Тихон Митрофанович Внуков (11.08.1890 — 24.09.1937) — освітянин, ректор Одеського інституту народної освіти.
| Внуков Тихон Митрофанович | |
|---|---|
| Народився | 11 серпня 1890 Орловська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 вересня 1937 (47 років) Одеса, Українська РСР, СРСР ·вогнепальне поранення |
| Громадянство | Російська імперія, СРСР |
| Діяльність | освітянин, ректор |
| Заклад | Одеський інститут народної освіти |
| Партія | ВКП(б) |
Біографія ред.
Тихон Митрофанович Внуков народився 11 серпня 1890 року в Малоарганільському повіті Орловської губернії Російської імперії в селянській родині. В 1908 році почав працювати писарем у Малоарганільському повіті, вступив до партії есерів.
У лютому 1909 року склав екзамен на звання народного вчителя і працював в земській школі рідного повіту. Згодом працював діловодом в Земельній управі.
В 1915 році був мобілізований до Царської армії у якості ротного писаря особової частини 52-го полку.
У березні 1917 року став головою Дружинного комітету в Миколаєві. У грудні 1917 року демобілізувався й почав працювати в культурно-просвітницькому відділі. В 1919 році вступив до РКП(б). Надалі виконував різні доручення при штабі 58-ї дивізії Червоної Армії.
У серпні 1920 року був делегатом 2-ї Всеукраїнської наради у справах народної освіти. Згодом був переведений на Одещину у місто Ананьїв, де завідував відділом народної освіти повітового виконкому та викладачем радпартшколи.
Одеський період ред.
Навесні 1921 року перевівся до Одеського губернського відділу освіти, де став головою губернського комітету професійної та соціально-навчальної освіти, а згодом головою відділу комітету допомоги вченим.
В 1923 році його обирали депутатом Одеської міської ради. З лютого 1924 року був співробітником Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук.
В 1925—1927 роках навчався на економічному факультеті Одеського інституту народного господарства, потім — в ОІНО.
В 1926—1930 роках обіймав посаду ректора Одеського інституту народної освіти (ОІНО), в якому викладав економічну географію.
у 1934—1936 роках працював відповідальним секретарем та членом президії Одеської обласної ради профспілок, в 1936—1937 роках — директором Одеського історико-археологічного музею.
Рішенням Виїзної Колегії Верховного Суду СРСР від 23 вересня 1937 року Т. М. Внуков був засуджений до смертної кари. Розстріляний 24 вересня 1937 року.
Реабілітація ред.
9 липня 1957 року Верховний Суд Союзу РСР скасував вирок Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 23 вересня 1937 року щодо Т. М. Внукова і закрив карну справу за відсутністю складу злочину.
Література ред.
- Смирнов В. А. Реквием ХХ века: В 5-ти частях с эпилогом. — Ч. 3. — Изд. 2-е, доп. и испр. / В. А. Смирнов. — Одесса: Астропринт, 2016. — С. 132—145.
- Букач В. М. З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Керівники: Біографічний словник / В. М. Букач. — Одеса: ПНПУ, 2018. — С. 14 — 25. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/2244/3/Ректори%20ПНПУ.pdf [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]