www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великі школи фр Grandes écoles часом Вищі школи фр Écoles Supérieures спеціалізовані вищі навчальні заклади у Франції в

Великі школи

Великі школи (фр. Grandes écoles), часом Вищі школи (фр. Écoles Supérieures) — спеціалізовані вищі навчальні заклади у Франції, в яких зазвичай викладається одна фахова дисципліна або кілька споріднених дисциплін, а фахова підготовка студентів включає в себе багато елементів загальної гуманітарної освіти.

Великі школи
Засновник Наполеон I Бонапарт
Країна  Франція
 Великі школи у Вікісховищі
Вища нормальна школа, одна з найвідоміших Великих шкіл

У Франції Великі школи є навчальними закладами, які готують елітні кадри для державного адміністрування, військової справи, економіки, науки та культури. Престиж Великих шкіл значною мірою перевищує престиж університетської освіти. Водночас не існує точної правової дефініції терміну «Великі школи». Зазвичай до Великих шкіл зараховують вищі навчальні заклади, які входять до Конференції Великих шкіл (фр. Conférence des grandes écoles), тобто на сьогодні це 216 закладів вищої освіти, серед яких 14 установ знаходяться за межами Франції.

Термін «Великі школи» не слід плутати з терміном «Великі заклади», що на відміну від першого, є офіційним адміністративно-правовим терміном на позначення державних установ освітнього та наукового характеру.

Історія Редагувати

Після Французької революції всі університети, багато з яких виникли у Франції ще в середньовіччі, було ліквідовано. Нове заснування університетів відбулося вже за часів Наполеона, 1808 року. Тоді було відроджено 12 колишніх університетів. Паралельно до університетів, які мали свій традиційний поділ на факультети права, медицини та філософії й філології, почали з'являтфся вищі навчальні заклади нового типу. Ці нові вищі школи пропонували освіту лише за однією дисципліною або за групою споріднених дисциплін й мали на меті підготовку лояльних та кваліфікованих кадрів для французької державної адміністрації. Важливою ознакою нових шкіл була обмежена кількість місць навчання, що визначалася за потребами держави. Іншою відмінністю від університеів були вступні іспити (Concours). У XIX столітті торгово-промислові палати міст стали засновувати власні комерційно-економічні школи, які були організовані за зразком державних вищих шкіл.

Наступниками цих закладів є сьогоднішні Великі школи, які завдяки суворому відбору абітурієнтів, зберігають статус елітних навчальних закладів. Традиційно старіші Великі школи вважаються престижнішими, ніж ті, що засновані не так давно. Так само вищий престиж мають школи, що розташовані в Парижі та у його передмістях.

Основні навчальні заклади за напрямками Редагувати

Зі списку 216 навчальних закладів, що є членами Конференції Великих шкіл (фр. Conférence des grandes écoles), можна виділити такі основні групи Великих шкіл за напрямами:

  • Вищі нормальні школи, які готують переважно науковців та викладачів вишів. Випускників вищих нормальних шкіл називають «ENS Alumni» або «Normaliens». Вони вважаються державними службовцями, що проходять навчання, й відповідно в студентські роки вже одержують заробітну плату державного службовця. Зі свого боку вони беруть на себе зобов'язання відпрацювати 10 років на Французьку державу. Найвідомішою школою цього типу є Вища нормальна школа (на студентському жаргоні — просто «Ульм») в Парижі, що знаходиться на рю д'Ульм.
  • Адміністративні вищі школи та вищі школи соціальних наук. До цієї групи входять дев'ять інститутів політологічних досліджень. Найвідомішим з них є Інститут політичних досліджень у Парижі (скорочено фр. Sciences Po), що розташований у VII окрузі Парижа, поряд з численними міністерствами й відомствами. Тривалий час саме в цій школі навчалася практично вся французька політична та промислова еліта Після Другої світової війни за прикладом Паризького у провінції було відкрито низку нових політичних інститутів, зокрема у Екс-ан-Провансі, Бордо, Ліллі, Ліоні, Ренні, Страсбурзі, Тулузі. Випускники «Sciences Po» мають також можливість продовжити післядипломне навчання в елітній Національній школі адміністрації (Франція), закінчення якої гарантує престижний міністерський пост або високу посаду в приватному секторі економіки.
  • Вищі школи комерції (вищі бізнес-школи). Найвідоміші школи цього типу: Вища школа економічних та комерційних наук, ESCP Europe, Ліонська філія EMLYON Business School, Гренобльська школа менеджменту, Audencia Nantes, Sup de Co Montpellier, ESC Rennes School of Business.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 17 квітня 2015. 
  2. Інститут політичних досліджень в Парижі зокрема закінчили президенти Франсуа Міттеран та Жак Шірак, 13 французьких прем'єр міністрів та 12 голів держав інших країн.
  3. . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 24 квітня 2015. 

