www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віллі Штоф нім Willi Stoph 9 липня 1914 Шенеберг нині частина Берліна 13 квітня 1999 Берлін Німеччина німецький політик

Віллі Штоф

Віллі Штоф (нім. Willi Stoph 9 липня 1914, Шенеберг (нині частина Берліна) — 13 квітня 1999, Берлін, Німеччина) — німецький політик-комуніст, один із керівників СЄПН, державний і військовий діяч Німецької Демократичної Республіки.

Віллі Штоф
нім. Willi Stoph
{{{ім'я}}}
Нині на посаді
Президент Вільгельм Пік
Президент Вільгельм Пік
Народився 9 липня 1914(1914-07-09)[…]
Шонебергd, Темпельгоф-Шенеберг, Берлін, Німецька імперія
Помер 13 квітня 1999(1999-04-13)[…] (84 роки)
Берлін, Німеччина
Похований Вільдау
Відомий як політик
Країна НДР
Політична партія Комуністична партія Німеччини і Соціалістична єдина партія Німеччини
Релігія атеїзм
Нагороди

Медіафайли у Вікісховищі

У 1953–1989 — член політбюро ЦК СЄПН.

У 1960 — 1970-х роках очолював Раду міністрів і Державну раду НДР. Отримав звання генерала армії у збройних силах НДР. Належав до найближчого оточення Еріха Гонеккера. Після «осені народів» (1989) і возз'єднання Німеччини притягувався до кримінальної відповідальності і був звільнений від відповідальності за станом здоров'я.

Компартія, вермахт, полон ред.

В юності працював муляром.

З 1928 перебував у комсомолі Німеччини. У 1931 вступив до компартії Німеччини. Після приходу до влади нацистів деякий час брав участь у підпільному русі Опору. У 1935 призваний на службу до Вермахту, до 1937 служив у артилерійському полку. Потім працював у Берліні інженером архітектурної фірми.

У 1940 повторно покликаний на службу до Вермахту. Воював на Східному фронті.

У 1942 поранений, нагороджений Залізним хрестом.

У 1945 взятий в полон радянськими військами. Пройшов курс в «антифашистській школі» для військовополонених, підготовлений до заняття адміністративних посад в радянській зоні окупаційної Німеччини.

У керівництві СЄПН і НДР ред.

На економічних посадах ред.

Вийшовши з полону, Штоф знову приєднався до КПН, отримав посаду керівника промислово-будівельного відділу в столичному партапараті.

З 1945 очолював низку відділів Німецького центрального управління промисловості (виконавчий орган під контролем совєцької військової окупаційної адміністрації, на базі якого після створення НДР в 1949 було створено кілька промислових міністерств).

У 1948 очолив управління економічної політики в центральному апараті СЄПН. У 1950–1952 — голова економічного комітету Народної палати НДР, директор економічного управління Ради міністрів НДР.

З 1950 — членом ЦК СЄПН, в складі якого залишався до падіння режиму в листопаді 1989.

На чолі силових структур ред.

Незважаючи на спочатку економічний профіль керівництва, Віллі Штоф зіграв важливу роль у формуванні силових структур НДР: армії, поліції, держбезпеки.

З травня 1952 по червень 1955 Штоф займав посаду міністра внутрішніх справ. Брав активну участь у придушенні Берлінського повстання 17 червня 1953. Саме після цього був введений до складу політбюро ЦК СЄПН.

У 1955 отримав військове звання генерал-полковника. Координував діяльність Народної поліції, Міністерства держбезпеки та відомства ядерної енергетики НДР.

У 1956–1960 роках обіймав посаду міністра національної оборони НДР.

З 1959 — генерал армії. Входив до складу Національної ради оборони. Був заступником головнокомандувача Об'єднаними збройними силами Організації Варшавського договору.

Керівник уряду і Державної ради ред.

У 1954–1964 — заступник голови Уряду НДР, курував виконання партійних рішень державними органами.

У 1964 змінив покійного Отто Гротеволя на посаді голови уряду НДР, що тоді ж був перейменований на Раду міністрів. Залишив цю посаду в 1973, очоливши після смерті Вальтера Ульбріхта Державну раду НДР (таким чином, формально Віллі Штоф зайняв посаду очільника держави).

У 1976 поступився головуванням у Державній раді Еріху Гонеккеру, повернувшись на посаду голови уряду. Залишався головою Ради міністрів НДР до листопада 1989. Одночасно був заступником голови Держради.

Брав помітну участь в налагодженні відносин між НДР і ФРН.

У 1967 направив листа Курту Георгу Кізінгеру з пропозицією встановити міждержавні зв'язки.

У березні 1970 Штоф приймав у Ерфурті Віллі Брандта — зустріч непередбачено вилилася в стихійну демонстрацію тисяч жителів НДР, котрі вітали канцлера ФРН.

Політико-ідеологічна орієнтація ред.

Протягом низки років Віллі Штоф вважався «правою рукою» Еріха Гонеккера, головним провідником його політики. Поряд з Куртом Хагером, він займав у керівництві СЄПН найбільш ортодоксальну сталіністську ідеологічну позицію. При цьому Штоф розглядався як зразок партійної строгості і військової дисципліни, тому отримав прізвисько Roter Preuße — «Червоний прусак».

Інший член вищого керівництва НДР, також наближений до Гонеккера — куратор економічної політики Ґюнтер Міттаґ — зараховував Штофа до групи партійних ортодоксів, що торпедували реформи і тим самим сприяли краху НДР.

«Так далі не піде» ред.

У жовтні 1989 почалися масові виступи проти режиму СЄПН. Для утримання влади партійна верхівка спробувала принести в жертву персонально Гонеккера. Саме Штоф сказав на засіданні керівництва СЄПН 18 жовтня 1989 фразу: Erich, es geht nicht mehr. Du musst gehen — «Еріху, так далі не піде. Тобі час іти». Проте, багаторічному члену політбюро і голові уряду НДР, що уособлював жорсткий курс, не вдалося зберегти свої політичні позиції.

7 листопада 1989 уряд Віллі Штофа було відправлено у відставку. У виступі перед Народною палатою Штоф визнав за собою політичну відповідальність за тотальну кризу в країні. Саме на нього Гонеккер та Міттаґ покладали головну провину за те, що відбувається (з боку Гонеккера це виглядало відповіддю на дії Штофа 18 жовтня).

8 листопада 1989 пішли у відставку всі члени політбюро ЦК СЄПН, включаючи Віллі Штофа.

17 листопада 1989 Штоф був виведений зі складу Держради і здав мандат депутата Народної палати. 3 грудня рішенням ЦК СЄПН Віллі Штоф був виключений з партії.

Судові переслідування ред.

8 грудня 1989 прокуратура заарештувала Віллі Штофа за підозрою в корупції і використанні службового становища на збиток національній економіці (мова йшла про надмірні зручності особняка в елітному селищі Вандліц, наданого Штофу як члену політбюро, і мисливські угіддя на озері Мюріц). Однак уже в лютому 1990 75-річний Штоф був звільнений за станом здоров'я. Тоді ж у Штофа були конфісковані кошти в розмірі 200 тис. марок, як отримані шляхом зловживання службовим становищем. Штоф звернувся за політичним притулком до СССР, розраховуючи, подібно Гонеккеру, перебратися до Москви, але московське керівництво проігнорувало це прохання.

У травні 1991 Віллі Штоф був притягнутий до відповідальності за вбивства втікачів з НДР біля Берлінського муру: як член політбюро ЦК СЄПН він брав участь в ухваленні відповідних рішень. Перед судом постали Еріх Гонеккер, Віллі Штоф, Еріх Мільке, Гайнц Кесслер, Фріц Штрелец, Ганс Альбрехт. Слухання справи почалося в листопаді 1992, але в червні 1993 процес щодо Гонеккера, Мільке і Штофа був припинений з урахуванням віку і стану здоров'я обвинувачених.

10 жовтня 1994 адміністративний суд Берліна відхилив позов Штофа про повернення йому 200 тис. марок і затвердив їх конфіскацію.

Останні роки Віллі Штоф прожив як приватна особа, уникаючи публічності. Помер в Берліні, похований у Вільдані.

