Войцех Бем

Войцех Бем, гербу власного, (лат. Adalbertus Behm, пол. Wojciech Behm або Bem), (1717, Львів — ?, Львів) — львівський міщанин, член колегії сорока мужів (1753), лавник (1753—1766), міський райця (1766—1786) та бурмистр (1774, 1777, 1779).

Войцех Бем
лат. Adalbertus Behm
Войцех Бем Кам'яниця Бемівська на вул. Галицькій 10 у Львові
Бурмистр Львова
1774, вперше — 1779, востаннє
Райця Львова
1766 — 1786
Війт Львова
1781
Народився	1717(1717) Львів, Річ Посполита
Країна	Львів Річ Посполита Габсбурзька монархія
Рід Беми
Батько	Християн Бем (пол. Christian Bem)

Життєпис

Рід Бемів походив зі Свідниці в Сілезії. Дід Войцеха Каспер Бем, сідляр (ремісник, що виготовляє сідла для коней), в 1694 перебрався зі Свідниці до Львова і прийняв міське громадянство. Батько Войцеха, Християн Бем, успадкував батькову професію сідляра, а в 1715 році був обраний до львівської колегії сорока мужів. Брат Войцех, Ігнатій Бем, був членом колегії сорока мужів (1763—1768) та лавником (1768—1787).

В 1766 році Войцех Бем обраний до міської ради, де залишався аж до габсбурзької реформи міського самоврядування в 1786 році, коли старе маґдебурзьке право було скасоване. Тричі обирався бурмистром. Був радником короля Станіслава Августа Понятовського, отримав шляхетство.

Дід Юзефа Бема, листопадового повстанця і головнокомандувача військ угорського повстання 1848 року.

Сім'я

В шлюбі з Йоанною Веніно, донькою львівського бурмистра Францішека Веніно, мав 9 дітей:

• Аґнєшка (нар. 1753)
• Якуб (нар. 1760 — пом.1841)
• Анджей (нар. 1765)
• Ян (нар. 1757)
• Людвиґа
• Зофія
• Францішка
• Ян (1759)
• Анджей (нар. 1768)

Джерела

• Myron Kapral, Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku, Toruń 2008, Wydawnictwo Adam Marszałek, ss. 420 ; (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego, T. 7, Ziemie Ruskie ; z. 1: Lwów) (пол.)
• Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich, «Pamiętnik Historyczno-Prawny», VII, z.5, 255 [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)