www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галицька Асамблея 1991 Галицька Асамблея спільні сесії Львівської Тернопільської та Івано Франківської обласних рад які

Галицька Асамблея 1991

«Галицька Асамблея» — спільні сесії Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад, які відбулися 16 лютого і 5 вересня 1991 р.

Затвердили угоду про основні принципи співпраці між цими обласними радами та створення регіональної координаційної ради з метою співпраці в політичній, економічній, торговельній, науково-технічній, гуманітарній і культурній сферах для піднесення життєвого рівня населення в умовах наростання кризи радянського суспільства.

Були прийняті також ухвали «Про єдність українських земель» і «Про проведення 17 березня 1991 обласних референдумів про незалежність України».

Ця подія тоді стала приводом (причому ця теза час до часу з'являлася протягом наступного 20-ліття) для звинувачення цих трьох областей у проявах сепаратизму.

Передумови Галицької Асамблеї ред.

На кінець 1990 року в Україні склалася надзвичайна ситуація з гострим дефіцитом споживчих товарів. Регіони прагнули захистити себе від економічного хаосу, обмежити його розростання. Було очевидно, що консолідація демократичних сил, об'єднання ресурсів, потенціалів та зусиль трьох областей Галичини підвищить їхні шанси на виживання. Але для тісної співпраці було й ширше підґрунтя, ніж жорстка економічна потреба — цілий комплекс історичних, культурних, господарських, політичних та економічних мотивів.

Такими передумовами були:

  • Доповнюваність економік галицьких областей, що в сукупності різко підвищувало самодостатність регіону — як його стійкість та опірність в аварійних обставинах, так і потенціал до розвитку.
  • Єдність економічної та соціальної інфраструктури, що формувалася в Галичині століттями й сплавлена культурними та господарськими традиціями.
  • Єдність та синхронність суспільно-політичних процесів в регіоні, висока однорідність та визначеність населення регіону в ставленні до основних соціально-політичних проблем.

Саме це визначало основні напрями стратегічної роботи керівництва галицьких областей: формування та утвердження регіонального фрагмента державності України та регіональної інфраструктури ринкової економіки.

Юридичною основою для розробки та реалізації цієї ідеї стала довгострокова угода щодо співробітництва.

В основу її було покладено:

  • зобов'язання із сумісного проведення структурної, інвестиційної, природоохоронної, фінансово-кредитної, цінової регіональної політики;
  • розширення співробітництва в комерційній, маркетинговій, посередницькій діяльності;

8 розробка й впровадження спільного механізму соціального розвитку областей збалансованого з природним і економічним потенціалами, підвищення рівня життя, соціального і економічного захисту населення;

  • створення спільної індустрії туризму та ін.

Механізмом реалізації угоди було передбачено створення робочого органу — Міжрегіональної координаційної ради, експертних груп спеціалістів з метою визначення головних регіональних проблемних питань і шляхів їхнього вирішення, а також створення комп'ютерного банку даних на регіональному інформаційно-обслуговуючому центрі. Пізніше ця робота була зосереджена в створеному Галицькому економічному центрі, який очолив професор В.Пинзеник. Результатом його роботи була програма переорієнтації виробничих зв'язків з метою різкого підвищення рівня внутрішньої кооперації, конкретні проєкти організації нових виробництв тощо.

Діяльність ред.

Генератором, лідером і основним рушієм ідеї ГА став голова Львівської обласної ради 1-го демократичного скликання В'ячеслав Чорновіл.

Перша Галицька Асамблея (об'єднана сесія Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської обласних рад народних депутатів) відбулася 16 лютого 1991 р. в приміщенні Львівського театру опери та балету. Ця подія стала тогочасною сенсацією та викликала певну тривогу центральної влади у Києві. На асамблею прибула представницька делегація з Києва на чолі з Іваном Плющем.

