Вільгельм I Великий (фр. Guillaume Ier le Grand; 1020 — 12 листопада 1087) — 3-й граф Бургундії в 1057—1087 роках, граф Макона у 1078—1087 роках. Також відомий як Вільгельм Впертий (фр. Guillaume le Tête Hardie).
| Громадянство | Бургундія |
|---|---|
| Титул | граф[d] і count of Burgundyd |
| Дата народження | 1020 |
| Місце народження | невідомо |
| Дата смерті | 12 листопада 1087 |
| Місце смерті | Безансон |
| Місце поховання | Besançon Cathedrald |
| Батько | Reginald I, Count of Burgundyd |
| Мати | Alice of Normandyd |
| Брат/сестра | Guy of Brionned і Alberada of Buonalbergod |
| У шлюбі з | Stephanie of Burgundyd |
| Дитина | Reginald II, Count of Burgundyd, Stephen I, Count of Burgundyd, Раймунд Бургундський, Калікст II, Sibylla of Burgundy, Duchess of Burgundyd, Gisela of Burgundy, Marchioness of Montferratd, Clementia of Burgundyd, Ermentrud of Burgundyd, Ottaviano di Savonad, Hugues III de Bourgogned і Bertha of Leond |
| Рід | Іврейська династія |
| Рід діяльності | аристократ |
| Вільгельм I у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Належав до династії Анскаридів (іврейська династія). Старший син сином Рено I, графа Бургундії, та Аліси, доньки Річарда II, герцога Нормандії. Народився у 1020 році, але власне місце невідоме. Між 1049 і 1057 роками пошлюбив представницю гарфського роду Фуа. У 1057 році Вільгельм став наступником свого батька. Перші роки його правління пройшли у боротьбі з молодшим братом Гі, графом Вернона й Бріона. Останній спочатку намагався захопити Нормандське герцогство. Але його боротьба завершилась невдачею, після чого Гі виступив проти старшого брата за Бургундію. Тільки після смерті Гі у 1069 році війна припинилась.
За посередництва Гуго І де Саліна, архієпископа Безансона, зберігав гарні відносини з імператором Генріхом III, (як король Бургундії той був сюзереном Вільгельма I), який підтвердив надані у 1040 році більш широкі права графству Бургундія, зокрмеа на власний уряд й ландтаг. Вільгельм I став також титулюватися як фрайграф. Проте позиції він намагався повернути сеньйоріальний вплив на місто Безансон, які 1043 року були передані архієпископу.
З 1060-х років влаштовував шлюби своїх дітей з могутніми сусідами для зміцнення становища гарфства. Під час боротьби за інвеституру з Папським престолом підтримав імператора Генріха IV, якого урочисто зустрів 1076 ркоу в Безансоні, навіть після павпського інтердикту. У 1078 році отримав графство Макон після того, як його стриєчний брат Гі II став ченцем в Клюнійському абатстві.
1085 року зумів відновити вплив в Безансоні, оскільки домігся обрання місцевим архієпископом свого сина Гуго. У 1087 році він помер у Безансоні. Його поховали в безансонському соборі Сент-Етьєн. Володіння спадкував Рено II.
Родина ред.
Вільгельм одружився на Стефанії (Етьєннет), доньки Бернара II де Фуа, графа Біггора, від якої мав дітей:
- Рено (д/н—1097), граф Бургундії; загинув під час Першого хрестового походу
- Етьєн (д/н—1102), граф Бургундії; загинув під час хрестового походу 1101 року
- Раймунд (1065/1070—1107), граф Галісійський
- Сибілла (1065—1103), з 1080 року дружина Еда I, герцога Бургундії
- Гізела (1075—1133), дружина з 1090 року Гумберта II, графа Савойського; з 1105 року — Ран'єрі I Алерамічі, маркграфа Монферрат;
- Клеменція (1078—1129), дружина з 1092 року Роберта II, графа Фландрії; з 1125 року — Годфріда V, герцога Нижньої Лотарингії
- Гі (д/н—1124), папа римський Калікст II
- Вільгельм (д/н—1090)
- Октавієн (д/н—1128), єпископ Савони
- Ед (д/н—1087), помер дитиною
- Гуго (д/н—1101), архієпископ Безансона
- Стефанія (д/н—після 1108), дружина Ламберта Франсуа де Валенс, сеньйора Пейріна
- Ерментруда (д/н—після 1105), дружина з 1065 року Теодоріха I Скарпона, графа Монбельяра
- Берта (д/н—1097), дружина з 1093 року Альфонсо VI, короля Леону
Примітки ред.
- ↑ Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
Джерела ред.
- Bouchard, Constance Brittain (1987). Sword, Miter, and Cloister: Nobility and Church in Burgundy, 980—1198. Cornell University Press.
- Cate, James Lea (1969). «The Crusade of 1101». In Setton, Kenneth Meyer; Baldwin, M. W. (eds.). A History of the Crusades: The First Hundred Years. The University of Wisconsin Press.
- Keats-Rohan, K. S. B. (1993). «The Prosopography of Post-Conquest England: Four case studies». Medieval Prosopography. 14, No. 1 (Spring): 1–52.
- Jean Richard: Wilhelm d. Gr., Gf. v. Burgund. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 9. LexMA-Verlag, München 1998, ISBN 3-89659-909-7, Sp. 145.
- Stroll, Mary (2004). Calixtus II (1119—1124): A Pope Born to Rule. Brill.