www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Мьодова Варшава Вулиця Мьодова пол Ulica Miodowa вулиця в середмісті Варшави Вулиця Мьодова Республіка ПольщаНасе

Вулиця Мьодова (Варшава)

Вулиця Мьодова (пол. Ulica Miodowa) — вулиця в середмісті Варшави.

Вулиця Мьодова
 Республіка Польща
Населений пункт Варшава
Середмістя
Загальні відомості
Протяжність 600 ± 1 м
Координати 52°14′50″ пн. ш. 21°00′32″ сх. д. / 52.24748000002777815° пн. ш. 21.00905000002777712° сх. д. / 52.24748000002777815; 21.00905000002777712Координати: 52°14′50″ пн. ш. 21°00′32″ сх. д. / 52.24748000002777815° пн. ш. 21.00905000002777712° сх. д. / 52.24748000002777815; 21.00905000002777712
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑336074 ·R (Варшава, Середмістя)
Мапа
 Вулиця Мьодова у Вікісховищі

Історія Редагувати

Початки вулиці Мьодової, як дороги, що з'єднує два важливі шляхи — вулицю Сенаторську та вулицю Длугу, сягають XV століття. Спочатку вона мала назву Пжечна (Przeczna).

У XVI столітті тут оселилися пекарі з Торуняі, що відображено в сучасній назві вулиці. Її також називали Мьодовна, Мьодовніча і Мьодовніковська, а за часів Варшавського князівства — вулиця Наполеона. Остаточно оформилася в XVII столітті як вулиця палаців аристократії .

3 листопада 1771 року на вулиці Мьодовій біля вулиці Козі група барських конфедератів викрала короля Станіслава Августа Понятовського.

У 1829 році на вулиці вперше почали використовувати асфальт. На тротуарах його власним коштом уклав Едвард Клопман. Однак це була невдала спроба.

Спочатку вул. Мьодова не була пов'язана з Краківським Передмістям. З'єднання цих двох вулиць (відкриття для руху транспорту) відбулося у 1888 році, після знесення чотирьох будинків у 1886—1887 роках (включно з Двором під Гвяздою). Нову ділянку вулиці назвали вул. Ново-Мьодова. У 1908 році вулицею вперше проїхали електричні трамваї.

15 серпня 1944 року під час Варшавського повстання був збитий німцями і впав на вулиці на висоті будинку № 22 літак Liberator KG-836 31-го дивізіону South African Air Force, який перевозив допомогу повстанцям. Усі канадські члени екіпажу загинули. Про цю подію нагадує пам'ятна дошка, відкрита у 1994 році на фасаді будинку.

Під фрагментом південної ділянки вулиці прокладено тунель траси W-Y.

У 1965 році вулиця Мьодова як міська забудова була повністю внесена до реєстру пам'яток.

У 2018 році вулицю було відбудовано, між іншим на тротуари поклали гранітні плити, асфальтове покриття замінили на гранітні блоки, а ліхтарні стовпи замінили копіями варшавських «пасторалів» 1904 року.

Пам'ятки Редагувати

Бернардо Беллотто, Вулиця Мьодова у Варшаві, 1777
Зиґмунт Фоґель, Вулиця Мьодова у Варшаві, 1795
Вулиця Мьодова у Варшаві, 1908

