www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільям Стайрон Фото William Styron перериває роботу над романом для фотосесії Вільяма Вотервея Маркса видавця редактора

Вільям Стайрон

Вільям Стайрон
William Styron
Вільям Стайрон перериває роботу над романом для фотосесії Вільяма Вотервея Маркса, видавця (редактора)"Martha's Vineyard Magazine."
Ім'я при народженні Вільям Кларк Стайрон мол.
Народився 11 червня 1925(1925-06-11)
Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія
Помер 1 листопада 2006(2006-11-01) (81 рік)
Мартас-Віньярд, Массачусетс, США
·пневмонія
Громадянство  США
Місце проживання Ньюпорт-Ньюс
Вірджинія
Діяльність прозаїк, есеїст
Alma mater Duke University
Знання мов англійська
Членство Американська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук і Fellowship of Southern Writersd
Роки активності 1951—2006
Напрямок реалістична проза
Жанр проза, драма
Magnum opus «Визнання Ната Тернера» (The Confessions of Nat Turner)
«Вибір Софі» (Sophie's Choice)
Посада голова журі Каннського кінофестивалюd
Військове звання лейтенант
Діти Susanna Styrond і Alexandra Styrond
Автограф
Нагороди

Римська премія[d]

Національна книжкова преміяd

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2000)

Пулітцерівська премія за художню книгу (1968)

Літературна премія Сент-Луїса (1982)

Премія Чино дель Дукаd (1985)

Common Wealth Award of Distinguished Serviced (1995)

Національна книжкова премія за фантастикуd (1980)

William Dean Howells Medal of the American Academy of Arts and Lettersd

Премії Пулітцерівська премія 1968
IMDb ID 0836612

Вільям Стайрон (англ. William Styron; 11 червня 1925, Ньюпорт-Ньюс — 1 листопада 2006, Мартас-Віньярд) — американський письменник, лауреат Пулітцерівської премії 1968, найбільш відомими романами якого є «Визнання Ната Тернера» та «Вибір Софі»

Біографія ред.

Народився в штаті Вірджинія. Закінчив Девідсон-коледж у Даремі в штаті Північна Кароліна, в кінці Другої світової війни служив в армії. Після війни закінчив Університет Дьюка, де в 1947 році отримав ступінь бакалавра мистецтв з англійської мови. Надалі Стайрон працював у видавництві McGraw-Hill.

Його перший роман «Зійди в пітьму», («Lie Down in Darkness»), опублікований в 1951 році, розповідав про самогубство молодої жінки, про що розмірковує її батько. Твір отримав позитивні відгуки літературних критиків.

На початку 1950-x років перебрався до Європи, де в 1953 році став одним із засновник журналу Paris Review.

У 1967 році вийшов роман «Визнання Ната Тернера» («The Confessions of Nat Turner»), що викликав гострі дискусії і приніс письменнику Пулітцерівську премію. Роман витримав кілька перевидань, його переклали на 20 мов. В основу роману покладено події Повстання американських чорношкірих рабів на чолі з баптистським проповідником Натом Тернером 1831 року. Передсмертну сповідь Тернера, виступ якого призвів до смерті близько 50 білих чоловіків, жінок і дітей, записав його адвокат Томас Грей. Головний герой роману змальовується релігійним фанатиком, одержимим фантазіями про сексуальне насильство над красивою 18-річної білою дівчиною Маргарет. Убивши її, Тернер починає сумніватися в своїй правоті. Після виходу книги чорношкірі письменники піддали її критиці, звинувативши автора в расизмі й ігноруванні історичних фактів. В СРСР роман довгий час не видавався, «Літературна газета» опублікувала рецензію марксиста Герберта Аптекера, який звинувачував автора у спотворенні «образу народного героя»

Неоднозначну реакцію (серед євреїв) також викликав наступний великий роман Стайрона «Вибір Софі» (1979), в якому розповідається про польку, яка пережила нацистський концтабір Освенцим. Її єврейський коханець Натан звинувачує героїню в тому, що вона залишилася жива. У 1983 році роман був екранізований, актриса Меріл Стріп отримала кінопремію «Оскар» за роль Софі.

Останній роман «Шлях воїна» вийшов 2001 року. Письменник працював над ним з перервами близько десяти років.

Стайрон помер 1 листопада 2006 року в віці 81 року від пневмонії.

Твори ред.

  • 1951 — Зійди в пітьму (англ. Lie Down in Darkness)
  • 1952 — Довгий марш (англ. The Long March)
  • 1960 — І підпалив цей дім (англ. Set This House on Fire) (рос. пер. 1987)
  • 1967 — Визнання Ната Тернера (англ. The Confessions of Nat Turner) (рос. пер. 2005)
  • 1979 — Вибір Софі (англ. Sophie’s Choice) (рос. пер. 1991)
  • 1990 — Видима пітьма (англ. Darkness Visible)
  • 1993 — Ранок у межі припливів (англ. A Tidewater Morning)

Примітки ред.

  1. Christopher Lehmann-Haupt (November 2, 2006). . The New York Times. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 5 травня 2016. 
  2. Мельников Н. Бунтующий человек Уильяма Стайрона [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Иностранная литература, 2006, № 4

Посилання ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Foto Vilyam StajronWilliam StyronVilyam Stajron pererivaye robotu nad romanom dlya fotosesiyi Vilyama Voterveya Marksa vidavcya redaktora Martha s Vineyard Magazine Im ya pri narodzhenni Vilyam Klark Stajron mol Narodivsya 11 chervnya 1925 1925 06 11 Nyuport Nyus shtat VirdzhiniyaPomer 1 listopada 2006 2006 11 01 81 rik Martas Vinyard Massachusets SShA pnevmoniyaGromadyanstvo SShAMisce prozhivannya Nyuport Nyus VirdzhiniyaDiyalnist prozayik eseyistAlma mater Duke UniversityZnannya mov anglijskaChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Fellowship of Southern WritersdRoki aktivnosti 1951 2006Napryamok realistichna prozaZhanr proza dramaMagnum opus Viznannya Nata Ternera The Confessions of Nat Turner Vibir Sofi Sophie s Choice Posada golova zhuri Kannskogo kinofestivalyudVijskove zvannya lejtenantDiti Susanna Styrond i Alexandra StyrondAvtografNagorodi Rimska premiya d Nacionalna knizhkova premiyad Zhiva legenda Biblioteki Kongresud kviten 2000 Pulitcerivska premiya za hudozhnyu knigu 1968 Literaturna premiya Sent Luyisa 1982 Premiya Chino del Dukad 1985 Common Wealth Award of Distinguished Serviced 1995 Nacionalna knizhkova premiya za fantastikud 1980 William Dean Howells Medal of the American Academy of Arts and LettersdPremiyi Pulitcerivska premiya 1968IMDb ID 0836612 Mediafajli u VikishovishiVilyam Stajron angl William Styron 11 chervnya 1925 Nyuport Nyus 1 listopada 2006 Martas Vinyard amerikanskij pismennik laureat Pulitcerivskoyi premiyi 1968 najbilsh vidomimi romanami yakogo ye Viznannya Nata Ternera ta Vibir Sofi 1 Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Primitki 4 Posilannya 5 DzherelaBiografiya red Narodivsya v shtati Virdzhiniya Zakinchiv Devidson koledzh u Daremi v shtati Pivnichna Karolina v kinci Drugoyi svitovoyi vijni sluzhiv v armiyi Pislya vijni zakinchiv Universitet Dyuka de v 1947 roci otrimav stupin bakalavra mistectv z anglijskoyi movi Nadali Stajron pracyuvav u vidavnictvi McGraw Hill Jogo pershij roman Zijdi v pitmu Lie Down in Darkness opublikovanij v 1951 roci rozpovidav pro samogubstvo molodoyi zhinki pro sho rozmirkovuye yiyi batko Tvir otrimav pozitivni vidguki literaturnih kritikiv Na pochatku 1950 x rokiv perebravsya do Yevropi de v 1953 roci stav odnim iz zasnovnik zhurnalu Paris Review U 1967 roci vijshov roman Viznannya