Андрі́й Петро́вич Гаврилю́к (3 лютого 1980, Київ, Українська РСР — 21 січня 2015, Донецьк, Україна) — старший сержант Збройних сил України (81 ОАМБр, 90-й окремий аеромобільний батальйон), позивний «Бур». Загинув при обороні Донецького аеропорту під час війни на сході України. Один із «кіборгів».
Гаврилюк Андрій Петрович | ||
---|---|---|
Старший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 3 лютого 1980 Київ, УРСР | |
Смерть | 21 січня 2015 (34 роки) Донецьк, Україна | |
Поховання | Берковецьке кладовище | |
Псевдо | «Бур» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
З життєпису Редагувати
Загинув у бою з російськими збройними формуваннями в новому терміналі аеропорту м. Донецька. Тоді ж полягли Олексій Марченко, Василь Григор'єв, Олег Мусієнко, Олексій Панченко, Євген Яцина.
По смерті залишилася мати.
Похований у місті Київ на Берковецькому цвинтарі.
Нагороди та вшанування Редагувати
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
- 21 січня 2016 року відкрито меморіальну дошку на стіні спеціалізованої школи № 71 Солом'янського району Києва, де навчався Андрій.
Примітки Редагувати
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- . radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
Джерела Редагувати
- Гаврилюк Андрій Петрович («Бур») [ 5 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |