www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна в Інгушетії рос Война в Ингушетии почалася в 2007 році як ескалація повстання в Інгушетії пов язаного з сепаратист

Війна в Інгушетії

Війна в Інгушетії (рос. Война в Ингушетии) почалася в 2007 році як ескалація повстання в Інгушетії, пов'язаного з сепаратистським конфліктом в Чечні. Місцеві правозахисники та опозиційні політики охарактеризували конфлікт як громадянську війну; інші назвали це повстанням. До середини 2009 року Інгушетія обігнала Чечню як найжорстокіша з республік Північного Кавказу. Однак до 2015 року повстання в Республіці значно ослабло, а кількість жертв суттєво знизилася за наступні роки.

Війна в Інгушетії
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Інгушетія
Місце розташування Інгушетія
Дата й час 21 липня 2007
Час/дата початку 21 липня 2007
Час/дата закінчення 19 травня 2015

Історія Редагувати

26 липня 2007 року в Інгушетії була розпочата масштабна операція з безпеки, спровокована серією нападів, включаючи замах на президента Мурата Зязікова п’ятьма днями раніше. Москва направила додатково 2500 військовослужбовців МВС, що майже втричі збільшило кількість спецназу в Інгушетії. Протягом наступних кількох днів сотні чоловіків були схоплені під час зачисток, а кілька офіцерів безпеки були вбиті та поранені в результаті триваючих нападів. До жовтня 2007 року міліції та силовикам Інгушетії було видано наказ припинити інформування ЗМІ про будь-які «інциденти терористичного характеру».

У 2008 році під час утримання під вартою був убитий Магомед Євлоєв, власник критичного опозиційного сайту Ingushetia.ru. Наслідки вбивства ознаменувалися піднесенням сепаратистської активності та ворожнечі до Росії та росіян серед інгушів У центрі цієї суперечки був глибоко непопулярний президент Мурат Зязіков, колишній генерал КДБ, якого критикували як правозахисні групи, так і деякі представники російського уряду. Міністр внутрішніх справ Інгуші Муса Медов став мішенню терориста-смертника у жовтні 2008 року. Згодом Зязікова попросили піти у відставку. 30 жовтня 2008 року президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про звільнення Зязікова з посади і заміну його підполковником Юнус-беком Євкуровим. Інгушська опозиція розцінила це як перемогу.

Однак насильство не закінчилося. За даними поліцейських джерел, майже 50 осіб (у тому числі 27 повстанців, 18 поліцейських і двоє цивільних) загинули в майже щоденних сутичках у цій невеликій республіці (менше 500 000 жителів) за перші три місяці 2009 року. Тривали вбивства та замахи на високопоставлені особи. 10 червня 2009 року заступницю голови Верховного суду Інгушетії Азу Газгірєєву застрелили, а 13 червня біля свого будинку застрелили колишнього віце-прем'єр-міністра Башира Аушева . Президент Інгушії Євкуров був важко поранений в результаті теракту терориста-смертника 22 червня, а міністр будівництва Руслан Амерханов був застрелений у своєму кабінеті в серпні. У жовтні 2010 року інгушське відділення ісламістського угруповання «Емірат Кавказ» оголосило мораторій на вбивство поліцейських; За словами президента Євкурова, за п’ять років до 2 жовтня 2010 року в Інгушетії було вбито 400 поліцейських.

Після 2010 року рівень насильства в Інгушетії почав знижуватися, ця тенденція продовжувалася, при цьому загальна кількість жертв в республіці знизилася більш ніж на 60 відсотків з 2013 по 2014 рік. У 2014 році ватажок повстанців Артур Гетагажев був убитий силовиками. У середині 2015 року Євкуров заявив, що заколот в республіці «розгромлений». Він сказав, що 80 бійців з угруповання здали себе та були амністовані, а кількість активних повстанців, що залишилися, значно скоротилася. Причини, запропоновані для такого спаду, які ширше знайшли відображення в повстаннях на Північному Кавказі, включали загибель високопоставлених командирів повстанцями, посилення націлювання силами безпеки на допоміжну інфраструктуру, на яку спираються повстанці, і вихід повстанців. в інші зони конфлікту.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Blomfield, Adrian (1 вересня 2008). . The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 27 лютого 2009. Процитовано 30 квітня 2010. 
  2. ↑ . RadioFreeEurope/RadioLiberty. 19 травня 2015. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015. 
  3. ↑ . RadioFreeEurope/RadioLiberty. 10 лютого 2015. Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 22 травня 2015. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016. 
  5. . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 3 липня 2017. 
  7. Vatchagaev, Mairbek (6 листопада 2008). . Jamestown.org. Архів оригіналу за 5 June 2011. Процитовано 22 квітня 2011. 
  8. Abdullaev, Nabi (1 жовтня 2008). . Moscow Times. Архів оригіналу за 18 жовтня 2008. Процитовано 20 жовтня 2008. 
  9. . North Caucasus Analysis. The Jamestown Foundation. 31 жовтня 2008. Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 8 травня 2011. 
  10. ↑ . BBC News. 22 червня 2009. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2 січня 2010. 
  11. . New York Times. Associated Press. 10 червня 2009. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 22 червня 2009. 
  12. . Jamestown Foundation. 4 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vijna v Ingushetiyi ros Vojna v Ingushetii pochalasya v 2007 roci yak eskalaciya povstannya v Ingushetiyi pov yazanogo z separatistskim konfliktom v Chechni Miscevi pravozahisniki ta opozicijni politiki oharakterizuvali konflikt yak gromadyansku vijnu inshi nazvali ce povstannyam 1 Do seredini 2009 roku Ingushetiya obignala Chechnyu yak najzhorstokisha z respublik Pivnichnogo Kavkazu Odnak do 2015 roku povstannya v Respublici znachno oslablo a kilkist zhertv suttyevo znizilasya za nastupni roki 2 3 Vijna v IngushetiyiKrayina RosiyaAdministrativna odinicyaIngushetiyaMisce roztashuvannyaIngushetiyaData j chas21 lipnya 2007Chas data pochatku21 lipnya 2007Chas data zakinchennya19 travnya 2015 Zmist 1 Istoriya 2 Div takozh 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya Redaguvati26 lipnya 2007 roku v Ingushetiyi bula rozpochata masshtabna operaciya z bezpeki sprovokovana seriyeyu napadiv 4 vklyuchayuchi zamah na prezidenta Murata Zyazikova p yatma dnyami ranishe 5 Moskva napravila dodatkovo 2500 vijskovosluzhbovciv MVS sho majzhe vtrichi zbilshilo kilkist specnazu v Ingushetiyi 6 Protyagom nastupnih kilkoh dniv sotni cholovikiv buli shopleni pid chas zachistok a kilka oficeriv bezpeki buli vbiti ta poraneni v rezultati trivayuchih napadiv 4 Do zhovtnya 2007 roku miliciyi ta silovikam Ingushetiyi bulo vidano nakaz pripiniti informuvannya ZMI pro bud yaki incidenti teroristichnogo harakteru U 2008 roci pid chas utrimannya pid vartoyu buv ubitij Magomed Yevloyev vlasnik kritichnogo opozicijnogo sajtu Ingushetia ru Naslidki vbivstva oznamenuvalisya pidnesennyam separatistskoyi aktivnosti ta vorozhnechi do Rosiyi ta rosiyan sered ingushiv U centri ciyeyi superechki buv gliboko nepopulyarnij prezident Murat Zyazikov kolishnij general KDB yakogo kritikuvali yak pravozahisni grupi tak i deyaki predstavniki rosijskogo uryadu 7 Ministr vnutrishnih sprav Ingushi Musa Medov stav mishennyu terorista smertnika u zhovtni 2008 roku 8 Zgodom Zyazikova poprosili piti u vidstavku 30 zhovtnya 2008 roku prezident Rosiyi Dmitro Medvedyev pidpisav ukaz pro zvilnennya Zyazikova z posadi i zaminu jogo pidpolkovnikom Yunus bekom Yevkurovim 9 Ingushska opoziciya rozcinila ce yak peremogu Odnak nasilstvo ne zakinchilosya Za danimi policejskih dzherel majzhe 50 osib u tomu chisli 27 povstanciv 18 policejskih i dvoye civilnih zaginuli v majzhe shodennih sutichkah u cij nevelikij respublici menshe 500 000 zhiteliv za pershi tri misyaci 2009 roku Trivali vbivstva ta zamahi na visokopostavleni osobi 10 chervnya 2009 roku zastupnicyu golovi Verhovnogo sudu Ingushetiyi Azu Gazgiryeyevu zastrelili 10 a 13 chervnya bilya svogo budinku zastrelili kolishnogo vice prem yer ministra Bashira Ausheva 11 Prezident Ingushiyi Yevkurov buv vazhko poranenij v rezultati teraktu terorista smertnika 22 chervnya 10 a ministr budivnictva Ruslan Amerhanov buv zastrelenij u svoyemu kabineti v serpni U zhovtni 2010 roku ingushske viddilennya islamistskogo ugrupovannya Emirat Kavkaz ogolosilo moratorij na vbivstvo policejskih Za slovami prezidenta Yevkurova za p yat rokiv do 2 zhovtnya 2010 roku v Ingushetiyi bulo vbito 400 policejskih Pislya 2010 roku riven nasilstva v Ingushetiyi pochav znizhuvatisya 12 cya tendenciya prodovzhuvalasya pri comu zagalna kilkist zhertv v respublici znizilasya bilsh nizh na 60 vidsotkiv z 2013 po 2014 rik 3 U 2014 roci vatazhok povstanciv Artur Getagazhev buv ubitij silovikami U seredini 2015 roku Yevkurov zayaviv sho zakolot v respublici rozgromlenij Vin skazav sho 80 bijciv z ugrupovannya zdali sebe ta buli amnistovani a kilkist aktivnih povstanciv sho zalishilisya znachno skorotilasya 2 Prichini zaproponovani dlya takogo spadu yaki shirshe znajshli vidobrazhennya v povstannyah na Pivnichnomu Kavkazi vklyuchali zagibel visokopostavlenih komandiriv povstancyami posilennya nacilyuvannya silami bezpeki na dopomizhnu infrastrukturu na yaku spirayutsya povstanci i vihid povstanciv v inshi zoni konfliktu 3 Div takozh RedaguvatiOsetinsko inguskij konflikt Zbrojnij konflikt na Pivnichnomu KavkaziPrimitki Redaguvati Blomfield Adrian 1 veresnya 2008 Russia faces new Caucasus uprising in Ingushetia The Daily Telegraph London Arhiv originalu za 27 lyutogo 2009 Procitovano 30 kvitnya 2010 a b Yevkurov Says Insurgency Defeated In Ingushetia RadioFreeEurope RadioLiberty 19 travnya 2015 Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 22 travnya 2015 a b v Why Is The Death Toll Tumbling In The North Caucasus RadioFreeEurope RadioLiberty 10 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2015 Procitovano 22 travnya 2015 a b Russia Security Sweep Fails To Stem Violence In Ingushetia Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 Suspects Detained In Ingushetia After Attack On FSB Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 Violence escalates in turbulent Russian region Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 3 lipnya 2017 Vatchagaev Mairbek 6 listopada 2008 The Demise of Murat Zyazikov Jamestown org Arhiv originalu za 5 June 2011 Procitovano 22 kvitnya 2011 Abdullaev Nabi 1 zhovtnya 2008 Suicide Bomber Fails In Nazran Attack Bid Moscow Times Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2008 Procitovano 20 zhovtnya 2008 Zyazikov Steps Down North Caucasus Analysis The Jamestown Foundation 31 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 26 grudnya 2010 Procitovano 8 travnya 2011 a b Attack on Russian regional leader BBC News 22 chervnya 2009 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2010 Another Killing in Region Bordering Chechnya New York Times Associated Press 10 chervnya 2009 Arhiv originalu za 21 travnya 2013 Procitovano 22 chervnya 2009 Russian Economist Denounces Yevkurov s Record in Ingushetia Jamestown Foundation 4 serpnya 2014 Arhiv originalu za 22 travnya 2015 Procitovano 22 travnya 2015 Posilannya RedaguvatiLokshina Tanya Yak Chechnya potrapila do Ingushetiyi Arhivovano 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine The Guardian 8 lipnya 2008 r Lihi Kevin Deniel Povstannya v Ingushetiyi posilyuye nestabilnist Rosiyi na Pivnichnomu Kavkazi Arhivovano 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine World Politics Review 18 listopada 2008 r Lokshina Tanya Ingushetiya v oblozi Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Hyuman Rajts Votch 1 lipnya 2009 r Pahomenko Varvara Pokinuta Ingushetiya Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine OpenDemocracy 16 serpnya 2009 r Posilannya v Ingushetiyi Arhivovano 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine BBC News 12 listopada 2009 r video Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijna v Ingushetiyi amp oldid 37522843