www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вік Землі час який минув з моменту утворення Землі як самостійної планети Вигляд Землі з космосу Зміст 1 Загальна характ

Вік Землі

Вік Землі — (час), який минув з моменту утворення Землі як самостійної планети.

Вигляд Землі з космосу

Загальна характеристика Редагувати )

Вік Землі становить 4,60 ± 0,05 млрд років (4,60× 109 років ±1 %). Ці дані базуються на радіоізотопному датуванні не тільки земних зразків, а й метеоритної речовини. Вони отримані в першу чергу за допомогою (свинець-свинцевого) методу, розробленого (Клером Паттерсоном). Ця цифра відповідає віку найстаріших земних і місячних зразків і майже не змінювалася з 1956 року.

Після наукової революції і розвитку методів радіоізотопного датування виявилося, що багато зразків мінералів мають вік більше мільярда років. Найстарші з знайдених на даний момент — дрібні кристали циркону з Джек Хілз в Західній Австралії — їх вік не менше 4,404 млрд років. На основі порівняння маси і світності Сонця та інших зірок був зроблений висновок, що Сонячна система не може бути набагато старшою, ніж ці кристали. Конкреції, багаті кальцієм і алюмінієм, що зустрічаються в метеоритах — найстаріші відомі зразки, які сформувалися в межах Сонячної системи: їх вік дорівнює 4,568 млрд років, що дає можливість встановити вік Сонячної системи і верхню межу віку Землі. Існує гіпотеза, що (акреція) Землі почалася незабаром після утворення кальцій-алюмінієвих конкрецій і метеоритів. Оскільки точний час акреції Землі невідомий і різні моделі дають від декількох мільйонів до 100 мільйонів років, точний вік Землі важко визначити. Крім того, важко визначити точний вік найстаріших порід, що виходять на поверхню Землі, оскільки вони складені з мінералів різного віку.

Розвиток сучасних геологічних концепцій Редагувати )

Вивчення геологічних пластів — нашарування твердих порід і землі — навели природознавців на думку, що Земля могла пережити багато етапів змін за свою історію існування. Ці шари часто містять скам'янілі рештки невідомих істот, що дозволяє дослідити розвиток живих організмів шар за шаром.

(Ніколас Стено) був першим природознавцем у 17-му столітті, який помітив зв'язок між скам'янілими рештками і різними геологічними пластами. Його спостереження дозволили йому сформулювати важливі поняття із області стратиграфії, а саме: («Принцип суперпозиції (Стенона))[en]» і («Принцип початкової горизонтальності)[en]». У 1790-их роках, (Вільям Сміт) висунув гіпотезу, що якщо два шари каміння у різних віддалених місцях мають схожі скам'янілості, тоді дуже імовірно, вони можуть бути одного віку. Його (племінник) і студент, (Джон Філліпс)[en], пізніше за цим методом розрахував, що вік Землі становить близько 96 мільйонів років.

В середині 18-го століття, природознавець Михайло Ломоносов висунув припущення, що Земля була утворена окремо і на декілька сотень тисяч років раніше, ніж решта всесвіту. Здебільшого ідеї Ломоносова були спекулятивні. В 1779 Жорж-Луї де Бюффон здійснив спробу розрахувати вік Землі за допомогою експерименту: Він створив невелику кулю, що нагадувала Землю за своїм складом і виміряв швидкість її охолодження. В результаті це дало йому оцінку, що вік Землі становить приблизно 75000 років.

Інші природознавці також використали ці гіпотези, для вибудовування історії Землі, хоч їхні часові періоди часто були не точними і вони не знали як довго могло тривати нашаровування стратиграфічних пластів. В 1830, геолог (Чарльз Лаєлл), розвиваючи ідеї, що були представлені у роботах (Джеймса Гаттона), популяризував ідею про те, що структури Землі підлягали постійній зміні, і переживали постійні процеси ерозії та реформування, і швидкість цих змін була приблизно постійною. Це було викликом традиційному уявленню про те, що в історії Землі основну роль відігравали раптові короткочасні (катастрофи).

Див. також Редагувати )

Література Редагувати )

  • Хал Хеллман. Великие противостояния в науке. Десять самых захватывающих диспутов — Глава 6. Лорд Кельвин против геологов и биологов: Возраст Земли = Great Feuds in Science: Ten of the Liveliest Disputes Ever. — М. : Диалектика, 2007. — С. . — (ISBN 0-471-35066-4).(рос.)

Примітки Редагувати )

  1. . U.S. Geological Survey. 1997. оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 2010-20-12. (англ.)
  2. Dalrymple, G. Brent (2001). The age of the Earth in the twentieth century: a problem (mostly) solved. Special Publications, Geological Society of London 190: 205–221. doi:. (англ.)
  3. Manhesa, Gérard; Allègrea, Claude J.; Dupréa, Bernard; and Hamelin, Bruno (1980). Lead isotope study of basic-ultrabasic layered complexes: Speculations about the age of the earth and primitive mantle characteristics. Earth and Planetary Science Letters, Elsevier B.V. 47: 370–382. doi:. (англ.)
  4. Wilde SA, Valley JW, Peck WH, Graham CM. . — Nature, 2001. — Т. 409. — С. 175-178.(англ.)
  5. Valley, John W.; Peck, William H.; Kin, Elizabeth M. . — The Outcrop, Geology Alumni Newsletter, 1999. — С. 34-35.(англ.)
  6. Wyche, S.; Nelson, D. R.; Riganti, A. 4350–3130 Ma detrital zircons in the Southern Cross Granite–Greenstone Terrane, Western Australia: implications for the early evolution of the Yilgarn Craton. — Australian Journal of Earth Sciences, 2004. — Т. 51, № 1. — С. 31–45.(англ.)
  7. Amelin Y, Krot AN, Hutcheon ID, Ulyanov AA. . — Science, 2002. — Т. 291. — С. 1679-1683.(англ.)
  8. Baker J, Bizzarro M, Wittig N, Connelly J, Haack H. [2005 Early planetesimal melting from an age of 4.5662 Gyr for differentiated meteorites]. — Nature, 2005. — Т. 436. — С. 1127-1131.(англ.)
  9. (Lyell, Charles, Sir) (1866). (вид. Sixth). New York: D. Appleton and company. Процитовано 19 грудня 2008. 
  10. ↑ Stiebing, William H. (1994). . Oxford University Press US. (ISBN) (978-0-19-508921-9). 
  11. ↑ Brookfield, Michael E. (2004). . Blackwell Publishing. с. . (ISBN) (978-1-4051-1164-5). 
  12. Fuller, J. G. C. M. (17 липня 2007). . Geoscientist. The Geological Society. Архів за 24 листопада 2008. Процитовано 19 грудня 2008. 
  13. Burchfield, Joe D. (1998). The age of the Earth and the invention of geological time. Geological Society, London, Special Publications 143 (1): 137–143. Bibcode:. doi:.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= ()


Це незавершена стаття з геології.
Ви можете (допомогти) проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vik Zemli chas yakij minuv z momentu utvorennya Zemli yak samostijnoyi planeti Viglyad Zemli z kosmosu Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Rozvitok suchasnih geologichnih koncepcij 3 Div takozh 4 Literatura 5 PrimitkiZagalna harakteristika RedaguvatiVik Zemli stanovit 4 60 0 05 mlrd rokiv 4 60 109 rokiv 1 1 2 3 Ci dani bazuyutsya na radioizotopnomu datuvanni ne tilki zemnih zrazkiv a j meteoritnoyi rechovini Voni otrimani v pershu chergu za dopomogoyu svinec svincevogo metodu rozroblenogo Klerom Pattersonom Cya cifra vidpovidaye viku najstarishih zemnih i misyachnih zrazkiv i majzhe ne zminyuvalasya z 1956 roku Pislya naukovoyi revolyuciyi i rozvitku metodiv radioizotopnogo datuvannya viyavilosya sho bagato zrazkiv mineraliv mayut vik bilshe milyarda rokiv Najstarshi z znajdenih na danij moment dribni kristali cirkonu z Dzhek Hilz v Zahidnij Avstraliyi yih vik ne menshe 4 404 mlrd rokiv 4 5 6 Na osnovi porivnyannya masi i svitnosti Soncya ta inshih zirok buv zroblenij visnovok sho Sonyachna sistema ne mozhe buti nabagato starshoyu nizh ci kristali Konkreciyi bagati kalciyem i alyuminiyem sho zustrichayutsya v meteoritah najstarishi vidomi zrazki yaki sformuvalisya v mezhah Sonyachnoyi sistemi yih vik dorivnyuye 4 568 mlrd rokiv 7 8 sho daye mozhlivist vstanoviti vik Sonyachnoyi sistemi i verhnyu mezhu viku Zemli Isnuye gipoteza sho akreciya Zemli pochalasya nezabarom pislya utvorennya kalcij alyuminiyevih konkrecij i meteoritiv Oskilki tochnij chas akreciyi Zemli nevidomij i rizni modeli dayut vid dekilkoh miljoniv do 100 miljoniv rokiv tochnij vik Zemli vazhko viznachiti Krim togo vazhko viznachiti tochnij vik najstarishih porid sho vihodyat na poverhnyu Zemli oskilki voni skladeni z mineraliv riznogo viku Rozvitok suchasnih geologichnih koncepcij RedaguvatiDokladnishe Istoriya geologiyiVivchennya geologichnih plastiv nasharuvannya tverdih porid i zemli naveli prirodoznavciv na dumku sho Zemlya mogla perezhiti bagato etapiv zmin za svoyu istoriyu isnuvannya Ci shari chasto mistyat skam yanili reshtki nevidomih istot sho dozvolyaye dosliditi rozvitok zhivih organizmiv shar za sharom 9 10 Nikolas Steno buv pershim prirodoznavcem u 17 mu stolitti yakij pomitiv zv yazok mizh skam yanilimi reshtkami i riznimi geologichnimi plastami 10 Jogo sposterezhennya dozvolili jomu sformulyuvati vazhlivi ponyattya iz oblasti stratigrafiyi a same Princip superpoziciyi Stenona en i Princip pochatkovoyi gorizontalnosti en 11 U 1790 ih rokah Vilyam Smit visunuv gipotezu sho yaksho dva shari kaminnya u riznih viddalenih miscyah mayut shozhi skam yanilosti todi duzhe imovirno voni mozhut buti odnogo viku 12 Jogo pleminnik i student Dzhon Fillips en piznishe za cim metodom rozrahuvav sho vik Zemli stanovit blizko 96 miljoniv rokiv 13 V seredini 18 go stolittya prirodoznavec Mihajlo Lomonosov visunuv pripushennya sho Zemlya bula utvorena okremo i na dekilka soten tisyach rokiv ranishe nizh reshta vsesvitu Zdebilshogo ideyi Lomonosova buli spekulyativni V 1779 Zhorzh Luyi de Byuffon zdijsniv sprobu rozrahuvati vik Zemli za dopomogoyu eksperimentu Vin stvoriv neveliku kulyu sho nagaduvala Zemlyu za svoyim skladom i vimiryav shvidkist yiyi oholodzhennya V rezultati ce dalo jomu ocinku sho vik Zemli stanovit priblizno 75000 rokiv Inshi prirodoznavci takozh vikoristali ci gipotezi dlya vibudovuvannya istoriyi Zemli hoch yihni chasovi periodi chasto buli ne tochnimi i voni ne znali yak dovgo moglo trivati nasharovuvannya stratigrafichnih plastiv 11 V 1830 geolog Charlz Layell rozvivayuchi ideyi sho buli predstavleni u robotah Dzhejmsa Gattona populyarizuvav ideyu pro te sho strukturi Zemli pidlyagali postijnij zmini i perezhivali postijni procesi eroziyi ta reformuvannya i shvidkist cih zmin bula priblizno postijnoyu Ce bulo viklikom tradicijnomu uyavlennyu pro te sho v istoriyi Zemli osnovnu rol vidigravali raptovi korotkochasni katastrofi Div takozh RedaguvatiIstoriya Zemli Vik Vsesvitu Najstarsha girska porodaLiteratura RedaguvatiHal Hellman Velikie protivostoyaniya v nauke Desyat samyh zahvatyvayushih disputov Glava 6 Lord Kelvin protiv geologov i biologov Vozrast Zemli Great Feuds in Science Ten of the Liveliest Disputes Ever M Dialektika 2007 S 320 ISBN 0 471 35066 4 ros Primitki Redaguvati Age of the Earth U S Geological Survey 1997 Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 2010 20 12 angl Dalrymple G Brent 2001 The age of the Earth in the twentieth century a problem mostly solved Special Publications Geological Society of London 190 205 221 doi 10 1144 GSL SP 2001 190 01 14 angl Manhesa Gerard Allegrea Claude J Duprea Bernard and Hamelin Bruno 1980 Lead isotope study of basic ultrabasic layered complexes Speculations about the age of the earth and primitive mantle characteristics Earth and Planetary Science Letters Elsevier B V 47 370 382 doi 10 1016 0012 821X 80 90024 2 angl Wilde SA Valley JW Peck WH Graham CM Evidence from detrital zircons for the existence of continental crust and oceans on the Earth 4 4 Gyr ago Nature 2001 T 409 S 175 178 angl Valley John W Peck William H Kin Elizabeth M Zircons Are Forever The Outcrop Geology Alumni Newsletter 1999 S 34 35 angl Wyche S Nelson D R Riganti A 4350 3130 Ma detrital zircons in the Southern Cross Granite Greenstone Terrane Western Australia implications for the early evolution of the Yilgarn Craton Australian Journal of Earth Sciences 2004 T 51 1 S 31 45 angl Amelin Y Krot AN Hutcheon ID Ulyanov AA Lead isotopic ages of chondrules and calcium aluminum rich inclusions Science 2002 T 291 S 1679 1683 angl Baker J Bizzarro M Wittig N Connelly J Haack H 2005 Early planetesimal melting from an age of 4 5662 Gyr for differentiated meteorites Nature 2005 T 436 S 1127 1131 angl Lyell Charles Sir 1866 Elements of Geology or The Ancient Changes of the Earth and its Inhabitants as Illustrated by Geological Monuments vid Sixth New York D Appleton and company Procitovano 19 grudnya 2008 a b Stiebing William H 1994 Uncovering the Past Oxford University Press US ISBN 978 0 19 508921 9 a b Brookfield Michael E 2004 Principles of Stratigraphy Blackwell Publishing s 116 ISBN 978 1 4051 1164 5 Fuller J G C M 17 lipnya 2007 Smith s other debt John Strachey William Smith and the strata of England 1719 1801 Geoscientist The Geological Society Arhiv originalu za 24 listopada 2008 Procitovano 19 grudnya 2008 Burchfield Joe D 1998 The age of the Earth and the invention of geological time Geological Society London Special Publications 143 1 137 143 Bibcode 1998GSLSP 143 137B doi 10 1144 GSL SP 1998 143 01 12 Proignorovano nevidomij parametr citeseerx dovidka nbsp Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vik Zemli amp oldid 38744843