Примітки Редагувати

  1. Kwiryna Handke. Dzieje Warszawy nazwami pisane. — Warszawa: Muzeum Historyczne m.st. Warszawy, 2011. — S. 164.
  2. Maria Bogucka, Maria Kwiatkowska, Marek Kwiatkowski, Władysław Tomkiewicz, Andrzej Zahorski. Warszawa w latach 1526—1795. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe. — S. 255.
  3. Krzysztof Dumała. «Podłoga» warszawskich ulic (do 1914 roku) // Wnętrze warszawskiej ulicy. — Warszawa: Biblioteka Towarzystwa Opieki nad Zabytkami, 2002. — S. 79.
  4. ↑ Marian Gajewski. Urządzenia komunalne Warszawy. Zarys historyczny. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1979. — S. 253.
  5. Tomasz Grygiel. Pałac Małachowskich i dom Roeslera. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1982. — S. 42.
  6. ↑ Tomasz Grygiel. Pałac Małachowskich i dom Roeslera. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1982. — S. 62.
  7. Tomasz Grygiel. Pałac Małachowskich i dom Roeslera. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1982. — S. 57–58.
  8. Warszawskie tramwaje elektryczne 1908−1998. Tom I. — Warszawa: Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 1998. — S. 6.
  9. Władysław Bartoszewski. 1859 dni Warszawy. — Kraków: Wydawnictwo Znak, 2008. — S. 742.
  10. ↑ Stanisław Ciepłowski. Wpisane w kamień i spiż. Inskrypcje pamiątkowe w Warszawie XVII—XX w. — Warszawa: Argraf, 2004. — S. 179—180.
  11. Henryk Janczewski. Całe życie z Warszawą. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986. — S. 171.
  12. Zestawienia zabytków nieruchomych. Wykaz zabytków nieruchomych wpisanych do rejestru zabytków — stan na 30 września 2018 r. Woj. mazowieckie (Warszawa) // Narodowy Instytut Dziedzictwa. — S. 37.
  13. Ulica Miodowa w zupełnie nowej odsłonie. Urząd m.st. Warszawy. 16.10.2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vulicya Modova pol Ulica Miodowa vulicya v seredmisti Varshavi Vulicya Modova Respublika PolshaNaselenij punkt Varshava SeredmistyaZagalni vidomostiProtyazhnist 600 1 mKoordinati 52 14 50 pn sh 21 00 32 sh d 52 24748000002777815 pn sh 21 00905000002777712 sh d 52 24748000002777815 21 00905000002777712 Koordinati 52 14 50 pn sh 21 00 32 sh d 52 24748000002777815 pn sh 21 00905000002777712 sh d 52 24748000002777815 21 00905000002777712Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 336074 R Varshava Seredmistya Mapa Vulicya Modova u VikishovishiIstoriya RedaguvatiPochatki vulici Modovoyi yak dorogi sho z yednuye dva vazhlivi shlyahi vulicyu Senatorsku ta vulicyu Dlugu syagayut XV stolittya Spochatku vona mala nazvu Pzhechna Przeczna U XVI stolitti tut oselilisya pekari z Torunyai sho vidobrazheno v suchasnij nazvi vulici 1 Yiyi takozh nazivali Modovna Modovnicha i Modovnikovska a za chasiv Varshavskogo knyazivstva vulicya Napoleona Ostatochno oformilasya v XVII stolitti yak vulicya palaciv aristokratiyi 3 listopada 1771 roku na vulici Modovij bilya vulici Kozi grupa barskih konfederativ vikrala korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo 2 U 1829 roci na vulici vpershe pochali vikoristovuvati asfalt 3 Na trotuarah jogo vlasnim koshtom uklav Edvard Klopman 4 Odnak ce bula nevdala sproba 4 Spochatku vul Modova ne bula pov yazana z Krakivskim Peredmistyam 5 Z yednannya cih dvoh vulic vidkrittya dlya ruhu transportu vidbulosya u 1888 roci 6 pislya znesennya chotiroh budinkiv u 1886 1887 rokah vklyuchno z Dvorom pid Gvyazdoyu 7 Novu dilyanku vulici nazvali vul Novo Modova 6 U 1908 roci vuliceyu vpershe proyihali elektrichni tramvayi 8 15 serpnya 1944 roku pid chas Varshavskogo povstannya buv zbitij nimcyami i vpav na vulici na visoti budinku 22 litak Liberator KG 836 31 go divizionu South African Air Force 9 10 yakij perevoziv dopomogu povstancyam Usi kanadski chleni ekipazhu zaginuli Pro cyu podiyu nagaduye pam yatna doshka vidkrita u 1994 roci na fasadi budinku 10 Pid fragmentom pivdennoyi dilyanki vulici prokladeno tunel trasi W Y 11 U 1965 roci vulicya Modova yak miska zabudova bula povnistyu vnesena do reyestru pam yatok 12 U 2018 roci vulicyu bulo vidbudovano mizh inshim na trotuari poklali granitni pliti asfaltove pokrittya zaminili na granitni bloki a lihtarni stovpi zaminili kopiyami varshavskih pastoraliv 1904 roku 13 Pam yatki Redaguvati nbsp Bernardo Bellotto Vulicya Modova u Varshavi 1777 nbsp Zigmunt Fogel Vulicya Modova u Varshavi 1795 nbsp Vulicya Modova u Varshavi 1908Kam yanicya Reslera ta Gurtiga vul Krakivske peredmistya 79 Palac Malahovskih vul Senatorska 11 Palac primasa 13 15 Palac Krakivskih yepiskopiv 5 Palac Branickih 6 Palac Shanyavskih 8 Palac Mlodzejovskogo 10 Cerkva Preobrazhennya Gospodnogo i monastir otciv kapuciniv 13 Palac Hodkevichiv 14 Palac Paciv Radzivilliv 15 Cerkva i monastir Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici otciv vasiliyan 16 Palac Borhiv Budinok varshavskih arhiyepiskopiv 17 19 Budinok lyuteranskogo centru 21 Teatralna akademiya imeni Aleksandra Zelverovicha i teatr Kolegium Nobilium 22 24 Kostel Materi Bozhoyi Korolevi Koroni Polskoyi ta monastir otciv piyariv 26 Primitki Redaguvati Kwiryna Handke Dzieje Warszawy nazwami pisane Warszawa Muzeum Historyczne m st Warszawy 2011 S 164 Maria Bogucka Maria Kwiatkowska Marek Kwiatkowski Wladyslaw Tomkiewicz Andrzej Zahorski Warszawa w latach 1526 1795 Panstwowe Wydawnictwo Naukowe S 255 Krzysztof Dumala Podloga warszawskich ulic do 1914 roku Wnetrze warszawskiej ulicy Warszawa Biblioteka Towarzystwa Opieki nad Zabytkami 2002 S 79 a b Marian Gajewski Urzadzenia komunalne Warszawy Zarys historyczny Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1979 S 253 Tomasz Grygiel Palac Malachowskich i dom Roeslera Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1982 S 42 a b Tomasz Grygiel Palac Malachowskich i dom Roeslera Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1982 S 62 Tomasz Grygiel Palac Malachowskich i dom Roeslera Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1982 S 57 58 Warszawskie tramwaje elektryczne 1908 1998 Tom I Warszawa Wydawnictwa Komunikacji i Lacznosci 1998 S 6 Wladyslaw Bartoszewski 1859 dni Warszawy Krakow Wydawnictwo Znak 2008 S 742 a b Stanislaw Cieplowski Wpisane w kamien i spiz Inskrypcje pamiatkowe w Warszawie XVII XX w Warszawa Argraf 2004 S 179 180 Henryk Janczewski Cale zycie z Warszawa Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1986 S 171 Zestawienia zabytkow nieruchomych Wykaz zabytkow nieruchomych wpisanych do rejestru zabytkow stan na 30 wrzesnia 2018 r Woj mazowieckie Warszawa Narodowy Instytut Dziedzictwa S 37 Ulica Miodowa w zupelnie nowej odslonie Urzad m st Warszawy 16 10 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Modova Varshava amp oldid 40137072