Вулиця Пастера — одна з центральних вулиць місцевості Фабрика Центрального району міста Дніпро. Вулиця носить ім'я видатного французького вченого, основоположника мікробіології та імунології, Луї Пастера (1822—1895 роки).
| Вулиця Пастера |
|---|
| Зовнішні посилання |
| Мапа |
Вулиця Пастера є рівнинною; вона є продовженням осі вулиці Надії Алексєєнко Чечелівського району; починається від вулиці Боброва (колишня Трамвайна вулиця); йде на північ в сторону річки Дніпро; у кінцевій частині повертає на прямий кут направо й закінчується на Січеславській Набережній, майдані Десантників й у кінці вулиці Княгині Ольги.
Довжина вулиці — 1300 м.
Історія Редагувати
Ще у 1-ій 19 сторіччя вулиця носила назву за лісопилками у Дніпра - Лісопильна вулиця. Згодом назву змінили на — Провіантська вулиця.
На розі вулиці Пастера й проспекту Яворницького розташоване одне з найстаріших будівель Дніпра - будівля Катеринославської суконної фабрики (проспект Яворницького, 106), від якої ведеться місцевість Фабрика. Фабрика була закрита 1837 року після чого розквіт району прийшовся на 1880-ті роки з будівництвом Катерининської залізниці й Амурського мосту через Дніпро.
1897 року вулицею пущено трамвайну колії від Пароходної притані (під сучасним Амурським мостом) до Катерининського проспекту (сучасний Яворницький проспект) й далі на Йорданську (тепер вулиця Коцюбинського), Соборну Гору та Велику Базарну вулицю (тепер вулиця Святослава Хороброго).
На Провіантській вулиці розташовувалися мебльовані кімнати (готелі) «Петербург» і «Рига».
В 1906 році професор Дмитро Яворницький висунув пропозиції про перейменування 124 вулиць Катеринослава, серед яких Провіантська мала стати Курінною вулицею.
Вулиці надано ім'я видатного французького вченого Луї Пастера.
Будинок Дворовенко Редагувати
Залишок будівлі Дворовенко розташовано за адресою вулиця Пастера, 16. У 1871 році за борги купця 2-ї гільдії Х. Д. Сморгонера обласний суд продає маєток на майдані Фабричної церкви відставному унтерофіцерові Матвію Яремовичу Дворовенко за 111 рублів. Матвій Дворовенко зводить кілька дерев'яних будинків з лавками й квартирами у 4—5 кімнат. З будівництвом Катерининської залізниці й Амурського мосту у 1881—1884 роках, до кінця 1880-х років на «червоній лінії» Провіантської вулиці звів великий двоповерховий будинок з 4 магазинами (1-ий поверх), готелем «Ліверпуль» на 14 номерів (2-й поверх), пекарнею й сховищем (у підвалі). 1890 року Матвій Дворовенко помирає й маєток переходить до його 4 синів й доньки, які у 1900 році продають його за 50000 рублів катеринославському купцю 1-ї гільдії Менаше Ельєвичу та його дружині Хані Мойсеївні Арановським.
У 1902 році Менаше Арановський добудував кам'яний будинок Дворовенко третім поверхом з квартирою на 13 кімнат. Замість старих дерев'яних будинків Арановський звів три кам'яні корпуси: правий корпус у 3 поверхи на 3 квартири, лівий корпус у 3 поверхи на 6 квартир й корпус у 4 поверхи на 8 квартир. Вартість будинку зросла до 135 016 рублів із прибутковістю у 14210 рублів. Менаше Арановський намагався уникнути стягнення боргів кредиторами, тому у 1901 році продав дружині свою частку у домоволодінні, а до 1903 року на її ім'я було переведено млини, круподерка й лісопильня. 1905 року Менаше Арановський був оголошений банкрутом, й управління маєтку Хани Арановської відмовилося сплачувати позику під будинок Харківському земельному, бо «Всі доходи отримувала й отримує» особисто Хана; також будинок було ушкоджено:
«під час (єврейського) погрому будинок … обстрілювали й кулями пошкоджена штукатурка фасаду, вибито все скло й також незначно пошкоджено внутрішнє оздоблення всіх фасадних кімнат».
Проте банк забрав маєток й виставив його 1905 року на торги за борг Арановського у 65 818 рублів 85 копійок, на яких був придбаний Товариством «Р. Е. Гебгольц і Ко» за 65 821 рубль. Гебгольці володіли будинком до вересня 1917 року, коли продали його купцеві Л.-В. Л. Гінцбергу за 180 000 рублів.
Більшовики розташовували у будинку кілька дрібних контор й великі комуналки. За німецько-радянської війни бомбардування залізничної станції майже повністю зруйновано домоволодіння. Після війни з його чотирьох корпусів відновили тільки один — 4-поверховий будинок у глибині двору, який стоїть і сьогодні за адресою вулиця Пастера, 16.
Будинок Ліфшиця Редагувати
Колишній великий прибутковий будинок Ліфшиця розташовано за адресою вулиця Пастера, 6. На 1884 рік власником одного з 15 домоволодінь кварталу значиться катеринославський купець II гільдії Яків Пінхусович Лівшиць (Ліфшиц). На той час вздовж лінії Лисопильній вулиці на ділянці Лівшиця був одноповерховий торговельний ряд; у центральній частині ділянки стояло кілька дерев'яних будинків з невеликими квартирами; на задньому подвір'ї ділянки протікала річка.
Перший цегляний 2-поверховий будинок на ділянці Лівшиця було зведено на початку 1900-х років. На 1906 рік домоволодіння по Провіантській вулиці, 6 значиться вже за спадкоємцями Лівшиця, й згодом, одноосібно за його сином Беньяміном Яковичом Лівшицем. Саме він в 1910 році будує на ділянці новий прибутковий будинок: 3-поверхову будівлю у модному тоді стилі модерн, в його специфічному катеринославському трактуванні, що відрізнялося виразністю об'ємних рішень й відсутністю зайвої пишності.
Протягом 1910-х років у будинку Лівшиця на Провіантській вулиці працювало кілька торгових закладів: М. Фіалкова, спадкоємців М. М. Лібермана, М. І. Литвинова, Г. І. Брікер. Квартири 2-го й 3-го поверхів здавалися мешканцям. 1915 року у квартирі №2 оселився колишній студент Женевського університету Абрам Рувимович Палєй (1883—1995). Після повернення зі Швейцарії друкувався в місцевих газетах: «Південна зоря», «Катеринославська думка», «Придніпровський край». У 1918 році працював редактором літературного відділу першого спеціалізованого журналу міста - «Аргонавти». Одночасно завершував освіту в Катеринославському університеті. У 1923 році перебрався до Петрограда, а потім до Москви. З 1970-х років до своєї смерті 11 січня 1995 року письменник став найстарішим членом Спілки письменників СРСР, а потім й РФ.
Перехресні вулиці Редагувати
- Вулиця Надії Алексєєнко
- Вулиця Боброва
- Проспект Яворницького
- Старомостова площа
- Амурський міст
- Вокзальна вулиця
- Вулиця Князя Ярослава Мудрого
- Вулиця Княгині Ольги
- Січеславська Набережна
- Площа Десантників
Будівлі Редагувати
- № 6а — Торговельний комплекс «Провулок»
- № 8 — 3-поверховий колишній прибутковий будинок Ліфшиця, споруда 1900-х років
- № 16 — 4-поверховий 4-й корпус будинку Дворовенко-Арановського; споруда 1900-х років
- № 26 — Клініка Дніпровської медичної академії
- № 28 — Дніпровський технічна дільниця водних шляхів
- № 30 — Служба воєнізованої охорони Придніпровської залізниці
Джерела Редагувати
- Вулиця Пастера на Гугл мапі
- Мапа Катеринослава 1910 року [ 2 червня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Кавун, Максим (2005). Гений места. Набережная. gorod.dp.ua. Процитовано 19 червня 2019.
- . gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 20 червня 2019.
- Кавун, Максим. Гостиничный бизнес в Екатеринославе. gorod.dp.ua. Процитовано 20 червня 2019.
- Кавун, Максим. . gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 20 червня 2019.
- ↑ Старостин, Валентин. Дом Дворовенко на Провиантской. gorod.dp.ua. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ Старостін, Валентин. Дом Лившица на Провиантской: 100 лет спокойствия. gorod.dp.ua. Процитовано 19 червня 2019.