www.wikidata.uk-ua.nina.az

Військове осадництво Військові осадництво надання землі за часів ІІ Речі Посполитої на східному порубіжжі видатним вояка

Військове осадництво

Військові осадництво — надання землі за часів ІІ Речі Посполитої на східному порубіжжі видатним воякам Війська Польського та добровольцям. Цей термін іноді також використовується для позначення польських солдатів, які осіли на повернених територіях після Другої світової війни.

Військове осадництво
Військовий осадник з Креховецької слободи Волинського воєводства, 1928 р.н.

Міжвоєнний період Редагувати

Кречовецька слобода, прикордонні застави
Ґжегорські, родина переселенців з Креховецької слободи. 1931 рік

Постулати про надання землі польським поселенцям на українських землях з'явилися в 1919 році. Їхніми мотивами було бажання винагородити зусилля вояків, зміцнити польську ідентичність на Східних Кресах і використати надлишок робочої сили, часто некваліфікованої, яка очікувалася після демобілізації. У наказі від 18 жовтня 1920 р. Юзеф Пілсудський звертався до майбутніх поселенців:

Я вже запропонував уряду, щоб частина завойованої землі стала власністю тих, хто зробив її польською, зросивши її польською кров'ю і незмірною працею. Ця земля, втомлена кривавим посівом війни, чекає на посів миру, чекає на тих, хто змінить меч на леміш, і я хотів би, щоб у вашій майбутній роботі ви здобули стільки ж мирних перемог, скільки мали у військовій роботі.


Правовою основою врегулювання стали два закони, одностайно прийняті сеймом 17 грудня 1920 року. Перший стосувався захоплення землі в російській частині (що належала російській скарбниці та царській родині, деяких духовних і монастирських маєтків, приватних володінь, покинутих землевласниками, а також деяких діючих польських володінь). Другий стосувався надання землі воякам Війська Польського. Відповідно до положень Закону безкоштовну землю мали «інваліди та вояки Війська Польського, які особливо відзначилися, а також вояки, які добровільно вступили до Війська Польського і служили на фронті. Усі інші інваліди та військовослужбовці, здатні працювати на землі, могли отримати землю за плату, в міру наявного запасу».

Поселенська кампанія тривала з 1920 по 1923 рік, наштовхнувшись на значні фінансові та політичні труднощі. У результаті з 99 153 заявок успішними були лише 7 345; солдати та волонтери отримали 1331,46 км². У менших масштабах процес відновився після Травневого перевороту, але через кілька років знову був зупинений.

У 1922 році був заснований Центральний союз військових осадників. Президентом товариства був інжинер Віктор Зигмунт Пшедпельський та активіст капрал. Єжи Бонкович-Сіттауер.

Після нападу Радянського Союзу на Польщу 17 вересня 1939 року майже 80 % сімей поселенців підлягали депортації (до Сибіру чи до республік Середньої Азії). Депортації, перша з яких відбулася 10 лютого 1940 року, тривали безперервно аж до нападу Німеччини на СРСР. Деяким із засланих вдалося приєднатися до Війська Польського в СРСР, створеного з 1941 року генералом Андерсом, а іншим приєднатися до армії генерала Берлінга. Ті, хто вижив, повернулися на батьківщину вже після війни.

Повоєнний період Редагувати

Військові осадники знову виникли після Другої світової війни, цього разу на «Західних Кресах», вздовж польсько-німецького кордону. Передбачалося забезпечити існування демобілізованим воїнам та їхнім родинам і створити «банк польськості» в прикордонній зоні.

Формальною підставою для осадництва став наказ № 111 Головного командування Війська Польського від 5 червня 1945 року. Якого значення надавали цій акції «розпорошення і розгортання» свідчить той факт, що на чолі т.в.о. Генеральна інспекція військового поселення, яка діяла при Головній політико-освітній управі Війська Польського генерала Свєрчевського та полка Ярошевича. У червні 1945 року інспекція видала наказ, у якому визначила обсяг військового осадництва до 12 прикордонних повітів на річках Одра та Ниса-Лужицька. Водночас Державна репатріаційна служба припинила зарахування до цих повітів інших категорій осадників. Військові поселення затримали вихід указу про часткову демобілізацію до 10 серпня 1945 року, хоча частина солдатів, очікуючи цього, вже зайняла окремі хутори. Безпосереднє керівництво поселенською акцією здійснювала Військово-поселенська комісія в Познані з мережею військово-поселенських інспекцій. У вересні 1945 р. цю систему було підпорядковано Міністерству державного управління та створено воєводські та повітові військово-поселенські комісії. У той час почалося узаконення поселення мирного населення в прикордонних повітах. 15 лютого 1946 року військові інспекції були ліквідовані, а в наступному місяці при територіальних відділеннях були створені військово-поселені відділи.