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Frank Bournois, Jerome Duval-Hamel, (Hrsg.): Comité executif, voyage au coeur de la dirigeance, Eyrolles, Paris, 2007
  • Office national d'information sur les enseignements et les professions (Hrsg.): Le guide des écoles d'ingénieurs. ONISEP, Marne-la-Vallée 2004, ISBN 2-273-00303-X

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Veliki shkoli fr Grandes ecoles chasom Vishi shkoli fr Ecoles Superieures specializovani vishi navchalni zakladi u Franciyi v yakih zazvichaj vikladayetsya odna fahova disciplina abo kilka sporidnenih disciplin a fahova pidgotovka studentiv vklyuchaye v sebe bagato elementiv zagalnoyi gumanitarnoyi osviti Veliki shkoliZasnovnikNapoleon I BonapartKrayina Franciya Veliki shkoli u VikishovishiVisha normalna shkola odna z najvidomishih Velikih shkilU Franciyi Veliki shkoli ye navchalnimi zakladami yaki gotuyut elitni kadri dlya derzhavnogo administruvannya vijskovoyi spravi ekonomiki nauki ta kulturi Prestizh Velikih shkil znachnoyu miroyu perevishuye prestizh universitetskoyi osviti Vodnochas ne isnuye tochnoyi pravovoyi definiciyi terminu Veliki shkoli Zazvichaj do Velikih shkil zarahovuyut vishi navchalni zakladi yaki vhodyat do Konferenciyi Velikih shkil fr Conference des grandes ecoles tobto na sogodni ce 216 zakladiv vishoyi osviti sered yakih 14 ustanov znahodyatsya za mezhami Franciyi 1 Termin Veliki shkoli ne slid plutati z terminom Veliki zakladi sho na vidminu vid pershogo ye oficijnim administrativno pravovim terminom na poznachennya derzhavnih ustanov osvitnogo ta naukovogo harakteru Zmist 1 Istoriya 2 Osnovni navchalni zakladi za napryamkami 3 Primitki 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPislya Francuzkoyi revolyuciyi vsi universiteti bagato z yakih vinikli u Franciyi she v serednovichchi bulo likvidovano Nove zasnuvannya universitetiv vidbulosya vzhe za chasiv Napoleona 1808 roku Todi bulo vidrodzheno 12 kolishnih universitetiv Paralelno do universitetiv yaki mali svij tradicijnij podil na fakulteti prava medicini ta filosofiyi j filologiyi pochali z yavlyatfsya vishi navchalni zakladi novogo tipu Ci novi vishi shkoli proponuvali osvitu lishe za odniyeyu disciplinoyu abo za grupoyu sporidnenih disciplin j mali na meti pidgotovku loyalnih ta kvalifikovanih kadriv dlya francuzkoyi derzhavnoyi administraciyi Vazhlivoyu oznakoyu novih shkil bula obmezhena kilkist misc navchannya sho viznachalasya za potrebami derzhavi Inshoyu vidminnistyu vid universiteiv buli vstupni ispiti Concours U XIX stolitti torgovo promislovi palati mist stali zasnovuvati vlasni komercijno ekonomichni shkoli yaki buli organizovani za zrazkom derzhavnih vishih shkil Nastupnikami cih zakladiv ye sogodnishni Veliki shkoli yaki zavdyaki suvoromu vidboru abituriyentiv zberigayut status elitnih navchalnih zakladiv Tradicijno starishi Veliki shkoli vvazhayutsya prestizhnishimi nizh ti sho zasnovani ne tak davno Tak samo vishij prestizh mayut shkoli sho roztashovani v Parizhi ta u jogo peredmistyah Osnovni navchalni zakladi za napryamkami RedaguvatiZi spisku 216 navchalnih zakladiv sho ye chlenami Konferenciyi Velikih shkil fr Conference des grandes ecoles mozhna vidiliti taki osnovni grupi Velikih shkil za napryamami Vishi normalni shkoli yaki gotuyut perevazhno naukovciv ta vikladachiv vishiv Vipusknikiv vishih normalnih shkil nazivayut ENS Alumni abo Normaliens Voni vvazhayutsya derzhavnimi sluzhbovcyami sho prohodyat navchannya j vidpovidno v studentski roki vzhe oderzhuyut zarobitnu platu derzhavnogo sluzhbovcya Zi svogo boku voni berut na sebe zobov yazannya vidpracyuvati 10 rokiv na Francuzku derzhavu Najvidomishoyu shkoloyu cogo tipu ye Visha normalna shkola na studentskomu zhargoni prosto Ulm v Parizhi sho znahoditsya na ryu d Ulm Politehnichni shkoli Najvidomishoyu ye Politehnichna shkola v Parizhi na studentskomu zhargoni l X sho perebuvaye pid opikoyu ministerstva oboroni Do cogo tipu shkil nalezhat takozh taki zakladi yak Girnicha shkola Parizha Centralna shkola Parizha Nacionalna visha shkola mistectv i remesel Nacionalna shkola statistiki ta ekonomichnogo upravlinnya Nacionalna shkola mostiv ta dorig Centralna shkola publichnih robit budivnictva ta promislovosti Administrativni vishi shkoli ta vishi shkoli socialnih nauk Do ciyeyi grupi vhodyat dev yat institutiv politologichnih doslidzhen Najvidomishim z nih ye Institut politichnih doslidzhen u Parizhi skorocheno fr Sciences Po sho roztashovanij u VII okruzi Parizha poryad z chislennimi ministerstvami j vidomstvami Trivalij chas same v cij shkoli navchalasya praktichno vsya francuzka politichna ta promislova elita 2 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni za prikladom Parizkogo u provinciyi bulo vidkrito nizku novih politichnih institutiv zokrema u Eks an Provansi Bordo Lilli Lioni Renni Strasburzi Tuluzi Vipuskniki Sciences Po mayut takozh mozhlivist prodovzhiti pislyadiplomne navchannya v elitnij Nacionalnij shkoli administraciyi Franciya zakinchennya yakoyi garantuye prestizhnij ministerskij post abo visoku posadu v privatnomu sektori ekonomiki Vishi shkoli komerciyi vishi biznes shkoli Najvidomishi shkoli cogo tipu Visha shkola ekonomichnih ta komercijnih nauk ESCP Europe Lionska filiya EMLYON Business School Grenoblska shkola menedzhmentu Audencia Nantes Sup de Co Montpellier ESC Rennes School of Business 3 Vijskovi uchilisha taki yak Shkola vijskovogo morskogo flotu Ecole navale Vishi agrarni ta ekologichni shkoli Institut nauk ta promislovosti zhittya ta navkolishnogo seredovisha Institut des sciences et industries du vivant et de l environnement Veterinarni instituti Nacionalna veterinarna shkola v Alfori Arhivna sprava Nacionalna shkola hartij Mistectvoznavstvo ta arheologiya Luvrska shkola Ecole du Louvre Hudozhni shkoli Nacionalna visha shkola krasnih mistectv Nacionalna visha shkola dekorativnogo mistectva Primitki Redaguvati Oficijnij sajt Konferenciyi Velikih shkil Arhiv originalu za 17 veresnya 2011 Procitovano 17 kvitnya 2015 Institut politichnih doslidzhen v Parizhi zokrema zakinchili prezidenti Fransua Mitteran ta Zhak Shirak 13 francuzkih prem yer ministriv ta 12 goliv derzhav inshih krayin Financial Times Ranking 2013 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 24 kvitnya 2015 Div takozh RedaguvatiVeliki zakladi Franciya Literatura RedaguvatiFrank Bournois Jerome Duval Hamel Hrsg Comite executif voyage au coeur de la dirigeance Eyrolles Paris 2007 Office national d information sur les enseignements et les professions Hrsg Le guide des ecoles d ingenieurs ONISEP Marne la Vallee 2004 ISBN 2 273 00303 XPosilannya RedaguvatiSpisok Velikih shkil na sajti ministerstva osviti Arhivovano 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Istoriya zarodzhennya Velikih shkil fr Rejting politehnichnih shkol za zhurnalom L etudiant 2011 Arhivovano 24 bereznya 2017 u Wayback Machine Rejting vishih shkol ekonomiki za zhurnalom L Express 2010 Arhivovano 21 kvitnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Veliki shkoli amp oldid 38031219