Васи́ль Яросла́вович Вірастю́к (нар. 22 квітня 1974, Івано-Франківськ, УРСР) — український актор, силач, народний депутат IX скл. (партія Слуга народу), заслужений майстер спорту України та володар титулів «Найсильніша людина України» (2000, 2001, 2002, 2003, 2006, 2007) і «Найсильніша людина світу» (2004). Член збірної України, яка виборола титул «Найсильніша нація світу» у 2003 та 2004 роках.
Василь Вірастюк | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Василь Ярославович Вірастюк | |||
Народився | 22 квітня 1974 (49 років) Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | важкоатлет, ломус | |||
Alma mater | МАУП | |||
Членство | Верховна Рада України IX скликання | |||
Титул | «Найсильніша людина світу — 2004» | |||
Посада | народний депутат України | |||
Вага | 134 кг | |||
Зріст | 191 см | |||
Нагороди | | |||
IMDb | ID 5403957 | |||
Сайт | bogatyr.com.ua | |||
|
Народний депутат України | ||
---|---|---|
IX скликання | ||
Слуга народу | 15 червня 2021 | — |
|
Життєпис Редагувати
Народився 22 квітня 1974 року в Івано-Франківську в родині водія вантажівки. Брат Роман Вірастюк (21 квітня 1968 — 27 липня 2019), який став бронзовим призером чемпіонату Європи зі штовхання ядра у 1994 році.
У 10 років розпочав займатися легкою атлетикою, штовхав ядра. У 13 років вперше сів за кермо вантажівки і відразу проїхав 25 кілометрів.
1981 — пішов до першого класу Івано-Франківської середньої школи № 4. 1989 — завершив 8-ий клас і вступив до Технікуму фізичної культури рідного міста.
1992 — після завершення технікуму 2 роки перебував на військовій службі.
У 1994—2000 роках працював тренером з легкої атлетики в спортивному товаристві «Україна».
З 2000 року проживає у Львові та працює водієм-охоронцем в компанії «Концерн Галнафтогаз».
З 1984 по 2000 рік займався легкою атлетикою — штовханням ядра. Входив до складу збірної команди України з легкої атлетики.
У 1995 році виконав нормативи майстра спорту.
У 1998 році виконав нормативи майстра спорту міжнародного класу.
З 2000 року займається силовим багатоборством «STRONGESTMAN».
У 2002 році став третім у змаганнях за звання «Найсильніший у Центральній Європі» і взяв Гран-прі міжнародного турніру в Зальцбургу (Австрія). У змаганнях суперсерії IFSA (Міжнародної федерації найсильніших атлетів світу), що проводилися на Гаваях, був шостим.
У 2003 році здобув третє місце на чемпіонаті світу серед «стронгменів» в Замбії.
У 2004 році здобув перемогу на чемпіонаті світу «Найсильніша людина світу», який проводився на Багамах. Та посів шосте місце в найпрестижніших змаганнях з силового спорту «Арнольд класік». Того ж самого року Василь взяв участь у телешоу «Форт Буаяр», де він був капітаном команди Богатирів.
У 2007 році виграв змагання у м. Сеулі (Південна Корея) та отримав титул Чемпіона світу з силового екстриму IFSA. У вересні того ж року «стронгмен» одружився вдруге. Дружина Інна — співробітниця німецької фармацевтичної компанії «Байєр» в Україні. 19 березня 2008-го у Василя народився другий син, малюка назвали Олегом.
Знявся у фільмах Як козаки… (2009) та Іван Сила (2013). Він також з'явився у фільмі «Найкраща партія» 2015 року, де виконав роль поліцейського. Того ж року Вірастюк зіграв у фільмах «Код Костянтина» та «Останній москаль». У 2019 році він знявся у фільмі «Пригоди S Миколи та Поліна і таємниця кіностудії».
9 листопада 2015 року Державна прикордонна служба України повідомила, що Вірастюк став інспектором прикордонної служби (проходить строкову службу у Львівському аеропорту). В результаті з'ясувалося, що Василь став героєм ТБ-проєкту «Західний кордон», виробництва регіонального львівського телеканалу НТА.
Політика Редагувати
Балотування в народні депутати (2021) Редагувати
На початку лютого 2021 року президент Зеленський запропонував Вірастюку балотуватися у народні депутати на довиборах на Прикарпатті. 11 лютого на з'їзді провладної партії Слуга народу Вірастюка було висунуто кандидатом в народні депутати на довибори за 87-м округом Івано-Франківської області, де кандидатом від партії ЄС раніше запропонували Марусю Звіробій.
Голосування відбулося 28 березня. За оцінками руху «Чесно», під час голосування і підрахунку голосів на дільницях не було фальсифікацій, які би вплинули на результат виборів. Але один із суперників Вірастюка, Руслан Кошулинський, 30 березня заявив про «численні порушення» і вимагав «визнати результати виборів недійсними і оголосити перевибори». Провести повторні вибори також вимагала партія «Європейська солідарність». Поліція розпочала 17 кримінальних проваджень:12 із них — щодо порушень виборчого законодавства, ще 5 — стосуються самого виборчого процесу.
Підрахунок голосів та обробка бюлетенів зі 117 дільниць тривали 8 днів. Громадянська мережа «Опора» заявила про недотримання на окрузі № 87 права виборців на законне і чесне встановлення підсумків їхнього волевиявлення. 4 квітня ЦВК оприлюднила результати голосування, згідно з якими представник від «Слуги народу» Василь Вірастюк набрав 31,25 % голосів, Олександр Шевченко від партії «За майбутнє» — 29,69 %, Руслан Кошулинський від ВО «Свобода» — 28,86 %. На п'яти дільницях вибори визнали недійсними, на семи виявлено нестачу бюлетенів.