Військове осадництво включало всіх вояків Війська Польського та осіб, які воювали проти німців у складі Народної гвардії, Армії Людової, Армії Польської Людової, Армії Крайової, Селянських батальйонів і Корпусу охорони. Військові осадники мали право виділяти близько 10 га землі та меблі на 3-4 кімнати. До кінця 1947 р. вони також були звільнені від сплати податків. Також отримували матеріальну допомогу, продовольство, худобу та зерно на посів, армія також допомагала в польових роботах. До кінця 1945 року частини 1-ї армії Війська Польського передали їм 700 коней, 1300 корів і 180 свиней. Через два роки 1-й кавалерійській дивізії було передано ще 2800 коней, захоплених у Німеччині, і демобілізованих верхових (непридатних для польових робіт).

Так званий оперативні групи чисельністю 20 озброєних солдат кожна. З кожної групи 18 забезпечували відбірні господарства, а решта дві привозили родини солдатів. Незважаючи на підтримку, через несприятливі умови спостерігався значний відтік військових осадників. Затримка в ході акції означала, що осадники були спрямовані в райони, пограбовані або вже зайняті прибулими цивільними особами. На місцях частка військових осадників була значною і, наприклад, у крайньому західному районі Хойна досягала 75 %.

24 липня 1948 р. Управління повноважного представника Міністерства національної оборони за Військове осадництво було ліквідовано. На той час до військового осадництва входило близько 200 тис. осіб (демобілізованих військовослужбовців та їх сімей).

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військове осадництво
  • Поляки в СРСР

Виноски Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 1 квітня 2023. 
  2. Janina Stobniak-Smogorzewska, Kresowe osadnictwo wojskowe 1920—1945, RYTM, Warszawa 2003, ISBN 83-7399-006-2, s.21
  3. Janina Stobniak-Smogorzewska, Kresowe osadnictwo wojskowe..., s.17
  4. Ustawa z dnia 17 grudnia 1920 r. o przejęciu na własność Państwa ziemi w niektórych powiatach Rzeczypospolitej Polskiej w: Dz.U. z 1921 r. nr 4, poz. 17
  5. Ustawa z dnia 17 grudnia 1920 r. o nadaniu ziemi żołnierzom Wojska Polskiego w: Dz.U. z 1921 r. nr 4, poz. 18
  6. ↑ Pomorze szczecińskie 1945-1965. Poznań, Szczecin: Wydawnictwo Poznańskie. 1967. с. 88-90. 
  7. ↑ [1], Arkadiusz Ogrodowczyk, "Nad Odrą i Bałtykiem: Osadnictwo Wojskowe Na Zachodnich i Północnych Ziemiach Polski Po Drugiej Wojnie Światowej" 

Бібліографія Редагувати

  • Janina Stobniak-Smogorzewska: Kresowe osadnictwo wojskowe 1920—1945, RYTM, Warszawa 2003, ISBN 83-7399-006-2
  • Arkadiusz Ogrodowczyk: Nad Odrą i Batłykiem: Osadnictwo Wojskowe Na Zachodnich i Północnych Ziemiach Polski Po Drugiej Wojnie Światowej, 1979, ISBN 8311062366

