Галагаз Дорослий самець галагаза звичайногоБіологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хо

?

Галагаз

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Гусеподібні (Anseriformes)
Родина:	Качкові (Anatidae)
Рід:	Галагаз (Tadorna) F. Boie, 1822

Посилання

Вікісховище:	Tadorna
Віківиди:	Tadorna
Fossilworks:	39631

Галага́з (Tadorna) — рід качок з ряду Гусеподібні (Anseriformes), представник родини Качкові (підродина галагазові).

Систематика, споріднення Редагувати

Типовий вид роду Галагаз — Галагаз звичайний, Tadorna tadorna (Linnaeus, 1758).

Найближчими до роду Галагаз родами, яких разом з ним об'єднують у підродину Галагазні (Tadorninae), є наступні 8 родів:

Видовий склад Редагувати

Пара огарів

У складі роду — близько 6-8 видів, у тому числі два види з числа наявних у фауні України: галагаз звичайний та галагаз рудий, або огар. Приналежність до окремих географічних областей та українська номенклатура частини видів (зокрема галагаз австралійський та галагаз-раджа) аналізуються в огляді "Зоогеографічні особливості поширення птахів"

галагаз рудий, або огар — Tadorna ferruginea
галагаз очеретяний — Tadorna cana
галагаз австралійський — Tadorna tadornoides
галагаз мінливий — Tadorna variegata
галагаз чубатий — Tadorna cristata (ймовірно вимер)
галагаз звичайний — Tadorna tadorna
галагаз раджа — Tadorna radjah

Поширення Редагувати

Представники роду Tadorna поширені на трьох континентах Східної півкулі: Європа, Африка, Австралія.

Посилання Редагувати

Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

Література Редагувати

Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наукова думка, 1991. — 208 с. — ISBN 5-12-001367-8.

Примітки Редагувати

Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів. Частина 1. Нотогейська і неогейська суші [ 31 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Біологічні Студії / Studia Biologica • 2012 • Том 6/№3 • С. 197–222.
Означення «звичайний» запропоновано 2004 року для уникнення збігу видової і родової назв: Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород: Вид-во «Ліра», 2004. — 48 с. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — ISBN 966-8266-09-9.

[1] Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів. Частина 1. Нотогейська і неогейська суші [ 31 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Біологічні Студії / Studia Biologica • 2012 • Том 6/№3 • С. 197–222.

[2] Означення «звичайний» запропоновано 2004 року для уникнення збігу видової і родової назв: Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород: Вид-во «Ліра», 2004. — 48 с. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — ISBN 966-8266-09-9.