Військові звання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118975714 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 10 червня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 10 червня 2020. 
  6. . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020. 
  7. . Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 10 червня 2020. 
  8. . Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 10 червня 2020. 
  9. . Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 10 червня 2020. 
  10. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014. 
  11. . Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 10 червня 2020. 

Посилання ред.

Попередник:

Отто Гротеволь 		Голова Ради міністрів НДР

1964—1973 		Спадкоємець:

Хорст Зіндерман
Попередник:

Горст Зіндерман 		Голова Ради міністрів НДР

1976—1989 		Спадкоємець:

Ганс Модров
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Villi Shtof nim Willi Stoph 9 lipnya 1914 Sheneberg nini chastina Berlina 13 kvitnya 1999 Berlin Nimechchina nimeckij politik komunist odin iz kerivnikiv SYePN derzhavnij i vijskovij diyach Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Villi Shtofnim Willi Stoph im ya Nini na posadiPrezident Vilgelm PikPrezident Vilgelm PikNarodivsya 9 lipnya 1914 1914 07 09 1 2 Shonebergd Tempelgof Sheneberg Berlin Nimecka imperiyaPomer 13 kvitnya 1999 1999 04 13 1 2 84 roki Berlin Nimechchina 1 Pohovanij VildauVidomij yak politikKrayina NDRPolitichna partiya Komunistichna partiya Nimechchini i Socialistichna yedina partiya NimechchiniReligiya ateyizmNagorodi Orden Karla MarksaMediafajli u VikishovishiU 1953 1989 chlen politbyuro CK SYePN U 1960 1970 h rokah ocholyuvav Radu ministriv i Derzhavnu radu NDR Otrimav zvannya generala armiyi u zbrojnih silah NDR Nalezhav do najblizhchogo otochennya Eriha Gonekkera Pislya oseni narodiv 1989 i vozz yednannya Nimechchini prityaguvavsya do kriminalnoyi vidpovidalnosti i buv zvilnenij vid vidpovidalnosti za stanom zdorov ya Zmist 1 Kompartiya vermaht polon 2 U kerivnictvi SYePN i NDR 2 1 Na ekonomichnih posadah 2 2 Na choli silovih struktur 2 3 Kerivnik uryadu i Derzhavnoyi radi 2 4 Politiko ideologichna oriyentaciya 3 Tak dali ne pide 4 Sudovi peresliduvannya 5 Vijskovi zvannya 6 Primitki 7 PosilannyaKompartiya vermaht polon red V yunosti pracyuvav mulyarom Z 1928 perebuvav u komsomoli Nimechchini U 1931 vstupiv do kompartiyi Nimechchini Pislya prihodu do vladi nacistiv deyakij chas brav uchast u pidpilnomu rusi Oporu U 1935 prizvanij na sluzhbu do Vermahtu do 1937 sluzhiv u artilerijskomu polku Potim pracyuvav u Berlini inzhenerom arhitekturnoyi firmi U 1940 povtorno poklikanij na sluzhbu do Vermahtu Voyuvav na Shidnomu fronti U 1942 poranenij nagorodzhenij Zaliznim hrestom 4 U 1945 vzyatij v polon radyanskimi vijskami Projshov kurs v antifashistskij shkoli dlya vijskovopolonenih pidgotovlenij do zanyattya administrativnih posad v radyanskij zoni okupacijnoyi Nimechchini 5 U kerivnictvi SYePN i NDR red Na ekonomichnih posadah red Vijshovshi z polonu Shtof znovu priyednavsya do KPN otrimav posadu kerivnika promislovo budivelnogo viddilu v stolichnomu partaparati Z 1945 ocholyuvav nizku viddiliv Nimeckogo centralnogo upravlinnya promislovosti vikonavchij organ pid kontrolem sovyeckoyi vijskovoyi okupacijnoyi administraciyi na bazi yakogo pislya stvorennya NDR v 1949 bulo stvoreno kilka promislovih ministerstv U 1948 ocholiv upravlinnya ekonomichnoyi politiki v centralnomu aparati SYePN U 1950 1952 golova ekonomichnogo komitetu Narodnoyi palati NDR direktor ekonomichnogo upravlinnya Radi ministriv NDR Z 1950 chlenom CK SYePN v skladi yakogo zalishavsya do padinnya rezhimu v listopadi 1989 Na choli silovih struktur red Nezvazhayuchi na spochatku ekonomichnij profil kerivnictva Villi Shtof zigrav vazhlivu rol u formuvanni silovih struktur NDR armiyi policiyi derzhbezpeki Z travnya 1952 po cherven 1955 Shtof zajmav posadu ministra vnutrishnih sprav Brav aktivnu uchast u pridushenni Berlinskogo povstannya 17 chervnya 1953 Same pislya cogo buv vvedenij do skladu politbyuro CK SYePN U 1955 otrimav vijskove zvannya general polkovnika Koordinuvav diyalnist Narodnoyi policiyi Ministerstva derzhbezpeki ta vidomstva yadernoyi energetiki NDR U 1956 1960 rokah obijmav posadu ministra nacionalnoyi oboroni NDR Z 1959 general armiyi Vhodiv do skladu Nacionalnoyi radi oboroni Buv zastupnikom golovnokomanduvacha Ob yednanimi zbrojnimi silami Organizaciyi Varshavskogo dogovoru Kerivnik uryadu i Derzhavnoyi radi red U 1954 1964 zastupnik golovi Uryadu NDR kuruvav vikonannya partijnih rishen derzhavnimi organami U 1964 zminiv pokijnogo Otto Grotevolya na posadi golovi uryadu NDR sho todi zh buv perejmenovanij na Radu ministriv Zalishiv cyu posadu v 1973 ocholivshi pislya smerti Valtera Ulbrihta Derzhavnu radu NDR takim chinom formalno Villi Shtof zajnyav posadu ochilnika derzhavi U 1976 postupivsya golovuvannyam u Derzhavnij radi Erihu Gonekkeru povernuvshis na posadu golovi uryadu Zalishavsya golovoyu Radi ministriv NDR do listopada 1989 Odnochasno buv zastupnikom golovi Derzhradi Brav pomitnu uchast v nalagodzhenni vidnosin mizh NDR i FRN U 1967 napraviv lista Kurtu Georgu Kizingeru z propoziciyeyu vstanoviti mizhderzhavni zv yazki U berezni 1970 Shtof prijmav u Erfurti Villi Brandta 6 zustrich neperedbacheno vililasya v stihijnu demonstraciyu tisyach zhiteliv NDR kotri vitali kanclera FRN 7 Politiko ideologichna oriyentaciya red Protyagom nizki rokiv Villi Shtof vvazhavsya pravoyu rukoyu Eriha Gonekkera golovnim providnikom jogo politiki Poryad z Kurtom Hagerom vin zajmav u kerivnictvi SYePN najbilsh ortodoksalnu stalinistsku ideologichnu poziciyu Pri comu Shtof rozglyadavsya yak zrazok partijnoyi strogosti i vijskovoyi disciplini tomu otrimav prizvisko Roter Preusse Chervonij prusak Inshij chlen vishogo kerivnictva NDR takozh nablizhenij do Gonekkera kurator ekonomichnoyi politiki Gyunter Mittag zarahovuvav Shtofa do grupi partijnih ortodoksiv sho torpeduvali reformi i tim samim spriyali krahu NDR 8 Tak dali ne pide red U zhovtni 1989 pochalisya masovi vistupi proti rezhimu SYePN Dlya utrimannya vladi partijna verhivka sprobuvala prinesti v zhertvu personalno Gonekkera Same Shtof skazav na zasidanni kerivnictva SYePN 18 zhovtnya 1989 frazu Erich es geht nicht mehr Du musst gehen Erihu tak dali ne pide Tobi chas iti 9 Prote bagatorichnomu chlenu politbyuro i golovi uryadu NDR sho uosoblyuvav zhorstkij kurs ne vdalosya zberegti svoyi politichni poziciyi 7 listopada 1989 uryad Villi Shtofa bulo vidpravleno u vidstavku U vistupi pered Narodnoyu palatoyu Shtof viznav za soboyu politichnu vidpovidalnist za totalnu krizu v krayini Same na nogo Gonekker ta Mittag pokladali golovnu provinu za te sho vidbuvayetsya z boku Gonekkera ce viglyadalo vidpoviddyu na diyi Shtofa 18 zhovtnya 8 listopada 1989 pishli u vidstavku vsi chleni politbyuro CK SYePN vklyuchayuchi Villi Shtofa 17 listopada 1989 Shtof buv vivedenij zi skladu Derzhradi i zdav mandat deputata Narodnoyi palati 3 grudnya rishennyam CK SYePN Villi Shtof buv viklyuchenij z partiyi Sudovi peresliduvannya red 8 grudnya 1989 prokuratura zaareshtuvala Villi Shtofa za pidozroyu v korupciyi i vikoristanni sluzhbovogo stanovisha na zbitok nacionalnij ekonomici mova jshla pro nadmirni zruchnosti osobnyaka v elitnomu selishi Vandlic nadanogo Shtofu yak chlenu politbyuro i mislivski ugiddya na ozeri Myuric 10 Odnak uzhe v lyutomu 1990 75 richnij Shtof buv zvilnenij za stanom zdorov ya Todi zh u Shtofa buli konfiskovani koshti v rozmiri 200 tis marok yak otrimani shlyahom zlovzhivannya sluzhbovim stanovishem Shtof zvernuvsya za politichnim pritulkom do SSSR rozrahovuyuchi podibno Gonekkeru perebratisya do Moskvi ale moskovske kerivnictvo proignoruvalo ce prohannya U travni 1991 Villi Shtof buv prityagnutij do vidpovidalnosti za vbivstva vtikachiv z NDR bilya Berlinskogo muru yak chlen politbyuro CK SYePN vin brav uchast v uhvalenni vidpovidnih rishen Pered sudom postali Erih Gonekker Villi Shtof Erih Milke Gajnc Kessler Fric Shtrelec Gans Albreht Sluhannya spravi pochalosya v listopadi 1992 ale v chervni 1993 proces shodo Gonekkera Milke i Shtofa buv pripinenij z urahuvannyam viku i stanu zdorov ya obvinuvachenih 10 zhovtnya 1994 administrativnij sud Berlina vidhiliv pozov Shtofa pro povernennya jomu 200 tis marok i zatverdiv yih konfiskaciyu 11 Ostanni roki Villi Shtof prozhiv yak privatna osoba unikayuchi publichnosti Pomer v Berlini pohovanij u Vildani Vijskovi zvannya red General polkovnik 7 zhovtnya 1955 roki General armiyi 7 zhovtnya 1959 Primitki red a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 118975714 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Filmportal de 2005 d Track Q15706812 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Willi Stoph 1914 1999 Vorsitzender des Ministerrates der DDR Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 10 chervnya 2020 Willi Stoph 84 Premier Twice in East Germany Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 10 chervnya 2020 Willy Brandt and Willi Stoph in Erfurt March 19 1970 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 1970 Willi and Willy meet in East Germany Arhiv originalu za 16 travnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 Es reisst mir das Herz kaputt SPIEGEL Gesprach mit dem ehemaligen DDR Wirtschaftslenker Gunter Mittag uber seine Politik und seine Fehler Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2020 Die Flut ist nicht zu stoppen Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 10 chervnya 2020 Der Herbst 89 spult Willis Eiland weg Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2014 Procitovano 9 zhovtnya 2014 Willi Stoph Biografie Aufarbeitung der DDR Vergangenheit durch bundesdeutsche Gerichte Arhiv originalu za 9 serpnya 2014 Procitovano 10 chervnya 2020 Posilannya red Bolshaya sovetskaya enciklopediya Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pod red E M Zhukova Shtof Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1973 1982 Biografiya na sajti Nimeckogo istorichnogo muzeyu Arhivovano 24 serpnya 2007 u Wayback Machine Erich es geht nicht mehr Arhivovano 17 listopada 2020 u Wayback Machine Du musst gehen Arhivovano 17 listopada 2020 u Wayback Machine Poperednik Otto Grotevol Golova Radi ministriv NDR1964 1973 Spadkoyemec Horst Zinderman Poperednik Gorst Zinderman Golova Radi ministriv NDR1976 1989 Spadkoyemec Gans Modrov Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Villi Shtof amp oldid 36311503