмаш» «Естерш» «М'єльбю» «Ростсільмаш» | 95 (13) 261 (167) 100 (43) 43 (15) 61 (17) 57 (21) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1979—1983 1980 | СРСР СРСР (олімп.) | 26 (8) 6 (5) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1995—1996 | «Ростсільмаш» | |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | ||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
| Дані оновлено 2011. |
Спортивна біографія Редагувати
Народився 16 травня 1956 року у Ворошиловграді. Вихованець ворошиловградської дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Зоря». Тренери — Ращупкін та Фисенко.
З 16 років розпочав свої виступи в основному складі луганської «Зорі». В її складі двічі спромігся дійти до фіналів Кубка СРСР. Його талант бомбардира виточував легендарний тренер луганчан, Герман Зонін, який щодня примушував гравця відточувати свою майстерність після занять з основною групою гравців. Завдяки Зоніну Андреєв розвинув потужні удари по воротах з різних відстаней та обох ніг.
Згодом його запросили в ростовський СКА, де талант Андрєєва розкрився на повну силу. У сезоні 1980 року він став найкращим бомбардиром Олімпійських ігор у Москві та в чемпіонаті СРСР, володарем бронзових нагород Олімпіади-1980. Згодом, тобто у 1981 році, став володарем Кубка СРСР. СКА грав проти московського «Спартака» і за кілька хвилин до закінчення основного часу рахунок не було відкрито. На 84 хв. Олександр Заваров дав пас Сергію Андрєєву і найкращий бомбардир ростовців забив вирішальний гол у фіналі Кубка СРСР. У 1984 році Сергій Андрєєв ще раз став найкращим бомбардиром вищої ліги, але ростовський СКА постійно мігрував між лігами, тобто про стабільну гру клубу футболісти тільки мріяли, не більше. У листопаді 1984 року він забив свій сотий гол в елітних турнірах та ввійшов до символічного клубу бомбардирів радянського часу імені Григорія Федотова.
З 1986 по 1989 рік, він грав у іншій ростовській команді «Ростсільмаш».
Швеція (1989—1993) Редагувати
У лютому 1989 року Андрєєв переїхав до Швеції, де виступав у першому та вищому дивізіоні тамтешнього чемпіонату, в командах «Естерш» та «М'єльбю». За підсумками чемпіонату 1989 року став найкращим бомбардиром першого дивізіону Швеції.
Титули та досягнення Редагувати
- Бронзовий олімпійський призер: 1980
- Володар Кубка СРСР: 1981
- Найкращий бомбардир олімпійських ігор: 1980 (5 м'ячів)
- Найкращий бомбардир чемпіонату СРСР (2): 1980 (20 м'ячів), 1984 (19 м'ячів)
- Учасник Учасник Чемпіонату світу з футболу: 1982 року
- У списку «33 найкращих» футболістів СРСР (3)— № 1 — 1980; № 2 — 1979; № 3 — 1981 років
- Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 130 голів
Примітки Редагувати
- Transfermarkt.de — 2000.
Література Редагувати
Посилання Редагувати
- Дані на сторінці збірної СРСР/Росії [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Статистики виступів Сергія Андрєєва на сайті Футболфан [ 14 вересня 2010 у Wayback Machine.](рос.)