Галицька асамблея стала подією, що сприяла подоланню взаємних упереджень громадян різних частин України, зміцнювала в масовій свідомості дух соборності України. Найбільше значення в цьому мала прийнята сесією ухвала «Про єдність українських земель», яка ствердила, що основою для возз'єднання українських земель у кордонах однієї держави є Акт злуки УНР і ЗУНР від 21 січня 1919 р., і засудила будь-які намагання порушити територіальну цілісність України.

За іншою ухвалою асамблеї, 17 березня 1991 р. були проведені обласні референдуми, альтернативні до ініційованого М.Горбачовим Всесоюзного референдуму щодо долі Союзу РСР. Галицький плебісцит із його 90%-овим «Так!» державній незалежності України став генеральною репетицією Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року.

27 червня 1991 р. Газета «Голос України» опублікувала звернення до Верховної Ради УРСР Координаційної ради обласних рад народних депутатів Івано-Франківської, Львівської. Тернопільської областей, підписані головами цих рад (М.Яковина, В.Чорновіл, В.Олійник) від 18 червня, в якому підписання союзного договору в даний час розцінювалось як «неприпустиме». Координаційна рада рішуче виступила проти розгляду питання про союзний договір на поточній сесії Верховної Ради УРСР.

Друга асамблея, яка відбулася 5 вересня 1991 р. в Тернополі, прийняла, зокрема, ухвалу, на виконання якої створили робочу групу з питань розробки законопроєктів про організацію виконавчої влади та місцевого самоврядування. Група у складі львівських та івано-франківських юристів напрацювала законопроєкти про місцеве самоврядування, місцеві державні адміністрації та правовий статус області, які орієнтували на побудову унітарної децентралізованої держави з розвинутим регіональним і місцевим самоврядуванням. Також було рекомендовано В. Чорноволу балотуватися на виборах Президента України.

Згортання діяльності ред.

Через подальше посилення тенденцій централізації в системі виконавчої влади та зміну керівників обласних рад співпраця в рамках Галицької асамблеї поступово згорталася. Раціональні напрацювання того часу не були реалізовані згодом у формі законодавчих норм.

З часом В'ячеслав Чорновіл був підданий гострій критиці за Галицьку Асамблею як прояв сепаратизму й поступово відійшов від цієї ідеї.

На пересічному рівні сприйняття цієї ідеї часто справді відбувалося через призму сепаратизму. Проводились аналогії зі ЗУНР. Суспільні настрої електорату були такими, що якби постав вибір — незалежність і демократія хоч для даної частинки України, нехай через сепаратизм і від'єднання, чи повернення в єдиний тоталітарний СРСР з подальшою побудовою комуністичного суспільства ціною збереження формальної єдності радянської республіки, переважна більшість обрала би сепаратизм.

Але жодних політичних рішень, до яких можна було припасувати прояви сепаратизму, Галицька Асамблея не приймала. Подібних мотивів не звучало і в жодному виступі з трибуни Асамблеї (на відміну, наприклад, від з'їзду депутатів у Сіверодонецьку 2004 р.).

За оцінками сучасних аналітиків, на тодішню політику Києва щодо Галичини наклалися суттєві об'єктивні та суб'єктивні обставини. Після референдуму про незалежність і виборів Президента, на яких В'ячеслав Чорновіл програв Кравчуку, отримавши 25 % в загальноукраїнському масштабі, стало зрозуміло, що велика політика відтак буде вершитися у Києві, а не у Львові. Попри те, що Галичина віддала своєму лідеру понад 70 % голосів, Чорновіл важко сприйняв програш і зрештою вирішив переїхати до Києва, де почав шукати відповідного майданчика для реалізації своїх планів. За Чорноволом в Київ «розбудовувати Україну» потягнулися галицька еліта. Адже саме в Києві вирішувались питання розподілу влади та власності. Почався процес приватизації та роздержавлення. Проте тих цілей, які галичани ставили перед собою у Києві (чи, бодай, декларували як мету своєї боротьби), досягнуто не було.

