Вульф Лацький (Лацький-Бертольді Яків Зєєв Вольф) (1881, Київ, — 7 лютого 1940, Тель-Авів) — міністр єврейських справ в уряді Директорії УНР, діяч єврейського робітничого руху, журналіст. Виступав за створення автономного єврейського поселення на значній території, де євреї будуть складати національну більшість і все життя займатися пошуком територій для поселення євреїв.
| Вульф Лацький | |
|---|---|
| Народився | 1881 Київ, Російська імперія |
| Помер | 7 лютого 1940 Тель-Авів-Яфо, Ізраїль |
| Країна | Російська імперія УНР |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Ризький технічний університет |
| Знання мов | їдиш |
| Партія | Фолкспартейd |
Життєпис Редагувати
У 1901 році виключений з Ризького політехнічного інституту за участь у революційному русі. Поїхав до Німеччини, оселився в Берліні, став одним із послідовників соціалістичного синоніма і взяв участь у створенні сіоністської соціалістичної організації Херут. У 1902 році повернувся до Києва де був одним із засновників у квітні 1906 року Соціалістичної єврейської робітничої партії.
1908 році в Нью-Йорку вів переговори з питань масової єврейської еміграції в США.
У 1918 році був міністром єврейських справ в уряді Директорії УНР. У 1920 році після приходу радянської влади в Україну знов поїхав до Німеччини. У 1923-25 роках об'їздив єврейські поселення Південної Америки.
Автор книги «Імміграція єврейської громади Південної Америки», 1926).
Наприкінці 1925 року приїхав в Ерец-Ісраель.
Джерела Редагувати
- Ривкіна Г. А. Лацький Вольф-Вільгельм [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.