ГЕС Тайніокоскі (фін. Tainionkoski) — гідроелектростанція на південному сході Фінляндії у провінції Південна Карелія. Знаходячись вище за ГЕС Іматра, становить верхній ступінь у каскаді на річці Вуоксі (впадає у Ладозьке озеро).
| ГЕС Тайніокоскі | |
|---|---|
| | |
| 61°12′38″ пн. ш. 28°47′07″ сх. д. / 61.21055603002777445° пн. ш. 28.785278320027778420° сх. д.Координати: 61°12′38″ пн. ш. 28°47′07″ сх. д. / 61.21055603002777445° пн. ш. 28.785278320027778420° сх. д. | |
| Країна | Фінляндія |
| Адмінодиниця | Іматра |
| Стан | діюча |
| Річка | Вуоксі |
| Каскад | каскад на Вуоксі |
| Початок будівництва | 1948 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1952–1989 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 62 МВт |
| Середнє річне виробництво | 300 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 8 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 3 Escher Wyss + 1 Tampella |
| Витрата через турбіни | 940 м³/с |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | водоскидна |
| Висота греблі | 17 м |
| Власник | Fortum |
| Оператор | Fortum |
| ГЕС Тайніокоскі | |
| Мапа | |
| ГЕС Тайніокоскі у Вікісховищі |
Виробництво електроенергії на місці майбутньої ГЕС Тайнікоскі розпочалося ще у 1898 році, коли для забезпечення роботи місцевої целюлозно-паперової фабрики встановили кілька невеличких турбін загальною потужністю 3 МВт. У 1924 та 1928 роках тут ввели в дію два гідроагрегати потужністю до 8 МВт. Нарешті, після Другої Світової війни у період з 1948 по 1952 рік провели масштабні роботи зі спорудження ГЕС в її сучасному вигляді. При цьому попереднє обладнання працювало разом із новою станцією до кінця 1970-х.
ГЕС розташована неподалік від початку Воксі, яка дренує Сайменську озерну систему (озеро Саймаа). Остання є найбільшою у Фінляндії та має площу поверхні 4400 км2 і об'єм 36 млрд м3. Водоскидна гребля висотою 17 метрів перекриває ліву протоку та спрямовує воду до розташованого у правій протоці машинного залу. Спершу він був обладнаний трьома турбінами типу Каплан загальною потужністю 44 МВт, до яких у 1989 році додали четверту потужністю 18 МВт. Разом вони при напорі у 8 метрів виробляють 300 млн кВт·год електроенергії на рік.