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vijskovi osadnictvo nadannya zemli za chasiv II Rechi Pospolitoyi na shidnomu porubizhzhi vidatnim voyakam Vijska Polskogo ta dobrovolcyam Cej termin inodi takozh vikoristovuyetsya dlya poznachennya polskih soldativ yaki osili na povernenih teritoriyah pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vijskove osadnictvoVijskovij osadnik z Krehoveckoyi slobodi Volinskogo voyevodstva 1928 r n Zmist 1 Mizhvoyennij period 2 Povoyennij period 3 Div takozh 4 Vinoski 5 Bibliografiya 6 PosilannyaMizhvoyennij period Redaguvati nbsp Krechovecka sloboda prikordonni zastavi nbsp Gzhegorski rodina pereselenciv z Krehoveckoyi slobodi 1931 rikPostulati pro nadannya zemli polskim poselencyam na ukrayinskih zemlyah z yavilisya v 1919 roci Yihnimi motivami bulo bazhannya vinagoroditi zusillya voyakiv zmicniti polsku identichnist na Shidnih Kresah 1 i vikoristati nadlishok robochoyi sili chasto nekvalifikovanoyi yaka ochikuvalasya pislya demobilizaciyi 2 U nakazi vid 18 zhovtnya 1920 r Yuzef Pilsudskij zvertavsya do majbutnih poselenciv nbsp Ya vzhe zaproponuvav uryadu shob chastina zavojovanoyi zemli stala vlasnistyu tih hto zrobiv yiyi polskoyu zrosivshi yiyi polskoyu krov yu i nezmirnoyu praceyu Cya zemlya vtomlena krivavim posivom vijni chekaye na posiv miru chekaye na tih hto zminit mech na lemish i ya hotiv bi shob u vashij majbutnij roboti vi zdobuli stilki zh mirnih peremog skilki mali u vijskovij roboti 3 nbsp Pravovoyu osnovoyu vregulyuvannya stali dva zakoni odnostajno prijnyati sejmom 17 grudnya 1920 roku Pershij stosuvavsya zahoplennya zemli v rosijskij chastini sho nalezhala rosijskij skarbnici ta carskij rodini deyakih duhovnih i monastirskih mayetkiv privatnih volodin pokinutih zemlevlasnikami a takozh deyakih diyuchih polskih volodin 4 Drugij stosuvavsya nadannya zemli voyakam Vijska Polskogo Vidpovidno do polozhen Zakonu bezkoshtovnu zemlyu mali invalidi ta voyaki Vijska Polskogo yaki osoblivo vidznachilisya a takozh voyaki yaki dobrovilno vstupili do Vijska Polskogo i sluzhili na fronti Usi inshi invalidi ta vijskovosluzhbovci zdatni pracyuvati na zemli mogli otrimati zemlyu za platu v miru nayavnogo zapasu 5 Poselenska kampaniya trivala z 1920 po 1923 rik nashtovhnuvshis na znachni finansovi ta politichni trudnoshi U rezultati z 99 153 zayavok uspishnimi buli lishe 7 345 soldati ta volonteri otrimali 1331 46 km U menshih masshtabah proces vidnovivsya pislya Travnevogo perevorotu ale cherez kilka rokiv znovu buv zupinenij U 1922 roci buv zasnovanij Centralnij soyuz vijskovih osadnikiv Prezidentom tovaristva buv inzhiner Viktor Zigmunt Pshedpelskij ta aktivist kapral Yezhi Bonkovich Sittauer Pislya napadu Radyanskogo Soyuzu na Polshu 17 veresnya 1939 roku majzhe 80 simej poselenciv pidlyagali deportaciyi do Sibiru chi do respublik Serednoyi Aziyi Deportaciyi persha z yakih vidbulasya 10 lyutogo 1940 roku trivali bezperervno azh do napadu Nimechchini na SRSR Deyakim iz zaslanih vdalosya priyednatisya do Vijska Polskogo v SRSR stvorenogo z 1941 roku generalom Andersom a inshim priyednatisya do armiyi generala Berlinga Ti hto vizhiv povernulisya na batkivshinu vzhe pislya vijni Povoyennij period RedaguvatiVijskovi osadniki znovu vinikli pislya Drugoyi svitovoyi vijni cogo razu na Zahidnih Kresah vzdovzh polsko nimeckogo kordonu Peredbachalosya zabezpechiti isnuvannya demobilizovanim voyinam ta yihnim rodinam i stvoriti bank polskosti v prikordonnij zoni 6 Formalnoyu pidstavoyu dlya osadnictva stav nakaz 111 Golovnogo komanduvannya Vijska Polskogo vid 5 chervnya 1945 roku 6 Yakogo znachennya nadavali cij akciyi rozporoshennya i rozgortannya svidchit toj fakt sho na choli t v o Generalna inspekciya vijskovogo poselennya yaka diyala pri Golovnij politiko osvitnij upravi Vijska Polskogo generala Svyerchevskogo ta polka Yaroshevicha 7 U chervni 1945 roku inspekciya vidala nakaz u yakomu viznachila obsyag vijskovogo