Примітки ред.

  1. ↑ М.Яковина. Хто ділить і руйнує соборну Україну? // Львівська газета, № 237 (261), 23.12.2004
  2. ↑ . Архів оригіналу за 05.10.2007. Процитовано 29.01.2011. 
  3. Юрій Тюрдьо. Україна НЕСОБОРНА. Виклики Сєвєродонецька // zaxid.net, 14.03.2008

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Galicka Asambleya spilni sesiyi Lvivskoyi Ternopilskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblasnih rad yaki vidbulisya 16 lyutogo i 5 veresnya 1991 r Zatverdili ugodu pro osnovni principi spivpraci mizh cimi oblasnimi radami ta stvorennya regionalnoyi koordinacijnoyi radi z metoyu spivpraci v politichnij ekonomichnij torgovelnij naukovo tehnichnij gumanitarnij i kulturnij sferah dlya pidnesennya zhittyevogo rivnya naselennya v umovah narostannya krizi radyanskogo suspilstva Buli prijnyati takozh uhvali Pro yednist ukrayinskih zemel i Pro provedennya 17 bereznya 1991 oblasnih referendumiv pro nezalezhnist Ukrayini Cya podiya todi stala privodom prichomu cya teza chas do chasu z yavlyalasya protyagom nastupnogo 20 littya dlya zvinuvachennya cih troh oblastej u proyavah separatizmu 1 Zmist 1 Peredumovi Galickoyi Asambleyi 2 Diyalnist 3 Zgortannya diyalnosti 4 Primitki 5 DzherelaPeredumovi Galickoyi Asambleyi red Na kinec 1990 roku v Ukrayini sklalasya nadzvichajna situaciya z gostrim deficitom spozhivchih tovariv Regioni pragnuli zahistiti sebe vid ekonomichnogo haosu obmezhiti jogo rozrostannya Bulo ochevidno sho konsolidaciya demokratichnih sil ob yednannya resursiv potencialiv ta zusil troh oblastej Galichini pidvishit yihni shansi na vizhivannya Ale dlya tisnoyi spivpraci bulo j shirshe pidgruntya nizh zhorstka ekonomichna potreba cilij kompleks istorichnih kulturnih gospodarskih politichnih ta ekonomichnih motiviv Takimi peredumovami buli Dopovnyuvanist ekonomik galickih oblastej sho v sukupnosti rizko pidvishuvalo samodostatnist regionu yak jogo stijkist ta opirnist v avarijnih obstavinah tak i potencial do rozvitku Yednist ekonomichnoyi ta socialnoyi infrastrukturi sho formuvalasya v Galichini stolittyami j splavlena kulturnimi ta gospodarskimi tradiciyami Yednist ta sinhronnist suspilno politichnih procesiv v regioni visoka odnoridnist ta viznachenist naselennya regionu v stavlenni do osnovnih socialno politichnih problem Same ce viznachalo osnovni napryami strategichnoyi roboti kerivnictva galickih oblastej formuvannya ta utverdzhennya regionalnogo fragmenta derzhavnosti Ukrayini ta regionalnoyi infrastrukturi rinkovoyi ekonomiki Yuridichnoyu osnovoyu dlya rozrobki ta realizaciyi ciyeyi ideyi stala dovgostrokova ugoda shodo spivrobitnictva V osnovu yiyi bulo pokladeno zobov yazannya iz sumisnogo provedennya strukturnoyi investicijnoyi prirodoohoronnoyi finansovo kreditnoyi cinovoyi regionalnoyi politiki rozshirennya spivrobitnictva v komercijnij marketingovij poserednickij diyalnosti 8 rozrobka j vprovadzhennya spilnogo mehanizmu socialnogo rozvitku oblastej zbalansovanogo z prirodnim i ekonomichnim potencialami pidvishennya rivnya zhittya socialnogo i ekonomichnogo zahistu naselennya stvorennya spilnoyi industriyi turizmu ta in Mehanizmom realizaciyi ugodi bulo peredbacheno stvorennya robochogo organu Mizhregionalnoyi koordinacijnoyi radi ekspertnih grup specialistiv z metoyu viznachennya golovnih regionalnih problemnih pitan i shlyahiv yihnogo virishennya a takozh stvorennya komp yuternogo banku danih na regionalnomu informacijno obslugovuyuchomu centri Piznishe cya robota bula zoseredzhena v stvorenomu Galickomu ekonomichnomu centri yakij ocholiv profesor V Pinzenik Rezultatom jogo roboti bula programa pereoriyentaciyi virobnichih zv yazkiv z metoyu rizkogo pidvishennya rivnya vnutrishnoyi kooperaciyi konkretni proyekti organizaciyi novih virobnictv tosho 2 Diyalnist red Generatorom liderom i osnovnim rushiyem ideyi GA stav golova Lvivskoyi oblasnoyi radi 1 go demokratichnogo sklikannya V yacheslav Chornovil Persha Galicka Asambleya ob yednana sesiya Ivano Frankivskoyi Lvivskoyi ta Ternopilskoyi oblasnih rad narodnih deputativ vidbulasya 16 lyutogo 1991 r v primishenni Lvivskogo teatru operi ta baletu Cya podiya stala togochasnoyu sensaciyeyu ta viklikala pevnu trivogu centralnoyi vladi u Kiyevi Na asambleyu pribula predstavnicka delegaciya z Kiyeva na choli z Ivanom Plyushem Galicka asambleya stala podiyeyu sho spriyala podolannyu vzayemnih uperedzhen gromadyan riznih chastin Ukrayini zmicnyuvala v masovij svidomosti duh sobornosti Ukrayini Najbilshe znachennya v comu mala prijnyata sesiyeyu uhvala Pro yednist ukrayinskih zemel yaka stverdila sho osnovoyu dlya vozz yednannya ukrayinskih zemel u kordonah odniyeyi derzhavi ye Akt zluki UNR i ZUNR vid 21 sichnya 1919 r i zasudila bud yaki namagannya porushiti teritorialnu cilisnist Ukrayini Za inshoyu uhvaloyu asambleyi 17 bereznya 1991 r buli provedeni oblasni referendumi alternativni do inicijovanogo M Gorbachovim Vsesoyuznogo referendumu shodo doli Soyuzu RSR Galickij plebiscit iz jogo 90 ovim Tak derzhavnij nezalezhnosti Ukrayini stav generalnoyu repeticiyeyu Vseukrayinskogo referendumu 1 grudnya 1991 roku 27 chervnya 1991 r Gazeta Golos Ukrayini opublikuvala zvernennya do Verhovnoyi Radi URSR Koordinacijnoyi radi oblasnih rad narodnih deputativ Ivano Frankivskoyi Lvivskoyi Ternopilskoyi oblastej pidpisani golovami cih rad M Yakovina V Chornovil V Olijnik vid 18 chervnya v yakomu pidpisannya soyuznogo dogovoru v danij chas rozcinyuvalos yak nepripustime Koordinacijna rada rishuche vistupila proti rozglyadu pitannya pro soyuznij dogovir na potochnij sesiyi Verhovnoyi Radi URSR Druga asambleya yaka vidbulasya 5 veresnya 1991 r v Ternopoli prijnyala zokrema uhvalu na vikonannya yakoyi stvorili robochu grupu z pitan rozrobki zakonoproyektiv pro organizaciyu vikonavchoyi vladi ta miscevogo samovryaduvannya Grupa u skladi lvivskih ta ivano frankivskih yuristiv napracyuvala zakonoproyekti pro misceve samovryaduvannya miscevi derzhavni administraciyi ta pravovij status oblasti yaki oriyentuvali na pobudovu unitarnoyi decentralizovanoyi derzhavi z rozvinutim regionalnim i miscevim samovryaduvannyam Takozh bulo rekomendovano V