www.wikidata.uk-ua.nina.az

Владислав Літманович пол Władysław Litmanowicz справж Абрам Вольф пол Abram Wolf 20 лютого 1918 31 березня 1992 польськи

Владислав Літманович

Владислав Літманович (пол. Władysław Litmanowicz) справж. Абрам Вольф (пол. Abram Wolf; 20 лютого 1918 — 31 березня 1992) — польський шахіст, журналіст, шаховий функціонер і суддя єврейського походження. Юрист за освітою, у повоєнні роки суддя в сталінських процесах, виносив смертні вироки діячам польського підпільного руху за незалежність.

Владислав Літманович
Władysław Litmanowicz
Народився 20 лютого 1918(1918-02-20)
Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 31 березня 1992(1992-03-31) (74 роки)
Поховання Північний комунальний цвинтар у Варшаві
Країна  Республіка Польща
Діяльність Військовик, шахіст
Alma mater Faculty of Law and Administration, University of Warsawd
Знання мов польська
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання Майор
У шлюбі з Mirosława Litmanowiczd
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)

Життєпис Редагувати

1939 році здобув ступінь магістра на Юридичному факультеті Варшавського університету[pl]. У червні 1941 року був депортований вглиб СРСР. Працював бухгалтером у колгоспі в Кагальнику під Азовом. У серпні 1941 року мобілізований до лав Червоної Армії і направлений у місячну Школу нижчого офіцерського складу. Після закінчення школи служив молодшим офіцером у підрозділах Червоної Армії. 11 серпня 1944 переведений у Польську Народну армію.

У 1947—1952 роках був суддею Військового Районного Суду[pl] в Кракові, Кельцях і Варшаві. На цій посаді брав участь у сталінських процесах, зокрема, в процесі Тадеуша Клуковського і Георгія Кужепи, засуджених на смертну кару у Варшаві 1 жовтня 1952 року за статтею 86 KKWP. До смертної кари засудив також лейтенанта АК Едмунда Буковського[pl], чиї останки виявлені тільки 2013 року на Kwaterze na Łączce.

У 1952—1955 роках був oficerem do zleceń doradcy szefa ГПУ ВП[pl] полковника В. Зайцева. Кар'єру в Народному Війську Польському завершив 1955 року у званні майора (переведений в резерв).

У післявоєнний період належав до розширеної когорти провідних польських шахістів. Від 1948 до 1955 року п'ять разів виступив у фіналі чемпіонату Польщі, найкращий результат показавши 1951 року в Лодзі, де посів VIII місце. Від 1951 року був віце-президентом Шахової секції ГКФК[pl], відіграючи в її діяльності головну роль. Завдяки своїй організаційній діяльності брав участь у представницьких турнірах. У 1952 році виступив на міжнародному турнірі в Мендзиздроє, а також представляв Польщу на шаховій олімпіаді в Гельсінках (набрав 0,5 очка в 4 партіях).

Від початку 50-х років зайнявся письменницькою і журналістською роботою. Від середини десятиліття присвятив себе їй повністю, припинивши активну участь у змаганнях. У період 1950—1984 без перерви обіймав посаду головного редактора щомісячника Шахи. Також від 1950 року вів шаховий відділ у газеті Трибуна Люду. До середини 80-х років. редагував шахові колонки в декількох журналах, таких, наприклад, як: Express Wieczorny, Perspektywy, Żołnierz Polski, Żołnierz Wolności, Świat Młodych та інших. В 1956—1970 роках обіймав різні посади в Польському шаховому союзі[pl], зокрема був головою ради тренерів, віце-президентом з питань спорту і генеральним секретарем. У 1982 році отримав звання почесного члена ПШС. Від 1964 року обіймав посаду делегата ПШС до ФІДЕ, потім у 1970—1972 роках був членом Комісії з правил ФІДЕ, а з 1978 по 1982 — її секретарем. 1968 року отримав звання судді міжнародного класу. У своїй суддівській кар'єрі виконував функції арбітра, зокрема на трьох олімпіадах (1980, 1984, 1986), командному чемпіонаті світу (1985) і на багатьох інших міжнародних турнірах високого рангу.

За свої журналістські та публіцистичні досягнення 1973 року був нагороджений Хрестом кавалера, а 1982-го Хрестом офіцера Ордену Відродження Польщі. Має один з найбільших доробків серед усіх польських авторів, які писали про шахи. Відмінною рисою його творчості була передусім різноманітність тематики.

Похований на Комунальному північному цвинтарі у Варшаві[pl].

