Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вто ргнення США в Грена ду англ United States invasion of Grenada 1983 військова операція під кодовою назвою Невідкладна

Вторгнення США в Гренаду (1983)

Вторгнення США в Гренаду (1983)

Вто́ргнення США в Грена́ду (англ. United States invasion of Grenada) (1983) — військова операція під кодовою назвою «Невідкладна лютість» (англ. Operation Urgent Fury), проведена Збройними силами США з метою вторгнення на територію острову Гренада та повалення лівого уряду, що захопив владу шляхом путчу.

Вторгнення США в Гренаду
United States invasion of Grenada
Холодна війна
image
Артилерійська обслуга 105-мм гаубиці М102 82-ї дивізії веде артилерійський вогонь у ході операції

Артилерійська обслуга 105-мм гаубиці М102 82-ї дивізії веде артилерійський вогонь у ході операції
Координати: 12°03′ пн. ш. 61°45′ зх. д. / 12.050° пн. ш. 61.750° зх. д. / 12.050; -61.750
Дата: 25 — 27 жовтня 1983
Місце: Гренада
Привід: Захист американських громадян після військового путчу на Гренаді:
Результат: Військова перемога США
Сторони
image США
Карибські миротворчі сили:

image Антигуа і Барбуда
image Барбадос
image Домініка
image Ямайка
image Сент-Люсія
image Сент-Вінсент і Гренадини

image Гренада
image Куба
Підтримані:
image Велика Британія
image Канада[]
image Тринідад і Тобаго
image КНР
image СРСР
image НДР
image Республіка Конго
image Болгарія
image Лівія
Командувачі
image Рональд Рейган
image адмірал
image генерал Норман Шварцкопф 		image Остін Хадсон
image
Військові сили
США:
7 300 о/с
армія, морська піхота, сили спецоперацій
ВМС:

12 бойових кораблів (1 авіаносець, 1 крейсер, 3 есмінці), більш 70 літаків, 30 вертольотів
Карибські миротворчі сили:
353
піхота,
морська піхота

Гренада:
~1 500
піхота та міліція
Куба:
722
спецназ,
інженерні війська
Втрати
Військові втрати:
19 вбитих та 116 поранених 		Військові втрати:
Гренада:
45 вбитих,
358 поранених
Куба:
25 вбитих,
59 поранених,
638 захоплено в полон
Загинуло 24 цивільних громадянина

Гренада отримала незалежність від Сполученого Королівства у 1974 році. У 1979 році стався державний переворот, внаслідок якого влада перейшла до лівого руху JEWEL на чолі з Морісом Бішопом. У 1983 році відбувся ще один переворот, Бішопа та кількох представників уряду захопили і згодом стратили. Після цього у відповідь на звернення Організації Східнокарибських держав та генерал-губернатора Пола Скуна адміністрація президента Рейгана ухвалила рішення про початок військового вторгнення. З точки зору США, основною метою операції був захист життів 600 американських студентів та недопущення повтору тегеранської кризи.

Вторгнення почалось через шість днів після смерті Бішопа, вранці 25 жовтня 1983 року. Об'єднані сили армії США та ряду інших карибських держав (всього близько 7600 осіб) швидко подолали спротив гренадців. Військовий уряд Остіна Гадсона усунуто, влада тимчасово (до проведення виборів у 1984 року) перейшла до генерал-губернатора Пола Скуна.

2 листопада 1983 року ООН прийняла резолюцію, у якій події у Гренаді називались «грубим порушенням норм міжнародного права». З іншого боку, дії уряду отримали значну підтримку всередині США.

У Гренаді день вторгнення відзначають як національне свято День подяки.

У ході вторгнення проявились численні проблеми в комунікації та координації дій між різними американськими військовими підрозділами. Після розслідування було проведено ряд військових реформ, зокрема згідно з прийнятим актом Голдвотера — Ніколса.

Історія

Сер Ерік Гейрі очолив Гренаду після здобуття незалежності в 1974 році. Країна залишалась у складі Британської співдружності; існував пост , який мав певні повноваження та призначався британським монархом. На час описаних у статті подій цю посаду займав Пол Скун.

У 1976 році його лейбористська партія отримала перемогу на виборах, однак опозиція не визнала їхніх результатів. На вулицях відбувались численні сутички між приватною армією Гейрі (відомою як англ. Mongoose Gang) та представниками опозиційного руху NJM. Назва останнього походить[] від аббревіатури JEWEL (англ. Joint Endeavour for Welfare, Education, and Liberation) — однієї з партій, що входили до об'єднання опозиційних сил Гренади. 13 березня 1979 року, в той час, коли Гейрі був за межами країни, NJM організував державний переворот. До влади прийшов революційний уряд на чолі з Морісом Бішопом.

Аеропорт

image
Аеропорт Point Salines

Уряд Моріса Бішопа ініціював побудову міжнародного аеропорту у Пойнт-Салінас (англ. Point Salines) за міжнародної допомоги Британії, Куби, Лівії, Алжиру та інших країн. Плани побудови аеропорту виникли ще у 1954 році, коли Гренада була британською колонією, проєкт був виконаний канадською фірмою, будівництво розпочалось за участі британських компаній.

