Володимир Георгійович Гайдаров (нім. Wladimir Gaidarow, 1893–1976) — російський, німецький та радянський актор.
Гайдаров Володимир Георгійович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 25 липня 1893[1][2][3] Полтава, Російська імперія |
Помер | 17 грудня 1976[1][2][3](83 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Поховання | Комаровське селищне кладовище |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | кінорежисер, актор театру, кіноактор |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
Заклад | (Александринський театр) |
У шлюбі з | (Гзовська Ольга Володимирівна) |
Нагороди | |
IMDb | ID 0301146 |
|
Біографія
Володимир Гайдаров народився 13 (25 липня) 1893 року в Полтаві. З шести років навчався грі на скрипці. У третьому класі (першої гімназії) організував літературний гурток, а у п'ятому — захопився філософією. У 1912 році Володимир Гайдаров приїхав до Москви, і був прийнятий на філософське відділення історико-філологічного факультету Московського університету. В 1914 році, ще будучи студентом університету, успішно склав іспити до студії МХТ. У 1915 році дебютував у кіно в епізодичній ролі в циганському хорі у фільмі «Мара Крамська». З 1916 року Володимир Гайдаров знімався в головних ролях, в тому числі у фільмах (Якова Протазанова). Наприкінці 1920 року в складі трупи художнього театру, у якій грала і його дружина (Ольга Гзовська), емігрував через Прибалтику до Німеччини. Частина трупи працювала в берлінському кабаре «Блакитний птах» (Blauer Vogel), Гайдаров ставив спектаклі з участю дружини. Знімався у фільмах провідних режисерів Німеччини, таких як (Мурнау) («(Палаюча рілля)», 1922), (Карл Теодор Дреєр) («Затавровані», 1922), Джое Май («Трагедія любові», 1924), (Ріхард Освальд) («Жінка сорока років», 1925). У 1930 році поставив як режисер німецько-естонський фільм «Хвилі пристрасті» (Wellen der Leidenschaft), заснувавши для цього в Берліні власну виробничу фірму «Володимир Гайдаров Фільм ГмбХ».
Володимир Гайдаров підтримував зв'язки з радянським посольством у Берліні, і в 1932 році повернувся до Москви. У 1933 році знявся разом з Ольгою Гзовською у фільмі «Степові пісні». У 1934 році він переїхав до Ленінграду. Виступав з концертами і лекціями. Тільки у 1938 році його зарахували до трупу Ленінградського академічного театру імені О. С. Пушкіна, де він працював до 1968 року.
Помер Володимир Гайдаров 17 грудня 1976 року в Ленінграді. Похований на кладовищі селища (Комарово).
У 2003 році у Полтаві, на (вулиці Гоголя) на фасаді кінотеатру «Колос» була встановлена (меморіальна дошка) пам'яті актора.
Фільмографія
В Росії
- (1915) — Мара Крамская — циган в хорі
- 1916 — Аромат гріха
- 1916 — Коли вмирає любов
- 1916 — На крилах смерті — князь Іполит Златогорський
- 1916 — Панна Мері — піаніст Стріжекні
- 1916 — Ти до мене не повернешся — мільярдер Старк і принц К.
- 1916 — Ураган
- 1916 — Шквал — Володимир
- 1917 — Її жертва
- 1917 — І таємницю поглинули хвилі
- 1917 — Коли його час настане
- 1917 — Не треба крові — Сергій Глаголін
- 1917 — Пісня свободи
- 1918 — Отець Сергій — цар
- 1918 — Метель — Володимир
- 1918 — Грішна Дженні — Жорж Анжер
- 1918 — Іола — скульптор Арно
- 1919 — То надія, то ревнощі сліпа
- 1919 — Правда — коханець
- 1919 — Люди гинуть за метал
- 1919 — Голгофа жінки
У Німеччині
- 1922 — Засуджені / Die Gezeichneten
- 1922 — (Палаюча рілля) / Der brennende Acker
- 1923 — Людина в залізній масці / Der Mann mit der eisernen Maske
- 1923 — (Трагедія кохання) / Tragödie der Liebe
- 1924 — Олена / Helena
- 1924 — Любіть життя / Liebet das Leben
- 1925 — Авантюрист мимоволі / Hochstapler wider Willen
- 1925 — Жінка сорока років / Die Frau von vierzig Jahren
- (1926) — Роман молодого бідняка / Le Roman d'un jeune homme pauvre
- (1926) — Манон Леско / Manon Lescaut
- (1926) — Боротьба підлог / Kampf der Geschlechter
- (1926) — Втеча в цирк / Die Flucht in den Zirkus
- (1927) — Мадонна спальних вагонів / La Madone des sleepings
- (1927) — Альпійська трагедія / Alpentragödie
- (1927) — Біла рабиня / Die weiße Sklavin
- (1927) — Альпійський спеку / Alpenglühen
- 1928 — Викрадення жінок в Марокко / Frauenraub in Marokko
- 1928 — Жінка на тортурах / Die Frau auf der Folter
- 1928 — Дама під маскою / Die Dame mit der Maske
- 1928 — Тернистий шлях княгині / Dornenweg einer Fürstin
- 1929 — Свята або повія / Heilige oder Dirne
- 1930 — Хвилі пристрасті / Wellen der Leidenschaft (режисер і актор)
- 1931 — Луїза, королева Пруссії / Luise, Königin von Preußen — цар (Олександр I)
- (1932) — Нічна колона / Nachtkolonne
В СРСР
Нагороди та премії
- Заслужений артист РРФСР (1940)
- Сталінська премія першого ступеня (1950) — за виконання ролі генерала Паулюса у фільмі «Сталінградська битва».
Посилання
- Володимир Гайдаров, біографія [ 26 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Вишневский Вен. Художественные фильмы дореволюционной России. Фильмографическое описание. — М.: Госкиноиздат, 1945. (рос.)
- Гайдаров В. Г. В театре и в кино. — М-Л.: Искусство, 1966. (рос.)
- Jörg Schöning (Red.): Fantaisies russes. Russische Filmemacher in Berlin und Paris 1920—1930. edition text + kritik, München 1995. (нім.)
Примітки
- (Deutsche Nationalbibliothek) Record #1025533224 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Filmportal.de — 2005.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет