? Вінаго буруйський |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Treron aromaticus (Gmelin, 1789) |
Посилання |
Вінаго буруйський (Treron aromaticus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з вінаго-помпадуром.
Опис ред.
Довжина птаха становить 28 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців лоб білуватий, тім'я і потилиця сірі, обличчя має оливковий відтінок, на очима вузькі оливкові "брови". Задня частина шия темно-оливкова, верхня частина тіла бордова, у самиць зелена. Верхня частина тіла відділена від шиї сірою смугою. Покривні пера крил темно-сірі, темно-оливкові або чорні з жовтими краями. Махові пера чорні з вузькими жовтими або білими краями. Нижня частина спини темно-оливкова, верхні покривні пера хвоста дещо світліші. Центральні стернові пера яскраво-оливкові, решта стернових пер зверху оливкові або сірі. На кінці хвоста є широка сірувата смуга. Підборіддя і горло зеленувато-жовте, груди світло-оливкові, живіт світлий, білувато-сіро-зелений. Стегна тьмяно-сіро-зелені, пера на стегнах мають широкі жовті края. Гузка зеленувато-біла. Стернові пера знизу чорні з широкою сіруватою смугою на кінці. Райдужки рожеві з блакитним кільцем, навколо очей сині кільця. Восковиця і дзьоб біля основі темні, кінець дзьоба синювато-роговий, лапи червонувато-коричневі.
Поширення і екологія ред.
Буруйські вінаго є ендеміками острова Буру. Вони живуть у вологих тропічних лісах та на узліссях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 730 м над рівнем моря. Живляться плодами і насінням. Гніздо являє собою невелику платформу з гілочок. В кладці 2 білих яйця, інкубаційний період триває 12-14 днів. Насиджують і самиці і самці.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція буруйських вінаго становить 10-20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.
- Treron aromaticus у базі Avibase.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |