Влодзімеж Ремігіуш Ленкевич-Іпогорський гербу Котвич (пол. Włodzimierz Remigiusz Lenkiewicz-Ipohorski; 1878, с. Телешниця Ошварова — перед 1966, Лондон) — польський історик, педагог, урядовий комісар (1920—1926) і бургомістр (1929—1934) Тернополя, почесний громадянин Тернополя.
Влодзімеж Ленкевич | |
---|---|
Бургомістр Тернополя | |
1929 — 1934 | |
Попередник | Станіслав Седлецький |
Наступник | Станіслав Відацький |
Урядовий комісар Тернополя | |
1920 — 1926 | |
Попередник | Семен Сидоряк |
Наступник | Казімеж Яворчиковський |
Народився | 1878 с. Телешниця Ошварова, нині Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща |
Помер | перед 1966 м. Лондон |
Відомий як | історик |
Країна | Республіка Польща |
Національність | поляк |
Alma mater | Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Професія | історик, учитель |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився 1878 року в Телешниці Ошваровій (Ліського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща). Мав брата Адама (1888—1941) і сестру Марію (1888—1948).
Під час четвертого року студій на Філософському факультеті Львівського університету в 1899 році отримав стипендію фундації Барчевського. Закінчив навчання з науковим ступенем доктора філософії. Був звичайним членом Історичного товариства у Львові і Повітової шкільної ради.
Став учителем історії та географії. У березні 1902 року зі заступника вчителя іменований вчителем середніх шкіл і переведений з П'ятої львівської гімназії до гімназії в Тарнові. Упродовж 1911—1931 років був директором Другої тернопільської гімназії ім. Юліуша Словацького.
Під час Першої світової війни заснував у Тернополі Товариство польське, пізніше в часі польсько-української війни був інтернований українцями (1919).
Від 1920 до січня 1926 року був урядовим комісаром м. Тернопіль. Тоді міська рада надала йому звання почесного громадянина Тернополя. Від 1921 до 1927 — голова футбольного клубу «Креси». 1929—1934 — бургомістр Тернополя. Будучи на посаді директора Другої тернопільської гімназії, 5 грудня 1929 року взяв відпустку для виконання уряду бургомістра, а 30 листопада 1931 року на власне прохання переведений у стан спочинку. У березні 1933 року став заступником голови комітету в справі будівництва пам'ятника Юзефові Пілсудському в Тернополі. У 1930-х роках був власником автомобіля, що на той час ще було доволі рідкісним явищем у Тернополі.
Був жонатий, мав двох дітей (1900 і 1903 р.н.). Помер перед 1966 роком у Лондоні.
Відзнаки ред.
- Хрест Незалежності
- Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі (2 травня 1924)
- Ювілейний хрест для урядовців і цивільних службовців (Австро-Угорщина)
- Почесний громадянин Тернополя (1926)
Публікації ред.
- «Udział Rosji w pokoju karłowickim 1699» (1901),
- «Wychowanie estetyczne młodzieży» [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (1912).
Примітки ред.
- ↑ . Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
- . Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 17 січня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
- . Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
- Kronika. Stypendya [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 31 z 9 lutego 1899. — S. 4. (пол.)
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcji II Państwowej Gimnazjum w Tarnopolu za rok szkolny 1931/32 [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Tarnopol 1932. — S. 3.
- Sprawozdanie z Czynności Wydziału Towarzystwa Historycznego we Lwowie tudzież Komitetu Redakcyjnego Kwartalnika Historycznego za rok 1912 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów 1913. — S. 15.
- Wiadomości osobiste [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Dziennik Urzędowy C. K. Rady Szkolnej Krajowej w Galicyi, Nr 24 z 2 lipca 1902. — S. 350.
- . nto.pl (пол.). Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918 [ 10 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Wiedeń 1918. — S. 1022.
- ↑ Sobotkiewicz S. Patrząc na zdjęcie matki [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Wiadomości, Nr 13 (1043) z 27 marca 1966. — S. 1.
- web4you.net.pl. . www.cracovia-leopolis.pl. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
- . www.sowiniec.com.pl. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
- Co dzień niesie? Komisarz rządowy m. Tarnopola // Gazeta Lwowska, Nr 7 z 10 stycznia 1926. — S. 2.
- . poglyad.te.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
- Tarnopol buduje wielki pomnik Marszałka Piłsudskiego [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta Lwowska, Nr 84 z 26 marca 1933. — S. 7.
- . www.tourclub.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
- Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 [ 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 26.
- Udział Rosji w pokoju karłowickim 1699 [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // books.google.pl [дата доступу 6 березня 2017]
Джерела ред.
- Sprawozdanie Dyrekcji II Państwowej Gimnazjum w Tarnopolu za rok szkolny 1931/32 [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Tarnopol 1932. (пол.)
- Włodzimierz Lenkiewicz-Ipohorski h. Kotwicz [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] // sejm-wielki.pl (пол.) [дата доступу 6 березня 2017]