Ву лиця Му лярська вулиця у Галицькому районі міста Львова в історичному центрі Львова Сполучає площу Святого Теодора з

Вулиця Мулярська; Львів
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Колишні назви
	Святого Теодора бічна, Старотандетна, Алмарктґассе, Старотандетна
польського періоду (польською)	św. Teodora boczna, Starotandetna
радянського періоду (українською)	Старотандетна
Загальні відомості
Протяжність	113 м
Координати початку	49°50′48″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.027167° сх. д.Координати: 49°50′48″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.846861° пн. ш. 24.027167° сх. д.
Координати кінця	49°50′49″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. / 49.847167° пн. ш. 24.028500° сх. д.
поштові індекси	79019
Транспорт
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 2, 2а, 3, 7, 9
Архітектурні пам'ятки	№ 9
Заклади культури	(Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова)
Поштові відділення	ВПЗ № 19 ((вул. Замарстинівська), 30)
Забудова	класицизм, віденська сецесія, (конструктивізм)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r7517259
Мапа
Вулиця Мулярська у Вікісховищі

Ву́лиця Му́лярська — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в історичному центрі Львова. Сполучає (площу Святого Теодора) з (вулицею Богдана Хмельницького). Вулиця являє собою досить крутий підйом від площі Святого Теодора до вулиці Хмельницького (перепад висот — близько 9 метрів).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (Вулиця Мулярська).

Назва

До 1871 року — вулиця Святого Теодора бічна. У 1871—1942 роках — вулиця Старотандетна, через наближене розташування до торговиці «Стара Тандита» — ринку вживаних речей, що функціював на площі Святого Теодора у XIX столітті. Під час німецької окупації, у 1942—1944 роках — Альтмарктґассе. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — вулиця Старотандетна. Сучасна назва, від 1946 року — вулиця Мулярська.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Мулярської переважає класицизм, віденська сецесія, (конструктивізм) кінця XIX століття. Пам'яткою архітектури місцевого значення є лише будинок під № 9.

Будинки

№ 2 — чотириповерхова кам'яниця на високому цоколі ((конскрипційний №) 148¾), споруджена близько 1910 року у стилі пізньої сецесії. Власником будинку у 1871 році був Хаїм Рапп, у 1916 році — Герш Вольф Рапп.

№ 2А — п'ятиповерховий будинок споруджений у 1929—1932 роках, як Єврейський дім громадської допомоги і притулок для бідних за проєктом архітекторів Марека Вайца та Юліуша Кольнера. На першому поверсі містилася громадська їдальня на 260 місць. У 1935 році в їдальні влаштували розбірну сцену для вистав. Перед початком другої світової війни, коли єврейську громаду було розігнано, в будинку облаштували поліклініку. Під час окупації, у 1941—1944 роках, в будинку містився (Юденрат) з усіма відділами. Від 1947 року тут міститься (Львівська міська бібліотека імені Лесі Українки) та Бібліотека іноземної літератури.

№ 3 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі ((конскрипційний №) 100¾). Власником будинку у 1871 році був Лібер Ляуерштайн, у 1916 році — Леа Бухбаум.

№ 7 — типова двоповерхова чиншова кам'яниця кінця XIX століття на високому цоколі ((конскрипційний №) 151¾). Власником будинку у 1871 році був Герц Ґольдштайн, у 1916 році — Пінкас Собель.

№ 9 — двоповерхова чиншова кам'яниця XIX століття ((конскрипційний №) 641¾). За пізнішими перебудовами прослідковуються риси будівлі в стилі класицизму першої половини XIX століття. Над чільним двоповерховим фасадом височіє мансардний поверх з двома капітелями, завершений трикутним фронтоном. Власником будинку у 1871 році був Ізер Лєр, у 1916 році — Хаскель Ціммерманн. Будинок внесений до Реєстру пам'яткою архітектури місцевого значення під № 2460-м.

Неіснуючі адреси, втрачені будинки, будинки приписані до сусідніх вулиць

№ 1 — житловий будинок ((конскрипційний №) 99¾). Власниками будинку у 1871 році були Іцак та Нафталі Роснери, у 1916 році — спадкоємці Герша Фрьонкля. Нині цього будинку не існує, на його місці — дитячий майданчик.

№ 4 — двоповерхова чиншова кам'яниця ((конскрипційний №) 149¾, нині — вул. Б. Хмельницького, 29), збудована наприкінці XIX століття в стилі (історизму). Власниками будинку у 1871 році був Лазар Бик, у 1916 році — спадкоємці Юди Вольфа Гельмана.

Світлини вуличної забудови
Вигляд на вул. Мулярську з вул. Б. Хмельницького
Кам'яниця XIX століття
(вул. Мулярська, 9)

Примітки

Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
1243 вулиці Львова, 2009, с. 443.
Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
Йосиф Гельстон. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мулярська, 2а — кол. будівля «Єврейського товариства притулку для бездомних». lvivcenter.org. (Центр міської історії Центрально-Східної Європи). оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

Джерела

Вулиця Мулярська у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Вулиця Мулярська у Вікісховищі^?

Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Сянська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 443. — .
Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : (Світ), 2001. — С. 40. — .
Barański F. Przewodnik po Lwowie [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: H. Altenberg, 1904. — 182 s. (пол.)
Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
Lwów: ilustrowany przewodnik / tekst (J. Biriulow); red. (W. Wujcyk). — Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nova, 2001. — 320 s. — . (Ukraina). — (Polska). (пол.)
Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — 271 s. (пол.)

Посилання

. lvivcenter.org. (Центр міської історії Центрально-Східної Європи). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

[пошта-1] Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.

[пам'ятки-2] Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 червня 2021.

[FOOTNOTE1243_вулиці_Львова2009443-3] 1243 вулиці Львова, 2009, с. 443.

[FOOTNOTEДовідник_перейменувань_вулиць_і_площ_Львова2001-4] Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.

[будинок2А-5] Йосиф Гельстон. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Мулярська, 2а — кол. будівля «Єврейського товариства притулку для бездомних». lvivcenter.org. (Центр міської історії Центрально-Східної Європи). оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.