У березні 1983 року уряд США звинувачував гренадців у тому, що радянські та кубинські військові будують у Пойнт-Салінас злітну смугу довжиною 2,7 км. Це означало, що на аеродромі зможуть сідати радянські важкі транспортні літаки (Ан-124 та Ан-22), що постачають зброю для партизанських формувань у Центральній Америці, розширюючи зону радянського впливу. Також відзначалась надмірна кількість складів з паливом, більш характерна для військової бази, ніж для цивільних літаків. Виникало побоювання, що там будуть базуватись кубинські винищувачі-бомбардувальники МіГ-23.

Моріс Бішоп відповідав, що новий аеропорт потрібен для того, щоб приймати комерційні авіарейси з туристами. На півночі острова існував інший аеропорт, Перл (англ. Pearl's Airfield), однак його злітна смуга була закороткою для реактивних літаків.

Жовтень 1983

16 жовтня 1983 року радикальні члени NJM на чолі з Бернардом Коардом здійснили черговий переворот та помістили Моріса Бішопа під домашній арешт. Почались масові протести, Бішопу вдалось звільнитись і він знову заявив про себе як про голову уряду.

19 жовтня Бішопа знову захопили та розстріляли разом з його вагітною дівчиною, кількома членами уряду та лідерами профспілок. Тіла розстріляних досі не вдалось знайти: можливо, вони були спалені на одній з військових баз.

Влада перейшла до військового уряду на чолі з Остіном Гадсоном. На чотири дні було оголошено цілодобову комендантську годину, знаходження на вулиці у цей час каралось розстрілом. Генерал-губернатора Гренади Пола Скуна помістили під домашній арешт.

Організація Східнокарибських держав, уряди Барбадосу та Ямайки звернулись до США по допомогу. Генерал-губернатор Пол Скун, маючи відповідні повноваження, також через секретні дипломатичні канали запросив американських військових до Гренади. Про таке рішення Пола Скуна було оголошено пізніше, а на той час про це не повідомляли для його безпеки.

Вторгнення

image
Операція «Необхідна лютість» (англ. Operation Urgent Fury)

25 жовтня о 5:00 почалась операція «Термінова лютість» (англ. Urgent Fury). У ній брали участь 7000 американців та 300 солдатів з інших карибських країн. Для США це стало першою військовою операцією з часів війни у В'єтнамі.

Атакуючим протистояли 1500 гренадських солдатів (за іншими даними 700) та певна кількість кубинців. У Гренади не було танків, лише вісім БТР-60 та дві БРДМ-2. Також вони мали 12 зенітних установок ЗУ-23, 82-мм міномети, великокаліберні кулемети та гранатомети.

Точна роль громадян Куби в конфлікті залишається невизначеною. За деякими даними, у Гренаді на час вторгнення перебували 784 кубинці, з них лише 64 були військовими. Ще 636 були будівельниками, а решта мали інші цивільні спеціальності. ЦРУ вважало, що в разі необхідності будівельники будуть залучені до оборони. Один з кубинських офіцерів, присутніх у Гренаді, пізніше зізнавався, що роздавав зброю усім робітникам на будівництві для самозахисту. За даними радіоперехоплень, вони отримали наказ «триматись до останнього», однак більшість здались у полон. Пізніше полонені повернулись до Куби, де їх вітали як героїв.

Спеціальні операції

Ще до початку основної операції морські котики з 6-ї команди SEAL мали виконати кілька спеціальних завдань.

Одна з команд провела розвідку пляжів на півночі острова біля аеропорту Перл та виявила, що вони не підходять для висадки.

Інша команда повинна була врятувати генерал-губернатора Гренади, що знаходився під домашнім арештом. Виконавши висадку з гелікоптера, морські котики забули вивантажити обладнання для супутникового зв'язку. Пізніше їм довелось використати звичайну телефонну лінію, щоб викликати вогневу підтримку. Бійці тримали оборону будинку, доки наступного дня їх не вивела з оточення група морської піхоти.

Ще одна команда мала захопити радіовежу на острові. Досягнувши вежі, вони опинились в оточенні гренадських та кубинських військ і не змогли зв'язатись з командуванням. Було прийнято рішення зруйнувати вежу, після чого морські котики пробились назад до берега та відплили подалі у відкрите море. Згодом їх помітили з розвідувального літака та забрали на есмінець USS Caron.

Потрібно було здійснити розвідку аеропорту Пойнт-Салінас, бійцям довелось висаджуватись на гумових човнах уночі серед шторму. Через несприятливі погодні умови четверо морських котиків загинули, їхні тіла так і не були знайдені. Згодом мотори човнів заглохли і місію в цілому довелось скасувати. Розвіддані для висадки не вдалось отримати.

Перший день

image
Штурмовик A-7 Corsair над аеропортом Port Salines

350 бійців з 75-го полку рейнджерів за підтримки AC-130 висадились на парашутах на аеродром Пойнт-Салінас о 5:34. О 10:00 аеропорт було захоплено; а о 14:05 приземлився перший літак з бійцями 82-ї дивізії, які мали продовжити наступ. О 15:30 гренадські війська намагались контратакувати, однак були відбиті.

Поряд з аеродромом знаходився один з корпусів місцевого університету (так званий англ. True Blue Campus). Рейнджери захопили його, звільнили 138 студентів і, несподівано для командування, дізнались, що решта студентів знаходяться в іншому місці, у центральній частині острова. Під час розвідки четверо рейнджерів потрапили у засідку і загинули.

Близько 5:30 бійці Корпусу морської піхоти США на вертольотах CH-46 та CH-53 висадилися в аеропорту Перл на півночі острова. Спротиву майже не було.

Підрозділи «Дельта» за підтримки рейнджерів роти C 75-го полку мали звільнити політв'язнів із в'язниці «Річмонд-Гілл». Поряд з нею знаходився Форт-Фредерік (англ. Fort Frederick) — висока міцна фортеця 18-го століття. Планувалась висадка на вертольотах UH-60 та MH-6, однак через сильний спротив її було скасовано. Один з UH-60 було збито.

Близько 7:00 підрозділи морської піхоти з плавучими бронетранспортерами AAV-P7 та чотирма танками M60 висадились у затоці Grand Mal.

У ході операцій авіапідтримку здійснювали штурмовики A-7 Corsair та ударні вертольоти AH-1 Cobra. Намагаючись знищити зенітні установки у Форт-Фредеріку, один з A-7 завдав удару по лікарні для душевнохворих, в результаті чого загинули 18 цивільних осіб. Біля того ж Форту Фредерік були збиті два вертольоти AH-1.

Другий день

image
Вертоліт корпусу морської піхоти США CH-53D «Морський лев» над зенітною установкою радянського виробництва ЗУ-23

Вранці 26 жовтня бійці 82-ї дивізії зіткнулись із кубинськими силами поблизу селища Каллісте (англ. Calliste). Після того, як американці застосували авіаудари та артилерію, спротив було подолано. Згодом біля селища англ. Frequente американські військові захопили склад зброї.

Також вранці група морських піхотинців звільнила з оточення генерал-губернатора Пола Скуна та морських котиків, що обороняли його будинок.

У другій половині дня морська піхота та рейнджери штурмували другий кампус університету у селищі Анс (англ. Anse). Суттєвого спротиву там не було, однак один вертоліт CH-53 розбився, зачепившись гвинтом за пальми. Військові евакуювали 233 американських студентів, але виявилось, що існує ще одна група у третьому кампусі університету у Прікл-Бей (англ. Prickly Bay).

Наступні дні

image
Підрозділи Східнокарибських сил оборони прибувають на острів Гренада

Після 27 жовтня спротив фактично припинився, однак американські військові все ще досить обережно перебирали контроль над населеними пунктами острову. Була виявлена ще одна група студентів (близько 20 осіб), яких не вдалось евакуювати у попередні дні.

27 жовтня один з американських підрозділів потрапив під снайперський вогонь. Вони викликали авіапідтримку, однак штурмовики A-7 помилково завдали удару по своїх же силах, в результаті чого 17 вояків було поранено.

Ввечері того ж дня з'явилась інформація, що гренадські солдати збираються у казармах біля Калівігні (англ. Calivigny), на відстані п'яти кілометрів від Пойнт-Салінас. Місцевість штурмували рейнджери на вертольотах; один з них розбився при посадці, ще два були пошкоджені. Розвідувальна інформація виявилась хибною, ніякого спротиву не було.

1 листопада морські піхотинці висадились на острові Каріока на північ від Гренади. Місцевий гарнізон з 19 солдатів здався без бою. Ця операція стала останньою у ході кампанії.

Підсумок

У ході операції «Urgent Fury» загинули 19 американських військових і ще 116 було поранено. Було евакуйовано 600 американських студентів та 80 громадян інших країн.

Кубинські сили, задіяні для оборони острова, втратили 25 убитими та 59 пораненими. Ще 638 осіб взяли у полон.

Серед гренадських військових 45 було вбито і 358 поранено. Також було вбито не менш ніж 24 цивільні особи.

Реакція

27 жовтня радянське інформаційне агентство ТАСС розповсюдило заяву, у якій говорилось, що «СРСР рішуче засуджує агресію Сполучених Штатів проти Гренади й вважає її злочином проти світу та людяності».

2 листопада ООН прийняла резолюцію, у якій події у Гренаді називались «грубим порушенням норм міжнародного права».

Прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер у приватному листі до Рональда Рейгана засудила «втручання західної держави у внутрішні справи маленької незалежної нації, яким би поганим не здавався її уряд».

Подальші події

Становлення нового уряду

Уряди США та інших карибських держав визнали генерал-губернатора Пола Скуна єдиним легітимним представником влади на острові. За його сприяння Ніколаса Бретвейта, члена Національного демократичного конгресу, було призначено на пост голови Тимчасової консультативної ради, завданням якої було відновлення уряду Гренади. У грудні 1984 пройшли вибори, на яких перемогла Національна партія Гренади, прем'єром став Герберт Блейз.

Оцінка проблем

Операція «Urgent Fury» проявила ряд проблем у взаємодії між родами військ США:

  • армійські радіостанції виявились несумісними з радіостанціями на кораблях флоту;
  • флотські чиновники відмовлялись заправляти армійські гелікоптери, які приземлялись на кораблях;
  • офіцери морської піхоти заперечували проти надання своїх гелікоптерів для транспортування рейнджерів тощо.

Після оцінки результатів операції було проведено реформу Голдвотера — Ніколса.

Пам'ять

image
Меморіал на честь кубинських захисників острова

У кампусі університету Святого Георга (англ. St. George's University) збудували монумент на честь американських військових, що загинули в ході операції.

29 травня 2009 року аеропорт у Пойнт-Салінас було перейменовано на честь Моріса Бішопа з нагоди 65-ї річниці його народження.

У 2013 році відбулось встановлення монументу пам'яті гренадським військовим, що загинули під час вторгнення.

У 2015 році за сприяння посольства Куби було встановлено меморіал на честь кубинських інтернаціоналістів, що померли, захищаючи Гренаду.

День вторгнення відзначають як національне свято День подяки.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вторгнення США в Гренаду
  • The 1983 Invasion of Grenada, Operation: Urgent Fury [ 7 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  • Операция «Вспышка ярости» (отрывок из книги «Флоты в локальных конфликтах второй половины XX века») [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  • The Grenada Revolution Online [Архівовано 27 лютого 2012 у WebCite](англ.)
  • defensemedianetwork.com [ 18 квітня 2017 у Wayback Machine.] Rangers at Point Salines (англ.)
  • defensemedianetwork.com [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] U.S. Navy SEAL Teams from Establishment through Operation Urgent Fury: 1962—1983 (англ.)

Джерела та література

  • Н. М. Весела. Висадка військ США на Гренаді // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
  • Stewart, Richard W. . United States Army Center of Military History. CMH Pub 70–114–1. Архів оригіналу за 10 листопада 2010. Процитовано 18 березня 2011.
  • Cole, Ronald H. (1997). (PDF). Washington D.C. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2007. Процитовано 18 березня 2011.

Примітки

  1. . margaretthatcher.org. Margaret Thatcher Foundation. Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 17 квітня 2017.
  2. Ronald H. Cole, 1997, Operation Urgent Fury: The Planning and Execution of Joint Operations in Grenada 12 October — 2 November 1983 Joint History Office of the Chairman of the Joint Chiefs of Staff Washington, DC [ 25 серпня 2014 у Wayback Machine.], p.6, p.26, p. 62. (Retrieved November 9, 2006).
  3. Cole, op. cit., p.6, 62
  4. Cole, Ronald (1997). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2014. Процитовано 17 april 2017.
  5. . ООН. 2 листопада 1983. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 17 квітня 2017.
  6. Magnuson, Ed (21 листопада 1983). . Time. Архів оригіналу за 14 лютого 2008. Процитовано 17 квітня 2017.
  7. . bostonglobe.com. The Boston Globe. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 17 квітня 2017.
  8. . foxnews.com. Associated Press. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 квітня 2017.
  9. Martin, Douglas (9 вересня 2013). . The New York Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2017.
  10. cia.gov [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] assessment of cuban forces in grenada — CIA
  11. . cubaconfidential.wordpress.com. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  12. . defensemedianetwork.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  13. . navysealmuseum.org. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  14. . nowgrenada.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  15. . cubadiplomatica.cu. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vto rgnennya SShA v Grena du angl United States invasion of Grenada 1983 vijskova operaciya pid kodovoyu nazvoyu Nevidkladna lyutist angl Operation Urgent Fury provedena Zbrojnimi silami SShA z metoyu vtorgnennya na teritoriyu ostrovu Grenada ta povalennya livogo uryadu sho zahopiv vladu shlyahom putchu Vtorgnennya SShA v Grenadu United States invasion of Grenada Holodna vijna Artilerijska obsluga 105 mm gaubici M102 82 yi diviziyi vede artilerijskij vogon u hodi operaciyi Artilerijska obsluga 105 mm gaubici M102 82 yi diviziyi vede artilerijskij vogon u hodi operaciyi Koordinati 12 03 pn sh 61 45 zh d 12 050 pn sh 61 750 zh d 12 050 61 750 Data 25 27 zhovtnya 1983 Misce Grenada Privid Zahist amerikanskih gromadyan pislya vijskovogo putchu na Grenadi Rezultat Vijskova peremoga SShA Storoni SShA Karibski mirotvorchi sili Antigua i Barbuda Barbados Dominika Yamajka Sent Lyusiya Sent Vinsent i Grenadini Grenada Kuba Pidtrimani Velika Britaniya Kanada dzherelo Trinidad i Tobago KNR SRSR NDR Respublika Kongo Bolgariya Liviya Komanduvachi Ronald Rejgan admiral general Norman Shvarckopf Ostin Hadson Vijskovi sili SShA 7 300 o s armiya morska pihota sili specoperacij VMS 12 bojovih korabliv 1 avianosec 1 krejser 3 esminci bilsh 70 litakiv 30 vertolotiv Karibski mirotvorchi sili 353 pihota morska pihota Grenada 1 500 pihota ta miliciya Kuba 722 specnaz inzhenerni vijska Vtrati Vijskovi vtrati 19 vbitih ta 116 poranenih Vijskovi vtrati Grenada 45 vbitih 358 poranenih Kuba 25 vbitih 59 poranenih 638 zahopleno v polon Zaginulo 24 civilnih gromadyanina Grenada otrimala nezalezhnist vid Spoluchenogo Korolivstva u 1974 roci U 1979 roci stavsya derzhavnij perevorot vnaslidok yakogo vlada perejshla do livogo ruhu JEWEL na choli z Morisom Bishopom U 1983 roci vidbuvsya she odin perevorot Bishopa ta kilkoh predstavnikiv uryadu zahopili i zgodom stratili Pislya cogo u vidpovid na zvernennya Organizaciyi Shidnokaribskih derzhav ta general gubernatora Pola Skuna administraciya prezidenta Rejgana uhvalila rishennya pro pochatok vijskovogo vtorgnennya Z tochki zoru SShA osnovnoyu metoyu operaciyi buv zahist zhittiv 600 amerikanskih studentiv ta nedopushennya povtoru tegeranskoyi krizi Vtorgnennya pochalos cherez shist dniv pislya smerti Bishopa vranci 25 zhovtnya 1983 roku Ob yednani sili armiyi SShA ta ryadu inshih karibskih derzhav vsogo blizko 7600 osib shvidko podolali sprotiv grenadciv Vijskovij uryad Ostina Gadsona usunuto vlada timchasovo do provedennya viboriv u 1984 roku perejshla do general gubernatora Pola Skuna 2 listopada 1983 roku OON prijnyala rezolyuciyu u yakij podiyi u Grenadi nazivalis grubim porushennyam norm mizhnarodnogo prava Z inshogo boku diyi uryadu otrimali znachnu pidtrimku vseredini SShA U Grenadi den vtorgnennya vidznachayut yak nacionalne svyato Den podyaki U hodi vtorgnennya proyavilis chislenni problemi v komunikaciyi ta koordinaciyi dij mizh riznimi amerikanskimi vijskovimi pidrozdilami Pislya rozsliduvannya bulo provedeno ryad vijskovih reform zokrema zgidno z prijnyatim aktom Goldvotera Nikolsa IstoriyaSer Erik Gejri ocholiv Grenadu pislya zdobuttya nezalezhnosti v 1974 roci Krayina zalishalas u skladi Britanskoyi spivdruzhnosti isnuvav post yakij mav pevni povnovazhennya ta priznachavsya britanskim monarhom Na chas opisanih u statti podij cyu posadu zajmav Pol Skun U 1976 roci jogo lejboristska partiya otrimala peremogu na viborah odnak opoziciya ne viznala yihnih rezultativ Na vulicyah vidbuvalis chislenni sutichki mizh privatnoyu armiyeyu Gejri vidomoyu yak angl Mongoose Gang ta predstavnikami opozicijnogo ruhu NJM Nazva ostannogo pohodit utochniti vid abbreviaturi JEWEL angl Joint Endeavour for Welfare Education and Liberation odniyeyi z partij sho vhodili do ob yednannya opozicijnih sil Grenadi 13 bereznya 1979 roku v toj chas koli Gejri buv za mezhami krayini NJM organizuvav derzhavnij perevorot Do vladi prijshov revolyucijnij uryad na choli z Morisom Bishopom Aeroport Aeroport Point Salines Uryad Morisa Bishopa iniciyuvav pobudovu mizhnarodnogo aeroportu u Pojnt Salinas angl Point Salines za mizhnarodnoyi dopomogi Britaniyi Kubi Liviyi Alzhiru ta inshih krayin Plani pobudovi aeroportu vinikli she u 1954 roci koli Grenada bula britanskoyu koloniyeyu proyekt buv vikonanij kanadskoyu firmoyu budivnictvo rozpochalos za uchasti britanskih kompanij U berezni 1983 roku uryad SShA zvinuvachuvav grenadciv u tomu sho radyanski ta kubinski vijskovi buduyut u Pojnt Salinas zlitnu smugu dovzhinoyu 2 7 km Ce oznachalo sho na aerodromi zmozhut sidati radyanski vazhki transportni litaki An 124 ta An 22 sho postachayut zbroyu dlya partizanskih formuvan u Centralnij Americi rozshiryuyuchi zonu radyanskogo vplivu Takozh vidznachalas nadmirna kilkist skladiv z palivom bilsh harakterna dlya vijskovoyi bazi nizh dlya civilnih litakiv Vinikalo poboyuvannya sho tam budut bazuvatis kubinski vinishuvachi bombarduvalniki MiG 23 Moris Bishop vidpovidav sho novij aeroport potriben dlya togo shob prijmati komercijni aviarejsi z turistami Na pivnochi ostrova isnuvav inshij aeroport Perl angl Pearl s Airfield odnak jogo zlitna smuga bula zakorotkoyu dlya reaktivnih litakiv Zhovten 1983 16 zhovtnya 1983 roku radikalni chleni NJM na choli z Bernardom Koardom zdijsnili chergovij perevorot ta pomistili Morisa Bishopa pid domashnij aresht Pochalis masovi protesti Bishopu vdalos zvilnitis i vin znovu zayaviv pro sebe yak pro golovu uryadu 19 zhovtnya Bishopa znovu zahopili ta rozstrilyali razom z jogo vagitnoyu divchinoyu kilkoma chlenami uryadu ta liderami profspilok Tila rozstrilyanih dosi ne vdalos znajti mozhlivo voni buli spaleni na odnij z vijskovih baz Vlada perejshla do vijskovogo uryadu na choli z Ostinom Gadsonom Na chotiri dni bulo ogolosheno cilodobovu komendantsku godinu znahodzhennya na vulici u cej chas karalos rozstrilom General gubernatora Grenadi Pola Skuna pomistili pid domashnij aresht Organizaciya Shidnokaribskih derzhav uryadi Barbadosu ta Yamajki zvernulis do SShA po dopomogu General gubernator Pol Skun mayuchi vidpovidni povnovazhennya takozh cherez sekretni diplomatichni kanali zaprosiv amerikanskih vijskovih do Grenadi Pro take rishennya Pola Skuna bulo ogolosheno piznishe a na toj chas pro ce ne povidomlyali dlya jogo bezpeki VtorgnennyaOperaciya Neobhidna lyutist angl Operation Urgent Fury 25 zhovtnya o 5 00 pochalas operaciya Terminova lyutist angl Urgent Fury U nij brali uchast 7000 amerikanciv ta 300 soldativ z inshih karibskih krayin Dlya SShA ce stalo pershoyu vijskovoyu operaciyeyu z chasiv vijni u V yetnami Atakuyuchim protistoyali 1500 grenadskih soldativ za inshimi danimi 700 ta pevna kilkist kubinciv U Grenadi ne bulo tankiv lishe visim BTR 60 ta dvi BRDM 2 Takozh voni mali 12 zenitnih ustanovok ZU 23 82 mm minometi velikokaliberni kulemeti ta granatometi Tochna rol gromadyan Kubi v konflikti zalishayetsya neviznachenoyu Za deyakimi danimi u Grenadi na chas vtorgnennya perebuvali 784 kubinci z nih lishe 64 buli vijskovimi She 636 buli budivelnikami a reshta mali inshi civilni specialnosti CRU vvazhalo sho v razi neobhidnosti budivelniki budut zalucheni do oboroni Odin z kubinskih oficeriv prisutnih u Grenadi piznishe ziznavavsya sho rozdavav zbroyu usim robitnikam na budivnictvi dlya samozahistu Za danimi radioperehoplen voni otrimali nakaz trimatis do ostannogo odnak bilshist zdalis u polon Piznishe poloneni povernulis do Kubi de yih vitali yak geroyiv Specialni operaciyi She do pochatku osnovnoyi operaciyi morski kotiki z 6 yi komandi SEAL mali vikonati kilka specialnih zavdan Odna z komand provela rozvidku plyazhiv na pivnochi ostrova bilya aeroportu Perl ta viyavila sho voni ne pidhodyat dlya visadki Insha komanda povinna bula vryatuvati general gubernatora Grenadi sho znahodivsya pid domashnim areshtom Vikonavshi visadku z gelikoptera morski kotiki zabuli vivantazhiti obladnannya dlya suputnikovogo zv yazku Piznishe yim dovelos vikoristati zvichajnu telefonnu liniyu shob viklikati vognevu pidtrimku Bijci trimali oboronu budinku doki nastupnogo dnya yih ne vivela z otochennya grupa morskoyi pihoti She odna komanda mala zahopiti radiovezhu na ostrovi Dosyagnuvshi vezhi voni opinilis v otochenni grenadskih ta kubinskih vijsk i ne zmogli zv yazatis z komanduvannyam Bulo prijnyato rishennya zrujnuvati vezhu pislya chogo morski kotiki probilis nazad do berega ta vidplili podali u vidkrite more Zgodom yih pomitili z rozviduvalnogo litaka ta zabrali na esminec USS Caron Potribno bulo zdijsniti rozvidku aeroportu Pojnt Salinas bijcyam dovelos visadzhuvatis na gumovih chovnah unochi sered shtormu Cherez nespriyatlivi pogodni umovi chetvero morskih kotikiv zaginuli yihni tila tak i ne buli znajdeni Zgodom motori chovniv zaglohli i misiyu v cilomu dovelos skasuvati Rozviddani dlya visadki ne vdalos otrimati Pershij den Shturmovik A 7 Corsair nad aeroportom Port Salines 350 bijciv z 75 go polku rejndzheriv za pidtrimki AC 130 visadilis na parashutah na aerodrom Pojnt Salinas o 5 34 O 10 00 aeroport bulo zahopleno a o 14 05 prizemlivsya pershij litak z bijcyami 82 yi diviziyi yaki mali prodovzhiti nastup O 15 30 grenadski vijska namagalis kontratakuvati odnak buli vidbiti Poryad z aerodromom znahodivsya odin z korpusiv miscevogo universitetu tak zvanij angl True Blue Campus Rejndzheri zahopili jogo zvilnili 138 studentiv i nespodivano dlya komanduvannya diznalis sho reshta studentiv znahodyatsya v inshomu misci u centralnij chastini ostrova Pid chas rozvidki chetvero rejndzheriv potrapili u zasidku i zaginuli Blizko 5 30 bijci Korpusu morskoyi pihoti SShA na vertolotah CH 46 ta CH 53 visadilisya v aeroportu Perl na pivnochi ostrova Sprotivu majzhe ne bulo Pidrozdili Delta za pidtrimki rejndzheriv roti C 75 go polku mali zvilniti politv yazniv iz v yaznici Richmond Gill Poryad z neyu znahodivsya Fort Frederik angl Fort Frederick visoka micna fortecya 18 go stolittya Planuvalas visadka na vertolotah UH 60 ta MH 6 odnak cherez silnij sprotiv yiyi bulo skasovano Odin z UH 60 bulo zbito Blizko 7 00 pidrozdili morskoyi pihoti z plavuchimi bronetransporterami AAV P7 ta chotirma tankami M60 visadilis u zatoci Grand Mal U hodi operacij aviapidtrimku zdijsnyuvali shturmoviki A 7 Corsair ta udarni vertoloti AH 1 Cobra Namagayuchis znishiti zenitni ustanovki u Fort Frederiku odin z A 7 zavdav udaru po likarni dlya dushevnohvorih v rezultati chogo zaginuli 18 civilnih osib Bilya togo zh Fortu Frederik buli zbiti dva vertoloti AH 1 Drugij den Vertolit korpusu morskoyi pihoti SShA CH 53D Morskij lev nad zenitnoyu ustanovkoyu radyanskogo virobnictva ZU 23 Vranci 26 zhovtnya bijci 82 yi diviziyi zitknulis iz kubinskimi silami poblizu selisha Kalliste angl Calliste Pislya togo yak amerikanci zastosuvali aviaudari ta artileriyu sprotiv bulo podolano Zgodom bilya selisha angl Frequente amerikanski vijskovi zahopili sklad zbroyi Takozh vranci grupa morskih pihotinciv zvilnila z otochennya general gubernatora Pola Skuna ta morskih kotikiv sho oboronyali jogo budinok U drugij polovini dnya morska pihota ta rejndzheri shturmuvali drugij kampus universitetu u selishi Ans angl Anse Suttyevogo sprotivu tam ne bulo odnak odin vertolit CH 53 rozbivsya zachepivshis gvintom za palmi Vijskovi evakuyuvali 233 amerikanskih studentiv ale viyavilos sho isnuye she odna grupa u tretomu kampusi universitetu u Prikl Bej angl Prickly Bay Nastupni dni Pidrozdili Shidnokaribskih sil oboroni pribuvayut na ostriv Grenada Pislya 27 zhovtnya sprotiv faktichno pripinivsya odnak amerikanski vijskovi vse she dosit oberezhno perebirali kontrol nad naselenimi punktami ostrovu Bula viyavlena she odna grupa studentiv blizko 20 osib yakih ne vdalos evakuyuvati u poperedni dni 27 zhovtnya odin z amerikanskih pidrozdiliv potrapiv pid snajperskij vogon Voni viklikali aviapidtrimku odnak shturmoviki A 7 pomilkovo zavdali udaru po svoyih zhe silah v rezultati chogo 17 voyakiv bulo poraneno Vvecheri togo zh dnya z yavilas informaciya sho grenadski soldati zbirayutsya u kazarmah bilya Kalivigni angl Calivigny na vidstani p yati kilometriv vid Pojnt Salinas Miscevist shturmuvali rejndzheri na vertolotah odin z nih rozbivsya pri posadci she dva buli poshkodzheni Rozviduvalna informaciya viyavilas hibnoyu niyakogo sprotivu ne bulo 1 listopada morski pihotinci visadilis na ostrovi Karioka na pivnich vid Grenadi Miscevij garnizon z 19 soldativ zdavsya bez boyu Cya operaciya stala ostannoyu u hodi kampaniyi Pidsumok U hodi operaciyi Urgent Fury zaginuli 19 amerikanskih vijskovih i she 116 bulo poraneno Bulo evakujovano 600 amerikanskih studentiv ta 80 gromadyan inshih krayin Kubinski sili zadiyani dlya oboroni ostrova vtratili 25 ubitimi ta 59 poranenimi She 638 osib vzyali u polon Sered grenadskih vijskovih 45 bulo vbito i 358 poraneno Takozh bulo vbito ne mensh nizh 24 civilni osobi Reakciya27 zhovtnya radyanske informacijne agentstvo TASS rozpovsyudilo zayavu u yakij govorilos sho SRSR rishuche zasudzhuye agresiyu Spoluchenih Shtativ proti Grenadi j vvazhaye yiyi zlochinom proti svitu ta lyudyanosti 2 listopada OON prijnyala rezolyuciyu u yakij podiyi u Grenadi nazivalis grubim porushennyam norm mizhnarodnogo prava Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Margaret Tetcher u privatnomu listi do Ronalda Rejgana zasudila vtruchannya zahidnoyi derzhavi u vnutrishni spravi malenkoyi nezalezhnoyi naciyi yakim bi poganim ne zdavavsya yiyi uryad Podalshi podiyiStanovlennya novogo uryadu Uryadi SShA ta inshih karibskih derzhav viznali general gubernatora Pola Skuna yedinim legitimnim predstavnikom vladi na ostrovi Za jogo spriyannya Nikolasa Bretvejta chlena Nacionalnogo demokratichnogo kongresu bulo priznacheno na post golovi Timchasovoyi konsultativnoyi radi zavdannyam yakoyi bulo vidnovlennya uryadu Grenadi U grudni 1984 projshli vibori na yakih peremogla Nacionalna partiya Grenadi prem yerom stav Gerbert Blejz Ocinka problem Operaciya Urgent Fury proyavila ryad problem u vzayemodiyi mizh rodami vijsk SShA armijski radiostanciyi viyavilis nesumisnimi z radiostanciyami na korablyah flotu flotski chinovniki vidmovlyalis zapravlyati armijski gelikopteri yaki prizemlyalis na korablyah oficeri morskoyi pihoti zaperechuvali proti nadannya svoyih gelikopteriv dlya transportuvannya rejndzheriv tosho Pislya ocinki rezultativ operaciyi bulo provedeno reformu Goldvotera Nikolsa Pam yat Memorial na chest kubinskih zahisnikiv ostrova U kampusi universitetu Svyatogo Georga angl St George s University zbuduvali monument na chest amerikanskih vijskovih sho zaginuli v hodi operaciyi 29 travnya 2009 roku aeroport u Pojnt Salinas bulo perejmenovano na chest Morisa Bishopa z nagodi 65 yi richnici jogo narodzhennya U 2013 roci vidbulos vstanovlennya monumentu pam yati grenadskim vijskovim sho zaginuli pid chas vtorgnennya U 2015 roci za spriyannya posolstva Kubi bulo vstanovleno memorial na chest kubinskih internacionalistiv sho pomerli zahishayuchi Grenadu Den vtorgnennya vidznachayut yak nacionalne svyato Den podyaki Div takozhVtorgnennya SShA v Panamu 1989 Vijna u V yetnami Okupaciya Dominikanskoyi Respubliki Okupaciya GayitiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vtorgnennya SShA v Grenadu The 1983 Invasion of Grenada Operation Urgent Fury 7 grudnya 2020 u Wayback Machine Operaciya Vspyshka yarosti otryvok iz knigi Floty v lokalnyh konfliktah vtoroj poloviny XX veka 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros The Grenada Revolution Online Arhivovano 27 lyutogo 2012 u WebCite angl defensemedianetwork com 18 kvitnya 2017 u Wayback Machine Rangers at Point Salines angl defensemedianetwork com 20 grudnya 2016 u Wayback Machine U S Navy SEAL Teams from Establishment through Operation Urgent Fury 1962 1983 angl Dzherela ta literaturaN M Vesela Visadka vijsk SShA na Grenadi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 H Stewart Richard W United States Army Center of Military History CMH Pub 70 114 1 Arhiv originalu za 10 listopada 2010 Procitovano 18 bereznya 2011 Cole Ronald H 1997 PDF Washington D C Arhiv originalu PDF za 5 chervnya 2007 Procitovano 18 bereznya 2011 Primitki margaretthatcher org Margaret Thatcher Foundation Arhiv originalu za 27 grudnya 2008 Procitovano 17 kvitnya 2017 Ronald H Cole 1997 Operation Urgent Fury The Planning and Execution of Joint Operations in Grenada 12 October 2 November 1983 Joint History Office of the Chairman of the Joint Chiefs of Staff Washington DC 25 serpnya 2014 u Wayback Machine p 6 p 26 p 62 Retrieved November 9 2006 Cole op cit p 6 62 Cole Ronald 1997 PDF Arhiv originalu PDF za 25 serpnya 2014 Procitovano 17 april 2017 OON 2 listopada 1983 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 17 kvitnya 2017 Magnuson Ed 21 listopada 1983 Time Arhiv originalu za 14 lyutogo 2008 Procitovano 17 kvitnya 2017 bostonglobe com The Boston Globe Arhiv originalu za 2 serpnya 2020 Procitovano 17 kvitnya 2017 foxnews com Associated Press Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 17 kvitnya 2017 Martin Douglas 9 veresnya 2013 The New York Times Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2017 cia gov 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine assessment of cuban forces in grenada CIA cubaconfidential wordpress com Arhiv originalu za 11 lipnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 defensemedianetwork com Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 navysealmuseum org Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 nowgrenada com Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017 cubadiplomatica cu Arhiv originalu za 19 kvitnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2017

Дата публікації:
Топ