Вуликова рамка — інструмент в бджільництві, одна з головних складових рамкового вулика. Виготовляються із дерева. Призначена для утримування стільника із кормом (меду та перги) або розплодом у вулику. Їх можна легко переставляти в корпусі або виймати, це значно полегшує роботу пасічника з догляду за бджолами.
Історія Редагувати
Один із перших, хто розробив вуликові рамки, був український бджоляр Петро Прокопович ще 1814-го року Він розробив вулик, який складався із 3-х (іноді і 4-х) секцій. Верхня та нижня секції були облаштовані рамками (в оригіналі — втулками, бо їх можна було витягувати в бік), середню самостійно освоювала бджолина сім'я. Рамки лежали на підтримувальних смужках деревини або розділювальній решітці, перпендикулярно до щілин. Через це бджоли їх запрополісовують, і тоді рамки важко дістати із корпусу.
Ян Дзержон дослідив і описав правильну відстань між серединою стільників із розплодом, як дорівнює 38 мм (1½ дюйма) від центру одного середостіння до центру сусіднього. Так як товщина стільника із запечатаним розплодом складає 25 мм, то відстань між сусідніми стільниками 13 мм, а 6,5 мм — висота над стільником, яка потрібна для робочих бджіл. В 1848-му році Дзержон представив вирізи у верхній частині бічних стінок вулика, щоб вішати рамки за опорні плечики, що мало замінювати підтримувальні планки. Відстань між стінками і рамкою становила 8 мм і називалася «бджолиним простором». Менші відстані бджоли заклеюють прополісом, більші забудовують стільниками.
Стандартні розміри Редагувати
Після винайдення рамкового вулика, він став швидко набувати популярності в різних частинах світу. В зв'язку із різними погодними умовами та умовами зимівлі, наявністю медоносів, їх різноманіттям та продуктивністю, в різних місцевостях затверджувалися рамки відмінних розмірів та вулики різноманітних розмірів та конструкцій.
Найменування | A в мм | B в мм | A × B в см² | C в мм | D в мм | C × D в см² |
---|---|---|---|---|---|---|
Дадана | 435 | 300 | 1305 | 420 | 260 | 1092 |
Рута | 435 | 230 | 1000 | 420 | 190 | 798 |
Магазинна | 435 | 145 | 631 | |||
Українська | 300 | 435 | 1305 |
Зовнішні розміри рамок є стандартними величинами (A і B), тоді як внутрішні розміри (C і D) подані як рекомендовані, і їх можна змінювати, залежно від товщини планок, які використовує виробник або пасічник. Ширина рамки A подана без розмірів «плечиків». В Україні поширена рамка Дадана, яка була прийнята як стандарт ще за часів Радянського Союзу. Також магазинна, Рута (або багатокорпусна), та українська (або обернена).
Рамка Гофмана Редагувати
Особливістю конструкції рамки Гофмана полягає в тому, що бічна планка у верхній частині на ⅓ має ширину не 25 мм, а 37 мм. Така конструкція дозволяє ставити рамки щільно одна до однієї, дотримуючись при цьому необхідної ширини вулички (дистанція між сусідніми стільниками). Також зникає потреба використовувати фіксатори, щоб закріплювати рамки в середині корпуся під час кочівлі пасіки. Також, іноді ширину верхнього бруска роблять не 25, а 22 мм. Це полегшує зняття забрусу механічним методом.
Рамки замкнені Редагувати
Особливістю таких рамок є широка верхня планка, 37 мм. Такі рамки, вставлені в корпус, створюють одну суцільну стелю. За такого утримування бджіл, тепло добре зберігається у вулику, і бджоли добре розвиваються в холодних регіонах. Недоліком таких рамок є те, що їх можна використовувати тільки у вуликах-лежаках. Непридатні для встановлювання надставок, або використовування у дво- або багатокорпусних вуликах.
Секційна рамка Редагувати
Секційні рамки використовують для збору стільникового меду. Розміри вибирають такі, щоб певна кількість секційних рамок входила в стандартні гніздові, магазинні, або укорочені рамки. Виробляють їх із липових, вільхових, осикових або інших дощечок легких листяних порід завтовшки 2 мм, і шириною 35-40 мм. Можна виробляти секційні рамки із більшою шириною для того, щоб бджоли відбудовували чарунки збільшеної глибини, і потім матки в них не відкладають яйця, а бджоли — пилок. Щоб полегшити бджолам перехід між стільниками, і протилежних бічних планках роблять спеціальні вирізи, на зразок розділювачів Гофмана.
Секційні рамки бажано навощувати спеціальною вощиною. Її особливість в тому, що вона зменшеної товщини. Іноді їх роблять із комірками збільшеного розміру, також їх можуть додатково вибілювати: на заводах спеціальними хімічними засобами, або самі пасічники можуть виставляти на сонце на короткий час, щоб не деформувалися листи.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . http://beekeeping.com.ua/. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано травень 2011.
- Корж, Валерій. . http://mirpchel.com.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 31 січня 2011.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 251.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 372.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 370.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 402.
.