Nata Ternera The Confessions of Nat Turner sho viklikav gostri diskusiyi i prinis pismenniku Pulitcerivsku premiyu Roman vitrimav kilka perevidan jogo pereklali na 20 mov V osnovu romanu pokladeno podiyi Povstannya amerikanskih chornoshkirih rabiv na choli z baptistskim propovidnikom Natom Ternerom 1831 roku Peredsmertnu spovid Ternera vistup yakogo prizviv do smerti blizko 50 bilih cholovikiv zhinok i ditej zapisav jogo advokat Tomas Grej Golovnij geroj romanu zmalovuyetsya religijnim fanatikom oderzhimim fantaziyami pro seksualne nasilstvo nad krasivoyu 18 richnoyi biloyu divchinoyu Margaret Ubivshi yiyi Terner pochinaye sumnivatisya v svoyij pravoti Pislya vihodu knigi chornoshkiri pismenniki piddali yiyi kritici zvinuvativshi avtora v rasizmi j ignoruvanni istorichnih faktiv V SRSR roman dovgij chas ne vidavavsya Literaturna gazeta opublikuvala recenziyu marksista Gerberta Aptekera yakij zvinuvachuvav avtora u spotvorenni obrazu narodnogo geroya 2 Neodnoznachnu reakciyu sered yevreyiv takozh viklikav nastupnij velikij roman Stajrona Vibir Sofi 1979 v yakomu rozpovidayetsya pro polku yaka perezhila nacistskij konctabir Osvencim Yiyi yevrejskij kohanec Natan zvinuvachuye geroyinyu v tomu sho vona zalishilasya zhiva U 1983 roci roman buv ekranizovanij aktrisa Meril Strip otrimala kinopremiyu Oskar za rol Sofi Ostannij roman Shlyah voyina vijshov 2001 roku Pismennik pracyuvav nad nim z perervami blizko desyati rokiv Stajron pomer 1 listopada 2006 roku v vici 81 roku vid pnevmoniyi Tvori red 1951 Zijdi v pitmu angl Lie Down in Darkness 1952 Dovgij marsh angl The Long March 1960 I pidpaliv cej dim angl Set This House on Fire ros per 1987 1967 Viznannya Nata Ternera angl The Confessions of Nat Turner ros per 2005 1979 Vibir Sofi angl Sophie s Choice ros per 1991 1990 Vidima pitma angl Darkness Visible 1993 Ranok u mezhi pripliviv angl A Tidewater Morning Primitki red Christopher Lehmann Haupt November 2 2006 William Styron Novelist Dies at 81 The New York Times Arhiv originalu za 17 lipnya 2016 Procitovano 5 travnya 2016 Melnikov N Buntuyushij chelovek Uilyama Stajrona Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Inostrannaya literatura 2006 4Posilannya red Stajron Vilyam Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 554 ISBN 966 692 744 6 Narinskaya A Umer Uilyam Stajron Kommersant 207 3538 ot 03 11 2006 William Styron Novelist Dies at 81 Arhivovano 4 sichnya 2016 u Wayback Machine obituary written by Christopher Lehmann Haupt published in The New York Times Nov 2 2006 Audio Interviews with William Styron RealAudio at Wired for Books org by Don Swaim The Paris Review interview Arhivovano 13 chervnya 2010 u Wayback Machine Tidewater traumas profile by James Campbell at The Guardian Unlimited website March 22 2003 Arhivovano 14 grudnya 2007 u Wayback Machine Vilyam Stajron na sajti IMDb angl Charlie Rose with William Styron A discussion about mental illness 50 mins interview video An Appreciation of William Styron Charlie Rose 55 mins videoDzherela red Melnikov N Buntuyushij chelovek Uilyama Stajrona Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Inostrannaya literatura 2006 4 Pomer Vilyam Stajron rezhim dostupa http www kommersant ru doc 718881 Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilyam Stajron amp oldid 36088895