osadnictva do 12 prikordonnih povitiv na richkah Odra ta Nisa Luzhicka Vodnochas Derzhavna repatriacijna sluzhba pripinila zarahuvannya do cih povitiv inshih kategorij osadnikiv Vijskovi poselennya zatrimali vihid ukazu pro chastkovu demobilizaciyu do 10 serpnya 1945 roku hocha chastina soldativ ochikuyuchi cogo vzhe zajnyala okremi hutori Bezposerednye kerivnictvo poselenskoyu akciyeyu zdijsnyuvala Vijskovo poselenska komisiya v Poznani z merezheyu vijskovo poselenskih inspekcij U veresni 1945 r cyu sistemu bulo pidporyadkovano Ministerstvu derzhavnogo upravlinnya ta stvoreno voyevodski ta povitovi vijskovo poselenski komisiyi U toj chas pochalosya uzakonennya poselennya mirnogo naselennya v prikordonnih povitah 15 lyutogo 1946 roku vijskovi inspekciyi buli likvidovani a v nastupnomu misyaci pri teritorialnih viddilennyah buli stvoreni vijskovo poseleni viddili 6 Vijskove osadnictvo vklyuchalo vsih voyakiv Vijska Polskogo ta osib yaki voyuvali proti nimciv u skladi Narodnoyi gvardiyi Armiyi Lyudovoyi Armiyi Polskoyi Lyudovoyi Armiyi Krajovoyi Selyanskih bataljoniv i Korpusu ohoroni Vijskovi osadniki mali pravo vidilyati blizko 10 ga zemli ta mebli na 3 4 kimnati Do kincya 1947 r voni takozh buli zvilneni vid splati podatkiv Takozh otrimuvali materialnu dopomogu prodovolstvo hudobu ta zerno na posiv armiya takozh dopomagala v polovih robotah 6 Do kincya 1945 roku chastini 1 yi armiyi Vijska Polskogo peredali yim 700 konej 1300 koriv i 180 svinej Cherez dva roki 1 j kavalerijskij diviziyi bulo peredano she 2800 konej zahoplenih u Nimechchini i demobilizovanih verhovih nepridatnih dlya polovih robit 7 Tak zvanij operativni grupi chiselnistyu 20 ozbroyenih soldat kozhna Z kozhnoyi grupi 18 zabezpechuvali vidbirni gospodarstva a reshta dvi privozili rodini soldativ Nezvazhayuchi na pidtrimku cherez nespriyatlivi umovi sposterigavsya znachnij vidtik vijskovih osadnikiv Zatrimka v hodi akciyi oznachala sho osadniki buli spryamovani v rajoni pograbovani abo vzhe zajnyati pribulimi civilnimi osobami 6 Na miscyah chastka vijskovih osadnikiv bula znachnoyu i napriklad u krajnomu zahidnomu rajoni Hojna dosyagala 75 6 24 lipnya 1948 r Upravlinnya povnovazhnogo predstavnika Ministerstva nacionalnoyi oboroni za Vijskove osadnictvo bulo likvidovano Na toj chas do vijskovogo osadnictva vhodilo blizko 200 tis osib demobilizovanih vijskovosluzhbovciv ta yih simej 7 Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vijskove osadnictvoPolyaki v SRSRVinoski Redaguvati Jan Jerzy Milewski Osadnicy wojskowi na Kresach Biuletyn Instytutu Pamieci Narodowej 12 2004 s 44 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 1 kvitnya 2023 Janina Stobniak Smogorzewska Kresowe osadnictwo wojskowe 1920 1945 RYTM Warszawa 2003 ISBN 83 7399 006 2 s 21 Janina Stobniak Smogorzewska Kresowe osadnictwo wojskowe s 17 Ustawa z dnia 17 grudnia 1920 r o przejeciu na wlasnosc Panstwa ziemi w niektorych powiatach Rzeczypospolitej Polskiej w Dz U z 1921 r nr 4 poz 17 Ustawa z dnia 17 grudnia 1920 r o nadaniu ziemi zolnierzom Wojska Polskiego w Dz U z 1921 r nr 4 poz 18 a b v g d e Pomorze szczecinskie 1945 1965 Poznan Szczecin Wydawnictwo Poznanskie 1967 s 88 90 a b v 1 Arkadiusz Ogrodowczyk Nad Odra i Baltykiem Osadnictwo Wojskowe Na Zachodnich i Polnocnych Ziemiach Polski Po Drugiej Wojnie Swiatowej Bibliografiya RedaguvatiJanina Stobniak Smogorzewska Kresowe osadnictwo wojskowe 1920 1945 RYTM Warszawa 2003 ISBN 83 7399 006 2 Arkadiusz Ogrodowczyk Nad Odra i Batlykiem Osadnictwo Wojskowe Na Zachodnich i Polnocnych Ziemiach Polski Po Drugiej Wojnie Swiatowej 1979 ISBN 8311062366Posilannya RedaguvatiOb yednannya rodin vijskovih i civilnih poselenciv shidnih kordoniv Yan Yezhi Milevskij Vijskovi poselenci na Kresah Byuleten Institutu nacionalnoyi pam yati 12 2004 stor 44 50 Osadnicy wojskowi lista kompletna kresy genealodzy pl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijskove osadnictvo amp oldid 39713256