Волтер Гаузер Браттейн (англ. Walter Houser Brattain; 10 лютого 1902, Сямень, Китай — 13 жовтня 1987, Сіетл) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1956 році «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту» (разом з Вільямом Бредфордом Шоклі і Джоном Бардіном).
| Волтер Браттейн | |
|---|---|
| | |
| Народився | 10 лютого 1902[…] Сямень, Fujiand, Династія Цін |
| Помер | 13 жовтня 1987[…] (85 років) Сіетл, США ·хвороба Альцгеймера |
| Країна | США |
| Діяльність | фізик, винахідник |
| Alma mater | Whitman College[en] Орегонський університет Міннесотський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Whitman Colleged |
| Науковий керівник | John Torrence Tate, Sr.d |
| Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук AAAS Американське фізичне товариство |
| Відомий завдяки: | винахід транзистора |
| Батько | Ross Brattaind |
| Брати, сестри | Robert Brattaind |
| У шлюбі з | Keren Gilmore Brattaind Emma Jane Millerd |
| Нагороди | |
Волтер Гаузер Браттейн у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Волтер Браттейн народився в родині Росса Р. Браттейна й Оттіль Гаузер у місті Сямень (Амой) у Китаї. Виріс у штаті Вашингтон, США. Ступінь бакалавра здобув у 1924 році в Уїтменському коледжі, ступінь магістра в 1926 році в Орегонському університеті. Після захисту дисертації в 1929 році в Університеті Міннесоти влаштовується на роботу в лабораторії Белла.
У 1935 році Браттейн одружився з Керен Гілмор, яка була хіміком за спеціальністю. У них народився син Вільям Гілмор Браттейн. 10 квітня 1957 року Керен померла.
У 1958 році вдруге одружився з Еммі Міллер. В 1970-х роках він переїхав до Сіетла і жив там до смерті.
Помер від хвороби Альцгеймера 13 жовтня 1987 року у Сіетлі. Похований на міському кладовищі Померой у Вашингтоні.
Наукова діяльність Редагувати
Браттейн займався переважно властивостями поверхонь твердих тіл. Після перших своїх досліджень вольфраму він зайнявся поверхневими ефектами в напівпровідниках, таких як кремній і германій, і зробив суттєвий внесок у їхнє розуміння. Разом із Джоном Бардіном розробив транзистор на точковому p-n переході.
В 1952 році доктор Браттейн отримав ступінь почесного доктора наук у Портлендському університеті.
В 1956 році визнаний гідним, разом з Джоном Бардіном і Вільямом Шоклі, Нобелівської премії з фізики «за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту».
Доктор Браттейн — член Національної академії наук та Інституту Франкліна, член Американського фізичного товариства.
Нагороди Редагувати
- Медаль Стюарта Балантина, від інституту Франкліна, 1952 рік.
- Медаль Джона Скотта, 1954 рік.
- Нобелівська премія з фізики, 1956 рік.
Література Редагувати
- Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN 978-617-7279-81-4.
- Храмов Ю. А. Браттейн Волтер // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 44. — 400 с.
Примітки Редагувати
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ NNDB — 2002.
- Geni.com — 2006.
- . www.findagrave.com (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- . NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2022.
Посилання Редагувати
- Інформація із сайту Нобелівського комітету [ 20 червня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |