Вороже́ська (інші назви — Ворожеска, Трито́н) — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, високогірне озеро в Українських Карпатах. Розташоване в межах Рахівського району Закарпатської області.
| озеро Ворожеська | |
|---|---|
| | |
| 48°16′34″ пн. ш. 24°11′34″ сх. д. / 48.27611111113888853° пн. ш. 24.192777777806° сх. д.Координати: 48°16′34″ пн. ш. 24°11′34″ сх. д. / 48.27611111113888853° пн. ш. 24.192777777806° сх. д. | |
| Розташування | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Закарпатська область |
| Розташування | Україна Закарпатська область, Рахівський район, масив Свидовець |
| Геологічні дані | |
| Тип | високогірне |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 0,7 км² |
| Висота | 1460 м |
| Глибина макс. | 4,5 м |
| Вода | |
| Солоність | 0 г/л |
| Температура | до +12°C влітку °C |
| Басейн | |
| Витікають | притока річки Апшинець |
| Інше | |
Ворожеська (Україна) | |
| | |
| озеро Ворожеська у Вікісховищі |
Озеро льодовикового походження. Лежить на висоті 1460 м над р. м., в одному з льодовикових карів, на північних схилах масиву Свидовець.
Складається з двох невеликих водойм. Верхнє (більше) озеро має круглу форму (діаметр 95 м, площа 0,7 га, глибина до 4,5 м). Нижнє озеро, розташоване на 15 м нижче від верхнього, видовженої форми (довжина 76 м, ширина 28 м, площа близько 0,2 га, глибина до 1,9 м). Живиться водами потоку, який бере початок у сніжнику, складеному фірновим льодом, який повністю тане лише в найжаркіші роки. Вода в озері чиста, досить прозора і досягає влітку до +12 тепла. Дно похиле, замулене. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних. Об'єкт туризму.
На захід від Ворожеськи розташоване озеро Апшинець, на південний захід — озеро Догяска, на південний схід — гора Великий Котел (1771 м).
Найближчий населений пункт — село Чорна Тиса.
ГО «Карпатські стежки» біля озера встановили охоронний знак.
Легенда про Ворожеське озеро ред.
| Жилися-були в матері два сини. Були вони гарні, добрі й сильні. Улітку випасали отари на гірській полонині, а взимку допомагали по господарству біля будинку. Одного разу зустріли хлопці дуже гарну дівчину. Кликали її Марічка, була вона з довгою русявою косою й дуже гарна собою. Обоє брати її полюбили. Що ж тут робити? І вирішили так: хто першим перепливе гірське озерце, що виднілося в ущелину між горами, тому й дістанеться Марічка. Але як тільки вони доплили до середини озера, через гору набігла чорна хмара і почалася страшна бура. Вода в озері здійнялася, налетіла більша хвиля — і братів затягло на дно, у страшну безодню. Довго чекала їхня мати, але не дочекалася, не побачила їх більше й Марічка. А недалеко від того озера, пастухи пасли овець, все це бачили й знали тих хлопців. Спустилися в село й розповіли їх матері. Побігла мати до того озера, упала на коліна й, заламавши руки, плакала й кричала: «Озеро, озеро! Чому ти таке вороже до мене, навіщо моїх синів-близнюків погубило?» А вітер підхопив: «Вороже...вороже...». Відтоді те озеро й почали називати Ворожеским. |
Галерея ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ворожеська |
Джерела ред.
- Таємниче карпатське озеро Ворожеська [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] | Про озеро, маршрути до озера, фото, карта, відгуки туристів
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Ворожеска [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.