22 квітня ЦВК назвала Вірастюка переможцем на довиборах. Рішення оскаржувалося Олександром Шевченком в судах. Касаційний адміністративний суд Верховного суду 27 квітня відмовився задовольнити позов проти Центрвиборчкому. Але 1 травня Велика палата Верховного суду частково його задовольнила. Дії ЦВК щодо встановлення результатів виборів в одномандатному виборчому окрузі № 87 визнано протиправними, також скасовано протокол ЦВК від 22 квітня 2021 року про встановлення підсумків виборів.
19 травня ЦВК назвала Вірастюка обраним депутатом від округу № 87, визнавши голосування на шести дільницях округу недійсним і встановивши результати без їх врахування: у Вірастюка 14711 голосів виборців, у його найближчого конкурента Олександра Шевченка — 13942 голосів виборців.
24 травня Верховний суд скасував постанову ЦВК про оголошення Вірастюка депутатом. 5 червня Велика палата Верховного суду визнала законним обрання Вірастюка нардепом і скасувала рішення попередньої інстанції щодо визнання протиправними дій ЦВК про результати довиборів на 87-му окрузі. 15 червня Василь Вірастюк склав присягу у ВРУ та врешті став народним депутатом.
Член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Родина Редагувати
- Світлана Забіяка — перша дружина, чемпіонкою України з фітнесу, одружилися 2003 року, трагічно загинула.
- Інна Вірастюк — колишня дружина, були в шлюбі у 2007—2023 роках, мають двох дітей, Олега та Олександра.
Параметри Редагувати
Зріст | 191 см |
Вага | 158 кг |
Розмір взуття | 46 |
Стегно | 83 см |
Литка | 49 см |
Пояс | 115 см |
Грудина | 145 см |
Шия | 49 см |
Біцепс | 49 см |
Передпліччя | 41 см |
Спортивні показники Редагувати
Жим | 225 кг |
Присяд | 280 кг х 4; 300 кг х 3 |
Тяга | 250 кг х 4; 280 кг х 2 |
Швунг з-за голови | 225 кг |
Швунг колоди | 160 кг |
Штовхання ядра* | 19,75 м |
Стрибок у висоту* | 190 см |
Стрибок у довжину з місця* | 330 см |
Біг 100 м* | 11,5 с |
* Ці особисті рекорди стосуються часу, коли Василь займався легкою атлетикою.
Рекорди Редагувати
У травні 2003 року на День Львова Василь Вірастюк встановив світовий рекорд, протягнувши п'ять трамвайних вагонів понад 10 метрів і десять скріплених між собою машин майже 20 метрів.
Фільмографія Редагувати
Мультсеріали, телефільми, дубляж Редагувати
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2009 | ф | Як козаки… | — | Коваль |
2016 | с | Пацики | — | |
2016 | мф | Микита Кожум'яка | — | Кирило Кожум'яка |
2018 | мф | Викрадена принцеса: Руслан і Людмила | — | Троєщинський бандит |
Повнометражні художні Редагувати
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2013 | ф | Іван Сила | — | Велет |
2014 | ф | Самотній за контрактом | — | Едік |
2018 | ф | Пригоди S Миколая | — | Кабан |
2019 | ф | Готель Едельвейс | — | Капітан поліції |
2019 | ф | Поліна і таємниця кіностудії | Polina and the mystery of a film studio | Вікінг |
2021 | ф | Поцілунок на мільйон | — | |
TBA | ф | Краща партія | — | Капітан |
TBA | ф | Пограбування по-українськи | — | TBA |
Нагороди Редагувати
- Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.
Примітки Редагувати
- . gazeta.ua. 28 вересня 2007. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
- Шевченко, Тарас (22 квітня 2023). Василь Вірастюк: біографія відомого стронгмена. Час ДІй. Процитовано 7 липня 2023.
- . ukranews.com. Українські новини. 9 листопада 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . УНІАН (ua). Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 11 лютого 2021.
- Маруся Звіробій балотуватиметься в парламент від партії «Європейська солідарність» [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.], 11 грудня 2020 року
- МАРУСЯ ЗВІРОБІЙ ПОДАЛА ДОКУМЕНТИ В ЦВК НА ДОВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ [ 19 лютого 2021 у Wayback Machine.], 5 канал, 09.02.2021
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- ↑ . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
- . yes-frankivsk.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 року № 2485-IX «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання"»
- Василь Вірастюк після 15 років шлюбу зі скандалом розлучається з дружиною. РБК-Украина (укр.). Процитовано 2 жовтня 2023.
- ↑ . Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 жовтня 2011.
- Спортивні результати Василя Вірастюка [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.] на сайті IAAF.
- IFSA — Міжнародна федерація найсильніших атлетів
- World's Strongest Man — Чемпіонат «Найсильніша людина світу»
- . 5.ua. 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
- . gazeta.ua. 25 листопада 2016. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
- . Film.ua. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- . unn.com.ua. 29 листопада 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
- . Репортер. 1 грудня 2015. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 31 січня 2018.
- . nv.ua. 2020-09-08. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2020.
- . Терноград. Жовтень 2016. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 січня 2018.
- Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт
- Василь Вірастюк у соцмережі «Instagram»
- Сайт чемпіонату «Найсильніша людина світу» [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Сторінка Василя Вірастюка [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.] на сайті IAAF.