Володимир Беекман

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беекман.

Володи́мир Бе́екман (*23 серпня 1929(19290823), Таллінн — †3 жовтня 2009, Таллінн) — естонський письменник і громадський діяч.

Володимир Беекман
Vladimir Beekman
Народився	23 серпня 1929(1929-08-23) Таллінн
Помер	3 жовтня 2009(2009-10-03) (80 років) Таллінн
Поховання	Цвинтар Рахумяе^d :
Країна	Естонія  СРСР
Діяльність	письменник
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Знання мов	естонська
Роки активності	з 1956
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
У шлюбі з	Еме Беекман
Нагороди	Заслужений письменник Естонської РСР^d (1975)
IMDb	ID 0066408

Закінчив 1953 Талліннський політехнічний інститут.

Автор поетичних збірок «Пісня про молодість» (1952), «Вітер у вересі» (1958), «Синій тюльпан» (1965), «Антидерево» (1969), «Година пік» (1971), поеми «Світло Східної Європи» (1963) тощо, романів «Транзитний пасажир» (1967), «Нічні льотчики» (1975), «І сто смертей» (1978), «Рік Осла» (1979), «Коридор» (1982), «Навський водоспад» (1984), книг подорожніх вражень.

Творчості Беекмана притаманна ліричність і пристрасна публіцистичність. Виступає як перекладач, зокрема творів українських поетів (Т. Шевченка, П. Тичини, Д. Білоуса, Р. Братуня тощо).

Українською мовою окремі твори Беекмана переклали О. Завгородній і В. Гримич.

Твори

• Укр. перекл. — Поезії. К., 1981
• Рос. перекл. — Транзитный пассажир. М.,1972
• Море дождя и солнца. М., 1974
• На затылке земного шара. Таллин, 1983
• Коридор. Таллин, 1984
• И сто смертей.- Ночные летчики. М., 1985.

Примітки

1. LIBRIS — 2013.
   d:Track:Q1798125

Джерела

• Слабошпитський М. Що записано в книгу часу. «Київ», 1985, № 1
• Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 140—141.