Особисте життя Редагувати

Дружиною Владислава Літмановича була Мирослава Літманович[pl], провідна польська шахістка 1960-х років, міжнародна майстриня від 1967 року, чемпіонка Польщі 1968 року, а також п'ятиразова учасниця шахових олімпіад (у 1957—1972 роках).

Окремі публікації Редагувати

  • Obrona słowiańska — Warszawa 1951
  • Międzynarodowy turniej szachowy Sopot 1951 — Warszawa 1953
  • Reflektorem po szachownicach świata — Warszawa 1957 (wspólnie z E.Arłamowskim i A.Szymańskim)
  • Dykteryjki i ciekawostki szachowe — Warszawa 1971 (II wydanie 1974)
  • Polscy szachiści 1945—1975 — Warszawa 1976
  • Polscy szachiści 1945—1980 — Warszawa 1982
  • Nowe dykteryjki i ciekawostki szachowe — Warszawa 1983
  • Szachy od A do Z — dwutomowa encyklopedia, Warszawa 1986 (tom I) i 1987 (tom II) (wraz z J.Giżyckim)

Література Редагувати

  • W.Litmanowicz, J. Giżycki «Szachy od A do Z», Warszawa 1986, str. 528—529
  • «Szachy» 2/88, Jubileusz 70-lecia Władysława Litmanowicza
  • K.Szwagrzyk «Zbrodnie w majestacie prawa 1944—1955» Wydawnictwo ABC Future, Warszawa 2000, str.118-119
  • K.Szwagrzyk «Prawnicy czasu bezprawia. Sędziowie i prokuratorzy wojskowi w Polsce 1944—1956» Kraków — Wrocław 2005
  • Tadeusz Wolsza, Olimpijczyk z partyjnego nadania. Droga Andrzeja Pytlakowskiego do drużyny olimpijskiej na szachową Olimpiadę w Helsinkach w 1952 r., w: Glaukopis, nr 30 z 2014, s. 200—204

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vladislav Litmanovich pol Wladyslaw Litmanowicz spravzh Abram Volf pol Abram Wolf 20 lyutogo 1918 31 bereznya 1992 polskij shahist zhurnalist shahovij funkcioner i suddya yevrejskogo pohodzhennya Yurist za osvitoyu u povoyenni roki suddya v stalinskih procesah vinosiv smertni viroki diyacham polskogo pidpilnogo ruhu za nezalezhnist Vladislav LitmanovichWladyslaw LitmanowiczNarodivsya 20 lyutogo 1918 1918 02 20 Breslau Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaPomer 31 bereznya 1992 1992 03 31 74 roki Pohovannya Pivnichnij komunalnij cvintar u VarshaviKrayina Respublika PolshaDiyalnist Vijskovik shahistAlma mater Faculty of Law and Administration University of WarsawdZnannya mov polskaUchasnik nimecko radyanska vijnaVijskove zvannya MajorU shlyubi z Miroslawa LitmanowiczdNagorodi Orden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Osobiste zhittya 3 Okremi publikaciyi 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis Redaguvati1939 roci zdobuv stupin magistra na Yuridichnomu fakulteti Varshavskogo universitetu pl U chervni 1941 roku buv deportovanij vglib SRSR Pracyuvav buhgalterom u kolgospi v Kagalniku pid Azovom U serpni 1941 roku mobilizovanij do lav Chervonoyi Armiyi i napravlenij u misyachnu Shkolu nizhchogo oficerskogo skladu Pislya zakinchennya shkoli sluzhiv molodshim oficerom u pidrozdilah Chervonoyi Armiyi 11 serpnya 1944 perevedenij u Polsku Narodnu armiyu U 1947 1952 rokah buv suddeyu Vijskovogo Rajonnogo Sudu pl v Krakovi Kelcyah i Varshavi Na cij posadi brav uchast u stalinskih procesah zokrema v procesi Tadeusha Klukovskogo i Georgiya Kuzhepi zasudzhenih na smertnu karu u Varshavi 1 zhovtnya 1952 roku za statteyu 86 KKWP Do smertnoyi kari zasudiv takozh lejtenanta AK Edmunda Bukovskogo pl chiyi ostanki viyavleni tilki 2013 roku na Kwaterze na Laczce U 1952 1955 rokah buv oficerem do zlecen doradcy szefa GPU VP pl polkovnika V Zajceva Kar yeru v Narodnomu Vijsku Polskomu zavershiv 1955 roku u zvanni majora perevedenij v rezerv U pislyavoyennij period nalezhav do rozshirenoyi kogorti providnih polskih shahistiv Vid 1948 do 1955 roku p yat raziv vistupiv u finali chempionatu Polshi najkrashij rezultat pokazavshi 1951 roku v Lodzi de posiv VIII misce Vid 1951 roku buv vice prezidentom Shahovoyi sekciyi GKFK pl vidigrayuchi v yiyi diyalnosti golovnu rol Zavdyaki svoyij organizacijnij diyalnosti brav uchast u predstavnickih turnirah U 1952 roci vistupiv na mizhnarodnomu turniri v Mendzizdroye a takozh predstavlyav Polshu na shahovij olimpiadi v Gelsinkah nabrav 0 5 ochka v 4 partiyah Vid pochatku 50 h rokiv zajnyavsya pismennickoyu i zhurnalistskoyu robotoyu Vid seredini desyatilittya prisvyativ sebe yij povnistyu pripinivshi aktivnu uchast u zmagannyah U period 1950 1984 bez perervi obijmav posadu golovnogo redaktora shomisyachnika Shahi Takozh vid 1950 roku viv shahovij viddil u gazeti Tribuna Lyudu Do seredini 80 h rokiv redaguvav shahovi kolonki v dekilkoh zhurnalah takih napriklad yak Express Wieczorny Perspektywy Zolnierz Polski Zolnierz Wolnosci Swiat Mlodych ta inshih V 1956 1970 rokah obijmav rizni posadi v Polskomu shahovomu soyuzi pl zokrema buv golovoyu radi treneriv vice prezidentom z pitan sportu i generalnim sekretarem U 1982 roci otrimav zvannya pochesnogo chlena PShS Vid 1964 roku obijmav posadu delegata PShS do FIDE potim u 1970 1972 rokah buv chlenom Komisiyi z pravil FIDE a z 1978 po 1982 yiyi sekretarem 1968 roku otrimav zvannya suddi mizhnarodnogo klasu U svoyij suddivskij kar yeri vikonuvav funkciyi arbitra zokrema na troh olimpiadah 1980 1984 1986 komandnomu chempionati svitu 1985 i na bagatoh inshih mizhnarodnih turnirah visokogo rangu Za svoyi zhurnalistski ta publicistichni dosyagnennya 1973 roku buv nagorodzhenij Hrestom kavalera a 1982 go Hrestom oficera Ordenu Vidrodzhennya Polshi Maye odin z najbilshih dorobkiv sered usih polskih avtoriv yaki pisali pro shahi Vidminnoyu risoyu jogo tvorchosti bula peredusim riznomanitnist tematiki Pohovanij na Komunalnomu pivnichnomu cvintari u Varshavi pl Osobiste zhittya RedaguvatiDruzhinoyu Vladislava Litmanovicha bula Miroslava Litmanovich pl providna polska shahistka 1960 h rokiv mizhnarodna majstrinya vid 1967 roku chempionka Polshi 1968 roku a takozh p yatirazova uchasnicya shahovih olimpiad u 1957 1972 rokah Okremi publikaciyi RedaguvatiObrona slowianska Warszawa 1951 Miedzynarodowy turniej szachowy Sopot 1951 Warszawa 1953 Reflektorem po szachownicach swiata Warszawa 1957 wspolnie z E Arlamowskim i A Szymanskim Dykteryjki i ciekawostki szachowe Warszawa 1971 II wydanie 1974 Polscy szachisci 1945 1975 Warszawa 1976 Polscy szachisci 1945 1980 Warszawa 1982 Nowe dykteryjki i ciekawostki szachowe Warszawa 1983 Szachy od A do Z dwutomowa encyklopedia Warszawa 1986 tom I i 1987 tom II wraz z J Gizyckim Literatura RedaguvatiW Litmanowicz J Gizycki Szachy od A do Z Warszawa 1986 str 528 529 Szachy 2 88 Jubileusz 70 lecia Wladyslawa Litmanowicza K Szwagrzyk Zbrodnie w majestacie prawa 1944 1955 Wydawnictwo ABC Future Warszawa 2000 str 118 119 K Szwagrzyk Prawnicy czasu bezprawia Sedziowie i prokuratorzy wojskowi w Polsce 1944 1956 Krakow Wroclaw 2005 Tadeusz Wolsza Olimpijczyk z partyjnego nadania Droga Andrzeja Pytlakowskiego do druzyny olimpijskiej na szachowa Olimpiade w Helsinkach w 1952 r w Glaukopis nr 30 z 2014 s 200 204Posilannya RedaguvatiPartiyi Vladislava Litmanovicha v bazi Chessgames Osobova kartka Vladislava Litmanovicha na sajti 365chess com Vistupi na shahovih olimpiadah Cikavi shahovi figuri Vladislav Litmanovich Arhivovano 29 listopada 2016 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vladislav Litmanovich amp oldid 36048109