Chornovolu balotuvatisya na viborah Prezidenta Ukrayini Zgortannya diyalnosti red Cherez podalshe posilennya tendencij centralizaciyi v sistemi vikonavchoyi vladi ta zminu kerivnikiv oblasnih rad spivpracya v ramkah Galickoyi asambleyi postupovo zgortalasya Racionalni napracyuvannya togo chasu ne buli realizovani zgodom u formi zakonodavchih norm 1 Z chasom V yacheslav Chornovil buv piddanij gostrij kritici za Galicku Asambleyu yak proyav separatizmu j postupovo vidijshov vid ciyeyi ideyi 2 Na peresichnomu rivni sprijnyattya ciyeyi ideyi chasto spravdi vidbuvalosya cherez prizmu separatizmu Provodilis analogiyi zi ZUNR Suspilni nastroyi elektoratu buli takimi sho yakbi postav vibir nezalezhnist i demokratiya hoch dlya danoyi chastinki Ukrayini nehaj cherez separatizm i vid yednannya chi povernennya v yedinij totalitarnij SRSR z podalshoyu pobudovoyu komunistichnogo suspilstva cinoyu zberezhennya formalnoyi yednosti radyanskoyi respubliki perevazhna bilshist obrala bi separatizm Ale zhodnih politichnih rishen do yakih mozhna bulo pripasuvati proyavi separatizmu Galicka Asambleya ne prijmala Podibnih motiviv ne zvuchalo i v zhodnomu vistupi z tribuni Asambleyi na vidminu napriklad vid z yizdu deputativ u Siverodonecku 2004 r Za ocinkami suchasnih analitikiv na todishnyu politiku Kiyeva shodo Galichini naklalisya suttyevi ob yektivni ta sub yektivni obstavini Pislya referendumu pro nezalezhnist i viboriv Prezidenta na yakih V yacheslav Chornovil prograv Kravchuku otrimavshi 25 v zagalnoukrayinskomu masshtabi stalo zrozumilo sho velika politika vidtak bude vershitisya u Kiyevi a ne u Lvovi Popri te sho Galichina viddala svoyemu lideru ponad 70 golosiv Chornovil vazhko sprijnyav progrash i zreshtoyu virishiv pereyihati do Kiyeva de pochav shukati vidpovidnogo majdanchika dlya realizaciyi svoyih planiv Za Chornovolom v Kiyiv rozbudovuvati Ukrayinu potyagnulisya galicka elita Adzhe same v Kiyevi virishuvalis pitannya rozpodilu vladi ta vlasnosti Pochavsya proces privatizaciyi ta rozderzhavlennya Prote tih cilej yaki galichani stavili pered soboyu u Kiyevi chi bodaj deklaruvali yak metu svoyeyi borotbi dosyagnuto ne bulo 3 Primitki red a b M Yakovina Hto dilit i rujnuye sobornu Ukrayinu Lvivska gazeta 237 261 23 12 2004 a b S Davimuka Rol Vyacheslava Chornovola u stanovlenni ukrayinskoyi derzhavnosti Chornovolivski chitannya 25 03 2003 Arhiv originalu za 05 10 2007 Procitovano 29 01 2011 Yurij Tyurdo Ukrayina NESOBORNA Vikliki Syevyerodonecka zaxid net 14 03 2008Dzherela red Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Mikola Yakovina Hto dilit i rujnuye sobornu Ukrayinu Lvivska gazeta 237 261 23 12 2004 Stepan Davimuka Rol Vyacheslava Chornovola u stanovlenni ukrayinskoyi derzhavnosti Chornovolivski chitannya 25 03 2003 Ivan Plyush pro fenomen lvivskoyi vladi Visokij Zamok 16 03 2004 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Yurij Tyurdo Ukrayina NESOBORNA Vikliki Syevyerodonecka zaxid net 14 03 2008 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galicka Asambleya 1991 amp oldid 37538378