Василь Олексійович Волков (* 21 березня (2 квітня) 1840 — 22 квітня (5 травня) 1907) — російсько-український художник-передвижник. Закінчив Академію мистецтв у Петербурзі.
Волков Василь Олексійович | |
---|---|
Народження | 2 квітня 1840 Санкт-Петербург |
Смерть | 1907 |
Полтава (бронхіальна астма) | |
Поховання | Монастирське кладовище (Полтава) |
Країна | Російська імперія |
Жанр | портрет |
Навчання | Петербурзька академія мистецтв |
Діяльність | художник |
Напрямок | живопис |
Відомі учні | Трипільська Єлизавета Романівна |
| |
Волков Василь Олексійович у Вікісховищі |
З життєпису ред.
По закінчені академії перебрався до Полтави, де викладав малювання в Петровському кадетському корпусі та в Інституті шляхетних дівчат, мав власну художню студію.
Працював в різних жанрах — портретному, побутовому, історичному. Це портрети Є.Прайс, царя Олександра ІІ, колег-передвижників М.Ярошенка і Леоніда Позена, картини «Українець», «Няня», «Гоголь слухає лірника», «Гоголь у Василівці», «Околиці Полтави» та ін. У співавторстві з Позеном розробив ескіз надгробка Івана Котляревського. Одна з загадковіших його картин — «Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана Павла Полуботка в 1724 році», в якій він зобразив момент, коли, за переданням, Полуботок кинув цареві фразу «Скоро, дуже скоро суд Божий розсудить Петра з Павлом!». Тривалий час ця картина була відома лише у копії Я.Вінглянського — 1911 року.
Похований на Монастирському кладовищі Полтавського Хрестоздвиженською монастиря.
Галерея робіт ред.
Література ред.
- «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 142—143 (укр.)
Посилання ред.
- Ігор Малишевський. Детектив з гетьманським золотом найбільший у світі скарб з англійських печер алі-баби//газета «Дзеркало тижня»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Прес-центр[недоступне посилання з червня 2019]