Вормський конкордат (лат. Pax Wormatiensis cum Calixto II, також відомий як Pactum Calixtinum) — компромісна угода між Папою римським Калікстом II та імператором Священної Римської імперії Генріхом V, що закінчила боротьбу за інвеституру. Угода укладена 23 вересня 1122 у Вормсі. Ратифікована на Першому латеранському соборі (1123).
| Вормський конкордат | |
|---|---|
| Тип | конкордат |
| Підписано | 23 вересня 1122 |
| Підписанти | Калікст II і Генріх V |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія Редагувати
За Вормським конкордатом, обидві сторони дарували одна одній мир, король зобов'язувався повернути Папі і місцевим церквам захоплене у ході конфлікту майно. Угода врегулювала спірні питання в призначенні церковних ієрархів. Вона визнала подвійність становища єпископів, які входили одночасно і до церковної, і до феодальної ієрархії. Імператор відмовлявся від права наділяти прелатів перснем та патерицею — символами духовного звання, яке надавалося папою або легатами. За імператором зберігалося право наділяти єпископів ленами і світською владою, вручаючи їм скіпетр (світська інвеститура). Папа пішов на три великі поступки. Він визнав, що єпископи повинні нести васальні обов'язки перед імператором, погодився на присутність імператора при обранні єпископів на німецькій території і дозволив імператору висловлювати свою думку в суперечливих випадках. Імператор, своєю чергою, обіцяв, що вибори проходитимуть без симонії і примусу. Права імператора обмежувалися німецькими землями — в Італії і Бургундії імператор утратив право брати участь в обранні і вручав інвеституру через шість місяців. У цілому, конкордат був вигідніший папі, ніж імператору. Вплив останнього на церковні справи суттєво зменшився.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Стаття «Вормський Конкордат» у Радянській історичній енциклопедії [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Вормский конкордат или начало конца борьбы Империи и Церкви [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 29 липня 2012.
Бібліографія Редагувати
- Le Goff, Jacques Medieval Civilization 400–1500 Barnes and Noble, New York, 1964 (англ.)
- Reynolds, Susan Fiefs and Vassals, The Medieval Evidence Reinterpreted, Oxford University Press, 1994 (англ.)
- Davis, R. H. C. «A History of Medieval Europe, From Constantine to Saint Louis», Longmans, Ninth Printing, 1966 (англ.)
- Dahmus, Joseph, The Middle Ages, A Popular History, Doubleday & Company, Inc. Garden City, New York, 1968 (англ.)
- Cantor, Norman F., Medieval History, The Life and Death of a Civilization, The Macmillan Company, Collier-Macmillian Limited, London, Second Printing, 1969 (англ.)
- Strayer, Joseph R., The Middle Ages, 395–1500, Fourth Edition, Appleton-Century-Crofts, Inc. 1959 (англ.)
- Jordan, William Chester, Europe in the High Middle Ages, (Penguin History of Europe), Viking Press, 2001 (англ.)
- Thorndike, Lynn The History of Medieval Europe, Houghton Mifflin Co. 1956 (англ.)
Посилання Редагувати
- Вормський конкордат 1122 // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |