Весільна сукня — вбрання, яке одягає наречена під час весільної церемонії. Колір, фасон, оздоблення та роль у церемонії весільної сукні сильно варіюється в залежності від релігії та країни, до якої належить наречена.
Європа ред.
У Середні віки та епоху Відродження весільна сукня зазвичай була урочистих кольорів: червоного, зеленого, золотого. У Скандинавії був популярним чорний колір. Оскільки наречена на весільній церемонії представляла не лише себе, а в першу чергу свою родину, її вбрання мало віддзеркалювати найкращі риси її роду, його багатство та статус. Весільну сукню шили з найдорожчих тканин найблагородніших кольорів та оздоблювали хутром.
Біла весільна сукня стає досить розповсюдженою в епоху стилю ампір (кінець XVIII — початок XIX століть), але лише одним з багатьох можливих варіантів: блакитних, рожевих, лимонних, кремових. Подією, яка зумовила шалену популярність саме білої весільної сукні спочатку в Англії, а потім у всьому світі, стало вінчання британської королеви Вікторії і принца Альберта, де наречена була вбрана саме у цей колір.
Фасони ж весільних суконь змінювалися разом з модою. У 1860-1870-х роках вони були з криноліном, у 1890-ті з турнюром, в епоху модерн — обтічних форм і здебільшого геометричних форм в епоху ар-деко. Поверненню моди на довгу весільну сукню з криноліном, яка є найпопулярнішою сьогодні, світ завдячує Крістіану Діору і стилю нью-лук. Більшість сучасних фасонів для зручності імітують корсет, доповнюючи його декольте або вирізами на плечах. Зазвичай такі сукні носять з палантином (тобто з шаллю з дорогої тканини), плащем з капюшоном, накидкою з дорогими (от-кутюр або вінтажними) прикрасами та рукавичками «оперної» довжини.
На початку XXI століття близько 75% весільних суконь на ринку є без рукавів і без бретелей. Інші наречені віддають перевагу більш скромним фасонам з рукавами, вищими вирізами і закритою спиною. Більшість сьогоднішніх весільних суконь мають або спинку на шнурівці, або спинку на блискавці. Весільні сукні також можуть бути довгими або короткими, залежно від типу весілля. Багато західних урочистих суконь походять від християнських ритуальних костюмів. Тому потрібно було зменшити вплив шкіри. У відповідь на цю тенденцію сукні без рукавів або без бретелей часто носять довгі білі рукавички.
Азія ред.
Весільні сукні в Китаї, Індії та В'єтнамі зазвичай червоного кольору, який символізує удачу і процвітання. Водночас, останнім часом завдяки впливу західної культури збільшилася кількість білих весільних суконь у цих країнах.
Індійські весільні сарі традиційно шиють з червоного шовку, рясно вишитого золотом та бісером. Рідше використовують весільні сарі інших яскравих кольорів: золотого, рожевого, помаранчевого, жовтого. Також в Індії існує тенденція використовувати дві сукні під час весілля: одну для релігійної церемонії і другу для бенкету.
У Японії наречені також можуть змінювати три і більше весільних суконь за церемонію. Найпопулярнішим варіантом японської весільної сукні є біле кімоно.
Індонезійське і малайське весільне вбрання розписується батиком і має назву кебая.
Американські індіанці ред.
Корінні народи Америки мають різні традиції весільних обрядів і різні весільні сукні.
Наречена народу хопі традиційно має вдягати вбрання, зіткане її майбутнім чоловіком і його другом. Весільне вбрання хопі складається з широкого пояса, двох білих суконь, білого халата з червоними смугами по верху і по низу, білих леггінсів з оленячої шкіри і мокасин, стрічки для волосся.
Наречена народу пуебло вдягає на весілля бавовняний одяг, який пов'язується над правим плечем та підтримується поясом на талії.
Згідно з традиціями делаверів наречена має бути вдягнена у спідницю до колін з оленячої шкіри і намисто з мушель вампум, яке надівається на лоб. Також намисто вдягається на тіло вище пояса. Якщо весілля відбувається влітку, то наречена має бути оголеною вище пояса. Взимку вона має бути в легінсах зі шкіри оленя, мокасинах і робі з пір'я індички. Обличчя нареченої фарбують у білий, червоний і жовтий кольори.
Племена Північної Каліфорнії (кламати, модоки, юроки) використовують весільне вбрання символічних кольорів: білого (схід), синього (південь), жовтогарячого (захід), чорного (північ). Наречені також мають вдягати прикраси з бірюзи і срібла, а також срібний пояс, які мають захистити молодят від злих духів.
Мусульманські країни ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2011) |
Африка ред.
У Субсахарській Африці весільний одяг характеризується, перш за все, великою кількістю прикрас, строкатістю барв і орнаментів. В деяких областях Африки для традиційного весільного вбрання нареченої необов'язкова верхня частина костюма, але її груди прикрашають кілька рядів різноколірного намиста.
Австралія та Океанія ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2011) |
Україна ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2011) |
Українське народне весільне вбрання зазвичай було схожим на звичайний повсякденний костюм, тільки більш яскравий та святковий, з більшою кількістю прикрас, вишивки тощо. Крім того, весільний одяг містив деякі елементи, нехарактерні для звичайного одягу. Важливою частиною весільного вбрання був головний убір — вже не дівочий, а жіночий.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 22 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 22 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 22 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 21 липня 2012.
- Goldstein, Katherine (17 травня 2012). . Slate. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 29 травня 2012.
- . allthetropes.org. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 18 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 22 квітня 2011.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Весільна сукня |
- Українське весільне вбрання [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.](укр.)
| Це незавершена стаття про одяг. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |