www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артеменко Володимир Микитович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артеменко Володи мир Мики тович Арте мен

Артеменко Володимир Микитович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артеменко.

Володи́мир Мики́тович Арте́менко (нар. 9 березня 1936, Мельники — пом. 8 грудня 2008, Київ) — радянський та український актор і режисер театру, кіно і телебачення. Заслужений діяч мистецтв України. Лауреат премії Я. Галана (1984), лауреат премії Фонду Тараса Шевченка (1995), багаторазовий переможець різних кінофестивалів.

Арте́менко Володи́мир Мики́тович
Народився 9 березня 1936(1936-03-09)
Мельники, Черкаська область, УРСР
Помер 8 грудня 2008(2008-12-08) (72 роки)
Громадянство  СРСР →  Україна
Діяльність актор
Alma mater Харківський державний театральний інститут
Членство НСКУ
Нагороди
IMDb ID 6984846

Біографія ред.

Народився 9 березня 1936 року в селі Мельники Чорнобаївського району Черкаської області.Батько — Микита Сергійович  (1910—1941) був завідувачем клуба, режисером сільського драматичного гуртка, грав у духовому оркестрі на трубі. Мати — Улита Пилипівна (1911—1998) працювала у колгоспі.

1963 р. — закінчив акторський факультет Харківського театрального інституту, (художній керівник курсу Народний артист СРСР Д. І. Антонович). Працював у Вінницькому музично-драматичному театрі ім. М. Садовського (1963—1965) та Черкаському музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка (1965—1968) на посаді актора.

Одночасно здійснював, як режисер, постановки дитячих спектаклів «Ріпка», «Хоробрі музики», де був зайнятий як актор. За період роботи в театрах з 1963 по 1968 роки зіграв понад 15 головних ролей:

  • Назар в спектаклі «Марина» М. Зарудного,
  • Максим Брага «Чабрець пахне сонцем» О. Коломійця,
  • Мирон Кагарлик «Сині роси» М. Зарудного,
  • Потап «Ой, не ходи Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького та ін., за які неодноразово був премійований на різних фестивалях і конкурсах.

1968 р. В. М. Артеменко вступив на кінорежисерський факультет Київського Державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (художній керівник курсу Народний артист України М. Мащенко), який закінчив у 1973 р.

1973 — зарахований на роботу до штату української студії хронікально-документальних фільмів, де працював режисером вищої категорії.

Протягом 2000-2007 рр. режисер В. М. Артеменко підготував і випустив як художній керівник курс режисерів телебачення в Київському Національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.

2008 року В. Артеменко відкрив кінофестиваль «Батьківські джерела» у своєму рідному селі Мельники на Черкащині, присвячений 85-річчю Чорнобаївського району і 50-річчю Національної спілки Кінематографістів України.

Не закінчивши роботу над фільмом «Польові випробування української вдачі» про українську художницю Даніеллу Леонович, яка прожила довгий час в США, але повернулася жити в Україну, 8 грудня 2008 року Володимир Артеменко помер. У 2011 році керівництво студії «Укркінохроніка» вирішило закінчити фільм (реж. В. Васильєв), але головним героєм кінострічки зробити самого режисера — Артеменка Володимира Микитовича.

Був членом спілки кінематографістів України.

Творчість ред.

Творчість Володимира Артеменка пронизує військова тематика. Такі фільми, як «Солдатські вдови», «Мене вбито в Сталінграді» були відзначені преміями і дипломами різних кінофестивалів, а фільм «Солдатські вдови» отримав два головних призи на міжнародному кінофестивалі «Молодість-83» і на Всесоюзному кінофестивалі в 1984 році.

Кінокартини «Солдатські вдови» і «Мене вбито в Сталінграді» були показані на XXXVIII й на XXXIX сесіях Генеральної Асамблеї ООН, як найкращі фільми, що показують трагедію людей, яку приносить війна.

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в м. Києві є зал, присвячений вдовам України. Він створений Народним художником України А. Гайдамакою і побудований на основі фільму «Солдатські вдови». При виході із зали відвідувачам демонструють цей фільм.

Його фільми «Іван Котляревський», «Шевченко і російська література», «Богдан Хмельницький» рекомендовані Міністерству Освіти як посібник для учнів в школах України.

Чорнобильська катастрофа показана у фільмі «Ой на горі калина».

Фільмографія ред.

За період роботи в кіно зняв 72 документальні і художні фільми, кіножурнали і відеоролики.

  • «Шевченко і російська література» (1976 р.),
  • «Іван Котляревський» (1978 р.),
  • «Зійшов солдат на п'єдестал» (1981 р.),
  • «Одна доля на двох» (1982 р.),
  • «Мене вбито в Сталінграді» (1983 р.),
  • «Солдатські вдови» (1983 р.),
  • «Сільський оркестр» (1984 р.),
  • «Душа милосердна» (1984)
  • «Літо з осінню стрічається» (1984 р.),
  • «Поріг» (1985 р.),
  • «Ой на горі калина» (1989 р.),
  • «З матір'ю на самоті» (1993 р.),
  • «Богдан Хмельницький» (1996 р.),
  • «2-ий Всесвітній форум українців» (1997 р.).
  • «Як зайчик літав на повітряних кульках» (1973 р.),
  • «В пошуках мільйонерки» (1993 р.),
  • «Інше життя, або втеча з того світу» (2006 р.; фільм отримав Гран-Прі на міжнародному кінофестивалі «Бригантина» в м. Бердянську за найкраще виконання головної ролі)

Примітки ред.

  1. . nsku.ck.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020. 
  2. . Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 2 січня 2017. 

Посилання ред.

Ця стаття недостатньо ілюстрована. Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artemenko Volodi mir Miki tovich Arte menko nar 9 bereznya 1936 Melniki pom 8 grudnya 2008 Kiyiv radyanskij ta ukrayinskij aktor i rezhiser teatru kino i telebachennya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Laureat premiyi Ya Galana 1984 laureat premiyi Fondu Tarasa Shevchenka 1995 bagatorazovij peremozhec riznih kinofestivaliv Arte menko Volodi mir Miki tovichNarodivsya 9 bereznya 1936 1936 03 09 Melniki Cherkaska oblast URSRPomer 8 grudnya 2008 2008 12 08 72 roki Gromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnist aktorAlma mater Harkivskij derzhavnij teatralnij institutChlenstvo NSKUNagorodiIMDb ID 6984846 Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Filmografiya 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 9 bereznya 1936 roku v seli Melniki Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Batko Mikita Sergijovich 1910 1941 buv zaviduvachem kluba rezhiserom silskogo dramatichnogo gurtka grav u duhovomu orkestri na trubi Mati Ulita Pilipivna 1911 1998 pracyuvala u kolgospi 1 1963 r zakinchiv aktorskij fakultet Harkivskogo teatralnogo institutu hudozhnij kerivnik kursu Narodnij artist SRSR D I Antonovich Pracyuvav u Vinnickomu muzichno dramatichnomu teatri im M Sadovskogo 1963 1965 ta Cherkaskomu muzichno dramatichnomu teatri im T Shevchenka 1965 1968 na posadi aktora Odnochasno zdijsnyuvav yak rezhiser postanovki dityachih spektakliv Ripka Horobri muziki de buv zajnyatij yak aktor Za period roboti v teatrah z 1963 po 1968 roki zigrav ponad 15 golovnih rolej Nazar v spektakli Marina M Zarudnogo Maksim Braga Chabrec pahne soncem O Kolomijcya Miron Kagarlik Sini rosi M Zarudnogo Potap Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici M Starickogo ta in za yaki neodnorazovo buv premijovanij na riznih festivalyah i konkursah 1968 r V M Artemenko vstupiv na kinorezhiserskij fakultet Kiyivskogo Derzhavnogo institutu teatralnogo mistectva im Karpenka Karogo hudozhnij kerivnik kursu Narodnij artist Ukrayini M Mashenko yakij zakinchiv u 1973 r 1973 zarahovanij na robotu do shtatu ukrayinskoyi studiyi hronikalno dokumentalnih filmiv de pracyuvav rezhiserom vishoyi kategoriyi Protyagom 2000 2007 rr rezhiser V M Artemenko pidgotuvav i vipustiv yak hudozhnij kerivnik kurs rezhiseriv telebachennya v Kiyivskomu Nacionalnomu universiteti teatru kino i telebachennya im Karpenka Karogo 2008 roku V Artemenko vidkriv kinofestival Batkivski dzherela u svoyemu ridnomu seli Melniki na Cherkashini prisvyachenij 85 richchyu Chornobayivskogo rajonu i 50 richchyu Nacionalnoyi spilki Kinematografistiv Ukrayini Ne zakinchivshi robotu nad filmom Polovi viprobuvannya ukrayinskoyi vdachi pro ukrayinsku hudozhnicyu Daniellu Leonovich yaka prozhila dovgij chas v SShA ale povernulasya zhiti v Ukrayinu 8 grudnya 2008 roku Volodimir Artemenko pomer U 2011 roci kerivnictvo studiyi Ukrkinohronika virishilo zakinchiti film rezh V Vasilyev ale golovnim geroyem kinostrichki zrobiti samogo rezhisera Artemenka Volodimira Mikitovicha 2 Buv chlenom spilki kinematografistiv Ukrayini Tvorchist red Tvorchist Volodimira Artemenka pronizuye vijskova tematika Taki filmi yak Soldatski vdovi Mene vbito v Stalingradi buli vidznacheni premiyami i diplomami riznih kinofestivaliv a film Soldatski vdovi otrimav dva golovnih prizi na mizhnarodnomu kinofestivali Molodist 83 i na Vsesoyuznomu kinofestivali v 1984 roci Kinokartini Soldatski vdovi i Mene vbito v Stalingradi buli pokazani na XXXVIII j na XXXIX sesiyah Generalnoyi Asambleyi OON yak najkrashi filmi sho pokazuyut tragediyu lyudej yaku prinosit vijna U Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni v m Kiyevi ye zal prisvyachenij vdovam Ukrayini Vin stvorenij Narodnim hudozhnikom Ukrayini A Gajdamakoyu i pobudovanij na osnovi filmu Soldatski vdovi Pri vihodi iz zali vidviduvacham demonstruyut cej film Jogo filmi Ivan Kotlyarevskij Shevchenko i rosijska literatura Bogdan Hmelnickij rekomendovani Ministerstvu Osviti yak posibnik dlya uchniv v shkolah Ukrayini Chornobilska katastrofa pokazana u filmi Oj na gori kalina Filmografiya red Za period roboti v kino znyav 72 dokumentalni i hudozhni filmi kinozhurnali i videoroliki Dokumentalni strichki Shevchenko i rosijska literatura 1976 r Ivan Kotlyarevskij 1978 r Zijshov soldat na p yedestal 1981 r Odna dolya na dvoh 1982 r Mene vbito v Stalingradi 1983 r Soldatski vdovi 1983 r Silskij orkestr 1984 r Dusha miloserdna 1984 Lito z osinnyu strichayetsya 1984 r Porig 1985 r Oj na gori kalina 1989 r Z matir yu na samoti 1993 r Bogdan Hmelnickij 1996 r 2 ij Vsesvitnij forum ukrayinciv 1997 r Hudozhni filmi Yak zajchik litav na povitryanih kulkah 1973 r V poshukah miljonerki 1993 r Inshe zhittya abo vtecha z togo svitu 2006 r film otrimav Gran Pri na mizhnarodnomu kinofestivali Brigantina v m Berdyansku za najkrashe vikonannya golovnoyi roli Primitki red Volodimir Artemenko prometej ukrayinskoyi kinodokumentalistiki nsku ck ua Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 31 serpnya 2020 Zavershuyutsya zjomki filmu pro nashogo zemlyaka rezhisera Volodimira Artemenka 2011 Arhiv originalu za 31 grudnya 2016 Procitovano 2 sichnya 2017 Posilannya red Gluhova S V Artemenko Volodimir Mikitovich Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2016 ISBN 978 617 7238 39 2 Mahtina Ye N Parfenyuk O B Artemenko Volodimir Mikitovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Nacionalna spilka kinematografistiv Ukrayini Vechir pam yati kinorezhisera Volodimira Artemenka 2011 Arhivovano 3 sichnya 2017 u Wayback Machine Dok film Polovi viprobuvannya ukrayinskoyi vdachi 2011 youtube com Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Artemenko Volodimir Mikitovich amp oldid 39192504