Вільгельм IV (*Wilhelm IV, 13 листопада 1493 , Мюнхен— 7 березня 1550 ,Мюнхен)— герцог Баварії у 1508—1550 роках, до 1545 року разом з братом Людвигом X, потім самостійно.
| Вільгельм IV | |
|---|---|
| нім. Wilhelm IV. Herzog von Bayern | |
| | |
| Народився | 13 листопада 1493 Мюнхен |
| Помер | 7 березня 1550 Мюнхен |
| Поховання | Фрауенкірхе |
| Країна | Баварія |
| Національність | німець |
| Титул | герцог Баварії |
| Термін | 1508—1550 роки |
| Попередник | Альбрехт IV |
| Наступник | Альбрехт V |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Альбрехт IV |
| Мати | Кунігунда Габсбург |
| Брати, сестри | Сибілла Баварська, Сідонія Баварська, Сабіна Баварська, Сусанна Баварська, Ернст Баварськийd і Людвіг X |
| У шлюбі з | Марія Якоба Баден-Шпонгейм |
| Діти | 3 сина і 1 донька 2 бастарди |
| | |
|
Життєпис Редагувати
Молоді роки Редагувати
Походив з династії Віттельсбахів. Старший син Альбрехта IV, герцога Баварії, та Кунігунди Габсбург (доньки імператора Фрідріха III). Народився у 1493 році в Мюнхені. Здобув гарну освіту. Замолоду виявив цікавість до мистецтва.
Альбрехт IV в 1506 році встановив неподільність герцогства, за яким Вільгельм мав би успадкувати усю Баварію. З цього моменту фактично правив разом з батьком.
Герцогування Редагувати
У 1508 році після смерті батька стає новим баварським герцогом. Втім регентом був стрийко Вольфганг, єпископ Пассау. Проте його молодший брат Людвіг відмовився обрати церковну кар'єру, а висунув права на частину батьківських володінь. Почалася судова тяганина. В цей час наказав не заважати пропаганді ідей Мартина Лютера, чим сприяв поширенню ідей Реформації в герцогстві. У 1511 році призначив канцлером Леонарда фон Екка.
1514 року за посередництва імператора Максиміліана I, зацікавленого в послаблені Баварії, Вільгельм IV вимушений був поступитися частиною володінь братові Людвігу. Останній отримав в управління чверть території Баварії — Ландсгут і Штраубін з титулом герцога. Втім Вільгельм IV зробив усе можливе для встановлення гарних стосунків з братом. З цього часу починається поступове повернення до боротьби з Реформацією.
23 квітня 1516 року в Інгольштадті видав Закон про чистоту (Райнхайтсгебот), за яким регулювалося пивоваріння у Баварії. Закон чітко встановлював перелік складових, з яких має виготовлятися справжнє пиво: ячмінь, хміль і вода. Дріжджі в законі не згадувалися, оскільки в той час вони вважалися відходами виробництва.Закон діяв до 1986 року, коли був замінений правилами Європейського Союзу. У 1518 році впровадив земельну реформу.
В 1519 році після того як Ульріх I, герцог Вюртембергу, захопив імперське місто Рейтлінген, Швабський союз оголосив йому війну, доручивши капітанство над військом герцогу Вільгельму IV. До своєї 10-тисячний армії Ульріх I приєднав 16 000 швейцарців і сподівався на допомогу Франції, але швейцарський союз відкликав своїх найманців. Франциск I, король Франції, також вирішив не загострювати відносини з південнонімецькими містами та володарями. Тому війська Швабського союзу на чолі із Вільгельмом IV швидко опанували герцогством Вюртемберзьким. Ульріх I втік до курфюрства Пфальц, потім зробив спробу поборотися з ворогами, але був декілька разів розбитий і втік в Швейцарії. Вюртембергом до 1534 року розпоряджався Швабський союз.
1520 році під орудою Вільгельма IV здійснено кодифікацію права Баварії. У 1521 році разом з братом в Мюнхенському університеті видав наказ, що забороняли поширення творів Мартина Лютера в Баварії. 1522 року оженився на доньці маркграфа Бадену. 1523 року заклав основи Баварського державного оркестру.
У 1524 році уклав союз з папою римським Климентом VII щодо боротьби з Реформацією, герцог отримав права щодо призначення місцевих єпископів. Натомість Вільгельм IV передав Інгольштадтський університет єзуїтам. Водночас герцог не надавав підтримки імператору Карлу I Габсбургу у протистоянні лютеранським князям Німеччини. Того ж року разом з Трухзес фон Вальдбургом боровся проти селянського повстання в Швабії та Франконії. У 1524 році уклав в Лінці союз з Фердинандом I Габсбургом, королем Богемії та Угорщини. У 1525 році сприяв придушенню подібного повстання в архієпископстві Зальцбурзькому та південній Швабії.
У 1526 році остаточно впровадив закон, вперше виданим його батьком, за яким встановлювалося спадкування герцогського трону в Баварії за правом першородства, забороняючи розподіл герцогства між родичами. В цей час залучив до свого двору Альбрехта Альтдорфера, який у 1528 році прикрасив нову резиденцію герцога в Мюнхені. У 1526 році разом з братом надав підтримку Яношу Заполья, яка тривала до 1534 року.
1545 року після смерті брата Людвіга X, який не залишив спадкоємців, Вільгельм IV успадкував його володіння. Цим покладено край роздрібності Баварії. 1546 року надав військову підтримку імператору під час Війни проти лютеранської Шмалькальденської ліги. Спочатку Баварія стала базою імператорських військ, звідки почався наступ на Саксонію, основну державу Шмалькальденської ліги. Втім спроба 1547 року приборкати курфюрства Пфальц — прихильника кальвінізму, виявилася невдалою.
Помер у 1550 році, похований в Фрауенкірхе в Мюнхені. Йому спадкував син Альбрехт.
Родина Редагувати
Дружина — Марія Якоба, донька Філіппа I, маркграфа Баденського.
Діти:
- Теодор (1526—1534)
- Альбрехт (1528—1579)
- Вільгельм (1529—1530)
- Матильда (1532—1565), дружина Філіберта Баденського
Бастарди:
- Георг (1509—1590)
- Ганна (д/н—1570)
Джерела Редагувати
- Wilhelm IV., bayer. Herzog. In: Karl Bosl (Hrsg.): Bosls bayerische Biographie. Pustet, Regensburg 1983, ISBN 3-7917-0792-2, S. 847
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм IV (герцог Баварії) |