Волошин Микола Григорович (режисер)

Микола Григорович Воло́шин (нар. 30 серпня 1941, Запаро-Мар'ївка — пом.‎ 11 червня 2019, Дніпро) — український театральний режисер. Заслужений діяч мистецтв України з 2004 року.

Волошин Микола Григорович
Народився	30 серпня 1941(1941-08-30) Запаро-Мар'ївка, Олександрівський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер	11 червня 2019(2019-06-11) (77 років) Дніпро, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	театральний режисер
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1969)
Вчителі	Верхацький Михайло Полієвктович
Заклад	Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр, Бердянський міський Палац культури імені Тараса Шевченка, Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка», Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр і Дніпровський державний цирк
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Волошин.

Не плутати з Волошин Микола Григорович.

Біографія

Народився 30 серпня 1941 року в селі Запаро-Мар'ївці (нині Краматорський район Донецької області, Україна). 1969 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва, де навчався, зокрема, у Михайла Верхацького.

З 1969 року працював режисером Рівненського музично-драматичного театру; у 1973—1981 роках — художній керівник Бердянського міського Палацу культури; у 1981—1987 роках — головний режисер Закарпатського театру ляльок; у 1987—1994 роках — головний режисер Дніпропетровського українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка; у 1994—1996 роках — головний режисер Донецького російського драматичного театру в Маріуполі; з 1996 року — головний режисер Дніпропетровського цирку. Помер у Дніпрі 11 червня 2019 року.

Постановки

• «Пригоди бравого вояка Швейка» за Ярославом Гашеком (1971);
• «Паперова троянда» Фелікса Кривіна (1984);
• «Роксолана» Гарольда Бодикіна за романом «Роксолана» Павла Загребельного (1987);
• «Віщі сни Прометея» Володимира Канівця (1989);
• «Брехня» Володимира Винниченка (1990);
• «Маруся Чурай» за Ліною Костенко (1992);
• «Ніч на Івана Купала» за Миколою Гоголем (1993);
• «Остання ніч Сократа» Стефана Цанєва (1995).

• акробатичний дует «Нінзя» (Пхеньян, 1997);
• ілюзія з домашніми тваринами «Українське диво» (1997);
• казкове новорічне шоу «Новорічні пригоди Буратіно» (2004).

Література

• К. І. Котенко. Волошин Микола Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.